Ви є тут

Еволюція дефектної структури та механічні властивості опромінюваних кристалічних систем


Номер роботи - M 23 ПОДАНА

Представлено Інститутом прикладної фізики НАН України

Автори:
1. ЩОКОТОВА Ольга Михайлівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України
2. БАШТОВА Анна Іванівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України

Метою роботи є розвитоктеоретичних положень щодо вивчення процесів структуроутворення ансамблю точкових дефектів, процесів формування скупчень дефектів і пop та впливу точкових і лінійних дефектів на процеси перерозподілу композиційного складу опромінюваних систем.

Визначено умови проходження процесів структуроутворення точкових дефектів унаслідок дії опромінення і виникнення деформаційних нестійкостей при врахуванні стохастичної генерації дефектів. Виявлено динамічні режими росту кластерів вакансійного типу та дислокаційних петель в чистих металах на прикладі нікелю. У рамках розвинених підходів показано, що характерний розмір вакансійних кластерів складає величину декількох нанометрів залежно від швидкості пошкоджень та температури опромінення.

Із врахуванням еластичних властивостей середовища за наявності дефектів та динаміки густини стоків вивчено просторову самоорганізацію ансамблю точкових дефектів у опроміненому α-цирконії та вплив утворюваних вакансійних комплексів на пружні поля деформацій. Виявлено умови та особливості проходження процесів відбору структур при опроміненні тонких металевих плівок.

Встановлено, що стохастичний процес генерації дефектів не приводить до порушення автомодельного режиму росту пор, збільшуючи лише розмір пop.

Практичне значення проведених досліджень полягає у тому, що отримані результати можуть бути застосовані до прогнозування зміни властивостей конструкційних матеріалів, що зазнають тривалого радіаційного впливу.

Кількість публікацій: 40, в т.ч. 15 статей (10 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 25 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science –54/ 3, Scopus–60/ 3, GoogleShcolar –58/ 1.

Коментарі