Офіційний веб сайт

Вплив радіонуклідного забруднення зони відчуження Чорнобильської АЕС на біорізноманіття бактерій і молекулярну фізіологію рослин

м61

Представлено Національним університетом біоресурсів і природокористування України

Автори: Паренюк О.Ю., к.б.н., Данченко М.М.

 Авторами вивчено вплив радіонуклідного забруднення ґрунту на малорухомі компоненти екосистем, такі як мікроорганізми та рослини. Застосування новітніх методик для вивчення впливу хронічного опромінення на біоту зумовило отримання даних, аналогів яких ще не опубліковано. Авторами вперше проведено ідентифікацію мікроорганізмів, що домінують у забруднених радіонуклідами ґрунтах. Оцінено динаміку кількості функціональних груп ґрунтових мікроорганізмів.

Визначено здатність до акумуляції 137Cs бактеріями, виділеними із забруднених радіоактивними речовинами ґрунтів, та компонентами бактеріальних добрив із колекції академічного інституту. Досліджено вплив цих мікроорганізмів на перехід 137Cs у рослини. Вперше проаналізовано протеоми насіння сої та льону, вирощеного на забруднених радіонуклідами територіях поблизу Чорнобильської АЕС, та визначено клітинні процеси, змінені внаслідок дії малих доз. Встановлено схеми відповіді малорухомих елементів екосистеми на радіонуклідне забруднення.

Отримані результати розміщені в Інтернет-базах даних, відкритих для загального користування, що робить важливий внесок у публічність досягнень української науки та стимулює ефективну міжнародну співпрацю для вирішення питань подолання наслідків радіонуклідного забруднення територій.

 

Кількість публікацій: 75, в т.ч. за тематикою роботи методичний посібник, 23 статті (14 – у зарубіжних виданнях), 51 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 104 (згідно з базою даних SCOPUS), h-індекс = 7 та 133 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 7.

Надіслати коментар

Коментарі

Володимир Храновський

Цікаво робота, власне кажучи актуальність яку не потрібно доводити :). Поведінка цезію і його впровадження в рослини є одною із сторін цієі головоломки, це в свою чергу стимулюватиме інші - такі як очищення навколишнього середовища за допомогою неорганічних матеріалів та абсорбентів.
Вражає кількість публікацій і чітке зосередження на міжнародні журнали. На мою думку робота заслуговую позитивноі оцінки та безумовно наступного продовження.

Miroslav Pernis

Reading this excellent work, the most important thing about it that speaks to me, besides its undeniable scientific quality, is inspiration. I, as a young scientist, consider the work of these authors highly inspirational. The passion, time and effort put into this work resulted in very precise and thought-through methodology, unique biological material as well as high quality results with very much to offer for deep scientific discussion.
In terms of „young science“, these authors created an important work, which provide a true inspiration and a “how-to tutorial“ for young people starting their scientific career. They not only have contributed to knowledge on environmental and physiological impact of radioactive contamination in a very serious way, they also provide encouragement for younger scientists to work hard and stay focused.

Mgr. Miroslav Perniš, PhD.
Post-doc
Plant Science and Biodiversity Centre Slovac Academy of Sciences
Institute of Plant Genetics and Biotechnology, Nitra
Slovakia

Конотоп Євгенія

Представлений цикл наукових праць присвячений вивченню впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на малорухомі компоненти екосистем (рослини, мікроорганізми) та виявлення особливостей переходу 137Cs з ґрунту в різні види сільськогосподарських рослин, що є маловивченим процесом в унікальних умовах хронічного низькодозового опромінення. Для досягнення мети авторами вирішено ряд завдань як за допомогою класичних мікробіологічних та біохімічних методів, так і новітніх, зокрема використання біоінформатичних алгоритмів. Дана робота є першим комплексним дослідженням відповіді мікробних угруповань та протеому рослин на радіонуклідне забруднення ґрунту поблизу Чорнобильської АЕС. Результати представленої наукової праці, їхнє практичне значення знайшли широкий відгук серед світової наукової спільноти, зважаючи на високий індекс цитування публікацій. Тому вважаю, що даний цикл наукових праць та його автори безперечно заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Конотоп Є.О., к.б.н., м.н.с. НДЛ «Фізіологічних основ продуктивності рослин», ННЦ «Інститут біології», КНУ імені Тараса Шевченка

Z. Sekeyova

An excellent work! Authors were studying the research subject that attracts the attention not only that of the scientific community but also the public. International collaborations enabled application of varieties of sophisticated methodological approach with excellent scientific conclusions published in many prestigious journals of the world. I highly recommend the nominees to be awarded by the State Prize of Ukraine in Science and Technology.
Biomedical Research Centre, Virological Institute, Slolvak Academz of Sciences, Bratislava, Slovak Republic.

Олена Клименко

Питання забруднення ґрунтів після Чорнобильської трагедії все ще є вкрай актуальним. Ця робота висвітлює проблему накопичення мікроорганізмами ґрунту радіонуклідів та вплив постійного опромінення на рослини. Автори вдало поєднали мікробіологічні методики, мікроскопію та дослідження протеому рослин. Отримані дані було опубліковано не тільки в межах України, а й у європейських виданнях. Що свідчить про признання зробленої роботи.
Тому вважаю, що дана робота повинна бути відзначена Премією Президента України для молодих вчених.
О.М. Клименко
н.с., к.б.н., Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного

Leonid Maksymov

The topic is very relevant to the problem of contaminated soil and biodiversity preservation that Japan faces in Fukushima prefecture where massive leakage of radiation took place in 2011. This actual study has an extreme importance to Ukraine and has a promising prospects in continuation of studies at the international scope in cooperation with Japanese counterparts. Certainly, I highly recommend the nominees to be awarded by the State Prize of Ukraine in Science and Technology.

Leonid Maksymov,
PhD researcher at Tokyo University of Agriculture,
Tokyo, Japan

Олена Лівінська

Дана робота є особливо актуальною як з точки зору моніторингу забруднених радіонуклідами територій, так і вивчення детальних механізмів відповіді біологічних систем різного рівня на радіаційний стрес, а також прогнозування можливих наслідків на інших рівнях живих систем. Зважаючи на високий методичний рівень виконання роботи, велику кількість цитувань та актуальність даних досліджень, є всі підстави вважати, що автори представленого циклу робіт заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
к.б.н., н.с.
ІМВ ім. Заболотного НАН України
Олена Лівінська

Наталія Романюк

Робота стосується актуального напрямку досліджень - з`ясування молекулярно-біохімічних механізмів адаптації рослин до дії хронічного радіаційного стресу. Вперше з використанням сучасних методичних підходів оцінено зміни протеому різних за радіочутливістю рослин. Важливим здобутком авторів є побудова комплексних моделей адаптивних реакцій рослин за впливу хронічного радіонуклідного опромінення. Розміщення даних у відкритих інтернет-базах - це ефективний внесок у розвиток української науки та міжнародну співпрацю для розвитку омік-технології та вирішення питань подолання наслідків радіонуклідного забруднення. Надзвичайно позитивною особливістю представленої роботи є виконання досліджень у співпраці з міжнародною науковою спільнотою, публікації у рецензованих наукових виданнях та високий індекс цитованості, що сприятиме залученню міжнародних коштів для подальших досліджень.
Безумнівно робота та її автори заслуговують відзначення Премією Президента України для молодих вчених.

Канд.біол. н., доц.кафедри фізіології та екології рослин Львівського національного універитету імені Івана Франка

Світлана Пчеловська

Представлена робота має безумовно важливе практичне та фундаментальне значення для сучасної Радіобіології та системної біології в цілому. Це чудовий приклад інтеграції сучасних методик у розв'язання важливих питань, пов'язаних із радіонуклідним забрудненням значних територій України внаслідок аварії на ЧАЕС у квітні 1986 року. Результати проведених досліджень є вагомим внеском у світову та вітчизняну науку, оскільки допомагають зрозуміти механізми відповіді живих організмів на вплив іонізуючого опромінення, є унікальними, оскільки, на жаль, все менше робіт проводиться безпосередньо на території 30-кілометрової зони відчуження ЧАЕС.
Зважаючи на актуальність теми досліджень та високий рівень методичних підходів, вважаю, що автори представленого циклу робіт цілком заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
С.А. Пчеловська
К.б.н., с.н.с. Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Jana Libantova

These researches made an excelent piece of work as they were dealing with the research that attracts the attention of public. In addition, based on international colaboration they utilised highly sofisticated metodological approach. I highly recommend the nominees to be awarded by the State Prize of Ukraine in Science and Technology.

Jana Libantova, scientist
head of Departement of Molecular Biology and Biotechnol.
IPGB SAS,
Nitra
Slovakia

Ing. Tomas Takac, PhD

The nominated scientists performed an excellent work on totally unique and original biological material. I was thoroughly following their new findings in proteome-wide effects of soil radionuclide contamination on agranomically important crops for several years. Their works have significant impact on understanding of plant response against radionuclide contamination. For example, using modern methodology they were able to explain the changes in flax seed oil content on protein level and to determine the increased heavy metal stress resistance of soybeen induced by radioactivity. Data achieved by their research are of big interest for the scientific community and will be used in order to increase the usability of biological material from conatminated areas.

I highly recommend the nominees to be awarded by the State Prize of Ukraine in Science and Technology.

Ing. Tomas Takac, PhD
researcher
Centre of the Region Hana for Biotechnological and Agricultural Research
Faculty of Science | Palacky University Olomouc

Світлана Пчеловська

Представлена робота представляє безумовно важливе практичне та фундаментальне значення для сучасної Радіобіології та системної біології в цілому. Це чудовий приклад інтеграції сучасних методик у розв'язання важливих питань, пов'язаних із радіонуклідним забрудненням значних територій України внаслідок аварії на ЧАЕС у квітні 1986 року. Результати проведених досліджень є вагомим внеском у світову та вітчизняну науку, оскільки допомагають зрозуміти механізми відповіді живих організмів на вплив іонізуючого опромінення, є унікальними, оскільки, на жаль, все менше робіт проводиться безпосередньо на території 30-кілометрової зони відчуження ЧАЕС.
Зважаючи на актуальність теми досліджень та високий рівень методичних підходів, вважаю, що автори представленого циклу робіт цілком заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
С.А. Пчеловська
К.б.н., с.н.с. Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Vadim Demidchik

This interesting work is dealing with Chernobyl-induced changes in plant protein composition and some genetic changes.
It is scientifically sound and supported by strong case of publications.
Overal, the analysis of Chernobyl plants can form a new direction in ecological research.
Based on modern techniques, the study by Pareniuk and Danchenko demonstrated novel tendencies in changes of cell processes of plants chronically exposed to radiation.
To my opinion, this work sutisfy all the criteria for the presented Nomination.

Vadim Demidchik, D.Sc., .Sc., RCUK Fellow
Head of Department of Cell Biolpogy and Bioengineering
Belarusian State University

Ольга Марченко

Подана робота беззаперечно є актуальною та практично новаторською у масштабі досліджень з вивчення впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на малорухомі компоненти екосистем – мікроорганізми та рослини. Авторами показано специфіку переходу 137Cs з ґрунту в різні види сільськогосподарських рослин та можливості вивчення екосистем зони відчуження Чорнобильскої АЕС за допомогою сучасних метагеномних та протеомних методів. Враховуючи, широкий інтерес серед світової наукової спільноти, високий індекс цитування та важливість отриманих результатів, вважаю, що робота та її автори заслуговують бути удостоєними Премією Президента України для молодих вчених.
О.А. Марченко, к.б.н., с.н.с. Інституту водних проблем та меліорації НААН України

Сергій Гудзь

Ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відновлення земельних угідь у зоні відчуження є складною задачею, що потребує комплексного підходу та вирішення низки наукових завдань. Одним з основних початкових завдань є вивчення впливу радіонуклідного забруднення на мікроорганізми грунту, що показує сучасний стан та перспективи розвитку екосистеми забрудненої зони та надає змогу для вироблення шляхів подолання проблеми. Тому подана на премію робота є актуальною.
Колективом авторів поданої роботи проведено ряд складних наукових досліджень. Зокрема важливим є оцінка різноманіття бактеріальної мікрофлори і видова ідентифікація
домінуючих штамів у зоні відчуження, а також визначення здатності мікроорганізмів до аккумуляції 137Cs. Крім того, хочеться відмітити чітке практичне спрямування роботи та нявність конкретного результату, що став надбанням світової наукової спільноти. Цьому сприяло застосування новітніх метагеномних та протеомних методів, що дозволили оцінити вплив хронічного опромінення на молекулярному і клітинному рівнях.
Подана колективом авторів робота відповідає вимогам, що висуваються для присудження премії Президента України для молодих вчених. Важливим є публікація матеріалів та результатів роботи у наукових виданнях, що індексуються в Scopus. Таким чином вважаю, що колектив авторів гідний присудження премії Президента України для молодих вчених.
Гудзь С. М.
к.т.н., викладач кафедри, Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова.

Олена Кашпарова

Вивчення біологічних наслідків Чорнобильської катастрофи є однією з найактуальніших тем сучасної науки. Радіоактивне забруднення стало причиною різноманітності реакцій живої природи на різних рівнях біологічної організації. Актуальність даної наукової роботи, зумовлена вивченням впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на малорухомі компоненти екосистем. Можливість проведення досліджень на полігоні, доступ до якого ускладнений для науковців, робить дану роботу унікальною. Тому в даній науковій роботі вперше представлені результати ідентифікації мікроорганізмів, що домінують у забруднених радіонуклідами ґрунтах. Також за допомогою пошукової протеоміки для рослин встановлено механізм молекулярної відповіді на зростання в умовах хронічного опромінення, та знайдено ключові клітинні процеси, які зазнали змін. Слід зазначити, що автори здійснили ефективну міжнародну співпрацю та великий внесок в українську науку.
Вважаю, що дана робота та її автори безумовно заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
O.Kashparova, invited researcher, IBERS, Aberystwyth University, Aberystwyth (United Kingdom).

Олександр Шпирка

Після аварії на ЧАЕС хронічний вплив малих доз іонізуючого опромінення приводить до змін на всіх рівнях екосистем. Деякі з яких, такі як загибель рослин через екстремально високі дози, отримані під час первинного викиду, є доволі очевидними та добре вивченими. Інші ж, зокрема зміни в геномі і протеомі рослин, зміна структури ґрунтової мікрофлори, можуть призвести до менш очевидних, але радикальних змін. Роботи, представлені у даному циклі, присвячені саме вивченню впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на малорухомі компоненти екосистем – мікроорганізми та рослини.
Отримані цікаві результати, які можуть бути корисними для практичного використання, зокрема у сільському господарстві. Встановлено, що штам Bacilus megaterium УКМ В-5724 порівняно з мікроорганізмами-компонентами біоценозів забруднених радіонуклідами ґрунтів, має підвищену здатність до накопичення 137Cs. Встановлено, що мікроорганізми окремих видів можуть модифікувати коефіцієнт переходу 137Cs із субстрату в рослини. Показано, що дана властивість не залежить від локалізації мікроорганізму на поверхні кореня, адже всі проаналізовані бактерії належали до групи таких, що колонізують ризосферу рослини.
Роботи, що представлені у поданому циклі, викликали широкий інтерес у міжнародної спільноти та були підтримані низкою конкурсних стипендій для наукових стажувань: гранти Національної стипендійної програми Словаччини; програма «Next Generation Sequencing: data generation, analysis and application to phylogenetics» (Москва, Росія); стипендія CNRS for a «short-term research stay» (Laboratoire de Chimie Nucléaire Analytique et Bioenvironnementale, Бордо, Франція); курс МАГАТЕ RER/7/005 (Афіни, Греція).
Вважаю, що дана робота та її автори заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Шпирка О. М., к.с.-г.н., агроном -дослідник селекційної станції ТОВ «КВС УКРАЇНА»

Самофалова Дария

Эта работа содержит объединение классических методов радиобиологии с новым взглядом метагеномики и метапротеомики, что выделяет её среди остальных и даёт возможность конкурировать на мировом уровне. Комплексная оценка биоразнообразия даст возможность проводить сравнительный анализ и разрабатывать алгоритмы оценки состояния экосистем, искать пути к восстановлению территорий отчуждения.
Уникальность образцов и уровень цитирования чётко свидетельствуют, что работа заслуживает получить Премию Президента Украины для молодых учёных.
Самофалова Д.А., ведущий инженер лаборатории биоинформатики и структурной биологии, ГУ"Институт пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины"

Дмитро Кисельов

Актуальність поданої наукової роботи є безперечною, виходячи зі маловивченості питання дії низькодозового хронічного опромінювання на екосистему в цілому. Використання сучасних молекулярно-біологічних методів досліджень дозволяють більш детально дослідити відповіді організмів на вищенаведені екзогенні фактори. Крім того, слід зазначити, що результати наукової роботи широко висвітлені в наукових публікаціях, не тільки у вітчизняних виданнях, а й у міжнародних. Враховуючи вищенаведене, отримані результати є важливими для прогнозування та моделювання відповідей екосистем на екзогенну радіонуклідного забруднення. Вважаю, що дана робота та її автори заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Кисельов Д.О. к.с.-г.н. головний агроном TB Fruit.
Лауреат Премії Президента України для молодих вчених 2012 р.

.

Галина Шевченко

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до масштабних викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, що спричинило вивід із господарського використання майже 23000 км2 земельних угідь, екосистеми яких досі є забрудненими важкими металами і продовжують зазнавати хронічного впливу малих доз іонізуючого опромінення. Це приводить до змін на всіх рівнях екосистем і зокрема, такі процеси як зміни геному і складу білків (протеому) рослин, а також, структури ґрунтової мікрофлори можуть призвести до менш очевидних, але радикальних змін.
Актуальність даної наукової роботи, зумовлена практично відсутністю даних щодо інтегральної відповіді мікроорганізмів грунту і рослин на забруднення радіонуклідами. Автори вперше проаналізували протеоми насіння сої та льону, вирощеного на забруднених радіонуклідами територіях та визначили клітинні процеси, на які вплинули малі дози. Кількісний високоефективний аналіз протеому дав можливість висловити припущення щодо механізмів, за допомогою яких рослини здатні витримувати хронічне опромінення. Слід зазначити, що ця робота є першим комплексним дослідженням протеому рослин, вирощених у забрудненій зоні Чорнобильської АЕС.
Вивчення інтегральної відповіді екосистеми на забруднення радіонуклідами потребує застосування новітніх метагеномних та протеомних методів, що дозволяють оцінити вплив хронічного опромінення на молекулярному і клітинному рівнях. Такий підхід надасть можливість виробити рекомендації щодо проведення контрзаходів на забруднених радіонуклідами ділянках і дозволить адаптувати їх для використання у конкретних екосистемах.
Вважаю, що, окрім уваги наукових кіл до дослідження стану зони ЧАЕС, дана робота може сприяти залученню громадськості до вирішення проблем зони і має повне право бути відзначеною Премією Президента України для молодих вчених.
Галина Валеріївна Шевченко
к.б.н., с.н.с.
Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України
від. Клітинної біології та анатомії
вул. Терещенківська 2,
01004, Київ
тел. 272 32 36

Катерина Шаванова

Актуальність даної наукової роботи, зумовлена практично відсутністю даних щодо інтегральної відповіді редукуючої і продукуючої ланок екосистем на забруднення радіонуклідами. Роботи, представлені у даному циклі, присвячені саме вивченню впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на мікроорганізми та рослини. Автори пропонують до розгляду дані, отримані на унікальному полігоні, доступ до якого ускладнений для науковців. Саме можливість працювати у зоні відчуження Чорнобильської АЕС та застосування новітніх методик для вивчення впливу хронічного опромінення на біоту і зумовило отримання даних, аналогів яких, ще не опубліковано ніде у світі. Врахування отриманих результатів є важливими для моделювання відповіді екосистеми на антропогенне радіонуклідне забруднення, зокрема при плануванні контрзаходів.
Вважаю, що дана робота та її автори без сумніву заслуговують на отримання Премії Президента України для молодих вчених.
Катерина Шаванова, к.б.н., с.н.с. Національного університету біоресурсів і природокористування України, лауреат Премії Президента України для молодих вчених 2010 р.

Руслан Облап, Ніна Новак

Проблема вивчення генетичних наслідків Чорнобильської катастрофи не перестає бути актуальною навіть зараз, коли з часу трагедії минуло більш ніж чверть століття. Дослідниками багатьох країн світу переконливо доведено негативний вплив на живий організм малих доз іонізуючого опромінення та відкриті нові радіаційно-індуковані феномени. У зв’язку з цим представлена авторами робота щодо впливу іонізуючої радіації на різноманіття малорухомих компонентів екосистем, безперечно, є дуже важливою не тільки для нашої країни, а і для світової науки. У ході виконання роботи авторами визначено здатність ґрунтових мікроорганізмів до акумуляції радіонуклідів та до модифікації їх переходу в рослини. За допомогою пошукової протеоміки, встановлено механізм молекулярної відповіді на зростання в умовах хронічного опромінення, та знайдено ключові клітинні процеси, які зазнали змін. Отримані дані розміщені в інтернет базах даних, відкритих для загального користування. Результати наукових досягнень колективу авторів представлені у численних наукових публікаціях. Індекс цитування засвідчує інтерес світової науки до проведених досліджень. Вважаємо, що дана робота є гідною відзначення Премією Президента України для молодих вчених.
Облап Р.В., к.б.н., ст.н.сп.; Новак Н.Б., к.с.-г.н., Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»).

Наталія Куцоконь

Представлений молодими дослідниками цикл робіт є, безперечно, актуальним, оскільки аварія Чорнобильській АЕС (як і інші, пов’язані з радіаційним забрудненням), досі несе загрозу для населення України та її екосистем.
Цикл робіт, представлений Паренюк О.Ю. та Данченко М.М., є прикладом вдалої міжнародної співпраці, де новітні аналітичні технології та зарубіжну фінансову підтримку було залучено для вирішення актуальних питань української науки.
Для вивчення впливу радіонуклідного забруднення ґрунту на важливі компоненти екосистем – мікроорганізми та рослини, протягом семи років автори проводили дослідження безпосередньо у зоні відчуження ЧАЕС. Вивчення інтегральної відповіді екосистеми на забруднення радіонуклідами потребувало застосування новітніх метагеномних та протеомних методів, що дозволили оцінити вплив хронічного опромінення на молекулярному і клітинному рівнях. Результати цього комплексного дослідження потрібно враховувати для пошуку шляхів відновлення територій, забруднених радіонуклідами.
Чудова кваліфікація авторів підтверджена їх публікаціями у високорейтингових закордонних та вітчизняних журналах та високими значеннями наукометричних показників. Вважаю, що дана робота повинна бути відзначена Премією Президента України для молодих вчених.
Наталія Куцоконь, к.б.н., с.н.с. Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Анна Сичук

Представлена наукова робота безперечно присвячена вивченню та висвітленню важливої актуальної тематики радіобезпеки та змін і реакцій екосистеми на радіологічне випромінювання. Авторами встановлено кількісний і видовий склад ґрунтового мікробоценозу забруднених радіонуклідами ґрунтів, їх здатність до акумуляції (137) Cs, системно проаналізовано функціональні зміни протеому рослин із зони ураження. Отримані дані є підгрунттям для оцінки стану екосистем територій уражених радіонуклідами та пошуку шляхів їх відновлення. Тому, робота та її автори заслуговують бути удостоєними Премією Президента України для молодих вчених.

А.М. Сичук, к.б.н., м.н.с. Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

Наталія Тряпіцина

Робота присвячена важливій для України та світового наукового співтовариства темі, а саме темі проявів радіонуклідного забруднення на різних рівнях організації. Зокрема автори зробили комплексну оцінку як мікробних угруповань у забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті, так і самих рослин з акцентом на питанні обмеження потрапляння радіонуклідів у рослину та на механізмах, за допомогою яких ці рослини здатні витримати хронічне опромінення. Робота таким чином є перспективною для розробки лояльних для довкілля методів зниження накопичення радіоактивних речовин у рослинах. Важливо, що дані, отримані у цьому дослідженні зареєстровані у світових базах даних та є доступними для української і закордонної наукової спільноти, які вже адекватно оцінили роботу, про що свідчать високі індекси цитування. Вважаю, що дана робота достойна бути відзначеною Премією Президента України для молодих вчених.
Тряпіцина Н.В., д.с.-г.н., ст.н.сп., зав.сектором біотехнологічних досліджень Інституту садівництва НААН.

Вадим Малієнко

Проблема впливу хронічного низькодозового опромінення організмів на забруднених територіях та вплив цього фактору на екосистему в цілому є безумовно актуальною. Залучення до вивчення певних аспектів цієї проблеми сучасних методів досліджень дозволило отримати новітні дані про реакцію на цей фактор як на рівні окремих рослинних організмів, так і на рівні угруповань мікроорганізмів. Ці дані висвітлюють важливі риси відповіді на дію хронічного низькодозового опромінення.
Крім того, слід зазначити, що одержані дані досить широко опубліковані і зацікавили наукову спільноту не тільки в Україні, але й в світі. Про це свідчать високі значення наукометричних показників.
Тому вважаю, що дана робота повинна бути відзначена Премією Президента України для молодих вчених.
В.А. Малієнко
К. с.-г. н., Головний спеціаліст з питань молекулярно-генетичної діагностики, ТОВ «Вектор-Бест-Україна»

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.