Офіційний веб сайт

Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби

р18

Представлено Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини".

Автори: Бусол В.О., Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П, Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В.

Розроблено та впроваджено комплексну систему широкомасштабних ветеринарно-зоотехнічних заходів щодо профілактики та оздоровлення тваринництва України від лейкозу великої рогатої худоби.

Авторами встановлено та охарактеризовано джерела збудника інфекційного процесу, фактори його передачі та рушійні сили епізоотичного процесу за лейкозу великої рогатої худоби. Вперше в Україні розроблено технологію виготовлення антигену вірусу лейкозу для специфічної діагностики захворювання на початкових стадіях його розвитку, яку було впроваджено у біотехнологічне виробництво. Створений на його основі імпортозаміщуючий набір для діагностики захворювання в реакції імунодифузії широко застосовується у діагностичних лабораторіях ветеринарної медицини України, а також експортувався у країни СНД.

Поетапно створено сучасну науково обгрунтовану систему ветеринарно-зоотехнічних заходів профілактики та оздоровлення від лейкозу великої рогатої худоби. Її впровадження дозволило практично оздоровити скотарство України від захворювання (у 2014 році було 2 неблагополучних щодо захворювання господарства, а станом на початок жовтня 2015 р. такі господарства не реєструвались). Розрахунковий економічний ефект від впровадження розробленої системи складає 13,8 грн. на одну гривню затрат.

Кількість публікацій: 9 монографій, бібліографічно-реферативний довідник, 470 статей, 4 нормативно-правових акти про ветеринару медицину, 13 методичних рекомендацій. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 15 авторськими свідоцтвами та патентами. За даною тематикою захищено 2 докторських та 4 кандидатських дисертацій.

Громадське обговорення роботи відбулося 22 листопада 2016 року об 11.00 годині на засіданні Вченої ради Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України за адресою:  м. Київ,  вул. Донецька, 30.

Матеріали громадського обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.

Надіслати коментар

Коментарі

Василь Мінович Соколюк

Лейкоз великої рогатої худоби є одним із найпоширеніших хронічних інфекційних захворювань. У середині минулого сторіччя це захворювання реєстрували практично у кожному другому колективному тваринницькому господарстві України. Це наносило тваринництву значних збитків та стримувало розвиток галузі.
Колективом науковців ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» – Бусолом В.О., Горбатенком С.К., Коваленко Л.В. та іншими розроблено та удосконалено до рівня кращих зарубіжних діагностичних аналогів серологічний тест, за допомогою якого інфікованих вірусом лейкозу тварин виявляють вже на початковому етапі розвитку інфекційного процесу, разом з цим розроблена широкомасштабна програма оздоровлення тваринництва України від лейкозу.
Вважаю за доцільне підтримати висунення розробки «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» на здобуття Державної премії України за 2016 рік.

Директор ДДВП «Біоветпрепарат» Інституту ветеринарної медицини, кандидат ветнаук, доцент Соколюк В.М.

Палій Андрій Павлович

Колективом науковців, що представлені Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" в якості претендентів Державної премії України за 2016 рік по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», а саме Бусолом В.О., Мандигрою М.С., Бащенком М.І., Достоєвським П.П., Горбатенком С.К., Коваленко Л.В., Ярчуком Б.М., Шваюном І.В., зроблено значний внесок у впровадження системи діагностики та заходів по ліквідацію лейкозу великої рогатої худоби у тваринництві України. Конкурентоспроможний діагностикум для виявлення інфікованих вірусом лейкозу тварин не поступається за якістю та специфічністю кращим закордонним аналогам, успішно використовується у мережі кожної державної лабораторії України. Вважаю за доцільне підтримати висунення розробки «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» на здобуття Державної премії України за 2016 рік.

Докторант кафедри технічних систем і технологій тваринництва Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Палій А.П.

Козій Василь Іванович

В той час як у інших видів тварин проблема злоякісних пухлин, в тому числі злоякісна лімфома чи лімфосаркома, стосується більше окремої тварини і потребує уваги спеціалістів більше хірургічного та терапевтичного профілю, лейкоз великої рогатої худоби залишається глобальною гуманітарною проблемою, а її вирішення потребує поєднання зусиль науковців епізоотологічного, імунологічного, медичного і ветеринарного напряму та системи біобезпеки.
Колективом науковців з навчальних та наукових закладів України розроблена система ветеринарно-зоотехнічних заходів за лейкозу великої рогатої худоби в якій для боротьби з цією хворобою пропонуються науково обґрунтовані методи діагностики, профілактики та оздоровлення господарств від цієї хвороби.
У зв’язку з цим вважаю, що запропонована «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» заслуговує на визнання і присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Козій Василь Іванович, доктор ветеринарних наук, професор кафедри хірургії та хвороб дрібних домашніх тварин Білоцерківського НАУ

Михайло Єфіменко

Я із задоволенням та цікавістю ознайомився з даною роботою, що представлена на здобуття Державної премії. Потрібно відмітити, що постійно слідкували за науковим пошуком, науковими розробками та впровадженням їх результатів у практику. Коли автори розпочали дану роботу, кожна шрста тварина була інфікована вірусом лейкозу, у деяких господарствах інфікованість тварин була вища 90 відсотків. Це зумовлювало значні економічні збитки, унеможливлювало селекційно-племінну роботу та викликало соціальну тривогу за здоров’я нації.
У результаті впровадження наукових розробок вдалося досягнути повного оздоровлення тваринництва від лейкозу великої рогатої худоби. Тому вважаємо, що дана робота заслуговує присудження Державної премії у галузі науки та техніки.

Єфіменко М.Я.,
головний науковий співробітник відділу генетичних ресурсів тварин
Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН
доктор с.-г. наук, професор
член-кореспондент НААН

Шевчук Віктор Миколайович

В науково-практичній роботі "Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби" представлено комплексні наукові здобутки дослідників за останні 50 років – від встановлення інфекційної природи хвороби та розробки специфічного методу діагностики інфекції до впровадження у ветеринарну практику широкомасштабної системи ліквідації лейкозу великої рогатої худоби.
Наукові розробки авторів та впровадження їх у практику протиепізоотичних заходів мають медико-соціальне та ветеринарно-економічне значення. Все це підтверджує існування в Україні потужного наукового потенціалу, серед якого особливе місце посідають наукові здобутки української школи ветеринарної лейкозології.
Я глибоко переконаний, що робота В.О. Бусола і співавторів "Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби" заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
Кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Національного університету біоресурсів і природокористування України В.М. Шевчук.

Володимир Кравець

Більше 60 років тому в Україні було вперше діагностовано у великої рогатої худоби нову хворобу – лейкоз. З того часу рак крові серед названого виду тварин впевнено крокував біля 45 років в країні.
Мій безперервний стаж роботи у ветеринарній медицині сягає 52 роки. Я розпочинав свою фахову діяльність у період спорадичного клінічного прояву лейкозу великої рогатої худоби. Перший випадок загибелі хворої на лейкоз корови я діагностував у 1968 році. З часом захворювання невідомої етіології набула ознак епізоотичного поширення в усіх областях України.
Від першої публікації про встановлення лейкозу великої рогатої (1876р. ) до визнання вірусної етіології хвороби пройшло біля 100 років, а від цього часового періоду до розробки і масштабного впровадження специфічного серологічного методу прижиттєвої діагностики інфекції скорочено час більше ніж в 10 раз. У цьому велика заслуга українських вчених, у тому числі авторів науково-практичної роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби». Очевидно, що успіху цієї роботи сприяли теоретичні знання та бажання учених досягти поставленої мети, а також організація доклінічної та клінічної апробації наукових розробок, налагодження вітчизняного виробництва діагностикуму, розробка та широкомасштабне впровадження в межах країни ветеринарно-зоотехнічних заходів оздоровлення скотарства в Україні від лейкозу. Особливу заслугу в цьому слід віддати злагодженій роботі наукової та практичної ветеринарної медицини.
Як фахівець-практик ветеринарної медицини, який безпосередньо займався ліквідацією лейкозу в скотарських господарствах за розробленою системою ветеринарно-зоотехнічних заходів, можу підтвердити її результативність та економічну ефективність. На моє глибоке переконання комплексна науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», науковців різних поколінь має наукове, практичне та соціальне значення. Тому вважаю за необхідне підтримати висунення цієї роботи на здобуття Державної премії у галузі науки і техніки.
Володимир Кравець, старший ветеринарний лікар-епізоотолог Летичівської ветеринарної станції, заступник головного ветеринарного лікаря району (1980-1993 рр.

Перкій Юрій

Лейкоз великої рогатої худоби – це ракове захворювання. Його викликає збудник – вірус. Цей вірус подібний до вірусу, що викликає лейкемію (білокрів’я) в людей. З огляду на це вважається, що лейкоз ВРХ небезпечний не тільки для корів та інших тварин, а й для людей. Представлені на сайті Комітету Державних премій України у галузі науки і техніки матеріали свідчать, що авторський колектив у складі Бусол В. О., Мандигра М. С., Бащенко М. І., Достоєвський П. П, Горбатенко С. К., Коваленко Л. В., Ярчук Б. М., Шваюн І. В. виконав науково-практичну роботу «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», що забезпечила вирішення основних питань контролю епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби.
Варто відзначити, що при лейкозі спостерігається зниження якості м’ясної продукції. У м’ясі інфікованих вірусом лейкозу корів, порівняно зі здоровими, достовірно знижується не тільки вміст білка, але й незамінних (фенілаланін, валін, лейцин, гістидін, аргінін, метіонін) і замінних (аланін, тирозин, серин, пролін, аспарагінова і глутамінова) амінокислот. Крім того, у м’язах хворих на лейкоз тварин накопичується велика кількість вільного триптофану та його метаболітів. Встановлено, що метаболіти триптофану мають канцерогенні властивості, які протягом 20-хвилинного кип’ятіння не руйнуються і несуть загрозу для здоров’я людини і тварин.
Впровадження системи ветеринарно-зоотехнічних заходів контролю епізоотичної ситуації щодо лейкозу корів забезпечить виробництво якісної м’ясної продукції тваринництва.
Вище наведене дозволяє вважати, що науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Перкій Юрій Богданович, кандидат ветеринарних наук, завідувач лабораторії ветеринарної санітарії та експертизи продуктів тваринництва Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН.

Палій Анатолій Павлович

Колектив науковців, а саме Бусол В.О.,Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П., Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В., представлено Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" в якості претендентів на отримання Державної премії України за 2016 рік по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби». Варто зауважити, що вище означеним колективом зроблено значний внесок у конструювання засобів діагностики та стратегії оздоровлення тваринництва України від лейкозу великої рогатої худоби. Про результативність цієї роботи свідчить вже тривале і стабільне благополуччя тваринництва щодо лейкозу. Є глибока впевненість, що позитивне рішення Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки про надання високої нагороди колективу авторів, висунутих ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», буде цілком виправданим і доцільним.
Завідувач лабораторії
туберкульозу ННЦ «ІЕКВМ»,
доктор ветеринарних наук,
старший науковий співробітник
Палій А.П.

Ковтун Світлана Іванівна

Вражає масштабність, глибина досліджень та результати впровадження в практику. В роботі відображені вірусологічні, серологічні, імунологічні дослідження, що поєднуються з епізоотологічним моніторингом. Нині можна з впевненістю відмітити, що без даних результатів не можлива була б селекційно-племінна робота та розробка планового розвитку молочного та м’ясного скотарства нашої держави. Сказане є основою для присудження Державної премії України у галузі науки та техніки.
Ковтун С.І.
заступник директора з наукової роботи
Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН,
доктор с.-г. наук, член-кореспондент НААН

Шморгун Петро Федорович

За багаторічну працю в ветеринарній службі Коростишівського району нам приходилося багато співпрацювати з визначними науковцями в галузі ветеринарії Ярчуком Б.М., Мандигрою М.С., Шваюном І.В.
Діагностувавши перші випадки лейкозу ВРХ в районі ми неодноразово зверталися до них за порадами та допомогою, питанні ліквідації лейкозу. Завдяки роботі по виконанню програми «Оріон» нам вдалося повністю оздоровити район від лейкозу ЯрчукБ.М., Мандигра М.С., Шваюн І.В. надавали нам практичну допомогу виїжали в господарства району де ми разом вирішували питання боротьби з лейкозу ВРХ за що їм дуже вдячні і ми і власники великої рогатої худоби. Вважаємо, що Мандигра М.С.. Шваюн І.В., Ярчук Б.Н. гідні відзначення Державної премії України.
Федорчук С.П.- начальник Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини Житомирської області
Шморгун П.Ф.- лікар ветеринарної медицини, в 1996-2010р.р. керівник ветеринарної служби Коростишівського району Житомирської області

Стравський Ярослав

Лейкоз розглядається як економічна, загальнобіологічна і соціальна проблема. Представлені на сайті Комітету Державних премій України у галузі науки і техніки матеріали свідчать, що авторський колектив у складі Бусол В. О., Мандигра М. С., Бащенко М. І., Достоєвський П. П, Горбатенко С. К., Коваленко Л. В., Ярчук Б. М., Шваюн І. В. виконав науково-практичну роботу «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», що забезпечила вирішення основних питань контролю епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби.
Внаслідок широкого розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби наносяться значні економічні збитки. Вони представляють особливо велику небезпеку для генофонду племінного молочного тваринництва, тому що реєструються у високопродуктивних тварин найбільш цінних молочних порід, а при відсутності належної боротьби з ними мають тенденцію до швидкого розповсюдження. Господарства несуть збитки від недоотримання молока. Порівняння продуктивності корів різних порід, уражених вірусом лейкозу та інтактних, свідчать про зниження молочної продуктивності у тварин при різних стадіях розвитку інфекційного процесу. Надої молока у клінічно хворих на лейкоз корів знижувались на 5,4–10,2 %, а у інфікованих вірусом лейкозу – на 2,0–7,0 %. Збільшення рівня інфікованості вірусом лейкозу поголів’я корів на 10 % призводять до недоотримання молока на 95 кг на одну тварину в рік. Розробка заходів контролю епізоотичної ситуації щодо лейкозу корів забезпечить збереження племінного поголів’я великої рогатої худоби в Україні. Також дозволить зменшити втрати від недоотримання приплоду внаслідок передчасної вибраковки корів.
Вище наведене дозволяє вважати, що науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Стравський Ярослав Степанович, доктор ветеринарних наук, директор Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН.

Кухтин Микола

Лейкози є однією з найактуальніших проблем патології людей і тварин, якій присвячено значну кількість сучасних досліджень. Складність полягає у тому, що хвороба найчастіше проходить безсимптомно. Представлені на сайті Комітету Державних премій України у галузі науки і техніки матеріали свідчать, що авторський колектив у складі Бусол В. О., Мандигра М. С., Бащенко М. І., Достоєвський П. П, Горбатенко С. К., Коваленко Л. В., Ярчук Б. М., Шваюн І. В. виконав науково-практичну роботу «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», що забезпечила вирішення основних питань контролю епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби.
Лейкоз великої рогатої худоби створює потенційну небезпеку здоров’ю людей, які вживають молоко від хворих тварин у зв’язку з накопиченням у ньому канцерогенів. Неблагополуччя продуктивного поголів’я щодо лейкозу обумовлює зниження якості молочної продукції. Достовірно знижуються показники загального білку та більшості амінокислот, у тому числі і незамінних. Вважаючи на контамінацію молока від інфікованих вірусом лейкозу тварин збудником захворювання останнє піддається термічній обробці (пастеризація чи кип’ятіння), що негативно впливає на технологічні процеси подальшого отримання продуктів його переробки. Тому, запровадження розроблених заходів при лейкозі великої рогатої худоби дозволять одержання якісного та безпечного молока для переробних підприємств України.
Вважаю, що науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Кухтин Микола Дмитрович, доктор ветеринарних наук, професор кафедри харчової біотехнології та хімії Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя

Степаняк Ігор Володимирович

З винайденням етіологічного (вірусного) чинника хвороби і впровадженням у 70-80 роки минулого століття нових, досконаліших систем діагностики - лейкоз великої рогатої набув значення екологічної проблеми розвитку тваринництва у більшості провідних країн світу, в т.ч. й бувшого СРСР і України.
Завдяки прогресивному розумінню і баченню проблеми лейкозу ВРХ в Україні, школою лейкозологів керованою В.О. Бусолом було обрано і впровадженню у практику новітні методології і шляхи боротьби з подолання інфекції тварин, його оздоровлення.
Титанічна робота з розробки, організації та впровадження новітньої науково-виробничої системи (НВС) боротьби з лейкозом тварин «Оріон» в Україні належить академіку В.О. Бусолу. Її три відділення: західне - під керівництвом М.С. Мандигри, центральне – Б.М. Ярчук та східне – С.К Горбатенко, вже у перші роки роботи відзначились значними досягненнями оздоровлення тваринництва громадського сектору від лейкозу, зменшенням загальної інфікованості стад відповідно на 50, 40 та 30 відсотків. Це стало значним проривом і доказом дієвості впроваджених новітніх систем оздоровлень, досконалості прогресивної науково-практичної думки не тільки на теренах СРСР, але й за його межами.
На сьогодні маємо переконливі результати оздоровлень тваринництва громадського сектору від лейкозу на теренах усієї держави.
Через те підтримую згаданий авторський колектив лейкозологів на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Кадидат ветнаук, старший науковий співробітник, завідувач
лабораторії хвороб хутрових звірів ДС епізоотології
ІВМ НААН, заслужений працівник ветмедицини України І.В. Степаняк

Музика Денис Васильович

Лейкоз великої рогатої худоби є одним із найпоширеніших хронічних інфекційних захворювань. У середині минулого сторіччя це захворювання реєстрували практично у кожному другому колективному тваринницькому господарстві України. Це наносило тваринництву значних збитків та стримувало розвиток галузі. На перших етапах протилейкозних оздоровчих заходів головним діагностичним засобом для виявлення уражених лейкозом тварин був клініко-гематологічний метод. Цей метод виявляв хворих тварин вже на термінальних стадіях захворювання і тому не забезпечував викорінення хвороби у тваринницьких осередках. Колективом науковців ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» – Бусолом В.О., Горбатенком С.К., Коваленко Л.В. та іншими розроблено та удосконалено до рівня кращих зарубіжних діагностичних аналогів серологічний тест, за допомогою якого інфікованих вірусом лейкозу тварин виявляють вже на початковому етапі розвитку інфекційного процесу, разом з цим розроблена широкомасштабна програма оздоровлення тваринництва України від лейкозу. Впровадження в усіх державних лабораторіях ветеринарної медицини України цього діагностичного засобу забезпечило зниження чисельності неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби господарств до поодиноких випадків. Сьогодні йдеться про вже остаточне викорінення захворювання у більшості областей України та впровадження контролю благополуччя поголів’я великої рогатої худоби на лейкоз у подальшому лише дослідженням пулів молока, як це прийнято в розвинених благополучних щодо лейкозу країнах Європи.
Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" (авторський колектив: Бусол В.О., Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П. Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В.) представлено в якості претендентів Державної премії України у галузі науки і техніки за 2016 рік по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби». Вважаю, що вищеозначений колектив та головна наукова установа України – ННЦ «ІЕКВМ» цілком заслуговує на високу державну нагороду, оскільки у питанні розробки стратегії боротьби з лейкозом великої рогатої худоби в Україні зроблено внесок, який важко переоцінити.
Музика Д.В. доктор ветеринарних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Сергій Катюха

Очолюючи з 2006 року Відділ біологічного контролю Інституту епізоотології НААН, був особисто причетний до організації виробничого процесу по випуску лейкозного антигену – «Набору компонентів для серологічної діагностики лейкозу ВРХ в реакції імунодифузії (РІД)», авторами якого були В.О.Бусол та М.С.Мандигра. А новітні способи і засоби діагностики інфекції і були в основі представленої розробки авторського колективу роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» Через значну потребу у препараті, а замовляли його і Державний комітет ветмедицини, і державні лабораторії, і господарства усіх регіонів України, іноді біоцех працював у дві зміни. Якість впровадженої розробки, за яку відповідав ВБК, дозволяла діагностувати лейкоз ВРХ з найвищою чутливістю. Так згодом було експерементально доведено, що методом ІФА отримується позитивних результатів за лейкозу лише на 1,3% більше ніж в РІД.
Тому висловлюю свою підтримку колективу авторів, у складі Бусол В.О., Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П, Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В., науково-практичної роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» у здобутті ними Державної премії України в галузі науки і техніки.
Завідувач лабораторії ДС епізоотології , к.в.н. Сергій Миколайович Катюха

Рязанцев Володимир Васильович

Лейкоз крупної рогатої худоби – це досить опасне хронічне інфекційне захворювання, для людини є умовна небезпека, факторами передачі вірусу є традиційні продукти питання: молоко та інші матеріали, які містять лимфоїдні клітини тварин, уражених вірусом лейкоза великої рогатої худоби. Лейкоз великої рогатої худоби умовно можна віднести до повільних інфекцій. Для цієї інфекції притаманний тривалий латентний період та майже 100% летальність. Потенційно вона несе ризик для людини, також завдає значних економічних збитків в Україні та усіх країнах світу.
У результаті виконання даної роботи вивчена епізоотична ситуація у всіх господарствах держави, розроблені та впроваджені науково обгрунтовані системи оздоровлення. Сьогодні діти та доросле населення України забезпечені молоком і продуктами його переробки вільними від вірусу лейкозу.
Підтримую висунення розробки «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» на здобуття Державної премії України за 2016 рік.
Старший науковий співробітник
відділу кріоцитології ІПК і К НАН України
к.б.н. Рязанцев В.В.

Ареф'єв Василь Львович

Проблема успішної боротьби з інфекційним захворюванням обумовлюється наявністю високоспецифічного діагностичного засобу для своєчасного виявлення скомпрометованих тварин та стратегії ліквідації захворювання при мінімізації витрат на проведення оздоровчої програми. Саме цим характеризується внесок науковців ННЦ «ІЕКВМ» у питання розробки діагностичного засобу для виявлення інфікованих вірусом лейкозу тварин (Бусол В.О., Мандигра М.С., Горбатенко С.К., Коваленко Л.В. та інші) та широкомасштабної системи організації протилейкозних оздоровчих заходів (Бусол В.О., Мандигра М.С., Достоєвський П.П., Ярчук Б.М., Горбатенко С.К.) у тваринництві України. Впровадження вищеозначеного дало можливість знизити чисельність неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби тваринницьких господарств в Україні з більш як 6000 у середині минулого сторіччя до 2-6 поодиноких пунктів у окремих областях сьогодні. Це дає можливість нарощувати темпи розвитку тваринницької галузі та підвищувати якість тваринницької продукції.
Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" витсунуто колектив науковців, а саме Бусола В.О.,Мандигру М.С., Бащенка М.І., Достоєвського П.П. Горбатенка С.К., Коваленко Л.В., Ярчука Б.М., Шваюна І.В. в якості претендентів Державної премії України за 2016 рік у галузі науки і техніки по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби». Вважаю, що науковий внесок колективу у питаннях вивчення особливостей прояву захворювання, розробки діагностичного засобу, що не поступається кращим закордонним аналогам, ефективної системи ірадикації лейкозу великої рога тої худоби у тваринництві України заслуговує на високу урядову нагороду.

Науковий співробітник
сектору рекомбінантних
біотехнологій відділу
молекулярної епізоотології
та діагностики ННЦ "ІЕКВМ"
Ареф'єв В.Л.

Мезенцева Лариса Михайлівна

Автори роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» зробили значний внесок у вивчення епідеміології захворювання, описали клінічні, гематологічні, генетичні та патоморфологічні особливості. Матеріали містять відомості щодо впливу на епідемічний та інфекційний процеси дії радіонуклідів, отримання гнотобіотів (ягнят і поросят) та вивчення вказаних процесів у них.
Вперше в Україні адаптовано FLK-культуру, за використання новітніх біотехнологічних методів отримано вірусні білки gp-51 і р-24, що було основою для отримання вітчизняних специфічних діагностичних тестів для моніторингу та організації оздоровчих протилейкозних заходів.
Розроблено, апробовано, впроваджено і законодавчо закріплено різні схеми оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу.
Усе зазначене було основою для повного оздоровлення тваринництва України від лейкозу великої рогатої худоби. Робота має значення не лише для ветеринарної медицини – головною заслугою авторів є забезпечення населення України якісною і безпечною молочною та м’ясною продукцією.
З огляду на вищезазначене, дана наукова праця заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Мезенцева Лариса Михайлівна,
вчений секретар Відділення зоотехнії НААН,
кандидат біологічних наук

Кондратенко Василь Васильович

Мені прийшлося працювати з лейкозологами системи "Оріон". Ця активна співпраця дала свої позитивні результати з діагностики та ліквідації лейкозу ВРХ в господарствах Переяслав-Хмельницького району. На моє переконання група вчених "Оріону" в т.ч. Доцент Шваюн Іван Васильович заслуговують на Державну премію в галузі науки і техніки.
Колишній директор Переяслав-Хмельницької
районної державної лабораторії
ветеринарної медицини В.В.Кондратенко
17.06.2016 р.

Ляшок О.В.

Я, Ляшок Олександр Власович очолював ветеринарну медицину Славутського району Хмельницької області з 1977 по 2011 рік.
Однією з важливих проблем того часу була проблема боротьби з лейкозом, який набув значного поширення. Нам практичним ветеринарним лікарям велику методичну і практичну допомогу у ліквідації цієї хвороби надавав доцент Шваюн Іван Васильович – один із розробників системи «Оріон».
Завдяки приміненню цієї системи лейкоз в районі та області було ліквідовано.
Вважаю, що діяльність доцента Шваюна Івана Васильовича по ліквідації хвороби лейкоз заслуговує на державну премію.
З повагою бувший головний ветеринарний лікар Славутського району, заслужений працівник ветеринарної медицини України.
Ляшок О.В.
м. Славута 17.06.2016р.

Корнєйков Олександр Миколайович

Науковцями Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», що переймаються проблемами лейкозу великої рогатої худоби, зроблено значний вклад у питання вивчення особливостей епізоотології захворювання, стратегічних підходів у питаннях діагностики хвороби та організації протилейкозних оздоровчих заходів. Вперше в Україні Бусолом В.О., Мандигрою М.С., Горбатенком С.К., Ярчуком Б.М. та іншими авторами розроблено та удосконалено до рівня кращих зарубіжних аналогів діагностикум для ранньої індикації інфікованих вірусом лейкозу тварин. Впровадження в практику державних лабораторій України вищеозначеного діагностичного засобу, у поєднанні із розробленою Бусолом В.О., Мандигрою М.С., Достоєвським П.П., Ярчуком Б.М., Горбатенком С.К. широкомасштабною системою оздоровчих заходів, забезпечило майже повне оздоровлення тваринництва України від лейкозу. Якщо у 60-ті роки минулого сторіччя чисельність неблагополучних щодо лейкозу господарств становила більше 6000 одиниць, то сьогодні розповсюдження захворювання обмежується лише поодинокими випадками у тваринництві двох областей, у найближчі терміни можна говорити про повне викорінення захворювання.
На здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки в 2016 році Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» висунуто роботу «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» авторського колективу у складі Бусола В.О., Мандигри М.С., Бащенка М.І., Достоєвського П.П., Горбатенка С.К., Коваленко Л.В., Ярчука Б.М., Шваюна І.В. Цілком підтримую рішення Вченої Ради ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» щодо висунення групи науковців в якості претендентів на отримання Державної премії України за 2016 рік і вважаю, що присудження цієї високої нагороди буде цілком виправданим.

В.о. зав. лабораторії
вірусології ННЦ "ІЕКВМ",
канд. вет. наук Корнєйков О.М.

Мінцюк Євген Павлович

З моєї точки зору дана робота має велике значення як для галузі тваринництва, так і для України в цілому. Адже в історії нашої держави робіт такого плану було не багато. А якщо брати до уваги масштаб проведених досліджень (автори роботи відвідали особисто більше 220 господарств) та їх результативність (повне оздоровлення тваринництва України від лейкозу), то згадану працю взагалі можна віднести до унікальних. Вона слугує нам, молодим науковцям, прикладом успішної співпраці теоретичної та практичної ветеринарної медицини; прикладом того, що наша наука не знаходиться на задвірках світової. Саме тому, я вважаю, що дана робота заслуговує на визнання та присудження Державної премії України в галузі науки та техніки

Науковий співробітник Інституту ветеринарної медицини НААН
Мінцюк Є.П.

Уховський Віталій Вікторович

Вивчення інфекційного та епізоотичного процесів, вияснення епізоотологічних закономірностей лейкозу великої рогатої худоби є актуальним та має вагоме теоретичне і практичне значення.
На базі проведених ґрунтовних наукових досліджень проблеми лейкозу великої рогатої худоби, колективом авторів у складі Бусол В.О., Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П, Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В. розроблена науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», у якій висвітлено теоретичні обґрунтування, що стосуються особливостей обмінних процесів, ролі мітохондрій, нуклеїнових кислот, еритроцитів, лейкоцитів, ацидофільних процесів тощо. На основі знання епізоотичної ситуації авторами роботи було розроблено дієву, ефективну та економічно вигідну систему оздоровлення.
Створена робота, має вагоме практичне значення, а саме, забезпечує отримання екологічно чистої продукції тваринництва, тому вона безперечно заслуговує присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Уховський Віталій Вікторович, кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії лептоспірозу ІВМ НААН.

Симоненко Сергій Іванович

Доступні нам матеріали науково-практичної роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» та загальновідома ветеринарній спільноті України інформація щодо суті та результатів цієї діяльності свідчать, що колективу авторів вдалось знайти відповіді на основні питання – довести інфекційну природу лейкозу великої рогатої худоби, вивчити епізоотологічні особливості захворювання, встановити стадійність та імунобіологічні характеристики інфекційного процесу, що стало підґрунтям для розробки прижиттєвого методу діагностики цієї хвороби та вітчизняних імпортозаміщуючих високоспецифічних тест-систем для виявлення антитіл до збудника захворювання та створення, а також системи дій ветеринарної та зоотехнічної служб скотарських господарств, спрямованих на профілактику та ліквідацію захворювання. Це запропоновано для практики ветеринарної медицини у низці законів та підзаконних нормативних актів, 5 Інструкціях, 4 планах з проведення протиепізоотичних заходів, а також 13 методичних рекомендаціях.
Враховуючи вищезазначене, можна констатувати, що науково-практична робота «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби» (автори Бусол В. О., Мандигри М. С., Бащенко М. І., Достоєвський П. П., Горбатенко С. К., Коваленко Л. В., Ярчук Б. М. та Шваюн І. В.) заслуговує на високу позитивну оцінку та присудження Державної премії науки в галузі науки і техніки 2016 р.
Симоненко С. І.
проректор з навчальної і науково-методичної роби
Харківської державної зооветеринарної академії,
кандидат ветеринарних наук,
доцент кафедри епізоотології
та ветеринарного менеджменту

Рябошапка Олександр Йосипович

З лейкозом великої рогатої худоби прийшлось познайомитись ще на студентський лаві, навчаючись на факультеті ветеринарної медицини Білоцерківського сільгоспінституту (шестидесяті роки). Маловивчена злоякісна хвороба, що вражає органи кровотворення вже тоді загрозливо заявила про себе на всю Україну а також на Полтавщину, де мені довелось працювати понад 40 років, починаючи з ветлікаря господарства і до очільника ветслужби Семенівського району.
Із лекцій професора Дороніна М.Н. ми вперше познайомились з цією гострою проблемою, що спричиняє великі збитки в скотарстві, особливо племінному.
Роки наполегливої праці вчених і практиків – лейкозологів по вивченню епізоотології, етіології, патогенезу та втілення в практику напрацьованих протилейкозних профілактичних і ліквідаційних заходів дало можливість ліквідувати лейкоз ВРХ в господарстві де я працював ще в 1986 році, та в переважній більшості господарств району.
Очевидно, що групою вчених – лейкозологів виконана велика робота з вивчення особливостей хвороби, застосування нових методів діагностики, епізоотології, патогенезу та планової профілактики і ліквідації лейкозу ВРХ. Тому я вважаю, що висунута група вчених –лейкозологів заслуговуває на Державну премію в галузі науки і техніки.
(Бувший головний ветеринарний лікар Семенівського району Полтавської області, пенсіонер Рябошапка Олександр Йосипович)

Болотін Віталій

Наукові розробки авторського колективу- Бусола В.О.,Мандигри М.С., Бащенка М.І., Достоєвського П.П. Горбатенка С.К., Коваленко Л.В., Ярчука Б.М., Шваюна І.В. у напрямку розробки та впровадження засобів діагностики лейкозу великої рогатої худоби, широкомасштабних заходів по ліквідації захворювання у тваринництві України сприяло практичному викоріненню найпоширенішого в світі хронічної інфекційної хвороби в межах держави. Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" вищеозначений авторський колектив проедставено в якості претендентів Державної премії України за 2016 рік по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби». Цілком підтримую рішення Вченої Ради ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» у питанні висунення групи науковців в якості претендентів на отримання Державної премії України за 2016 рік за розробку «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», оскільки впровадження розробки забезпечує оздоровлення від лейкозу тваринницьких господарств від лейкозу великої рогатої худоби за будь якої інтенсивності прояву епізоотії. Завідувач лабораторії Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», к.вет.н., с.н.с. Болотін В.І.

Боровков Сергій Борисович

Проблема лейкозу великої рогатої худоби залишається актуальною для тваринницької галузі багатьох країн світу до цього часу. Важливими є економічні та соціальні аспекти цього захворювання – скорочення поголів’я через видалення тварин зі стада, зростання видатків на проведення діагностичних та оздоровлюючих заходів, обмеження реалізації продукції скотарства неблагополучних господарств, небезпека молока від інфікованих корів для людини через накопичення у ньому канцерогенних сполук.
На вирішення цієї проблеми були спрямовані багаторічні наукові дослідження авторів роботи «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», результати яких широко та ефективно впроваджені у тваринництві України. Основою системи стала розробка та практичне використання прижиттєвого методу діагностики цієї хвороби та високоспецифічних тест-систем для виявлення антитіл до збудника захворювання на основі реакції імунодифузії. Це дає мені підстави підтримати висунення авторського колективу роботи Бусола В.О., Мандигри М.С., Бащенка М.І., Достоєвського П.П., Горбатенка С.К., Коваленко Л.В., Ярчука Б.М. та Шваюна І.В. на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2016 року.

Бровков Сергій Борисович, канд. вет. наук, доцент кафедри клінічної діагностики та клінічної біохімії Харківської ДЗВА

Gerilovych Anton

Лейкоз великої рогатої худоби складає одну з найбільш економічно та соціально значимих проблем сучасного скотарства цілого ряду країн світу. Не виключенням є і наша держава, в якій епізоотична ситуація щодо цього захворювання ускладнюється у зв’язку з численними ризиками, як внутрішнього, так транскордонного походження. У будь-якому випадку ефективний контроль захворювання та підтримання благополуччя тваринництва України потребує значних зусиль всіх верств ветеринарних спеціалістів. Важливе значення при цьому має науковий супровід проблеми. Колективом авторів Бусол В.О., Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Корнєйков О.М., Бащенко М.І., Мандигра М.С., Вовк С.І., Достоєвський П.П. Ярчук Б.М., Шваюн І.В., що є претендентами на здобуття Державної премії України за 2015 рік по розробці «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», висунутої Національним науковим центром "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" зроблений значний науковий та науково-практичний доробок щодо створення системи заходів та засобів з моніторингу, діагностики та ерадикації лейкозу великої рогатої худоби в нашій державі, який дозволив значно покращити епізоотичну ситуацію щодо цього захворювання та сприяв викоріненню хвороби у більшості регіонів України. З огляду на викладене, актуальність, наукове та практичне значення роботи вважаємо, що колектив авторів роботи заслуговує на присудження Державної Премії України в галузі науки та техніки.
Заступник директора Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» з наукової роботи, доктор вет. наук, проф. Герілович А.П.

Шаповалова Ольга Викторовна

Хотя возбудитель лейкоза крупного рогатого скота не представляет непосредственной угрозы для людей, обращает на себя внимание тот факт, что он и вирус Т-клеточного лейкоза человека являются родственными и имеют много сходных белковых детерминант. С учетом этого молоко от инфицированных ВЛ коров подвергается обязательной пастеризации, а продукция от клинически больных лейкозом коров вообще запрещена к употреблению даже после термической обработки. Немаловажным является также нарушение иммунной реактивности при этом заболевании, что существенно снижает эффективность профилактических лечебных мероприятий относительно других заболеваний. Поэтому решение проблемы искоренения лейкоза в животноводческих хозяйствах, которое является результатом выполнения научно-практической работы "Система ветеринарно-зоотехнических мероприятий при лейкозе крупного рогатого скота", имеет важное социально-экономическое значение. Это дает все основания поддержать ее выдвижение на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники 2016 г.
Доцент кафедры биотехнологии НФаУ, кандидат биологических наук,с.н.с.
Шаповалова О.В.

Айшпур Олена Євгенівна

За сучасних економічних умов одним із головних показників ефективності скотарства є молочна продуктивність корів та якість молока. Стан здоров’я корів безпосередньо впливає на ці показники.
Серед хвороб, які завдають значні економічні збитки галузі молочного тваринництва є лейкоз. Лейкоз ВРХ – це хронічне інфекційне захворювання, факторами передачі вірусу є: кров, молоко та інші матеріали, які містять лимфоїдні клітини тварин, уражених вірусом лейкоза великої рогатої худоби. Лікування при цьому не розроблені і залишається розробка заходів профілактики та боротьби, які грунтуються на запобіганні заносу збудника лейкозу у благополучні господарства, своєчасній діагностиці та ліквідації хвороби у неблагополучних господарствах.
Саме ці питання розглядає та науково обгрунтовує колектив авторів у складі Бусол В.О., Мандигра М.С., Бащенко М.І., Достоєвський П.П, Горбатенко С.К., Коваленко Л.В., Ярчук Б.М., Шваюн І.В. у своїй науково-практичній роботі «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби».
Результатом багаторічної титанічної наукової праці колективу є представений на здобуття ними Державної премії України в галузі науки і техніки документ, який я підтримую та бажаю наснаги та подальших успіхів.
Айшпур Олена Євгенівна – завідувач лабораторії бактеріальних хвороб тварин та контролю ВІЗ ІВМ НААН, кандидат наук, старший науковий співробітник.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.