Офіційний веб сайт

Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття

м23

Представлено Вищим навчальним закладом Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі".

Автор: Петренко І.М., д.і.н.

Автором проведено комплексне  історико-соціальне  дослідження шлюбно-сімейних відносин у православній повсякденній культурі Гетьманщини XVIII ст. На основі опрацювання документів розглянуто вплив церковного, звичаєвого і світського права на повсякденні шлюбно-сімейні відносини, виявлено їх специфіку.

Досліджено вплив Церкви на родинні відносини мирян XVIII ст., указано на обумовленість шлюбно-сімейних відносин інтересами Російської імперії. Показано процес втручання світської влади в шлюбно-сімейні відносини, який виявився в тому, що з початку XVIII ст. основним джерелом шлюбного права була не лише Кормча книга, а й постанови Синоду та укази імператорів, котрі коригували канонічне право. На основі першоджерел вивчено етику шлюбно-сімейних стосунків, норми поведінки тощо. Особливу увагу приділено конфліктним ситуаціям, що виникали у родинній сфері життя людей.

Реконструйовано роль духовенства у повсякденних практиках мирян, з’ясовано, що парафіяльні ієреї не завжди сумлінно виконували свої обов’язки, порушували шлюбно-сімейні приписи, чим подавали негативні приклади мирянам.

 Шлюбно-сімейні відносини становлять собою своєрідну квінтесенцію політичних, економічних, соціальних і правових інститутів. Еволюція родини тісно пов’язана з розвитком суспільних відносин, тому вивчення історії шлюбу і сім'ї важливе для дослідження особливостей руху населення, вивчення правових відносин, розвитку політичних, економічних і соціальних систем. На них сфокусовано багато ключових проблем суспільства. Знаючи тип родини, що переважає в певній місцевості, можна передбачити інші характеристики регіону. Сім'я – це своєрідне підґрунтя історії держави, яке  відкриває уважному дослідникові глибинніструктури нашого минулого

Кількість публікацій: 142, в т.ч. за тематикою роботи 5 монографій, 88 статей, 49 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора складає 16 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 2.

Надіслати коментар

Коментарі

Катерна Кобченко, к.і.н., КНУ імені Тараса Шевченка, Київ

Ірина Петренко є досвідченою дослідницею, яка має значний доробок у царині соціальної та жіночої історії, наукової біографістики, вона авторкою кількох авторських монографій. Робота, подана на конкурс, присвячена важливій сторінці соціальної історії українського суспільства Гетьманщини у XVIII ст. - тобто у періоді, коли землі української автономії у складі Російської імперії зазнавали трансформацій, у сенсі насамперед зусиль з боку царського уряду здійснювати уніфікацію різних сфер життя в Україні із тими порядками, які дяли у власне Російській імперії. Ірина Петренко розглядає проблему шлюбно-сімейних відносин з позицій церковоно-правової історії, а саме "зовнішнім" унормуванням шлюбних порядків у поєднанні із зичаєвими практиками шлюбу - як комплексу взаємин між власне родиною, громадаю та церквою в особі її територіальної одиниці - приходу. Дослідження побудоване на солідній джерельній базі та є подальшим розвитком студій, розпочатих І. Петренко в її докторській дисертації, що саме по собі є свідченнім солідного наукового рівня заявленого дослідження. Результати цієї наукової праці І. Петренко є снеском у соцокультурну та церковно-правову історію, а також дослідження з історії повсякдення і гендерну істоорію та відзначаються науковою новизною та солідним авторським внеском у розв'язання поставлених нею дослідних завдань.

Ірина Діптан, к.і.н., доцент, м. Полтава, ПНПУ

Студії доктора історичних наук, професора Ірини Петренко з історії сімейно-шлюбних відносин у Гетьманщині ХVІІІ ст. – вельми цікаві, заслуговують на увагу наукової спільноти, належне поцінування. Суттєво, що вчена, оперуючи величезним фактичним матеріалом, здобутим на основі опрацювання комплексу джерел, їх методологічно виваженого прочитання, вміє бачити одиничне в загальному (і навпаки), виокремлювати тенденції, зміни, що зумовлені реаліями тогочасної доби.
Палітра наукових зацікавлень І. Петренко – різнобарвна і окрім розвідок у руслі зазначеної теми, в її доробку монографії-життєписи про видатних українок Є. Милорадович і М. Авак’янц. Вважаємо, що їх авторка заслуговує на державне заохочення у формі премії Президента України для молодих учених.

Браїлко Анна, к.т.н., Полтава

Ірина Миколаївна Петренко знаний в Україні та світі доктор історичних наук та професор. Завдячуючи її постійним розвідкам, дослідженням, любові до історії, кожен з нас, як громадянин України дізнається про: визначні постаті Полтавщини, їх неоціненний вклад у розвиток науки і культури України, меценатство; культурні традиції наших пращурів, тощо.
Робота присвячена шлюбу і сім’ї Гетьманщини XVIII ст. є актуальним науковим дослідженням, в контексті вивчення тенденцій розвитку шлюбно-сімейних відносин, їх еволюції та трансформації, розуміння суспільних, культурних, моральних цінностей минулого, й деякі закономірності сьогодення.
Сформульована у рефераті наукова новизна підтверджує актуальність та неоціненний вклад Ірини Миколаївни Петренко у розвитку спеціального наукового дослідження в історіографії, а саме аналізу шлюбно-сімейних відносин православного населення Гетьманщини XVIII ст. із позицій історії повсякденності.
Практичне значення та сформульовані загальні підсумки дослідження підтверджують комплексність та фахову наукову глибину вивчення розвитку шлюбно-сімейних відносин на теренах Гетьманщини XVIII ст., крізь призму православної повсякденної культури.
Отже, представлена робота Ірини Миколаївни Петренко безумовно заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих учених!

Мирослав Аліман, к.е.н., доцент, м. Полтава

Мирослав Аліман, к.е.н., доцент, м. Полтава
Дослідження д.і.н., професора І. М. Петренко «Шлюб і сім’я Гетьманщини XVIII століття» є актуальним, оригінальним, ґрунтовним. Статус інституту шлюбу і сім’ї сьогодні, в часи духовно-антропологічної кризи потрібно піднімати і тут неабияке значення повинна мати держава, релігія і громадянське суспільство. Щоб сучасні люди були більш успішними, самодостатніми, культурними і робили менше помилок (які часто можуть бути і фатальними) Ірина Миколаївна порушила надзвичайно важливе питання – сімейно-шлюбних відносин під ракурсом історії повсякдення. В монографії прослідковується багатовекторна новизна, яка розкривається на основі опрацювання талановитою дослідницею потужного першоджерельного матеріалу. І. М. Петренко виявила обумовленість шлюбно-сімейних відносин Гетьманщини інтересами тогочасної Російської імперії; розкрила реалії подружнього життя з усіма його суперечностями; провела детальний аналіз впливу церковного, світського і звичаєвого права на шлюбно-сімейні відносини; встановила основні умови і порядок формування сім’ї у повсякденних практиках; з’ясувала роль духовенства у вирішенні шлюбно-сімейних конфліктних ситуацій; показала основні приводи і порядок розлучення.
Робота Ірини Миколаївни Петренко виконана на високому теоретико-методологічному рівні, має чітку логічну структуру подачі матеріалу, цікаву авторську концепцію, обґрунтовані висновки і тому цілком заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених у 2017 році.

Ірина Передерій, д.і.н., доцент, м. Полтава

Петренко І.М. - знаний в Україні науковець-історик, чиї дослідження завжди відзначаються глибиною та ретельним аналізом джерел. Одна з наріжних тем її наукового інтересу - шлюб і сім'я в Україні доби Гетьманщини. Пропонована наукова робота, що ґрунтується на широкому колі різноманітних джерел, насамперед архівних (віднайдених автором, як в Україні, так і за її межами), суттєво поглиблює висвітлення відповідної теми вітчизняною історичною наукою, а подекуди й підважує усталені історіографічні стереотипи. Саме тому вважаю його автора - І.М.Петренко - гідною присудження премії Президента України для молодих учених у 2017р.

Наталія Діанова, Одеса, д.і.н., професор, ОНУ імепрофесор

Наукова діяльність професора Ірини Петренко досить відома в різних регіонах України, в тому числі й в Одесі. Підтвердженням цього є значка кількість опублікованих наукових видань, участь у наукових конференціях, багатовекторна просвітницька робота. У представленому науковому дослідженні авторка розглянула надзвичайно важливу і актуальну проблему, що стосується шлюбно-сімейних відносин. Робота написана на основі потужного комплексу джерел і становить значний науковий інтерес. Аналіз ролі духовенства та православної церкви в процесі формування та розвитку сімейних відносин дає можливість врахування історичного досвіду духовними та державними структурами в сучасних умовах. Адже міцна і щаслива сім'я є запорукою міцної держави. Тож наукове дослідження І, М. Петренко "Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття" цілком заслуговує на отримання Премії Президента України.

Михайло Мовчан, к.філос.н., доцент, м. Полтава

Доктор історичних наук, професор ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Петренко Ірина Миколаївна – відомий і шанований молодий вчений не лише в Україні, але й за її межами. Вона надзвичайно працелюбний і креативний професіонал. Про це яскраво свідчить її науковий доробок (монографії, статті, тези доповідей тощо). Її конкурсна робота «Шлюб і сім’я Гетьманщини XVIII століття» вказує на неабияке вміння авторки розпоряджатися історичними фактами, аналізувати, синтезувати, бути чіткою, послідовною та переконливою в аргументації. У прагненні отримати історичну істину Ірина Миколаївна залучила широкий спектр різноманітних джерел, серцевиною яких є архівні матеріали як України, так і зарубіжжя. Досліджувана тема є дуже актуальною, але маловивченою у вітчизняній науці. Шлюб – одне із семи християнських таїнств (передусім у православ’ї і католицизмі), а сім’я – хранителька і продовжувач людського роду. Міцна сім’я – міцна родина – міцна країна. Багато важливого і цікавого для себе знайдуть в означеній роботі не лише історики, культурологи, релігієзнавці, філософи, соціологи, правознавці, психологи, політологи тощо так і звичайні (пересічні) читачі, якщо їм до рук потрапить ця праця.
В дослідженні авторка показує неабияку роль у повсякденному культурному бутті Гетьманщини XVIII ст. церковного, світського і звичаєвого права, що безпосередньо впливало на шлюбно-сімейні відношення людей; стверджує про взаємозв’зок сім’ї общини і парафії; указує на обумовленість шлюбно-сімейних відносин інтересами Російської імперії; звертає увагу на суперечливість жіночого повсякдення і на важливість звільнення від стереотипу романтично-ідилічних взаємовідносин між чоловіком і жінкою; визнає тяжіння мирян до усталених шлюбно-сімейних традицій; вказує, що парафіяльні ієреї (з певних причин) не завжди сумлінно виконували свої обов’язки, порушували шлюбно-сімейні приписи.
Розвідка талановитого молодого науковця, д.і.н., професора І.М.Петренко є оригінальною, цікавою і надзвичайно потрібною в цей дуже непростий історичний період Української держави і тому вважаю, що вона заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених у 2017 році.

Федір Ленченко, к.і.н., м. Київ

Федір Ленченко, к.і.н., м. Київ

Наукове дослідження Петренко І.М. присвячене вивченню особливостей шлюбно-сімейних відносин у Гетьманщині XVIII ст. Наукова новизна роботи зумовлена постановкою і розробкою історичної проблеми, що до цього часу не була виокремлена як предмет спеціального наукового дослідження у вітчизняній історіографії. На основі залучення не відомих або маловідомих архівних документів єпархіального рівня було проведено комплексний історико-соціальний аналіз шлюбно-сімейних відносин.
Петренко І.М. у роботі спробувала вирішити низку важливих питань. Зокрема, здійснила порівняння традиційної, релігійної і світської характеристики шлюбу та подружнього життя; розкрила значення сільської громади і церковної парафії в шлюбно-сімейних відносинах мирян; охарактеризувала практику поширення вінчальних та невінчаних шлюбів; розглянула основні умови і порядок формування сім’ї у повсякденних практиках; реконструювала внутрішньосімейні відносини, показала реалії подружнього життя у всіх їх складностях і суперечностях; проаналізувала основні приводи і порядок розлучення; висвітлила причини і наслідки поширення «розлучних листів»; визначила роль духовенства у розв’язанні шлюбно-сімейних конфліктів мирян.
Дослідження має самостійний і завершений характер, а його основні положення та висновки органічно випливають з аналізу накопиченого та опрацьованого матеріалу і складають наукову новизну роботи. Крім того, значення дослідження визначається необхідністю осмислення і розробки нового напрямку в сучасній гуманітаристиці – історії повсякденності.
Зважаючи на це, вважаю, що наукове дослідження Петренко І.М. заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених у 2017 році.

к.і.н., доц. Ірина Ігнатенко

Підтримую та вважаю, що проф., д.і.н. Ірина Миколаїна Петренко заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році, з огляду на її значний внесок у розвиток історичної науки в Україні. Особливу наукову цінність має монографія "Шлюб і сімя..", яка написана на багатому першоджерельному матеріалі, а декяки теми порушуються чи не вперше у вітчизняній історії.
Вболіваю та щиро бажаю успіху!

Лідія Нестеренко, к.і.н, доцент, м.Чернігів

Робота І.М.Петренко є досить актуальною та недостатньо вивченою в наш час. Вона присвячена історико-соціальному дослідженню шлюбно-сімейних відносин на Україні у добу Гетьманщини. Для написання даної роботи, як і для всіх інших її наукових публікацій, авторкою було залучено велику кількість архівних джерел, значну кількість даних джерел до наукового обігу було введено вперше. Варто також відзначити практичне значення робіт. Наукові праці Ірини Миколаївни можна використати на уроках історії України у 8-9 класах під час вивчення тем з історії повсякдення, історії рідного краю та практичних заняттях.
Ірина Миколаївна бере участь в історичних передачах на радіо та телебаченні, проводить фахові публічні лекції і презентації своїх авторських доробків. Молода дослідниця гідно представляє історичну науку України за кордоном, беручи участь в конференціях і стажуваннях.
Отже, Петренко І.М. заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році.

Анастасія Нікітенко, к.і.н. ДЗ"ДМА МОЗУ", м. Дніпро

Останнім часом соціальна історія стала науковим напрямом, що переживає бурхливий розвиток в українській та зарубіжній історіографії та охоплює широку й різноманітну проблематику. На фоні дослідницької активності особливо помітними є тематико-проблематичні прогалини. Для української історичної науки це малодосліджена сфера міжособистісних взаємин, зокрема, тих, що охоплюють контекстуальне поле шлюбу та родини. Тож дослідження, представлене д. і. н. проф., Іриною Миколаївною Петренко, має неабияку наукову актуальність. Важливо, що науковиця розглянула сімейно-шлюбні відносини саме під ракурсом історії повсякдення, а не етнографії. Це дозволило, зокрема, грунтовно дослідити вплив церковного, звичаєвого та світського права на реалії подружніх стосунків. Окрім студіювання питань шлюбу та сім'ї Гетьманщини XVIII ст. (втілилося у численні статті та декілька монографічних праць) дослідниця докладає чимало зусиль для популяризації досліджуваної проблематики. Тож вважаю, що д. і. н., проф. І. М. Петренко заслуговує на присудження премії Президента України.

Вадим Медяник, к. і. н., м. Дніпро

Знайомство з науковим доробком д. і. н., професора І. М. Петренко переконує в тому, що дослідження виконане на високому теоретико-методологічному рівні з використанням широкої джерельної бази та сучасних мікроісторичних підходів. Авторка аргументовано обґрунтувала актуальність свого дослідження, яке виконане в руслі соціальної історії, сфокусувавши свою увагу на досить цікавому і маловивченому аспекті – шлюбно-сімейних взаєминах Гетьманщини ранньомодерної доби ХУІІІ ст. та впливу російського імперського компоненту в ці відносини. Завдяки автору перед читачем відкривається ціла низка цікавих сюжетів таких, як умови і порядок формування сім’ї, внутрішньосімейні відносини і реалії сімейного життя. Особливий інтерес викликає аспект, пов'язаний з роллю церкви у розв’язанні сімейних конфліктів мирян у XVIII ст. Загалом, праця професора І. М. Петренко є оригінальним дослідженням, яке вирізняється науковою новизною, свіжим поглядом на актуальну історичну проблему і є суттєвим внеском в історичну науку, а тому, безперечно, заслуговує високої державної нагороди – премії Президента України.

Гість Ліана Сіденко

Шанована в наукових колах і відома широкому загалу молода вчена, професор Ірина Миколаївна Петренко запропонувала в своїй роботі "Шлюб і сім'я у Гетьманщині ХVIIIст." має інший підхід і інше бачення шлюбних стосунків між чоловіком і дружиною в період Гетьманщини. Це погляд на новий інститут родинних зв'язків, який виник з глибини віків. Шлюб-це таїнство, яке благословляється Богом. Висвітлена тема є актуальною і перспективною в сучасному світі. Адже це впливає на народження і виховання нащадків роду та продовження генетичного фонду всієї родини. В роботі розкрита тема ментальності українського шлюбу:відповідальність, повага, любов. Бо й на сьогодні, якщо молода пара хоче, щоб їх шлюб був вдалим і доцільним,вони йдуть на Боже благословіння. І.М.Петренко детально розглянула вплив церковного права на сімейні стосунки
і її праця заслуговує на високу державну нагороду.

Самойленко Н., к.і.н.,доц., м.Полтава

В останні роки проблема дослідження сімейно-шлюбних відносин набула високого потенціалу актуальності. У роботі д.і.н., професора Петренко І.М.піддано всебічному аналізу малоз'ясовані стороінки соціальної історії сім'ї Гетьманщини у ХVIII ст. Розвідка має оригинальний характер та спирається на багату та різноманатну джерельну базу, основу якої здебільшого складають архівні матеріали. Їх вивчення дозволяє досягти поставленної мети та дослідницьких завдань. Автор вміє працювати з конкретними фактами, які стали підгрунтям для глибоких наукових узагальнень. Дослідженню, позбавленому однобічних чи категоричних висновків, притаманна методична і концептуальна цілісність, гармонійність викладу. І.М.Петренко продемонструвала високий рівень професійної підготовки, вміння проводити неупереджений , дійсно науковий аналіз історичного матеріалу. Реконструючи сімейно-шлюбні відносини українців XVIII ст., дослідниця констатує, що факторм їх деформації виступав імперський вплив Російської імиперії. А враховуючи усі реалії українського сьогодення це може бути при нагоді для з'ясування історичних коренів реліктів колоніальної свідомості у сучасному суспільстві. Отже, значення розвідки І.М.Петренко не обмежується тільки рамками соціальної історії та має суттєве практичне значення. Робота д.і.н. І.М. Петренко "Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття" гідна бути представленою для розгляду про здобуття Премії Президента України.

Надія Левицька, М. Київ, д.і.н., професор

Цілковито підтримую усі дослідження і проекти професора І. Петренко.
У своєму коментарі хочу акцентувати увагу на те, що дослідження виконане на ретельно підібраній джерельній базі, яка охоплює комплекс різнотипних матеріалів.
Дана проблематика залишається маловивченою. Це підтверджується малочисельними студіями, які побічно торкаються даної теми. І. Петренко провела комплексний аналіз і дослідження різних чинників, які позначалися на сімейно-шлюбних відносинах, вона створила якісно нову наукову працю, яка безперечно поповнить історичний доробок періоду Гетьманщини.
Серед результатів дослідження особливо вагомим видається те, що І.Петренко детально розглянула вплив церковного, звичаєвого і світського права на шлюбно-сімейні відносини, виявила їх специфіку; реконструювала роль духовенства у повсякденному житті мирян, показала їх тяжіння до усталених шлюбно-сімейних традицій протягом XVIII ст.
Ірина Миколаївна активно поширює історичні знання з історії України, публікуючи монографії, наукові та беручи участь в українознавчих студіях на радіо та телебаченні.
Переконана, що Ірина Миколаївна Петренко має право претендувати на високу державну нагороду.

Світлана Білоус, к.філос.н, доцент, ПНУ, м.Івано-Франківськ

У житті практично кожної людини визнаною цінністю є сім'я. Українці завжди прагнули створювати сім'ю, в якій любов, повага, затишок, дитячий сміх, достаток, традиції, розвиток. У сучасному українському суспільстві, переповненому різного роду кризами, позначеного швидкими темпами життя, сім'я досить крихка. Утворення сім'ї – це ще не гарантія довготривалості її існування, щастя.
Проблема шлюбу та функціонування сім'ї в історії минулого України, на прикладі періоду Гетьманщини, стала об’єктом наукового зацікавлення молодої дослідниці, доктора історичних наук Ірини Петренко. На основі опрацювання архівних матеріалів, першоджерел та іншого роду літератури, Ірина Петренко виявила ціннісні аспекти шлюбно-сімейних відносин у Гетьманщині XVIII ст.
Результати дослідження І. М. Петренко допоможуть студентам у вищій школі України й усім бажаючим увиразнити уявлення про період Гетьманщини, збагнути ментальність українців і визначати їх ставлення до ключових понять: шлюб, сім'я, відповідальність, терпеливість, прощення, повага, любов; зрозуміти важливість шлюбу з точки зору християн.
В Україні, починаючи з часів Київської Русі, Гетьманщини і до сьогодення, значна роль у справі впливу на соціальний інститут сім'ї належить Церкві, про що йдеться у дослідженні. У християнстві, як відомо, важливою є подія, коли сім'я благословляється Богом через шлюб. Шлюб вважається однією із семи Таїнств у Церкві. І сьогодні серед людей глибоко духовних, віруючих побутує переконання, що все те добре і успішно складається, що Богом благословенне.
Наукова праця доктора історичних наук І.М. Петренко важлива також для тих, хто здобуває богословську (теологічну) освіту – для морально-духовної формації майбутніх священників (семінаристів, студентів богословських інститутів), які, перечитуючи сторінки історії про позитивні і негативні приклади окремих священників у справі душпастирства, надання чи розірвання шлюбу, дбатимуть про підвищення рівня власної духовності, освіченості, культурний і моральний взірець для наслідування.
Актуальність даного наукового дослідження та багатьох інших наукових здобутків доктора історичних наук Ірини Петренко очевидна, відтак вважаю, що дослідниця достойна премії Президента України для молодих учених у 2017 р.

Валерій Рекрут, к.і.н., м. Київ

Важливість наукової праці І. М. Петренко полягає в тому, що молода вчена, висвітлюючи проблеми сімейно-шлюбних стосунків за часів Гетьманщини, привертає увагу до цієї надзвичайно важливої частини суспільно життя сучасної України. Не викликає сумнівів, що народження та виховання майбутніх поколінь, їхня соціалізація, вироблення ціннісних орієнтирів здійснюється саме у родинному колі та органічно поєднуються з еволюційним розвитком духовного та соціально-культурного життя України. Підняті в науковій праці І.М. Петренко проблеми, зокрема виваженого ставлення до укладання шлюбів, ролі таїнства духовного єднання та відповідальності перед суспільством, не втрачають актуальності на сучасному етапі побудови національної системи шлюбно-сімейних стосунків Української держави.
Вважаю, що І. М. Петренко заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році.

Володимир Радовський,член Національної Спілки письменників У

Майже 13 років маю можливість спостерігати за науковими здобутками д.і.н.Петренко І.М. Як з року в рік зростає майстерність цієї ретельної дослідниці надзвичайно важливих тем, тонкого аналітика текстів і архівних документів. І це на реальній підставі дозволяє вважати її істориком-мікроскопістом. З її п"яти монографій згадаю три. Першою назву представлену на конкурс. Саме на питаннях шлюбу й сім"ї українського населення акцентована увага дослідниці. Опрацювавши фантастичну кількість архівних документів і силу-силенну публікацій та джерел, історик з"ясовує етику шлюбно-сімейних
стосунків, норми поведінки членів родини, аналізує кнкретні ситуації у родинній сфері життя людей. Дослідниця наводить слова німецького історика Р.Зідера про сім"ю як " маленьке дзеркало великого суспільства ". І це дзеркало дає їй можливість помітити найдрібніші нюанси. Зокрема, хоча б у такому понятті як " перелюб ", до котрого належать три види злочинів проти вірності в подружньому союзі(за правилами Святого Василя Великого ): 1) зв"язок з чужою дружиною, 2) залишення одного з подружжя заради нового шлюбу і 3) новий шлюб без повідомлення про смерть зниклого. У представленій на конкурс монографії І.М.Петренко виступає піонером у повному об"єктивному вивченні означеної теми. Нині, в епоху відчутного цивілізаційного відставання України, позначеного глибоким економічним, соціальним і демографічним регресом, падінням авторитету декотрих
владних інституцій, ця тема сім"ї та шлюбу, а тим більше така її майстерна розробка, заслуговують на найвищу оцінку.
Помітним явищем у науковому житті в Україні були ще дві монографії І.М.Петренко, які зацікавили не тільки науковців і просопографів, але й просто любителів правдивої історії. На одну з них, а саме "Єлизавета Милорадович ( 1832 - 1890 ) в українському суспільно-політичному русі " журнал " Дзвін "відгукнувся схвальною рецензією " Розкішний подарунок бібліофілам України " ( № 8, 2013 ).Монографія " Історик Наталія Мірза-Авакянц ( 1888 - 1940 ? ): життя і наукова спадщина " ( Полтава,2014 ) так само звернула на себе увагу рецензента журналу " Дзвін " ( " Гірка чаша Мірзи-Авакянц" ).

Отже Петренко Ірина Миколаївна заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році.
.

ПЕТРЕНКО С.М., к.і.н., заслужений працівник освіти.

Запропоноване професором І.М. Петренко наукове дослідження є вагомим внеском у розвиток сучасної історичної науки. Воно відрізняється актуальністю та новим баченням проблеми. В науковий оббіг введена значна кількість архівних джерел.
Коло її наукових інтересів досить широке. Воно охоплює історію, українську та світову культуру. Ірина Миколаївна гідно представляє українську історичну науку за кордоном, беручи участь у наукових конференціях, стажуваннях. Ключовими, незмінними напрямками життєвого кредо Петренко Ірини Миколаївни є її чітка та послідовна громадянська позиція. Вона активно поширює історичні знання з історії та культури України, публікуючи науково-популярні статті у пресі та беручи участь в українознавчих передачах на радіо та телебаченні. Професор І.М. Петренко обрана та виконує обов’язки відповідального секретаря Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Враховуючи значний внесок проф. І.М.Петренко у розвиток історичної науки, рекомендую її до присудження премії Президента України для молодих учених 2017 року.

Сергієнко Вікторія Григорівна, к.і.н., ІУАД НАНУ

Добре відома в академічних колах як ретельна та оригінальна вчена, Петренко Ірина Миколаївна завжди дотримується високих стандартів історичного дослідження. Численні наукові публікації заявниці є солідним внеском до наукового вивчення ранньомодерної історії України, а її активна робота в сфері популяризації історичного знання є гарним прикладом того, як можна успішно і без надмірної редукції ділитися з ширшою аудиторією новими науковими досягненнями.

Представлена на здобуття Премії робота «Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття» є органічним продовженням попередніх досліджень Петренко Ірини Миколаївни та додає нових сенсів до нашого розуміння історії Гетьманщини XVIII століття з точки зору дослідника історії повсякдення.

ГістьОльга Волос, к.і.н., МОІППО, м. Миколаїв

Запропонована на конкурс робота доктора історичних наук, професора Ірини Миколаївни Петренко є актуальною, адже вивчення інституту шлюбу та сім’ї сприяє більш глибокому дослідженню соціальних структур традиційного українського суспільства будь-якого періоду історії. Зважаючи на те, що шлюбно-сімейні відносини українців означеного історичного етапу вивчено недостатньо, конкурсна робота доповнює незначну кількість таких досліджень сьогодні.
Завдяки дослідженню архівних матеріалів авторка зазначає, що структура інституту шлюбу та сім’ї доби Гетьманщини періоду XVIII століття не була сталою та змінювалася під впливом різних чинників. Особливу увагу в роботі звернено на вплив державної політики Російської імперії на шлюбно-сімейні стосунки в середовищі українців та проаналізовано етапи регламентації їх світською й церковною владою, а також їхню трансформацію. Видані в цей період нові світські закони, що стосувалися шлюбно-сімейних стосунків змушували церкву поступитися своїми правами, втручання держави до церковної юрисдикції зменшувало її владу і вплив на паству. Науковець проаналізувала зміни усталених форм сімейної організації українців під тиском імперської влади в традиційному
суспільстві.
Науковими напрацюваннями професорки з означеної проблеми, якими вона щедро ділиться з громадськістю, сьогодні має можливість послуговуватися наукового-педагогічна, педагогічна та учнівська спільнота. Шкільна програма з історії України, передбачає вивчення питань повсякденного життя, традицій та побуту української сім'ї, що потребує висвітлення цієї проблеми в шкільних підручниках особливо при поглибленому вивченні історії, яким на сьогодні приділено мало уваги.
Знаючи про наукові напрацювання Ірини Миколаївни Петренко, її авторитет у наукових колах та активну громадську діяльність, вважаю, що науковець заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році.

Ольга Нестор

Пані Ірина відома в Україні та за її межами своїми дослідженнями сімейної та жіночої історії. Хочу відзначити, що в запропонованій роботі розглянуто еволюцію повсякденних шлюбно-сімейних відносин соціуму Гетьманщини протягом XVIII століття, що є дуже цікаво для осмислення і кращого розуміння проблем сучасних шлюбно-сімейних відносин вітчизняного соціуму. Впроваджений вченою новий напрямок - історія повсякденності - є дуже актуальним та перспективним для подальших досліджень.
Вважаю, що робота Петренко Ірини Миколаївни, доктора історичних наук заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених у 2017 році.

Наталія Залєток, м. Київ, к.і.н., ТНУ

Праця молодої, але широковідомої української вченої Ірини Миколаївни Петренко «Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття» є цікавою і важливою як у контексті дослідження повсякденної історії, так і з точки зору вивчення гендерного виміру людського буття, адже вона дозволяє з’ясувати соціокультурні ролі чоловіка та жінки, уявлення українців XVIII століття щодо шлюбно-сімейного життя, а також тогочасні реалії, пов’язані з цією сферою.
Дослідження І.М. Петренко важливе також і у контексті визначення політики Російської імперії щодо законодавчого регулювання приватної сфери життєдіяльності українського населення - з праці пані Петренко можна прослідкувати, які саме законодавчі новації були привнесені до самобутнього українського сімейного укладу.
Варто наголосити, що наразі у світі доволі гостро стоїть проблема забезпечення гендерної рівності, а активна робота над її досягненням є одним з основоположних напрямів законодавчої та політичної діяльності прогресивних та демократичних країн. Тому для нашої держави подібні дослідження є вельми корисними, особливо, у контексті проведення просвітницьких кампаній серед населення, звернення до історичного минулого, вивчення і переосмислення українських традицій. Сама ж дослідниця активно долучається до подібних кампаній, зокрема, вона бере участь у історичних телепередачах, проводить фахові публічні лекції і презентації своїх авторських доробків.
На основі вищезазначеного вважаю, що І.М.Петренко заслуговує на присвоєння Премії Президента України для молодих вчених.

Світлана Зимницька, к.і.н., Дніпро

Ірина Миколаївна Петренко є добре відомим в Україні дослідником сімейної та жіночої історії. Представлена наукова робота проливає світло на такі цікаві та актуальні сьогодні проблеми, як шлюбно-сімейні стосунки. Особливо ґрунтовно в дослідженні розкрито питання про порушення священнослужителями своїх посадових обов’язків. Важливим елементом роботи є розвінчування розповсюдженого в українському суспільстві міфу про рівноправне становище чоловіка і жінки в родині. Крім якісного наукового дослідження І. М. Петренко має дві монографії, що характеризуються не тільки науковим підходом, а й доступністю викладу. Ірина Миколаївна активно представляє результати своїх досліджень як науковій спільноті, так і широкому за допомогою теле- і радіопередач, зустрічей із молоддю в бібліотеках. З огляду на ґрунтовне дослідження, солідний науковий доробок і широку просвітницьку діяльність вважаю, що І. М. Петренко заслуговує на високу державну нагороду.

Тетяна Савчук

Наукова робота І.М.Петренко присвячена комплексному історико-соціальному дослідженню шлюбно-сімейних відносин у суспільстві Гетьманщини XVIII ст. На сучасному етапі активного вивчення соціальної історії, історії повсякденності, гендерних досліджень не лише у світі, але й в Україні та Росії актуальність обраної теми не викликає сумніву. У вітчизняній історіографії обрана тема дослідження досі не була виокремлена як предмет спеціального наукового дослідження. Оригінальність концептуального замислу І.М.Петренко полягає в тому, щоб виявити ціннісні аспекти шлюбно-сімейних відносин у Гетьманщині XVIII ст. у контексті православної культури. Дослідження виконане на ретельно підібраній і систематизованій джерельній базі, яка охоплює комплекс різнотипних матеріалів. Серед результатів дослідження особливо цінним видається те, що І.М.Петренко детально розглянула вплив церковного, звичаєвого і світського права на шлюбно-сімейні відносини, виявила їх специфіку; указала на їх обумовленість інтересами Російської імперії. Вчена реконструювала роль духовенства у повсякденному житті мирян, показала їх тяжіння до усталених шлюбно-сімейних традицій протягом XVIII ст. З’ясувала, що парафіяльні ієреї не завжди сумлінно виконували свої обов’язки, порушували шлюбно-сімейні приписи, чим подавали негативні приклади мирянам і створювали можливість укладати незаконні шлюби, нехтувати офіційне шлюбно-сімейне законодавство. Вважаю, що І.М.Петренко заслуговує на присвоєння високої Премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Олександр Найдьонов, к. філос. наук, ІВО НАПН України

Робота д.і.н. Петренко І.М. приваблює своєю актуальністю для нашої доби, адже сучасна ситуація багато в чому обумовлена тими процесами, які відбувалися в часи, які потрапили в поле зору дослідниці. Сім'я є клітиною суспільства і чим міцнішими будуть українські родини тим здоровішим буде українське суспільство.
Проведене дослідження дозволяє отримати уявлення про фактори, які впливають на успішність сімейного життя людей та способи подолання сімейних конфліктів, які є неминучими в процесі родинного життя, однак не роковими. Пошук і дослідженя підстав для сімейного, жіночого, дитячого, загальносоціального щастя можливий з багатьох точок зору. Один із таких успішних підходів в історчному ракурсі запропонувала І.М. Петренко.
Нею основі першоджерел було грунтовно вивчено етику шлюбно-сімейних стосунків, норми поведінки тощо. Особливу увагу дослідниця приділила конфліктним ситуаціям, що виникали у родинній сфері життя людей. Нею вдало реконструйовано роль духовенства у повсякденних практиках мирян, вказано на їхнє тяжіння до усталених шлюбно-сімейних традицій протягом XVIII ст. Впевнений, що так фундаментально ще ніхто в українській науці не досліджував цю тему.
Робота д.і.н. І.М. Петренко "Шлюб і сім'я у Гетьманщині XVIII століття" гідна Премії Президента України.

Юрій Присяжнюк м. Черкаси д.і.н. професор ЧНУ

Підтримуючи проект д.і.н. І. Петренко, у своєму коментарі хотів би звернути увагу на два аспекти її наукової роботи (діяльності). По-перше, на актуальність теми та перспективи її досліджень. Минувшина "ранньомодерного" ХVIII ст., надто щодо історії повсякдення, мікроісторії, лишається малоз'ясованою (що відповідно негативно позначається і на дидактичних практиках середньої і вищої школи). Опосередковано це підтверджується окремими, тобто нечисленними студіями, які тільки зрідка поповнюють арсенал тематичних дисертацій та монографій. Для прикладу вкажемо на оригінальний доробок К.Диси "Історія з відьмами", де "тонким любовним справам" приділено уваги лише на 9 сторінках. Визнаючи потребу комплексного аналізу різних чинників, які позначалися на сімейно-шлюбних відносинах, вважаю, що першочергове значення матиме тут дослідження впливу самобутності сімейно-родинного побуту (культури) українців на суспільно-політичний (державний) устрій, у тому числі перспективи його трансформації в умовах російсько-імперської дійсності. Проект І. Петренко почасти вирішує це завдання, створює основу для якісно продуктивних синтезованих праць, які безперечно радикально поліпшать наші знання "культурно інакшого" суспільства ХVIII ст. По-друге, що також важливо, І. Петренко багато робить для популяризації результатів своїх студій, зокрема й за кордоном, свідком чого я був неодноразово.

Євгенія Подобна, м. Київ

Тема дослідження І. Петренко, на мою думку, є надзвичайно актуальною,особливо нині, у період суспільних трансформацій і активної боротьби з гендерними стереотипами. Робота проливає світло на важливий аспект життя українців періоду Гетьманщини, розвінчує міфи і хибні уявлення щодо традицій шлюбних та сімейних відносин. Відзначу міждисциплінарний і всеохоплюючий характер роботи: дослідження буде цікавим історикам, соціологам, краєзнавцям, юристам, релігієзнавцям. Особливо цікавими є відомості щодо процесу розлучення та махінацій духовенства щодо укладення незаконних шлюбів. На мою думку, робота Ірини Петренко цілком має право претендувати на високу державну нагороду. Крім того, хочу відзначити попередні роботи авторки з жіночої історії та історії Полтавщини.

Вадим Нестеренко

Шлюбно-сімейні стосунки в Україні завжди мали свої особливості й спроби впливати на цей процес стосовно тогочасної українськї еліти (прив'яати до російськог дворнства), сприяли "відірваності" цієї еліти від українського народу.

Тетяна Антоненко

Ірина Миколаївна Петренко належить до тієї категорії вчених, які щедро діляться своїми знахідками з суспільством, пробуджуючи у людей цікавість до історії своєї країни та її видатних особистостей. Робить вона це талановито, адже не всі наукові роботи пишуться так, що їх можуть з цікавістю читати не спеціалісти. Наприклад, її монографія "Єлизавета Милорадович (1832-1890) в українському суспільно-політичному русі" змальовує і особу, якій вона присвячена, і тогочасну атмосферу українського суспільства так, що історія відомих українських сімей постає в новому світлі, з безліччю побутових деталей та нових фактів, які раніше були невідомі. При цьому кількість використаних джерел та їх рівень свідчать про серйозність підходу та бажання відтворити той час якнайточніше. Таке ж враження, наприклад, справляє книга шведського історика, професора Петера Енглунда "Полтава. Розповідь про загибель однієї армії", де історія Полтавської битви читається як захоплююча розповідь, незважаючи на типову для таких творів велику кількість наведених історичних фактів та посилань на джерела.

Звичайно, поважна комісія буде оцінювати роботу Ірини Петренко за прийнятими в наукових колах критеріями, але крім самої роботи, можливо, варто було б врахувати і ту активну позицію, якої вона невтомно дотримується, не полишаючи свої наукові напрацювання лежати на архівних полицях, а доносячи їх до людей: через передачі на радіо, телебаченні, публікації, бесіди про історію країни в бібліотеках і т.д. Її знання про часи минулі не просто додають ваги списку її наукових робіт. Завдяки її ентузіазму вони працюють на задоволення потреби нашого суспільства знати свою справжню історію.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.