Офіційний веб сайт

Створення та впровадження інноваційних технологій електросталеплавильного виробництва легованих сталей спеціального призначення

р13

Представлено Національною металургійною академією України.

 

Автори: Корнієвський В.М., к.т.н. Кійко С.Г., Логозинський І.М., Шибеко П.А., к.т.н. Сальніков А.С., к.т.н. Горобець А.П., д.т.н. Губенко С.І., д.т.н. Тогобицька Д.М.

  Авторами визначено цільовий комплекс керування якістю сталей в багатостадійних технологічних схемах виробництва підшипникового і корозійностійкого металу. В рамках розвитку теорії металургійних процесів створено наукові основи і теоретичні положення формування неметалевих включень з урахуванням вмісту і співвідношення елементів-розкислювачів, розроблена на базі сучасних положень металофізики експериментально досліджена і обґрунтована класифікація дефектів мікроструктури міжфазових меж "сталева матриця – неметалеве включення" впродовж деформаційного переділу та термообробки металу. На основі інформаційно-математичного моделювання сформована інформаційна база керування якістю як комплексною багатовимірною характеристикою. Запропоновані технологічні схеми розкислення металу, температурно-часові режими термічної обробки сталей підшипникового і корозійностійкого сортаменту.

Реалізована концепція диверсифікації феросплавів при виробництві підшипникових сталей з урахуванням впливу умов кристалізації металу на формування неметалевих включень і дефектів макроструктури металу, створено і впроваджено новий тип виливниць із безприбутковими надставками, реалізована технологія футеровки сталерозливних ковшів тиксотропними бетонними масами. Інтегрована система керування якістю металопродукції всієї технологічної схеми виробництва легованих сталей спеціального призначення забезпечила відповідність вимогам вітчизняних і світових стандартів ASTM, DIN, JSK. Економічний ефект від впровадження роботи складає понад  254 млн.грн.

 Кількість публікацій: 9 монографій, 50 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів / h-індекс роботи згідно з базами даних складає відповідно: Scopus – 76/3; Google Scholar – 231/12. Отримано патент України на винахід. 

Громадське обговорення роботи відбудеться 18 вересня 2018 р. об 11.00 годині на засіданні Вченої ради Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України за адресою:  м. Київ, бул. ак. Вернадського, 34/1, актова зала.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

Через анонімний характер свого відгуку я не маю морального права давати власну наукову оцінку роботи, обговорюючи її конкретні наукові та науково-технічні результати. Однак, хочу лише звернути увагу наукового співтовариства на об’єктивні кількісні характеристики роботи, що є вкрай красномовними.
Так, відповідно до даних, що наводяться самим авторами, індекс Гірша за Scopus складає усього 3 (!). Останніми роками молоді аспіранти, що виходять на захист кандидатської дисертації у галузях технічних, математичних та природничих наук, дуже часто мають такий же, або навіть більший індекс Гірша. А тут справа йде про роботу, яку протягом багатьох років виконував цілий колектив поважних виконавців. Тобто, про наукове значення і актуальність дослідження тут мову вести складно.
Окрім того, наведені авторами наукометричні дані, містять неправдиву інформацію. Так, наприклад, у розміщеному на сайті огляді цитування роботи вказано, що автор Hubenko S.I. (вказаний авторський профіль у Scopus scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57195836997) має 117 (сто сімнадцять) публікацій. Насправді ж, як може у цьому пересвідчитися будь-який користувач Інтернет шляхом простого кліку на це посилання, у Scopus міститься запис про 1 (один) документ із кількістю цитувань 0 (нуль) та відповідним індексом Гірша (Scopus делікатно замість нуля ставить знак питання).
Також вельми дивує та обставина, що технічні рішення цієї, як це декларується в описі, достатньо глобальної роботи, присвяченої створенню нової техніки та технологій, захищені лише одним (!) патентом України.
Взагалі ж стосовно практичного значення результатів роботи дуже ясно висловилися попередні дописувачі, які є фахівцями-спеціалістами, що працюють на різних українських підприємствах.
Мені здається, що соромно представляти таку роботу і вкрай дивує, як вона могла потрапити до переліку проектів, допущених до участі у конкурсі на здобуття Державних премій України. Напевне, хтось будь-якою ціною намагається проштовхнути цю роботу. Тим більше, що на тлі інших висунутих робіт, як на мій особистий погляд, вона виглядає особливо жалюгідною та безпорадною.
Можна висловити лише надію на те, що академічна спільнота, особливо у рік святкування 100 річного ювілею Академії, не буде всіма можливим і неможливими шляхами протягувати таку слабеньку роботу, тим самим розписуючись у власній безпорадності, корумпованості та деградації.

Кінденко Аркадій Сергійович, техничний директор

В інших роботах даються коментарі шанованими людьми - вченими, академіками, а по цій роботі нічого немає.
Кінденко А.С., техничний директор ПАТ "Харківський машинобудівний завод".

Штомпель Володимир Іванович, технолог

Яка користь від цієї работі науці, країні, суспільству?

Штомпель В.І., технолог, ПАТ "СЛОВВАЖМАШ".

Зверев Петро Олександрович, технолог, начальник відділу

Відчувається вплив грошей на просування даної роботи. У списку одні керівники.

Зверев П.О., начальник тех. відділу, ПАО "Енергомашспецсталь".

Пунько Юрій Васильович, проф., д.т.н.

Я працюю провідним технологом в технологічному відділі ПАТ "Азовмаш". Уважно вивчивши цю роботу, можу сказати наступне: не бачу науки - є трохи технічних питань.

Пунько Ю.В., проф.,д.т.н.

Зеленський Миколай Іванович

З одним коментарем відвігается робота на здобуття Державної премії? Дивно.
Зеленський М.І., головний конструктор ПАТ "КЗВВ"

Медовар Лев Борисович, проф.,д.т.н.

Робота колективу металургів - вирбничників та дослідників електрометалургійного заводу "Дніпроспецсталь" (м. Запоріжжя) та та Національної металургійної академії України (м. Дніпро) мені добре відома впродовж майже всього циклу її реалізаціїї.
Вважаю, що цю роботу відзначає своєрідна вишуканність методів досліджень й точність при проведенні експериментів на виробництві, аналізі результатів та створенні технологій виробництва підшипникових та нержавіючих сталей найвищого гатунку на досить застарілому, на превиликий жаль, основному технологічному обладнанні "Дніпроспецсталі".
Важливо також, що наукові й технологічні результати цієї роботи можуть бути використанні при виробництві усіх видів сталей для підвищення їх якості до світових стандартів. Ця робота заслуговує Державної премії України в галузі науки і техніки.

Персонально мені відомі усі члени авторського колективу, вважаю, що їх творчий внесок в роботу зафіксовано цілком вірно.

Медовар Л.Б., проф., д.т.н.
Зав. від. 9 ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.