Номер роботи - M 25 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ
Представлено Херсонським національним технічним університетом.
Автори:
1. АСАУЛЮК Тетяна Сергіївна – кандидатка технічних наук, наукова співробітниця Херсонського національного технічного університету;
2. СКАЛОЗУБОВА Наталія Сергіївна – кандидатка технічних наук, наукова співробітниця Херсонського національного технічного університету.
Метою роботи є розробка ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій підготовки вовняного волокна із застосуванням електророзрядної нелінійної об’ємної кавітації і бавовняного трикотажу з використанням ефективних композицій поверхнево-активних речовин для покращення якості та підвищення конкурентоспроможності текстильних матеріалів із натуральних волокон за рахунок зниження їх собівартості.
Автори обґрунтували застосування електророзрядної нелінійної об’ємної кавітації як способу попередньої модифікації вовняного волокна у процесі його відбілювання, що дозволило отримати відбілене волокно високої якості. Розроблено ефективні технології відбілювання вовни, в тому числі грубої пігментованої, з використанням попередньої електророзрядної обробки волокна, застосування яких дозволяє розширити сировинну базу за рахунок можливості використання грубої вовни в текстильній промисловості.
На основі аналізу хімічних властивостей поверхнево-активних речовин розроблено ефективні композиції, які крім високих показників змочувальної та мийної здатності характеризуються стабілізуючим ефектом по відношенню до пероксиду водню. Застосування розроблених композицій поверхнево-активних речовин дозволяє поєднати процеси промивання і відбілювання бавовняного трикотажного полотна та отримати підготовлений трикотаж з високими значеннями капілярності, білизни, міцності та ступеня фіксації активних барвників.
Результати досліджень свідчать про зниження собівартості підготовлених текстильних матеріалів із натуральних волокон, покращення техніко-економічних показників та підвищення якості готової продукції.
Кількість публікацій: 3 монографії, 10 розділів у закордонних колективних монографіях, 45 статей (15 – у англомовних журналах). Загальна кількість посилань на публікації авторів / h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Scopus – 22/3, Web of Science – 5/1, Google Scholar – 55/4. Отримано 7 патентів України на корсину модель.
Версія для друку
Коментарі