Ви є тут

Цикл наукових праць "Біомаркери інфекційних захворювань на прикладі туберкульозу та дифтерії"


Номер роботи - M 104 ПОДАНА

Автори:


 



"Биомаркери инфекционных заболеваний на примере туберкульоза и дифтерии"



Авторы: Редчук Т.А., Короткевич Н.В., Лабынцев А.Ю.



 



А series of the work „Biomarkersof infectious diseases: tuberculosis and diphtheria



Authors: Redchuk T.A., Korotkevich N.V., Labyntsev A.J. 


 

Автори: Редчук Т.А., к.б.н., Короткевич Н.В., Лабинцев А.Ю.

 

Представлений Інститутомбіохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.

 

Метою роботи є характеристика біомаркерів інфекційних захворювань туберкульозу та дифтерії, розгляд шляхів їх використання для діагностування протікання цих захворювань або певних їх етапів.

Отримано штами Escherichia coli – продуценти білкових маркерів туберкульозу та дифтерії: мікобактеріальні антигени MPT63, MPT83, злитий білок MPT63-MPT83, флуоресцентне похідне дифтерійного токсину mCherry‑Rd, рецептор дифтерійного токсину – sHB-EGFлюдини. Оптимізовано умови експресії та виділення даних рекомбінантних білків.

Рекомбінантні аналоги антигенів Mycobacterium bovis/tuberculosisможуть бути використані у розробці протитуберкульозних тест-систем та субодиничних вакцин. Показано можливість створення на їх основі тест-систем як для дослідження протитуберкульозного імунітету на рівні популяцій, так і для індивідуальної діагностики. Антигени також можуть бути використані при розробці високоспецифічних шкірних тестів та тестів на вивільнення інтерферону. Експресія МРТ63 та МРТ83, а також розвиток імунної відповіді до цих антигенів є високоінформативними маркерами туберкульозної інфекції, тому рекомбінантні МРТ63 і МРТ83 є корисними інструментами у етіологічних та молекулярно-епідеміологічних дослідженнях.

 Авторами отримано дані щодо особливостей взаємодії дифтерійного токсину з клітинами чутливих і нечутливих до токсину видів тварин. Показано факт впливу Т-домену дифтерійного токсину на внутрішньоклітинний транспорт комплексу токсин-рецептор. Результати відкривають нові горизонти для використання фрагментів дифтерійного токсину як молекули для дослідження особливостей ендосомального транспорту.

Запропоновано використання рекомбінантного sHB-EGF людини для детектування функціонально-активного дифтерійного токсину у форматі непрямого імуноферментого аналізу та рівня протективних антитіл у форматі конкурентного імуноферментого аналізу.

 

Кількість публікацій: 28,в т.ч. 10 статей у реферованих журналах, сумарна кількість посилань 3 (згідно бази даних SCOPUS), отримано 1 патент.