Ви є тут

Стабілізація осі обертання штучних супутників Землі та космічних апаратів пасивними автобалансирами


Номер роботи - M 51 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Кіровоградським національним технічним університетом.

Автор: Пирогов В.В., к.ф.-м.н.

Побудовані плоскі і просторові теоретико-механічні моделі системи супутник-пасивний автобалансир. Встановлена аналогія у роботі маятникових, кульових і рідинних автобалансирів при: усуненні великих кутів нутації, викликаних неточним наданням початкового обертання несучому тілу; створенні залишкового кута нутації при неправильному встановленні автобалансирів (на відстані до центра мас несучого тіла більшої за граничну). Для плоских і просторових теоретико-механічних моделей встановлено, що у систем супутник-пасивний автобалансир можуть існувати основні (в яких наступає стабілізація осі обертання) і побічні (в яких не наступає стабілізації осі обертання) рухи. Для плоскої теоретико-механічної моделі системи супутник-пасивний автобалансир встановлено, що основні рухи стійкі, а побічні – нестійкі. Для просторової теоретико-механічної моделі системи супутник-пасивний автобалансир встановлено, що основні рухи стійкі за умови, коли пасивний автобалансир встановлений вірно (тобто відстань встановлення автобалансира від центра мас системи не перевищує певного граничного значення). Результати роботи можуть бути реалізовані на закордонних і вітчизняних підприємствах, що випускають штучні супутники Землі, космічні апарати.

Кількість публікацій: 22, в т.ч. монографія, 15 статей (4 - у зарубіжних виданнях), 5 тез доповідей.