Офіційний веб сайт

Шевченківська енциклопедія

р9

Представлено Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

 

Автори: Барабаш Ю.Я., Бородін В.С., Боронь О.В., Дзюба І.М., Смілянська В.Л., Харчук Р.Б., Чамата Н.П., Юр М.В.

 

Т. 1: А–В. – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2012. – 744 с.: [693] іл.;

Т. 2: Г–З. – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2012. – 760 с.: [819] іл.;

Т. 3: I–Л : – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. – 888 с.: [1176] іл.;

Т. 4: M–Па. – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка , 2013. – 808 с.: [953] іл.;

Т. 5: Пе–С. – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – 1040 с.: [904] іл.;

Т. 6: Т–Я. – К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – 1120 с. : [802] іл. 

Енциклопедія доступна в Інтернеті: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/shevchenkivska-entsiklopediya/category/2-shevchenkivska-entsiklopediya 

http://kobzar.ua/page/90.

 

Енциклопедія - універсальний компендіум сучасних знань про постать і творчість Тараса Шевченка, його місце у світовому культурному процесі.

Авторами на основі тривалих спостережень і пошуків проаналізовано всю літературну й образотворчу спадщину Шевченка, детально висвітлено його біографію, місця перебування, оточення, побут, історію вшанування пам’яті Шевченка, інтерпретації його творчості, зв’язки з українською і зарубіжними літературами та мистецтвом. Укладено словниковий компендіум відомостей у вигляді персональної енциклопедії.

До видання написано низку новаторських для шевченкознавства статей, які мають концептуальне значення для розуміння світогляду Шевченка, його філософських, релігійних, історіософських, естетичних уявлень і переконань.

Створено наукові основи багатопрофільного інформаційно-довідкового ресурсу «Шевченківська енциклопедія» (ШЕ). Сформовано базові концептуальні засади персональної енциклопедії. Запропоновано сучасну методологію аналізу Шевченкової творчості, представлення спадщини митця та здобутків науки про нього у форматі персональної енциклопедії. Реалізовано наукову програму зі створення компендіуму знань про Шевченкову творчість, її рецепцію у контексті світової літератури.

Авторами створено дієвий довідково-інформаційний культурологічний ресурс, який суттєво інтенсифікує вивчення спадщини Шевченка та її літературно-мистецьку інтерпретацію.

 

Кількість публікацій: 6 томів енциклопедії, 15 монографій, 196 статей (24 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 1431 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 5.

Надіслати коментар

Коментарі

Кайдаш О.П.

Такий склад колективу не має морального права претендувати на  Державну премію України.
 

Гість

Шановні "анонімні" критики, з моральної точки зору автор коментарів повинен вказувати посаду і місце роботи, інакше це виглядає багатоголоссям однієї людини. Велике прохання, майте повагу до себе і до поданої праці, адже всі подані документи дають повне уявлення про здійснену роботу і внесок кожного з висунутих кандидатів. Добре було б шановному чи шановним повністю ознайомитися з шістьма томами енциклопедії, а тоді давати оцінку. Покажіть свій доробок у цій темі, подайте його на розгляд, тоді це буде конкурентна участь. А критикувати це не складно, для цього освіти не потрібно.

Олександр Боронь, відповідальний секретар видання

Саме так склад колективу має моральне право претендувати на Державну премію.

Осіпенко Л.І.

Укладачі так вони взагалі не автори, тому не мають ні якого відношення до Державної премії України у галузі науки і техніки. ШЕ це важлива, але на жаль не наукова праця.

Юринець В.М.

На жаль відповідальний секретар видання Боронь вважає, що ідеї і принципи Майдану це демагогія, а факт загублених тисяч наших громадян у війні з країною- агресором на яку все життя працював Барабаш Ю.Я. його задовільняє. Не очікував такого від укладачів цієї енциклопедії.

Миколайчук П.М.

Вважаю, що зі складом авторського колективу дійсно не все гаразд.  Дзюба І.М. був не тільки  на посаді Міністра культури України у       1992-1994 роках, а також  на посаді Голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченко у 1999-2005 роках. Однак все за мало, у 85 річному віці Дзюба І.М. не маючи ніяких підстав забажав отримати Державну премію України у галузі науки і техніки використовуючи службове положення Радника Президії НАН України. Барабаш Ю.Я., який вже у 28 річному віці вже був членом КПРС, перебуваючи на посадах завідувача сектора культури ЦК КПРС у 1973–1975 роках,  першого заступника Міністра культури СРСР у 1977–1983 роках, головного редактора газети ” Радянська культура” у 1983–1985 роках активно пропагував та втілював у життя  комуністичні ідеї леніна- сталіна. Пане Боронь і Ви вважаєте, що Народ України повинен за це дякувати, який загубив сотні-тисячі своїх найкращих синів у війні з країною- агресором на яку все життя працював Барабаш Ю.Я.  і далі працює, а зараз теж у 85 річному віці вирішив безпідставне отримати  Державну премію України у галузі науки і техніки. Навіщо  це знущання пане Боронь. Ви вважаєте  для цього пане Боронь був  Майдан??? Подумайте…

Олександр Боронь, відповідальний секретар видання

Іван Дзюба був одним із найкращих голів Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка - ухвали Комітету під його головуванням викликали загальну повагу і визнання. Чи варто нагадувати про його опір тоталітарному режимові? Ідея висунення Івана Дзюби на Державну премію в галузі науки і техніки належить відділу шевченкознавства Інституту літератури, чим ми пишаємося. Я особисто і багато моїх колег глибоко вдячні Юрію Барабашеві за високопрофесійні статті про літературну творчість Шевченка. У Росії він зазнає пресингу через свої проукраїнські погляди. Державна премія була б належним пошануванням його внеску у створення "Шевченківської енциклопедії".
Демагогія на ідеях Майдану нікому не робить честі.
Бондарчук - це Миколайчук чи навпаки? Саме за СРСР буйно розквітла практика аномімних пасквілів, яка і тепер не перевелася.

Бондарчук М.В.

Енциклопедія безумовно заслуговує на повагу, як вагома праця не одного покоління науковців, які присвятили своє життя вивченню спадщини Тараса Шевченка. Енциклопедія є колективним проектом перш за все відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка. Однак, уважно ознайомившись із матеріалами, викликав подив склад авторського колективу, який висунуто на здобуття Державної премії України. Наприклад, один із авторів -  Барабаш Ю.Я. понад п’ятдесят років працює в Москві, лауреат Державної премії Російської Радянської Соціалістичної Республіки   ім. М. Горького, перший заступник Міністра культури Радянського Союзу    у 1970-80 роках, у теперішній час – головний науковий співробітник Інституту світової літератури Російської Академії наук (Москва, вул. Поварська, 25-а) і його творчий внесок в Шевченківську енциклопедію майже відсутній. Радник Президії НАН України Дзюба І.М., який у  1992-1994 роках був на посаді Міністра культури України, вніс свій вклад у вигляді лише передмови до шеститомного видання.
        Поза колективом авторів залишились справжні автори, які мають вагомий внесок у  формуванні цього видання. Може так сталось тому що як завжди у пріоритеті чиновники, і не має значення свої або представляють країну-агресора.

Олександр Боронь, відповідальний секретар ШЕ

Шановний пане Бондарчук М. В.!
Уточню Вашу інформацію про Юрія Барабаша – він був першим заступником міністра культури СРСР у 1977–1983 рр. Ви оминули той факт, що Ю. Барабаш – лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка за працю «“Коли забуду тебе, Єрусалиме…ˮ: Гоголь і Шевченко: Порівняльно-типологічні студії» (2001). Крім того, він випустив такі книжки: «Почва и судьба. Гоголь и украинская литература: у истоков» (1995), «Гоголь у літературній свідомості українського зарубіжжя: Нариси сприйняття та інтерпретацій» (2004), «Тарас Шевченко: імператив України: історіо- й націософська парадигма» (2004), «Вибрані студії. (Сковорода. Гоголь. Шевченко)» (2006), «Просторінь Шевченкового Слова: Текст – контекст, семантика – структура (2011) та інші. У 2016 р. в Росії вийшла його нова книжка «Украинское литературное зарубежье». У довідці про творчий внесок Ю. Барабаша у створення «Шевченківської енциклопедії» шановний коментатор не захотів прочитати, що дослідник написав такі складні і великі за обсягом статті, як «Великий льох», «Гоголь М. В.», «Історіософія Шевченка», «Чужі люди» – розділ статті «Образи-концепти поезії Шевченка», «Петербурга текст», «Сковорода Г. С.», «Сон» («У всякого своя доля...»), розділи «Любов», «Помста», «Самотність», «Слово», «Смерть», «Україна» до статті «Теми і мотиви поезії Шевченка», також: «Три літа», «Художник», «Чи то недоля та неволя…», «Чигрине, Чигрине…», «Юродивий», що становить понад 21 друкований аркуш. Ю. Барабаш працює на українську культуру в надскладних умовах російської дійсності, за що, пане Бондарчук М. В., йому слід бути вдячним.
Якщо для пана Бондарчука М. В. Іван Дзюба – чиновник, то мені щиро шкода шановного дописувача сайту Комітету з державних премій. І. Дзюба написав, крім передмови, розділи «Воля», «Слава» для статті «Теми і мотиви поезії Шевченка». Він стояв біля витоків «Шевченківської енциклопедії», працюючи, зокрема, над замовленням статей. Про це можна прочитати в публікації: Дзюба І. З передісторії «Шевченківської енциклопедії». Листи // Слово і час. – 2016. – № 11. – С. 52–56.
Маю запевнити, що працівникам відділу краще знати, хто заслуговує на висунення на здобуття Державної премії, – їх одностайно підтримала вчена рада Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
Можливо, пан Бондарчук М. В. мав щось інше на увазі, бо з фрази – «уважно ознайомившись із матеріалами, викликав подив склад авторського колективу» – важко щось збагнути. Подив ознайомився з матеріалами?

Петро Скиблюк

Я хоча і не записний шевченкознавець, але применшувати роль панів Юрія Барабаша й Івана Дзюби у розвитку української науки не став би. Чи знайомі шановному панові (пані) Бондарчук шевченкознавчі праці згаданих учених, чи висновок зроблено на основі статті у Вікіпедії та кількахвилинних пошуків у Інтернеті?

Осадча О.А., кандидат мистецтвознавства, доцент, декан

Фундаментальне видання шеститомної «Шевченківської енциклопедії» сьогодні є актуальним і вкрай необхідним. Постійна зміна ідеологічних настанов з кінця ХІХ та протягом ХХ ст. не давала можливості верифікації творчого здобутку Тараса Шевченка. У даному виданні це здійснено, зокрема, належно оцінено мистецьку діяльність митця. Можна сказати, що його творчий доробок по-новому переосмислено, здійснено ґрунтовний аналіз, розкрито особливості побутування, експонування, репродукування, що дає уявлення про культурну ситуацію творення та подальшого зберігання живописних і графічних робіт Шевченка, а відтак рецепції самого художника та його творчості.

Бондарєва Н.О., к. філол. н., доц.

Таке враження, що в енциклопедії охоплене буквально все, пов’язане з Шевченком. Завжди думала, що це непосильне завдання навіть для великого колективу. В Україні точно немає аналогів цій персональній енциклопедії. А за масштабом і кількістю охопленого матеріалу вона, мабуть, може змагатися з "Дантівською енциклопедію", яка вважається найкращою.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.