Офіційний веб сайт

Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні

м81

Представлено Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки

Автор: Митко А.М., д.політ.н.

 Автором розглянуто нову форму демократії – інформаційну. Надано авторське трактування термінів «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання». Процеси І-демократії детерміновані подіями на трьох рівнях: макрополітичному, мікрополітичному й медіаційному. Запропоновано моделі інформаційної демократії: технократичну, консультативну та процесуальну. Визначено основні тенденції розвитку інформаційної демократії у світі.

Виділено та  охарактеризовано етапи входження України в глобальний інформаційний простір та розвиток інформаційної демократії, а саме: перший етап (1991–1997 рр.) – зародження інфодемократії; другий етап (1998–2004 рр.) – інформатизація різних сфер життєдіяльності суспільства та владних інститутів; третій етап (2005–2009 рр.) заклав фундамент для розвитку цифрової, мережевої та теледемократії, що стало ґрунтом виникнення процесуальної моделі; четвертий етап (2010–2014 рр.) заклав основи для розвитку консультативної моделі.

Визначено проблеми розвитку інформаційної демократії в Україні та запропоновано систему заходів щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні через вирішення ряду  організаційних, консультаційних, освітніх задач. 

Кількість публікацій: 89, в т.ч. за тематикою роботи 11 монографій, 2 енциклопедичних словника-довідника, підручник, 9 посібників, 35 статей (18 – у зарубіжних виданнях), 14 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора складає 23 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 3. Отримано 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

Надіслати коментар

Коментарі

Кіянка Ірина

Актуальність дослідження Митко А. М. підсилюється необхідністю предметного дослідження перших політичних результатів функціонування інформаційної демократії чи використання у політичному процесі її окремих елементів, зокрема впливу інформації на динаміку різнорівневих політичних процесів та природу політичних відносин. Отже, дослідження присвячене вивченню надзвичайно актуальної для українського суспільства проблеми – політико-системному виміру інформаційної демократії та електронному врядуванню.
Сформульована мета дослідження логічно розкриває суть актуальних проблем, вирішення яких покладено в основу роботи. Визначена мета дослідження деталізована авторкою в основних завданнях, що визначили відповідний алгоритм та методологію дослідження, яких авторки послідовно дотримується, свідченням цього є структура дослідження, текст та висновки. Доречно, на наш погляд, відзначити свідоме, ґрунтовне та конструктивне володіння Митко А.М. як сукупністю загальнотеоретичних методів дослідження, так і специфічними методами, породженими розвитком та останніми досягненнями комплексу гуманітарного знання, зокрема визначення внутрішніх проблем та зовнішніх чинників розвитку інформаційної демократії, аналіз її позитивних та негативних наслідків за допомогою методу SWOT-аналізу. Це дозволило значно урізноманітнити та поглибити аналіз процесів та процедур в рамках інформаційної демократії, що відбуваються в сучасному політичному просторі України.
Наукова робіта Митко А.М. базується на значному комплексі джерельної бази, суттєвий сегмент якого утворених джерелами емпіричного характеру, що дозволило авторам всебічно підійти до досліджуваної проблеми та проаналізувати практику застосування інструментів електронного урядування в національному контексті.
Комплексний аналіз системного, структурного, мережевого та інституціонального підходів до вивчення і-демократії забезпечив вивчення предмету дослідження в єдності усіх питань інформаційної демократії.
Вивчаючи структурно-функціональні характеристики інформаційної демократії, авторки визначили детермінанти та системний характер інформаційної демократії, зосереджують увагу на аналізі причин виникнення інформаційної демократії. У роботі вдало виділені етапи розвитку в Україні інформаційної демократії та аналіз сучасного стану входження України у світовий інформаційний простір.
Наукова робота Митко А. М. є достовірним дослідженням, спирається на фундаментальний аналіз сучасних теорій політичної науки, достатньо повного списку праць дослідників демократичних, інформаційних, комунікативних процесів у сучасному світі, широкої джерельної бази, що характеризує процесуальні характеристики інформаційної демократії в сучасному світі.
Кіянка Ірина, доктор політичних наук, доцент, ЛРІДУ НАДУ при Президентові України

Оксана Урбан

Надзвичайно цікава і актуальна праця на тему: «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні». П.Антоніна проводить цікаві та ґрунтовні дослідження, що є необхідними в контексті розбудови громадянськного суспільства.

Була Світлана

Сьогодні всі сучасні інформаційні технології об’єдналися під однією загальною ідеєю Електронного уряду.А це зумовлює необхідність створення єдиного порталу для цілодобового ознайомлення громадян; налагодження взаємодії представників органів державного й місцевого самоврядування з громадянами в режимі реального часу; трансформація уряду, що передбачає створення електронної інфраструктури державного управління на основі єдиних стандартів. Така форма врядування має сприяти прозорості та відкритості влади, підвищенню ефективного виконання посадових обов‘язків державними службовцями, якісному наданню населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором.
Подібна практика для України є новою, проте вже відкрила абсолютно нові можливості для перепроектування організаційних структур і процедур, зокрема щодо спілкування із зовнішніми зацікавленими сторонами.
З огляду на це, представлений цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоніни Миколаївни Митко є актуальним та заслуговує на відзначення у конкурсі премією Президента України для молодих вчених.
Світлана Була,кандидат політичних наук, доцент,
Львівський національний університет імні Івана Франка.

Аліса Жуковська

Зростання ролі інформаційного чинника в суспільно-політичних процесах стало змістовим підґрунтям нової загальної теорії суспільного розвитку, яка виходить з того, що у сучасному світі найбільш затребуваною і адекватною в плані ідеалів, цінностей та реальних можливостей є модель інформаційної демократії та електронного врядування. Актуальність запропонованої автором наукової роботи повною мірою висвітлює ряд питань, відповіді на які не змогли дати попередні моделі демократичного розвитку. Електронна демократія є формою демократії, яка характеризується використанням інформаційно-комунікативних технологій як основного засобу для колективних мислиннєвих і адміністративних процесів (інформування, прийняття спільних рішень, електронне голосування, контроль за виконанням рішень тощо) на всіх рівнях, починаючи з місцевого самоврядування і закінчуючи міжнародним.
Одними з наріжних проблем сьогодення є відсутність чітких моделей інформаційної демократії, нормативної бази, яка б повністю регламентувала порядок їх регулювання та заходів щодо оптимізації і-демократії у вітчизняному політичному просторі. З огляду на це поставлені дослідником завдання й отримані результати можуть стати основою для розробки рекомендацій і стандартів у сфері інформаційних та комунікативних технологій у державному управлінні для підвищення ефективності вимог, норм, принципів, регламентів і методичних матеріалів, які забезпечать розвиток адміністративних інформаційних систем держави.
Особливої уваги заслуговує наукова новизна отриманих результатів. Варто відзначити запропоноване авторське визначення інформаційного відставання, яке значно розширює понятійно-категоріальний апарат політичної науки та відкриває нові перспективи для наукових розвідок.
Наукова робота присвячена актуальній темі, результати якої мають гносеологічну цінність і практичне значення для сталого розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні. Вважаємо, що цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоніни Митко заслуговує відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.
З повагою Аліса Жуковська, кандидат політичних наук, науковий співробітник Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»

Марія Мілова

Знайомство с науковим здобутками доктора політичних.наук професора Митко А.И.завжди цікаво та залишає приємні враження, зокрема небайдужість автора до аналізу сучасних нагальних проблем нашого розвитку. Представлена праця є підтвердженням цієї тези. В інформаційну добу, яка змінює навколишній світ, на порядку денному виникають багато нових проблем в тих самих сферах, підходах, методах, які ще вчора були зрозумілі. Авторка пропону власне бачення, власні підходи до визначення понятійного апарату та ролі інформаційної демократіі, яка вже не є феноменом і характеристикою лише західних держав. Важливим є наліз українського контексту. Вважаю, что робота та ії автор Антоніна Митко заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Мілова Марія Іллівна, професор кафедри політології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.
Мілова

С.І.Даниленко, доктор політичних наук

Відносини між владними інститутами та громадянським суспільством повсякчас перебувають у нестабільному стані: вони то набувають хиткої рівноваги, то внаслідок активізації дій одного із суб’єктів втрачають її, внаслідок чого відбувають соціальні збурення. Тому учасники суспільних процесів, включаючи й окремого громадянина, перебувають у пошуці нових методів та технологій утримання суспільного консенсусу. Власне, тому демократії як форма управління державою набуває нових рис. Ось саме про такі нові риси, що ними визначається сьогоднішнє, а головно майбутнє демократії, йдеться у доробку автора. Важливо, що дослідниця поставила перед собою завдання узагальнити існуючий світовий та національний досвід, а також спрогнозувати й запропонувати своє концептуально-теоретичне бачення як сучасного стану інформаційної демократії в нашій державі, його позитивні сторони й проблемні аспекти реалізації інформаційної демократії в Україні, так і напрями розвитку. У цьому аспекті доречним та науково обґрунтованим виглядає прикладне вивчення моделей інформаційної демократії: технократичної, процесуальної та консультативної. Оцінки їх присутності у політичній практиці українського суспільства, перспектива запровадження консультативної моделі, як на мене, носить значний прикладний потенціал. Це є особливо привабливим та вагомим у пропонованому дослідженні.

Сергій Даниленко, доктор політичних наук, завідувач кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Проф. Фісун О.А.

Завжди з цікавістю знайомлюся з роботами доктора політичних наук Антоніни Миколаївни Митко. Розвиток сучасних інформаційних технологій, їх запровадження в суспільно-політичне життя, змінює структуру та сутність світових політичних процесів. Електронне врядування та інформаційна (електронна) демократія широко запроваджуються у розвинених країнах світу (перш за все у країнах ЄС, США, Канаді, Південній Кореї та Сінгапурі). Їх головною перевагою є те, що завдяки новим технологіям комунікація між громадянами та урядом активно здійснюється не тільки «згори-вниз», але й «знизу-вгору» (тобто громадяни отримують реальну можливість, перебуваючи у режимі «он-лайн», впливати на ефективність функціонування держави). Так, інформаційна (електронна) демократія передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації політичного процесу, застосування громадянами зазначених технологій для участі у державному управлінні та місцевому самоврядуванні з метою поліпшення якості їх функціонування. Серед переваг інформаційної демократії можна виокремити: зміцнення довіри громадян до держави, залучення громадян до прийняття державних рішень на ранніх стадіях, зниження витрат на здійснення демократичних процедур, залучення суспільних груп громадян з обмеженими можливостями.
Отже, дослідження доктора політичних наук, професора Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні», у сьогоденних українських реаліях (особливо зважаючи на євроінтеграційні прагнення України) є надзвичайно актуальним. Відповідно, є всі підстави рекомендувати зазначене дослідження до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.

Фісун О.А., доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Карпчук Н. П.

Сучасний глобальний інформаційний простір актуалізує комунікацію, оскільки комунікаційні процеси відіграють дедалі більш важливу роль як у внутрішньому, так і в міжнародному житті суспільства. Будь-яка держава, претендуючи бути демократичним утворенням і виступаючи на захист демократії, повинна здійснювати ефективну взаємодію з громадянами; не лише інформувати громадян про процес та результат прийняття рішень, але й залучати до участі в обговоренні цих рішень задовго до їх прийняття. Саме інформаційна демократія націлена на те, щоб зробити процес прийняття рішень більш відкритим і зрозумілим для не експертів, допомогти громадянам побачити, як законодавство й рішення високопосадовців впливають на їхнє щоденне життя. Такий підхід «зверху до низу» передбачає покращення транспарентності, щоб відновити довіру громадян до політичних інституцій та їхніх виборних представників, заохочувати громадян оприлюднювати свої думки й залучатися до політичного процесу.
Отже, проблематика досліджень А. М. Митко актуальна, перспективна й цікава. Дослідження зорієнтоване на міжнародників, політологів, фахівців державного управління місцевих органів влади.
Вважаю доцільним рекомендувати цикл наукових робіт доктора політичних наук, Митко Антоніни Миколаївни на тему: «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Карпчук Н. П., доцент, доктор політичних наук, доцент кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Maryana Prokop

За С.Хантінгтоном, „третя хвиля” демократизації розпочалася в 1975 році й триває в ХХІ столітті. За цей час від авторитаризму до демократії успішно перейшли Греція, Португалія, Іспанія, Домініканська республіка, Гондурас, Перу, Туреччина, Філіппіни, Південна Корея, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія. Здійснюють перехід до демократії й Україна.
У сучасній політичні науці перехід від первісно недемократичного режиму (диктатури) до демократичного режиму отримав назву демократичний транзит. Для успішного переходу до демократії важливо не тільки усунути старий авторитарний режим, важливо створити інститути демократії та встановити демократичні правила. Одним із наслідків демократичного транзиту стала інформаційна демократія. Демократична консолідація означає стабілізацію вищезгаданих інститутів і правил демократії, їх прийняття всіма найважливішими учасниками даної держави (політичними партіями, армією, церквою, важливими зацікавленими групами – профспілками, об’єднаннями підприємців і т.д.).
Демократична транзиція може також вилитися в певну тривалу за дією гібридну форму політичного режиму. Сьогодні у світі існують країни, політичні режими яких не можна віднести до класичної типологізації: авторитарний, тоталітарний та демократичний. Їхні гібридні політичні режими знаходяться в певній „перехідній зоні” між демократією та авторитаризмом: після усунення антидемократичного режиму процес демократичної консолідації в них просунувся незначним чином або загальмувався. Функціонування їх з точки зору демократії виглядає проблематичним, хоча певні народоправчі елементи присутні.
Митко А.М. по-новому підійшла до вирішення питання переходу до демократичних режимів та запропонувала новий вид – інформаційну демократію. Перед сьогоднішніми політичними лідерами та представниками владних інститутів постало питання про легітимність самої демократії як системи правління та легітимність обраних меншістю політиків.
На думку авторки запровадження інформаційної демократії вирішує питання повернення довіри до влади та інституту виборів. Як на мене, врешті-решт проблема масового ігнорування виборів з боку електорату отримає вирішення через застосування моделей інформаційної демократії та механізмів, які надають ці моделі. Можемо говорити про те, з’являється новий тип електоральної культури, заснований на положеннях інформаційної демократії. Тому вважаємо проблему інфодемократії та запропоновані авторкою варіанти вирішення проблеми підвищення транспарентності влади та інститутів політичної системи актуальними та вкрай важливими.
На основі вище зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Maryana Prokop, PhD
Jan Kochanowsky University in Kielce

проф. Ярина Турчин

У сучасних умовах інформація визнається основним ресурсом влади, головним інструментом конструювання поля політики, на якому з’являється безліч акторів, що ведуть між собою конкурентну боротьбу. Нові інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та Інтернет є найважливішими чинниками, які визначають формування суспільства ХХІ століття. Їх стрімкий розвиток та поширення набули сьогодні характеру глобальної інформаційної революції, яка демонструє переважаючий вплив на політику, економіку, управління, культуру та інші сфери життєдіяльності суспільства. Результатом цієї революції є становлення суспільства нового типу, в якому інформація та знання стають головним ресурсом подальшого розвитку. Разом з тим, відкриваючи перед суспільством нові можливості для вирішення накопичених соціальних та економічних проблем, ІКТ народили принципово нові загрози, такі як цифровий розрив на національному та глобальному рівнях, поглиблення соціальної нерівності; загроза маніпулювання громадською думкою через електронні ЗМІ та тотальний контроль над громадянами; інформаційна безпека особи і держави; використання Інтернету терористичними організаціями тощо.
Питання ефективного застосування інформації на користь політичній системі неодноразово піднімалися на численних круглих столах і дискусійних зустрічах. Однак у дослідженні Антоніни Митко зроблено суттєво інший крок – проаналізовано політико-системний вимір інформаційної демократії.
Загальновідомо, що інформаційна революція змінює моделі політичної участі і кидає виклик всій системі політичних інститутів представницької демократії, які склались у ХХ столітті. Однак в той же час слід зважити й на загрози, які викликають ІКТ.
Результатом уже майже 25-літньої комунікації мас-медіа та влади в Україні розроблено декілька моделей партнерської моделі взаємодії, акторка також вносить свій доробок у це питання, розробивши три моделі інформаційної демократії: технократичну, консультативну та процесуальну.
В умовах налаштування комунікаційних відносин «влада – медіа – громада», дослідження Антоніни Митко заслуговує на серйозну увагу. По-перше, не викликає заперечень його новизна. По-друге, вперше зроблено комплексний аналіз процесу зародження, становлення та розвитку інформаційної демократії в порівняльному аспекті України та світу. По-третє, і це не менш важливо, подано пропозиції щодо ефективного використання здобутків інформаційної демократі для політичної системи, які, сподіваємося, будуть враховані.
Зрештою, результати дослідження стануть хорошим підґрунтям для побудови роботи нещодавно створених і новітніх медіа, а також можуть слугувати основою діяльності інститутів політичної системи. З врахуванням наукової зрілості та професійних якостей рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Ярина Турчин, доктор політичних наук, професор, директор Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету "Львівська політехніка", професор кафедри політології та міжнародних відносин.

Сталовєрова А.В.

Більшість українських дослідників трактують інформаційну демократію як інформаційну складову політичної діяльності держави і суспільства, яке засноване на демократичних ідеалах, цінностях та нормах найбільш прогресивних соціальних досягнень людства.
Проблема становлення інформаційної демократії в Україні відбувається разом з трансформацією політичної системи. Інформаційна демократія зумовлює трансформацію взаємодії між державою і громадянським суспільством, між урядом та органами управління, і саме новітні інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові перспективи національної і локальної державної політики, яка взаємодіє з громадянами через мережу Інтернет, електронну пошту.
З огляду на зазначене вище, проблематика досліджень А.М. Митко актуальна, перспективна та цікава. Важливо, що автор проаналізувала особливості реалізації інформаційної демократії на макрополітичному, мікрополітичному та медіаційному рівнях та засоби запобігання інформаційної демократії в інфократію; запропонувала авторське трактування категорій, що значно збагатило украінську політичну науку; обгрунтувала моделі інформаційної демократії; запропонувала заходи оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні.
Дослідження проф. Митко А.М. розраховане не тільки на фахівців у галузі політичних наук, державного управління, а буде надзвичайно корисним для студентів та широких верств населення.
З огляду на актуальність дослідження й отримані на сьогодні результати, вважаю за доцільне рекомендувати цикл наукових робіт Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення в конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
З повагою, Сталовєрова Г.В., кандидат історичних наук, доцент Національного університету водного господарства і природокористування (м. Рівне).

Давидюк М.І.

А.М. - молодий, динамічний і авторитетний науковець, із цікавими та глибокими роботами, які вражають своєю актуальністю!

Гість

Актуальність запропонованої професором Антоніною Митко проблеми щодо ролі інформаційної демократії і електронного урядування в процесі розвитку політичної системи і громадянського суспільства в Україні не викликає жодних заперечень. Без сумніву, однією з нових і у сучасних умовах найважливішою формою демократії у цивілізованому суспільстві, суспільстві, яке себе поважає виступає інформаційна демократія. Імпонує авторське трактування дефініцій «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання».
Цілком логічно, що саме інформаційна держава спроможна надавати свободу у процесі як обміну знаннями, так і накопиченні досвіду, раціональній оцінці поточної ситуації, аналізу минулого як позитивного, так і негативного досвіду і головне, спроможності спрогнозувати майбутнє. Більше того, інформаційна держава зумовлює прискорення комунікаційних процесів і зближує суб’єкти взаємодії.
На нашу думку, запропоновані моделі інформаційної демократії: технократична, консультативна і процесуальна відповідають вимогам часу.
Важливе значення у контексті розвитку вітчизняної політичної науки і практики щодо створення електронного уряду має авторське бачення американського підходу, побудованого на економічних факторах і європейського підходу, який надає перевагу розвитку людського капіталу. Як бачимо, політичний потенціал інформаційної демократії яскраво простежується саме на прикладі європейських країн.
Дослідження застрахование на політологів, міжнародників, фахівців державного управління та різноманітних структурних підрозділів управлінь і відділів інформації місцевих органів влади.

На підставі вищевикладеного вважаю, що цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоніни Миколаївни Митко цілком заслуговує відзначення у конкурсі на предмет отримання премії Президента України для молодих вчених у зазначеній галузі.

Проректор з науково-педагогічної роботи
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук,
професор Т.В.Марусик

проф. Є.Б. Тихомирова

Антоніна Миколаївна Митко досліджує проблеми та перспективи інформаційної демократії. Безумовним досягненням її досліджень вважаємо концептуалізацію становлення, розвитку та функціонування інформаційної демократії у політичній системі, аналіз особливостей реалізації інформаційної демократії на макрополітичному, мікрополітичному, медіаційному рівнях; обґрунтування моделей інформаційної демократії: технократичної, консультативної та процесуальної. На особливу увагу заслуговує аналіз засобів запобігання перетворенню інформаційної демократії в інфократію та перешкоджанню її основного призначення – політичної участі громадян у справах держави.
Концептуальні розробки А.М. Митко суттєво збагачують методологічний інструментарій та понятійний апарат сучасної вітчизняної політичної науки. Висновки та практичні рекомендації дослідниці використовуються у навчальному процесі у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де введено курс з «Інформаційної демократії», окремі аспекти вивчення і-демократії викладаються в таких дисциплінах: «Міжнародна інформація», «Аналіз зовнішньої політики», «Інформаційні війн та безпека», «Сучасний міжнародний медіа-моніторинг», «Актуальні проблеми сучасної політичної аналітики», «Інформаційно-аналітична діяльності у міжнародних відносинах», «Політична аналітика», «Основи аналітичної експертизи» тощо. Окремі положення циклу досліджень Митко А. М. можуть бути використані при викладанні загальних та спеціальних політологічних дисциплін (теорія демократії, теорія політичної комунікації, соціальна політика), загальних та спеціальних соціологічних дисциплін (соціологія громадської думки, соціологія комунікації), можуть бути включені у навчальні курси з відповідних дисциплін; при написанні монографій та статей з проблематики дослідження політичної комунікації, інформаційно-комунікаційних технологій; при складанні навчально-методичних матеріалів, навчальних програм та посібників.
Отже, рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Тихомирова Є.Б., професор, доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

професор Смолянюк В.Ф.

В умовах стрімкого розвитку інформації як потужного чинника впливу на соціум політична влада втратила ознаки абсолютної вищості, рафінованості, сакральності, якими вона "хизувалася" тисячоліття поспіль. Як свого часу книгодрукування призвело до стрімкої зміни історичних епох (не лише в духовно-культурному, а й економічному, соціальному, воєнному та ін. сенсі), так й інформаційне насичення людського буття поставило на порядок денний необхідність принципово нової алгоритмізації владної діяльності, яка в певному сенсі стала заручником активних інформаційних обмінів, вплинути на які "класичним" владним вертикалям стає дедалі важче, а іноді просто неможливо. В такому розумінні науковий доробок А.Митко має безсумнівне пізнавальне значення, масштаб якого простягається від суто наукового теоретизування до прикладного застосування. Приємно відзначити, що в інформаційно-фаховому просторі України (можна сміливо додати - Європи і свті) з'явилась сукупність не лише продуктивних, а й багатообіцяючих ідей, присвячених темі інформаційної демократії та залежного від неї електронного урядування. Порівняльний аналіз процесу становлення політичних систем нових незалежних держав (у тому числі пострадянського походження) переконує, що їх політичному самовизначенню суттєво сприяли нові інформаційні можливості,доступні активним прошаркам населення в останні роки існування попередньої союзної держави. Проте це справа минулого. Зараз майбутнє незалежної Україна критично залежить від здатності інформаційно активної громади довести до логічного завершення процеси оптимізації влади на апробованих у демократичних країнах засадах підзвітності, прозорості, функціональної визначеності владної діяльності. Реалізувати подібні наміри можливо лише у випадку інформаційної мобілізації небайдужих громадян та їх повсякденного залучення до вирішення ключових проблем суспільного розвитку. Здійснити це в інший спосіб, аніж шляхом перетворення громадянсько-інформаційного суспільства на активного суб'єкта політичних трансформацій - просто неможливо.

Вважаю, що існують усі підстави рекомендувати роботи доктора політичних наук, професора Митко Антоніни Миколаївни, об'єднані темою "Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні", до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.

Доктор політичних наук, професор Смолянюк В.Ф.,
завідувач кафедри політології та національної безпеки
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Смолянюк Володимир Федорович

В умовах стрімкого розвитку інформації як потужного чинника впливу на соціум політична влада втратила ознаки абсолютної вищості, рафінованості, сакральності, якими вона "хизувалася" тисячоліття поспіль. Як свого часу книгодрукування призвело до стрімкої зміни історичних епох (не лише в духовно-культурному, а й економічному, соціальному, воєнному та ін. сенсі), так й інформаційне насичення людського буття поставило на порядок денний необхідність принципово нової алгоритмізації владної діяльності, яка в певному сенсі стала заручником активних інформаційних обмінів, вплинути на які "класичним" владним вертикалям стає дедалі важче, а іноді просто неможливо. В такому розумінні науковий доробок А.Митко має безсумнівне пізнавальне значення, масштаб якого простягається від суто наукового теоретизування до прикладного застосування. Приємно відзначити, що в інформаційно-фаховому просторі України (можна сміливо додати - Європи і свті) з'явилась сукупність не лише продуктивних, а й багатообіцяючих ідей, присвячених темі інформаційної демократії та залежного від неї електронного урядування. Порівняльний аналіз процесу становлення політичних систем нових незалежних держав (у тому числі пострадянського походження) переконує, що їх політичному самовизначенню суттєво сприяли нові інформаційні можливості,доступні активним прошаркам населення в останні роки існування попередньої союзної держави. Проте це справа минулого. Зараз майбутнє незалежної Україна критично залежить від здатності інформаційно активної громади довести до логічного завершення процеси оптимізації влади на апробованих у демократичних країнах засадах підзвітності, прозорості, функціональної визначеності владної діяльності. Реалізувати подібні наміри можливо лише у випадку інформаційної мобілізації небайдужих громадян та їх повсякденного залучення до вирішення ключових проблем суспільного розвитку. Здійснити це в інший спосіб, аніж шляхом перетворення громадянсько-інформаційного суспільства на активного суб'єкта політичних трансформацій - просто неможливо.
Вважаю, що існують усі підстави рекомендувати роботи доктора політичних наук, професора Митко Антоніни Миколаївни, об'єднані темою "Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні", до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.

Доктор політичних наук, професор Смолянюк В.Ф.,
завідувач кафедри політології та національної безпеки
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Бессараб Т. В.

ХХІ століття можна сміливо назвати сторіччям мережевих комп’ютерних технологій Інтернету, та розвитку медіа простору.
Відтак, стрімкий розвиток інформаційних комунікації та технологій відбувся у суспільно-політичному житті більшості країн світу. А зі здобуттям Україною незалежності ці явища вплинули на формування громадянського суспільства та процесу становлення демократії. На сьогоднішній день вплив мережевих ресурсів на формування суспільною думки є дуже значним, підтвердженням чому є протистояння, котре ведеться в інформаційному просторі загалом та в соціальних мережах, ЗМІ, зокрема. Можна з впевненістю констатувати факт того, що Інтернет став віртуальни майданчиком для проведення соціально-політичних протестів. У цьому контексті актуальним є розгляд феномену «інформаційної демократії» та її впливу на формування суспільної думки а Україні.
Вважаю, що дослідження Митко А.М.у сьогоднішніх реаліях української держави є надзвичайно актуальним та потрібним не тільки з огляду на процес входження Україною у Європейський Союз, який гарантує " інформаційну демократію ", "інформаційну державу", а й з позицій зміцнення владними структурами України "інформаційної безпеки" та доступу до достовірної інформації з будь-якого регіону Україні, що на даний момент є чи не найважливішим.
Дослідження проф. Митко А.М. розраховане не тільки на фахівців у галузі політичних наук, державного управління, владних структур, а й буде надзвичайно корисним для студентів та широких мас населення.
На основі вищезазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» д.політ.н,проф. Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Бессараб Тетяна Володимирівна
Кандидат політичних наук, асистент кафедри політології та міжнародних відносин
Національного університету "Львівська політехніка"

Мацишина Ірина Віталіївна

Розвиток політичної комунікації та сучасні цифрові технології все більше підкреслюють власний вплив на політичну систему. Погроза заміщування демократичних цінностей симулякрами, потребує більш глибокого занурення у дослідження механізмів інформаційних потоків, які перетворюють реальність на гіперреальність. В тому числі і політичну.
Як сукупність політичних позицій та засобів реагування на політичні виклики, інформаційна демократія формує здібність політичної системи розвивати нові механізми. І електронне урядування, як один з факторів взаємодії між владою та громадянами, створює горизонтальний рівень діалогу. Це координує зусилля громадян, політично їх соціалізує та структурує політичний досвід у новому цифровому вимірі. Тому робота А.М.Митко є актуальною і дуже доречною для українського суспільства. Запропонована програма оптимізації демократії на рівні інститутів політичної системи дозволить переформатувати політичні ресурси країни. Засоби впливу, контроль над розподілом ресурсів, рівень відповідальності в умовах інформаційної демократії змінює вектор впливу політичних агентів в бік колективної дії. Залежність розвитку суспільства від щільності та відкритості комунікації збільшує ефективність електронного урядування.
Тому рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Кандидат політичних наук, доцент
Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

Шестак Н.Л.

Інформаційна демократія, під якою розуміється модель системної, суспільно-державної організації розвинутих країн ХХІ ст. є тим інститутом, який може забезпечити ефективну політичну комунікацію. Сутність інформаційної демократії полягає у створенні оптимальних умов для розвитку громадянського суспільства, встановлення режиму максимально наближеному до істинної ідеальної демократії. Детальний аналіз механізмів функціонування інформаційної демократії в контексті зміни структур політичного та інформаційного просторів, дозволяє по-новому інтерпретувати уявлення про властивості, особливості процесу становлення та розвитку інформаційної демократії. А розгляд формування інформаційної демократії в динаміці та через мережевий підхід є досить цікавим і перспективним, оскільки дозволяє виокремити кожен із елементів і-демократії та більш детально та ґрунтовно підійти власне до визначеної проблеми.
З огляду на актуальність дослідження й отримані на сьогодні результати вважаю за доцільне рекомендувати цикл наукових робіт Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення в конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Кандидат політичних наук,
політолог

Караїм Ольга Анатоліївна

Явище інформаційної демократії для політики європейських країн є не новим: використання е-голосування, е-урн, е-уряду стали звичним для демократичних держав. Для України ж ведення політики такого роду є досить проблематичним, оскільки рівень добробуту населення, оволодіння комп’ютерною грамотою, корупція серед політичних діячів, органів влади, правовій системі та інші нагальні проблеми не дозволяють використовувати новітні інформаційні технології для побудови нового рівня демократичного керування державою. Саме з цим і пов’язуємо актуальність дослідження проблематики, якій присвячено роботу Митко А. М. Обґрунтованим є визначення актуальності, мети, методів, об’єкту, предмету дослідження. У роботі запропоновано авторське трактування категорій «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання». Цікавим є визначення інформаційної демократії як форми політичного самоврядування громадян, яка формується на основі інформаційно-комунікаційної взаємодії різних груп та рівнів суспільства на добровільній основі для вирішення конкретних ситуацій та проблем в державі та поза її межами. На мою думку, слід вказати на ґрунтовність джерельної бази роботи, адекватність основних теоретико-методологічних підходів до розгляду чинників, констатую обґрунтованість положень наукової новизни і отриманих висновків, а також те, що результати дослідження мають як теоретичну, так і практичну значимість.

Караїм О. А.
Кандидат економічних наук, доцент
Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки

Еллана Молчанова

Дослідження Митко Антоніни Миколаївни на тему «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» має вельми актуальне значення для сучасного розвитку українського суспільства. Акцентування в роботі на інформаційній демократії, яка детермінує мобілізаційні процеси в системі трьох рівнів: макрополітичному (глобальному, де головну роль відіграє держава як гравець на міжнародній арені), медіаційному (посередницькому) та мікрополітичному (внутрідержавному на рівні свідомості окремого громадянина), демонструє її оригінальність. Введений категоріально-понятійний апарат яскраво продемонструє наукову новизну роботи, самостійність дослідження та авторській підхід щодо усвідомлення теми дослідження. Наведений методологічний інструментарій роботи, його чіткий та логічний опис, опелювання до спіндокторінг та гейткіпінг технологій показує практичний аспект теми дослідження та підтверджує актуальність теми дослідження.

Молчанова Е.Ю.
к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Малиновська Н.В.

В останні роки спостерігається суттєвий підйом у розвитку громадянського суспільства, активізації населення, участі та впливі на прийняття рішень у місцевому самоврядуванні. Важливу роль у цих процесах відіграла інформатизація – доступ до мережі Інтернет, соціальних мереж, впровадження елементів електронного врядування в систему державного управління і відомств різних рівнів. Інформатизація суспільства сприяє швидшому обміну інформацією, акумуляції інтересів та доступу до влади і врядування. Електронне врядування – це спосіб діалогу між владою та суспільством, де кожен громадянин має можливість бути почутим. Також це перевірка влади і суспільства в готовності до змін, відкритості та прозорості роботи.

Створення у 2014 році Міністерства інформаційної політики України та прийняття Доктрини інформаційної безпеки України у 2016 році підтверджує важливість інформаційної політики для нашої держави. Ці заходи зумовлені вимогами часу і обставинами. Однак, важливим є наукове осмислення цих процесів, наукові пошуки впровадження інформаційної політики та електронного врядування в Україні. Вважаю доцільним використання напрацювань Митко А.М. органами державної влади і місцевого самоврядування.

Тому вважаю, цикл наукових праць доктора політичних наук, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» надзвичайно актуальним і заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Малиновська Наталія Вікторівна,
Помічник-консультант народного депутата України VIII скликання Вознюка Ю.В.

Олена Кучинська, головний спеціаліст Міжрегіонального управл

Як визначено Антоніною Миколаївною інформаційна держава – це держава, яка надає велику свободу для обміну знаннями та накопичення досвіду, раціональної оцінки поточної ситуації, аналізу минулого досвіду й складання прогнозу майбутнього; прискорює комунікаційні процеси та робить віртуальними кордони суб’єктів взаємодії. Тому можна сміливо констатувати, що тема є важливою сьогодні і для державним службовців.
Так, до прикладу, 10 грудня 2015 року Верховною Радою України проголосовано Закон України «Про державну службу» (далі – Закон), який вступив в дію 1 травня 2016 року. Одним із найважливіших вимог Закону є те, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Для організацій проведення конкурсу на заміщення вакантних посад інформація про вакантну посаду оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс та Національного агентства України з питань державної служби, відповідно до Закону і Порядку проведення конкурсу. Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу територіальному органу НАДС, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). Територіальний орган НАДС здійснює перевірку наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби і в разі відсутності зауважень узагальнює подану інформацію та не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження розміщує її на своєму офіційному веб-сайті, чим забезпечуються комунікаційний процес між охочими зайняти посади державної служби та субєктом призначення державного службовця, а також відкритість та рівність можливостей вступу на державну службу.
Наведений приклад підтверджуэ важливість та актуальність тематики циклу наукових робіт, що представлені Митко А.М. Зважаючи на це, підтримую кандидатуру доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Марчук Н.В.

В дослідженні Митко Антоніни Миколаївни на тему «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» зроблено ґрунтовний аналіз інформаційної демократії як можливості повернути громадян до безпосередньої участі в політичних справах держави. Автор вважає, що не варто повністю відкидати всі напрацювання представницької та прямої демократії, тим більше, що технологія дозволяє поєднати все найкраще, що було в теорії та практиці прямої й представницької демократії, в принципово новій формі організації народовладдя.
Вважаємо доцільними пропозиції Митко А.М. щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні. Зокрема, в Україні виникла гостра необхідність у покращенні чинного законодавства щодо інформаційної демократії, підвищення рівня інформаційної культури державних службовців і населення та створення інформаційної інфраструктури, що має відповідати вимогам інформаційної демократії.
Враховуючи актуальність дослідження й отримані висновки та рекомендації, вважаємо за доцільне визнати цикл наукових робіт доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» таким, що заслуговує на присудження їй премії Президента України для молодих вчених.

З повагою,
Марчук Наталія Василівна,
кандидат політичніх наук,
асистент кафедри журналістики
ДВНЗ "Прикарпатський національний
університет імені Василя Стефаника

Гулай В.В.

Глобалізація створила умови для формування світового (глобального, транснаціонального) громадянського суспільства – сфери іделогем, цінностей, інституцій та організацій, громадських мереж, що діють поза національними суспільствами. Його конструкцію складає розгалужена мережа глобальних асоціативних форм громадської самоорганізації. Важливо вказати на те, що мережеве суспільство ґрунтується на горизонтальних соціальних зв’язках, у ньому переважають не ієрархічні моделі громадської самоорганізації, а соціальні мережі. Значну роль у формуванні такого суспільства відіграють інформаційно-комунікативні технології мережевого типу. Досвід розвинених країн світу засвідчив, що суспільно-корисне та соціально орієнтоване спрямування соціальних мереж дозволяє збільшити соціальний капітал суспільства, оперативно вирішувати нагальні проблеми пересічних громадян, забезпечувати захищеність їхніх життєво важливих інтересів. З огляду на популярність та ефективність ІКТ в політичній системі, дослідження Митко А.М. З проблем інформаційної демократії є цікавим, актуальним та перспективним.
Авторкою визначено специфіку розвитку інформаційного суспільства та формування нових правил, методів і форм діяльності в політичній системі, важливі ініціативи, що проводяться у багатьох країнах світу і вже мають позитивні результати. Одним із таких результатів є встановлення партнерства між державним та приватним сектором. Не менш важливу роль відіграють ІКТ і можуть швидко сприяти поліпшенню операцій пов’язаних із міжнародними інформаційними потоками. Реформування системи звітності та оформлення документів, розробка та активізація роботи системи «Єдиного вікна» – один із важливих кроків до підвищення ефективності розвитку глобалізаційних процесів. Підтримка на державному рівні інноваційних програм, новітніх моделей – запорука її стабільного розвитку, тому , ця теза знову вказує на перспективність теми дослідження.
На нашу думку, авторка владало застосувала методологічну базу для дослідження дефективності і-демократії та використала нові та сучасні методики в політичній науці. Це дозволило визначити об’єкт, предмет, мету завдання, правильно поставити завдання та проаналізувати джерельну базу.
Зазначу, що робота є самостійним та завершеним дослідженням, виконаним на високому науково-теоретичному рівні. Робота містить обґрунтовані висновки, відзначається аргументованістю тверджень. Авторка повною мірою розкрила предмет дослідження, досягнула поставленої мети та успішно розв’язала комплекс наукових завдань.
Вважаю, що дослідження Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Завідувач кафедри міжнародної іфнормації
Національного університету «Львівська політехніка»
д.політ.н., проф. Гулай Василь Васильович

проф. Родар Н. Ю.

Поступове формування інформаційного суспільства в Україні ставить перед її політичним сьогоденням чимало питань, пов’язаних з особливостями функціонування політичної системи. Найбільш актуальними серед них є перспективи становлення нових форм демократії, зумовлених змінами у характері, формах, якості політичного процесу та зменшенням дистанції між громадянами і політичними інститутами за допомогою нових принципів та технологій функціонування систем політичних комунікацій. Зважаючи на те, що інтеграція до процедури функціонування традиційних політичних інститутів нових інформаційних технологій та підходів потенційно здатна забезпечити ухвалення більш ефективних політичних рішень та підвищити легітимність демократії як політичного режиму, в політичній науці актуалізується проблема набуття демократією нових якісних характеристик, що дозволяють оцінювати її як інформаційну демократію. Важливим фактором цього процесу є інформаційна відкритість влади, що перетворює інформацію, у широкому сенсі, з необхідного інструмента здійснення влади на потужний ресурс, відсутність якого виводить суб’єкта влади за межі конкурентного політичного поля. Актуальність дослідження Митко А. М. підсилюється необхідністю предметного дослідження перших політичних результатів функціонування інформаційної демократії чи використання у політичному процесі її окремих елементів, зокрема впливу інформації на динаміку різнорівневих політичних процесів та природу політичних відносин. Отже, дослідження Митко А.М. присвячене вивченню надзвичайно актуальної для українського суспільства проблеми – політико-системному виміру інформаційної демократії та електронному врядуванню.
Цикл робіт Митко А.М. базується на значному комплексі джерельної бази, суттєвий сегмент якого утворених джерелами емпіричного характеру, що дозволило авторці всебічно підійти до досліджуваної проблеми, виділити моделі інформаційної демократії та проаналізувати практику застосування інструментів електронного урядування в національному та глобальному контекстах.
На основі зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Доктор політичних наук, професор
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Проф. Климанська Л.Д.

Антоніна Миколаївна Митко досліджує проблему актуальну для політичної науки – проблему способів організації інформаційної демократії. Вона визначає інформаційну демократію як об’єктивну реальність, що характеризує сучасний розвиток суспільства та трактує її як форму політичного самоврядування громадян, що формується на основі інформаційно-комунікаційної взаємодії різних груп та рівнів суспільства на добровільній основі для вирішення конкретних ситуацій та проблем в державі та поза її межами
Дослідження такого змісту уможливлює актуалізацію тенденцій подальшого розвитку інформаційної демократії в Україні. Слід підкреслити – в арсеналі вітчизняної політичної науки на сьогоднішній день відсутні глибинні комплексні наукові дослідження стосовно окресленої проблеми, що також актуалізує обрану до розгляду тему. Незважаючи на спроби вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків протягом останніх років дослідити та осмислити найактуальніші проблеми становлення і розвитку інформаційного суспільства у його комунікаційному аспекті, за деякими винятками, ця проблема усе ще перебуває поза дослідницькою увагою.
Отже, рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Климанська Л.Д., професор, доктор політичних наук, завідувач кафедри соціології та соціалної роботи Національного університету "Львівська політехніка"

Prof. Dariusz Wojakowski

Since many sociologists describe a nowadays society as information society, I find the idea of information democracy and e-government very important to present the development of the Ukrainian society. Globally we can observe the seeking of new forms for civil society. There is a great challenge for citizens and governments to use the information technological resources in that process. I think, the work of professor Antonina Mytko is an important attempt to apply those ideas to recent changes in Ukrainian society.
Prof. Mytko is a young but professional scientist who has rich achievements containing more than 80 publications in Ukraine and other European countries. I recommend a series of scientific works "The role of information democracy and e-government for the development of the political system and civil society in Ukraine" of professor Antonina Mytko to the competition for the prize of the President Ukraine for young scientists.

Dariusz Wojakowski PhD
Professor of Sociology
University of Rzeszów. Poland

проф. Юськів Б.М.

У нинішніх умовах розвиток інформаційної демократії й електронного врядування має вагомий вплив на політичний устрій України та формування її демократичних засад. Про цей вплив можна говорити як з погляду концептуального, так і інструментально-комунікативного. У вітчизняних політологічних розробках проблематика інформаційної демократії та е-урядування поки що не отримала належного теоретичного і методичного обґрунтування. Відтак можна говорити про її актуальність і важливість.
Проф. Митко А.М. має певні здобутки у вказаному напрямі досліджень. Підготовлено і захищено дисертацію на вказану тему під керівництвом відомого українського політолога проф. Тихомирової Є.Б., вийшла друком низка статей і колективних монографій, зроблено чимало доповідей.
З огляду на актуальність дослідження й отримані на сьогодні результати вважаю за доцільне рекомендувати цикл наукових робіт Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення в конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Юськів Б. М.
доктор політичних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики
Рівненського державного гуманітарного університету

проф. КЛИМОНЧУК ВАСИЛЬ

Інформаційна демократія та електронне урядування являються важливою складовою сучасних політичних процесів та демократичних суспільств. Стрімкий розвиток інформаційних технологій перетворив сучасний світ у глобальну інформаційну мережу, яка не може успішно функціонувати в умовах недемократичного суспільства. Інформація стала фундаментальною основою демократії, оскільки інформування більшості було покладено в основи механізму суспільного контролю меншістю над державою. Через інформацію здійснювався постійний зворотній зв'язок влади й суспільства. Митко Антоніна Миколаївна у своєму дослідженні виділила й схарактеризувала етапи входження України в глобальний інформаційний простір та розвиток інформаційної демократії. Окреслює проблему розвитку інформаційної демократії в Україні та запропонувала систему заходів щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні. Доведено, що інформаційна демократія – важливий та реальний інструмент демократизації українського суспільства, який може допомогти вирішити багато проблем, у тому числі зняти соціальну напругу в суспільстві. Актуальність дослідження Митко Антоніни Миколаївни не викликає сумніву. Отримані результати дослідження можуть бути використані в прикладній політології, вивчення медіа-простору, в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
На основі вище зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Доктор політичних наук, професор
завідувач кафедри політології
ДВНЗ "Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника"

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.