Ви є тут

Інноваційні технології підвищення ресурсу несучих елементів газотурбінних двигунів


Номер роботи - M 15 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Автори:
1. ЛАВРІНЕНКОВ Антон Дмитрович – кандидат технічних наук, доцент НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського";
2. ЗІЛІНСЬКИЙ Андрій Іванович – кандидат технічних наук, асистент кафедри НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського;
3. УЛАНОВ Сергій Олександрович - аспірант Національного університету "Запорізька політехніка".


В роботі вирішено актуальну науково-практичну проблему впровадження інноваційних технологій поверхневої обробки відповідальних деталей газотурбінних двигунів ( ГТД).

 Авторами запропоновано розрахункову модель контактної взаємодії інструменту з поверхнею деталі при вигладжуванні з металовмісним мастилом, виконано теоретичний аналіз процесу пластичного деформування поверхневого шару деталей вигладжуванням. Методом скінчених елементів проведено моделювання ударної взаємодії сферичної частини з деталлю при ультразвуковому навантаженні, що моделює процес контакту частинок металовмісного мастила з поверхнею деталі при ультразвуковому (УЗ) вигладжуванні.

Процес УЗ вигладжування дозволив отримати якісну поверхню зразків з титанових сплавів ВТ22 і ВТ23 з формуванням рівномірної фактури поверхні. Металографічні дослідження показали, що при УЗ вигладжуванні відбувається значне дроблення структури матеріалу зразка на глибину до 100 мкм, максимум дроблення структури спостерігається біля поверхні зразка на глибині 2-6 мкм.

Авторами вирішено задачу підвищення довговічності дисків компресора та межі витривалості робочих лопаток компресора.Встановлено закономірності аналітичного визначення глибини зміцнюючого шару, залишкових напружень розтягу і глибини вторинної пластичної деформації від інтенсивності залишкової деформації, що дозволяє визначити оптимальну глибину зміцнення, а отже встановити необхідні параметри процесу дробоударної обробки.

Встановлені закономірності аналітичного визначення глибини зміцнюючого шару, залишкових напружень розтягу і глибини вторинної пластичної деформації від інтенсивності залишкової деформації, що дозволяє визначити оптимальну глибину зміцнення, а отже встановити необхідні параметри процесу дробоударної обробки.

Результати роботи впроваджені на промислових підприємствах АТ "Мотор Січ" та ЗМКБ "Прогрес".

Кількість публікацій: 2 колективні монографії, 40 статей (6– у англомовних журналах з імпакт-фактором), 49 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 1/1, Scopus – 6/2, Google Scholar – 38/7. Отримано 6 патентів України на корисну модель.

Коментарі