Офіційний веб сайт

Умови формування самородномідної мінералізації у вулканітах трапової формації у межах Західної Волині

м79

Представлено Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України.

Автор: Бацевич (Нестерович) Н.В., к.геол.н.

 Автором  з’ясовано геохімічні і петрографічні особливості породно-рудних комплексів трапової формації у межах Західної Волині, визначено температуру, склад і походження флюїдів магматичних та постмагматичних процесів і створено узагальнену модель магматично-гідротермального мінералогенезу.

Побудовано карти потужності і рельєфу та розрізи свердловин світ і товщ усіх стратифікованих одиниць району та встановлено пряму залежність між потужністю виливу і концентраціями міді. Встановлено генетичне значення знахідок пізолітів у туфах бабинської світи. Вперше проведено систематичне мінералофлюїдологічне вивчення вулканітів.

Запропоновано можливі механізми перенесення, локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень. Отримані результати проведених петрографо-петрохімічних досліджень із врахуванням онтогенічних аспектів дали можливість створити не лише цілісний образ текстурно-структурних особливостей трапових утворень в межах Західної Волині, але і пояснити причини локалізації промислової міднорудної мінералізації в певних ділянках окремих товщ і світ.

Проведені дослідження петрохімічних особливостей вулканітів показують, що неоднорідність у хімічному складі зумовлена процесами флюїдно-лікваційної взаємодії. Аналіз отриманого матеріалу склав основу для розробки принципової схеми міграційних процесів у породно-рудних комплексах трапової формації Західної Волині, зокрема, при формуванні самородномідної мінералізації за участі таких активних агентів, як діоксид вуглецю, азот і хлор.

 

Кількість публікацій: 26, в т.ч. за тематикою роботи 8 статей (1 - у зарубіжному виданні).

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Щорічні потреби України у мідній металопродукції (за деякими даними до 150 тис. т) у зв'язку з відсутністю в країні власної мінерально-сировинної бази міді, забезпечуються переважно за рахунок імпорту або шляхом використання металевого брухту. Це зумовлено відсутністю в межах держави на даний час розвіданих і переданих на баланс родовищ міді, хоча кількість відомих рудопроявів перевищує 150. Звідси випливає, що усі дослідження, метою яких є подолання дефіциту міднорудної сировини у країні, є актуальними й перспективними. У цьому контексті робота Н. Бацевич, яка розкриває широкі можливості мінералого-геохімічних методів вивчення мінеральної сировини, обгрунтовуючи можливі механізми перенесення та локалізації міді на різних рівнях міденосних вулканітів породно-рудних комплексів Західної Волині, розширює перспективи встановлення нових локалізацій самородної міді. Вважаю, що претендент представила цікаве й оригінальне дослідження з реальною перспективою безпосереднього впровадження у практику пошуково-розвідувальних робіт, яке безумовно заслуговує високої оцінки, зокрема й присудження Премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Доктор географічних наук, кандидат геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, професор кафедри будівельної механіки Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Мирослав Якович Сивий.

Доктор географічних наук, кандидат геолого-мінералогічних на

Щорічні потреби України у мідній металопродукції (за деякими даними до 150 тис. т) у зв'язку з відсутністю в країні власної мінерально-сировинної бази міді, забезпечуються переважно за рахунок імпорту або шляхом використання металевого брухту. Це зумовлено відсутністю в межах держави на даний час розвіданих і переданих на баланс родовищ міді, хоча кількість відомих рудопроявів перевищує 150. Звідси випливає, що усі дослідження, метою яких є подолання дефіциту міднорудної сировини у країні, є актуальними й перспективними. У цьому контексті робота Н. Бацевич, яка розкриває широкі можливості мінералого-геохімічних методів вивчення мінеральної сировини, обгрунтовуючи можливі механізми перенесення та локалізації міді на різних рівнях міденосних вулканітів породно-рудних комплексів Західної Волині, розширює перспективи встановлення нових локалізацій самородної міді. Вважаю, що претендент представила цікаве й оригінальне дослідження з реальною перспективою безпосереднього впровадження у практику пошуково-розвідувальних робіт, яке безумовно заслуговує високої оцінки, зокрема й присудження Премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Кандидат геол.наук, ст. наук. співр. Самборська І.А.

Наукова праця “Умови формування самородномідної мінералізації у вулканітах трапової формації у межах Західної Волині” має важливе фундаментальне і прикладне значення, адже підготовка перспективних рудопроявів та родовищ до розвідки шляхом проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт в межах Західної Волині є актуальним з огляду на оцінки експертів щодо подальших потреб України в міді у майбутньому. Саме це і визначає мету роботи, яка спрямована на з’ясування геохімічних і петрографічних особливостей породно-рудних комплексів трапової формації та створення узагальненої моделі магматично-гідротермального мінералогенезу для подальшого прогнозу та пошуку нових самородномідних об’єктів.
Анонсованої мети автор досягнула завдяки з′ясуванню геохімічних і петрографічних особливостей породно-рудних комплексів трапової формації в межах Західної Волині та встановленню походження, складу та температур флюїдів під час магматичних та постмагматичних процесів, розробці узагальненої моделі відповідного магматично-гідротермального мінералоґенезу.
Автором отримані нові дані щодо наявності явищ ліквації при формуванні трапової формації, що сприяло відокремленню крапельок міді з перенесенням у при поверхневі горизонти виливів; генетичного значення знахідок пізолітів у туфах бабинської світи; температури, складу та агрегатного стану флюїдного середовища кристалізації мінералів міденосних параґенезів; механізму перенесення та локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень тощо.
Я, як науковець який займався дослідженнями даної проблематики, з впевненістю можу сказати, що дана робота, яка зроблена на великому фактичному матеріалі, має високий науковий рівень і практичне застосування в майбутньому.

Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Самборська Ірина Анатоліївна, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, старший науковий співробітник відділу геології і хроностратиграфії докембрію.

Гість

Наукова робота Бацевич (Нестерович) Н.В. “Умови формування самородномідної мінералізації у вулканітах трапової формації у межах Західної Волині” присвячена надзвичайно важливій і актуальній для України проблемі, яка стосується перспектив на самородномідне зруденіння промислового типу в межах Волинської міднорудної провінції пов'язаної з траповою формацією венду Західної Волині. Не дивлячись на численні різнопрофільні дослідження базальтів трапової формації і пов'язаного з ними мідного зруденіння, по нині залишається ще багато не вирішених і дискусійних питань, особливо це відноситься до геохімії і генезису трапів. Саме ці питання і слугували об'єктом досліджень даної роботи.
Проведені дослідження мають як теоретичне, так і практичне прогнозно-пошукове значення, оскільки Наталією Бацевич (Нестерович) сформовано базові концептуальні засади нової флюїдно-лікваційної гіпотези формування самородно-мідної мінералізації та відзначено, що причини локалізації у певних ділянках трапової формації промислової міднорудної мінералізації зумовлені процесами ліквації, екстракції і перенесення міді у верхи впливів та відкладення розсіяних виділень самородної міді на геохімічних бар'єрах.
Без сумніву робота цікава і вартує високої відзнаки – премії Президента України.

Доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри мінералогії геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, заслужений професор ЛНУ ім. Івана Франка, Орест Іллярович Матковський.

Рузіна Марина Вікторівна, доктор геологічних наук, проф.

Визначення умов локалізації, мінералогічних і геохімічних особливостей самородно-мідного зруденіння та супутньої мінералізації дорогоцінних металів у вулканітах трапової формації Західної Волині є основою для розробки технологій видобутку та вилучення стратегічно важливих для України металів. Дослідження прожилково-вкрапленої мінералізації міді, як безпосереднього показника процесів флюїдопереносу речовини та флюїдних включень у мінералах рудних парагенезів порід трапової формації Західної Волині дали змогу автору відтворити фізико-хімічну природу, просторово-часову послідовність прояву і мінливість параметричних характеристик мінералоутворювальних флюїдів. У підсумку виконаних численних досліджень авторкою обґрунтовано багатоетапність процесу утворення рудопроявів міді та розроблено узагальнену модель магматично-гідротермального мінералогенезу. Доведено, що екстракція, концентрація, перенесення і відкладання міді безпосередньо пов’язані з мігрувальними флюїдами,- розплавними, розплавно-розсольними, постмагматичними, чим визначається, відповідно, співвідношення первинного і накладеного зруденіння. В процесі досліджень встановлено рудоносні та безрудні горизонти в межах досліджуваної площі, визначені фактори локалізації промислової міднорудної мінералізації у певних ділянках трапової формації, що може бути використано в якості прогнозно-пошукових критеріїв при визначенні нових самородномідних об’єктів. Вирішення питань рудоутворення та локалізації міді на відповідних рівнях є необхідною передумовою для практичної реалізації вилучення самородної міді та супутньої мінералізації дорогоцінних металів.
Вважаю, що робота є актуальною, виконана на високому науковому рівні, має велике практичне значення, а її авторка заслуговує премії Президента України.

Вовк Олександр Павлович, к. геол. н., ст. викл.

Мідь – це перший метал, відкритий людством, який з античних часів і досі широко використовується в промисловості. В Україні прогнозні потреби в міді наближатимуться до 200 тис. тонн/рік (Закон України…, 2011; Гейченко, 2011). Тому пошукові і пошуково-оцінювальні роботи у Волинській міднорудній провінції мають таке велике значення.
Оскільки, незважаючи на багаторічні дослідження порід трапової формації Західної Волині, низка питань геохімії і генезису трапових утворень залишалася нерозглянутою, робота Бацевич Н.В. є надзвичайно актуальною. Пояснення причини локалізації промислової міднорудної мінералізації в певних ділянках окремих товщ і свит дозволить зекономити значні кошти при проведенні пошуково-оцінювальних робіт.
Особливо важливим є те, що в роботі вперше доведено присутність явищ ліквації у базальтах нижньовендських трапових комплексів, що має визначальну роль при формуванні самородномідної мінералізації. Вперше з’ясованo важливе генетичне значення знахідок пізолітів у туфах бабинської свити. Визначено температурний режим і склад мінералоутворювальних флюїдів на основі систематичних мінералофлюїдологічних досліджень усіх стратифікованих одиниць трапової формації зони зчленування Волинського палеозойського підняття і Волино-Подільської монокліналі на магматичному та пізньомагматичному етапах її формування. Доведено стан двофазової рівноваги флюїдного середовища кристалізації мінералів, зумовленої гетерогенізацією мінералоутворювального флюїду. Запропоновано можливі механізми перенесення та локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень.
Результати петрографо-петрохімічних, мінералогічних та мінералофлюїдологічних досліджень, а саме, виявлення рудоносних та безрудних горизонтів в межах досліджуваної площі, пояснення причин локалізації міді у певних ділянках трапової формації можна використати при прогнозі і пошуках нових самородномідних об’єктів.
Вважаю, що робота є актуальною, виконана на високому науковому рівні, має велике практичне значення для забезпечення України мінеральною сировиною, а її автор заслуговує премії Президента України.

Ковальчук Мирон Степанович, доктор геологічних наук, проф.

З’ясування геохімічних і петрографічних особливостей породно-рудних комплексів трапової формації у межах Західної Волині, встановлення температури, складу і походження флюїдів магматичних та постмагматичних процесів, механізму перенесення, локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень дозволили Бацевич Н.В. отримати вагомі наукові результати і створити узагальнену модель магматично-гідротермального мінералогенезу. За даними петрографічних досліджень порід отримано переконливі докази розвитку процесу ліквації у базальтах трапової формації і вперше встановлено низку ознак незмішуваності у їх розплаві. Дослідження пізолітів з туфів бабинської світи, які сформувалися внаслідок цементації (злипання) пилеподібного вулканічного матеріалу за наявності в атмосфері вологи (краплі конденсованої води при виверженні вулкану, дощові опади тощо) дозволило встановити, що вони належать до найдавніших серед аналогічних утворень в Україні, відіграють важливе генетичне значення у розрізі трапової формації як своєрідні репери, позаяк часто залягають на рівні однієї глибини і простягаються на значну площу. Отримані результати мають вагоме фундаментальне та практичне значення, яке стосується не тільки України, а й наших держав-сусідів - Польщі, Білорусі, Молдови, оскільки ареал поширення трапової формації утворює найбільшу магматичну провінцію в межах Східноєвропейської платформи і займає значну територію в межах сходу Польщі, південного заходу Білорусі, північного заходу України (Волинь і Поділля) та у вигляді вузької смуги заходить в межі Молдовського Придністров’я. Картографічні побудови автора є важливий кроком у впровадженні в Україні регіонального структурно-геологічного моделювання геологічних формацій.
Вважаю, що робота, актуальна, виконана на високому науковому рівні, містить вагомі теоретичні і практичні результати, як для України, так і для наших держав-сусідів, а її авторка заслуговує премії Президента України.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.