Ви є тут

Селекційні та біотехнологічні аспекти створення нових генотипів кукурудзи, адаптованих до зони Степу України


Номер роботи - M 9 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Державною установою Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України.

Автори:
1. ГАЙДАШ Олександр Леонідович – кандидат сільськогосподарських наук, в. о. завідувача лабораторії Державної установи "Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України"
2. АБЕЛЬМАСОВ Олексій Вікторович – кандидат сільськогосподарських наук, в. о. завідувача лабораторії Державної установи "Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України"
3. ДЕНИСЮК Катерина Вікторівна – кандидат біологічних наук, науковий співробітник Державної установи "Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України"

Авторами на основі теоретичних досліджень і експериментів визначено найбільш конкурентоздатний вихідний матеріал генотипів кукурудзи різних зародкових плазм та шляхи його синтезу на основі передових селекційних і біотехнологічних практик.

Створено наукові основи маркування приналежності ліній кукурудзи до певного типу зародкової плазми та ідентифікації стабільних за здатністю до калусогенезу та регенерації in vitro генотипів.

Сформовано базові концептуальні засади оцінювання вихідного матеріалу інбредних ліній при доборі за основними господарсько-цінними ознаками та алельним станом SNP-маркерів.

Запропоновано до використання в біотехнологічному та селекційному процесі ряд скоростиглих генотипів кукурудзи з високою комбінаційною здатністю, низькою збиральною вологістю зерна, а також підвищеною калусогенною та регенераційною здатністю in vitro.

Запропоновані аспекти створення генотипів кукурудзи реалізовано в селекційному процесі ДУ ІЗК НААН; на їх основі внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, 13 гібридів кукурудзи. Порівняно зі світовими аналогами вони забезпечують вищу на 5-7 % урожайність, відрізняються високою стійкістю до абіотичних факторів. Створені гібриди ефективно впроваджено в виробництво. Економічний ефект від впровадження становить 200 тис. грн./рік.

Кількість публікацій: 15 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 2/1, Google Scholar – 39/3. Отримано патент України на корисну модель, 21 авторське свідоцтво на сорти рослин.