Ви є тут

Пріоритети і ключові механізми гарантування екологічної та природно-техногенної безпеки


Номер роботи - M 56 НАГОРОДЖЕНА

Представлено державною установою "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України".

Автори: д.е.н. Обиход Г.О., Бойко В.В.

Отримано низку фундаментальних та прикладних результатів, що розкривають пріоритети та формують пропозиції щодо гарантування екологічної безпеки на основі концептуальних засад, принципів, котрі можуть становити основу конкретних заходів щодо стратегічного управління безпекою в системі сталого розвитку України та її регіонів, підготовки відповідних законопроектів, загальнодержавних і регіональних програм розвитку, які сприятимуть інтеграції держави у світовий безпековий простір. 

Авторами  розроблено стратегічні напрями екологічної безпеки в регіональному вимірі, що враховують особливості процесів євроінтеграції України та вимоги Європейського Союзу до стану довкілля; засади інституціоналізації екологічної безпеки як динамічного і цілеспрямованого процесу, що полягає у формуванні та закріпленні інститутів, норм, правил, статусів і ролей суб’єктів гарантування екологічної безпеки, об’єднання їх у єдину систему, здатну задовольняти окремі суспільні потреби.

Авторами визначено напрями інноваційної політики щодо стратегії гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки, котра передбачає безумовний пріоритет окреслених напрямів та виділених організаційно-економічних механізмів. Результати мають важливе теоретичне, методичне та практичне значення щодо оптимізації процесу використання наявних ресурсів у напрямі попередження та мінімізації наслідків екологічної небезпеки та створення більш сталої системи фінансування поводження з відходами, що сприятиме розвитку інфраструктури у цій сфері, залученню додаткових інвестиційних ресурсів та зменшенню негативного впливу на довкілля.

Кількість публікацій: 17, у т.ч. за тематикою роботи 5 монографій (1 – одноосібна), 8 статей, 4 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 233 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 4.