Ви є тут

Оптико-акустичне діагностування корозійно-механічного руйнування елементів конструкцій


Номер роботи - M 14 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Фізико-механічним інститутом імені Г.В.Карпенка НАН України.

Автори:
1. КАНЮК Юрій Ігорович – кандидат технічних наук, науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України;
2. ЧОРНЕНЬКИЙ Андрій Борисович – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України;
3. ШТОЙКО Іван Павлович – кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України;
4. СТАСИШИН Ігор Вікторович – молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.

Створено теоретико-експериментальні засади діагностування стану та визначення залишкового ресурсу механічних елементів залізничного транспорту, а також нафтопроводів з урахуванням наявних у них втомних тріщин та ґрунтової корозії.

Розроблений підхід для дослідження напружено-деформованого стану квазіортотропного тіла з тріщинами та отворами дає можливість визначити коефіцієнти інтенсивності напружень та коефіцієнти концентрації напружень і оцінити міцність матеріалів з різними дефектами на основі відомих у науковій літературі критеріїв руйнування.

Використання нового методу трикрокової фазозсувної інтерферометрії дало змогу контролювати рельєф поверхні деталей та елементів конструкцій під час їх виготовлення, випробування та експлуатації в умовах циклічних навантажень для визначення найімовірнішого місця старту втомної макротріщини та їх залишкового ресурсу шляхом аналізу змін поверхні на нанорівні.

Оцінка змін шорсткості поверхні (ШП) титанових сплавів після хіміко-термічної обробки забезпечила встановлення і дистанційне контролювання рівня ШП необроблених деталей, щоб в кінцевому випадку гарантувати цю ШП згідно з вимогами технічної документації на виріб. Такий контроль особливо важливий під час виготовлення та хіміко-термічної обробки поверхонь біомедичних імплантів, поршнів різноманітного призначення тощо.

Отримані результати відповідають сучасному рівню світових досягнень у галузі механіки деформівного твердого тіла, що підтверджено публікаціями у провідних наукових журналах України та зарубіжжя.

Кількість публікацій: колективна монографія, 36 статей (28 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science - 48/4, Scopus – 71/5. Отримано 5 патентів України на корисну модель.

Коментарі