Офіційний веб сайт

Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні

м81

Представлено Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки

Автор: Митко А.М., д.політ.н.

 Автором розглянуто нову форму демократії – інформаційну. Надано авторське трактування термінів «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання». Процеси І-демократії детерміновані подіями на трьох рівнях: макрополітичному, мікрополітичному й медіаційному. Запропоновано моделі інформаційної демократії: технократичну, консультативну та процесуальну. Визначено основні тенденції розвитку інформаційної демократії у світі.

Виділено та  охарактеризовано етапи входження України в глобальний інформаційний простір та розвиток інформаційної демократії, а саме: перший етап (1991–1997 рр.) – зародження інфодемократії; другий етап (1998–2004 рр.) – інформатизація різних сфер життєдіяльності суспільства та владних інститутів; третій етап (2005–2009 рр.) заклав фундамент для розвитку цифрової, мережевої та теледемократії, що стало ґрунтом виникнення процесуальної моделі; четвертий етап (2010–2014 рр.) заклав основи для розвитку консультативної моделі.

Визначено проблеми розвитку інформаційної демократії в Україні та запропоновано систему заходів щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні через вирішення ряду  організаційних, консультаційних, освітніх задач. 

Кількість публікацій: 89, в т.ч. за тематикою роботи 11 монографій, 2 енциклопедичних словника-довідника, підручник, 9 посібників, 35 статей (18 – у зарубіжних виданнях), 14 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора складає 23 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 3. Отримано 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

Надіслати коментар

Коментарі

професор Смолянюк В.Ф.

В умовах стрімкого розвитку інформації як потужного чинника впливу на соціум політична влада втратила ознаки абсолютної вищості, рафінованості, сакральності, якими вона "хизувалася" тисячоліття поспіль. Як свого часу книгодрукування призвело до стрімкої зміни історичних епох (не лише в духовно-культурному, а й економічному, соціальному, воєнному та ін. сенсі), так й інформаційне насичення людського буття поставило на порядок денний необхідність принципово нової алгоритмізації владної діяльності, яка в певному сенсі стала заручником активних інформаційних обмінів, вплинути на які "класичним" владним вертикалям стає дедалі важче, а іноді просто неможливо. В такому розумінні науковий доробок А.Митко має безсумнівне пізнавальне значення, масштаб якого простягається від суто наукового теоретизування до прикладного застосування. Приємно відзначити, що в інформаційно-фаховому просторі України (можна сміливо додати - Європи і свті) з'явилась сукупність не лише продуктивних, а й багатообіцяючих ідей, присвячених темі інформаційної демократії та залежного від неї електронного урядування. Порівняльний аналіз процесу становлення політичних систем нових незалежних держав (у тому числі пострадянського походження) переконує, що їх політичному самовизначенню суттєво сприяли нові інформаційні можливості,доступні активним прошаркам населення в останні роки існування попередньої союзної держави. Проте це справа минулого. Зараз майбутнє незалежної Україна критично залежить від здатності інформаційно активної громади довести до логічного завершення процеси оптимізації влади на апробованих у демократичних країнах засадах підзвітності, прозорості, функціональної визначеності владної діяльності. Реалізувати подібні наміри можливо лише у випадку інформаційної мобілізації небайдужих громадян та їх повсякденного залучення до вирішення ключових проблем суспільного розвитку. Здійснити це в інший спосіб, аніж шляхом перетворення громадянсько-інформаційного суспільства на активного суб'єкта політичних трансформацій - просто неможливо.

Вважаю, що існують усі підстави рекомендувати роботи доктора політичних наук, професора Митко Антоніни Миколаївни, об'єднані темою "Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні", до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.

Доктор політичних наук, професор Смолянюк В.Ф.,
завідувач кафедри політології та національної безпеки
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Смолянюк Володимир Федорович

В умовах стрімкого розвитку інформації як потужного чинника впливу на соціум політична влада втратила ознаки абсолютної вищості, рафінованості, сакральності, якими вона "хизувалася" тисячоліття поспіль. Як свого часу книгодрукування призвело до стрімкої зміни історичних епох (не лише в духовно-культурному, а й економічному, соціальному, воєнному та ін. сенсі), так й інформаційне насичення людського буття поставило на порядок денний необхідність принципово нової алгоритмізації владної діяльності, яка в певному сенсі стала заручником активних інформаційних обмінів, вплинути на які "класичним" владним вертикалям стає дедалі важче, а іноді просто неможливо. В такому розумінні науковий доробок А.Митко має безсумнівне пізнавальне значення, масштаб якого простягається від суто наукового теоретизування до прикладного застосування. Приємно відзначити, що в інформаційно-фаховому просторі України (можна сміливо додати - Європи і свті) з'явилась сукупність не лише продуктивних, а й багатообіцяючих ідей, присвячених темі інформаційної демократії та залежного від неї електронного урядування. Порівняльний аналіз процесу становлення політичних систем нових незалежних держав (у тому числі пострадянського походження) переконує, що їх політичному самовизначенню суттєво сприяли нові інформаційні можливості,доступні активним прошаркам населення в останні роки існування попередньої союзної держави. Проте це справа минулого. Зараз майбутнє незалежної Україна критично залежить від здатності інформаційно активної громади довести до логічного завершення процеси оптимізації влади на апробованих у демократичних країнах засадах підзвітності, прозорості, функціональної визначеності владної діяльності. Реалізувати подібні наміри можливо лише у випадку інформаційної мобілізації небайдужих громадян та їх повсякденного залучення до вирішення ключових проблем суспільного розвитку. Здійснити це в інший спосіб, аніж шляхом перетворення громадянсько-інформаційного суспільства на активного суб'єкта політичних трансформацій - просто неможливо.
Вважаю, що існують усі підстави рекомендувати роботи доктора політичних наук, професора Митко Антоніни Миколаївни, об'єднані темою "Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні", до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих учених.

Доктор політичних наук, професор Смолянюк В.Ф.,
завідувач кафедри політології та національної безпеки
Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Бессараб Т. В.

ХХІ століття можна сміливо назвати сторіччям мережевих комп’ютерних технологій Інтернету, та розвитку медіа простору.
Відтак, стрімкий розвиток інформаційних комунікації та технологій відбувся у суспільно-політичному житті більшості країн світу. А зі здобуттям Україною незалежності ці явища вплинули на формування громадянського суспільства та процесу становлення демократії. На сьогоднішній день вплив мережевих ресурсів на формування суспільною думки є дуже значним, підтвердженням чому є протистояння, котре ведеться в інформаційному просторі загалом та в соціальних мережах, ЗМІ, зокрема. Можна з впевненістю констатувати факт того, що Інтернет став віртуальни майданчиком для проведення соціально-політичних протестів. У цьому контексті актуальним є розгляд феномену «інформаційної демократії» та її впливу на формування суспільної думки а Україні.
Вважаю, що дослідження Митко А.М.у сьогоднішніх реаліях української держави є надзвичайно актуальним та потрібним не тільки з огляду на процес входження Україною у Європейський Союз, який гарантує " інформаційну демократію ", "інформаційну державу", а й з позицій зміцнення владними структурами України "інформаційної безпеки" та доступу до достовірної інформації з будь-якого регіону Україні, що на даний момент є чи не найважливішим.
Дослідження проф. Митко А.М. розраховане не тільки на фахівців у галузі політичних наук, державного управління, владних структур, а й буде надзвичайно корисним для студентів та широких мас населення.
На основі вищезазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» д.політ.н,проф. Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Бессараб Тетяна Володимирівна
Кандидат політичних наук, асистент кафедри політології та міжнародних відносин
Національного університету "Львівська політехніка"

Мацишина Ірина Віталіївна

Розвиток політичної комунікації та сучасні цифрові технології все більше підкреслюють власний вплив на політичну систему. Погроза заміщування демократичних цінностей симулякрами, потребує більш глибокого занурення у дослідження механізмів інформаційних потоків, які перетворюють реальність на гіперреальність. В тому числі і політичну.
Як сукупність політичних позицій та засобів реагування на політичні виклики, інформаційна демократія формує здібність політичної системи розвивати нові механізми. І електронне урядування, як один з факторів взаємодії між владою та громадянами, створює горизонтальний рівень діалогу. Це координує зусилля громадян, політично їх соціалізує та структурує політичний досвід у новому цифровому вимірі. Тому робота А.М.Митко є актуальною і дуже доречною для українського суспільства. Запропонована програма оптимізації демократії на рівні інститутів політичної системи дозволить переформатувати політичні ресурси країни. Засоби впливу, контроль над розподілом ресурсів, рівень відповідальності в умовах інформаційної демократії змінює вектор впливу політичних агентів в бік колективної дії. Залежність розвитку суспільства від щільності та відкритості комунікації збільшує ефективність електронного урядування.
Тому рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Кандидат політичних наук, доцент
Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

Шестак Н.Л.

Інформаційна демократія, під якою розуміється модель системної, суспільно-державної організації розвинутих країн ХХІ ст. є тим інститутом, який може забезпечити ефективну політичну комунікацію. Сутність інформаційної демократії полягає у створенні оптимальних умов для розвитку громадянського суспільства, встановлення режиму максимально наближеному до істинної ідеальної демократії. Детальний аналіз механізмів функціонування інформаційної демократії в контексті зміни структур політичного та інформаційного просторів, дозволяє по-новому інтерпретувати уявлення про властивості, особливості процесу становлення та розвитку інформаційної демократії. А розгляд формування інформаційної демократії в динаміці та через мережевий підхід є досить цікавим і перспективним, оскільки дозволяє виокремити кожен із елементів і-демократії та більш детально та ґрунтовно підійти власне до визначеної проблеми.
З огляду на актуальність дослідження й отримані на сьогодні результати вважаю за доцільне рекомендувати цикл наукових робіт Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення в конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Кандидат політичних наук,
політолог

Караїм Ольга Анатоліївна

Явище інформаційної демократії для політики європейських країн є не новим: використання е-голосування, е-урн, е-уряду стали звичним для демократичних держав. Для України ж ведення політики такого роду є досить проблематичним, оскільки рівень добробуту населення, оволодіння комп’ютерною грамотою, корупція серед політичних діячів, органів влади, правовій системі та інші нагальні проблеми не дозволяють використовувати новітні інформаційні технології для побудови нового рівня демократичного керування державою. Саме з цим і пов’язуємо актуальність дослідження проблематики, якій присвячено роботу Митко А. М. Обґрунтованим є визначення актуальності, мети, методів, об’єкту, предмету дослідження. У роботі запропоновано авторське трактування категорій «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання». Цікавим є визначення інформаційної демократії як форми політичного самоврядування громадян, яка формується на основі інформаційно-комунікаційної взаємодії різних груп та рівнів суспільства на добровільній основі для вирішення конкретних ситуацій та проблем в державі та поза її межами. На мою думку, слід вказати на ґрунтовність джерельної бази роботи, адекватність основних теоретико-методологічних підходів до розгляду чинників, констатую обґрунтованість положень наукової новизни і отриманих висновків, а також те, що результати дослідження мають як теоретичну, так і практичну значимість.

Караїм О. А.
Кандидат економічних наук, доцент
Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки

Еллана Молчанова

Дослідження Митко Антоніни Миколаївни на тему «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» має вельми актуальне значення для сучасного розвитку українського суспільства. Акцентування в роботі на інформаційній демократії, яка детермінує мобілізаційні процеси в системі трьох рівнів: макрополітичному (глобальному, де головну роль відіграє держава як гравець на міжнародній арені), медіаційному (посередницькому) та мікрополітичному (внутрідержавному на рівні свідомості окремого громадянина), демонструє її оригінальність. Введений категоріально-понятійний апарат яскраво продемонструє наукову новизну роботи, самостійність дослідження та авторській підхід щодо усвідомлення теми дослідження. Наведений методологічний інструментарій роботи, його чіткий та логічний опис, опелювання до спіндокторінг та гейткіпінг технологій показує практичний аспект теми дослідження та підтверджує актуальність теми дослідження.

Молчанова Е.Ю.
к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Малиновська Н.В.

В останні роки спостерігається суттєвий підйом у розвитку громадянського суспільства, активізації населення, участі та впливі на прийняття рішень у місцевому самоврядуванні. Важливу роль у цих процесах відіграла інформатизація – доступ до мережі Інтернет, соціальних мереж, впровадження елементів електронного врядування в систему державного управління і відомств різних рівнів. Інформатизація суспільства сприяє швидшому обміну інформацією, акумуляції інтересів та доступу до влади і врядування. Електронне врядування – це спосіб діалогу між владою та суспільством, де кожен громадянин має можливість бути почутим. Також це перевірка влади і суспільства в готовності до змін, відкритості та прозорості роботи.

Створення у 2014 році Міністерства інформаційної політики України та прийняття Доктрини інформаційної безпеки України у 2016 році підтверджує важливість інформаційної політики для нашої держави. Ці заходи зумовлені вимогами часу і обставинами. Однак, важливим є наукове осмислення цих процесів, наукові пошуки впровадження інформаційної політики та електронного врядування в Україні. Вважаю доцільним використання напрацювань Митко А.М. органами державної влади і місцевого самоврядування.

Тому вважаю, цикл наукових праць доктора політичних наук, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» надзвичайно актуальним і заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Малиновська Наталія Вікторівна,
Помічник-консультант народного депутата України VIII скликання Вознюка Ю.В.

Олена Кучинська, головний спеціаліст Міжрегіонального управл

Як визначено Антоніною Миколаївною інформаційна держава – це держава, яка надає велику свободу для обміну знаннями та накопичення досвіду, раціональної оцінки поточної ситуації, аналізу минулого досвіду й складання прогнозу майбутнього; прискорює комунікаційні процеси та робить віртуальними кордони суб’єктів взаємодії. Тому можна сміливо констатувати, що тема є важливою сьогодні і для державним службовців.
Так, до прикладу, 10 грудня 2015 року Верховною Радою України проголосовано Закон України «Про державну службу» (далі – Закон), який вступив в дію 1 травня 2016 року. Одним із найважливіших вимог Закону є те, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Для організацій проведення конкурсу на заміщення вакантних посад інформація про вакантну посаду оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс та Національного агентства України з питань державної служби, відповідно до Закону і Порядку проведення конкурсу. Суб’єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу територіальному органу НАДС, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). Територіальний орган НАДС здійснює перевірку наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби і в разі відсутності зауважень узагальнює подану інформацію та не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження розміщує її на своєму офіційному веб-сайті, чим забезпечуються комунікаційний процес між охочими зайняти посади державної служби та субєктом призначення державного службовця, а також відкритість та рівність можливостей вступу на державну службу.
Наведений приклад підтверджуэ важливість та актуальність тематики циклу наукових робіт, що представлені Митко А.М. Зважаючи на це, підтримую кандидатуру доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Марчук Н.В.

В дослідженні Митко Антоніни Миколаївни на тему «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» зроблено ґрунтовний аналіз інформаційної демократії як можливості повернути громадян до безпосередньої участі в політичних справах держави. Автор вважає, що не варто повністю відкидати всі напрацювання представницької та прямої демократії, тим більше, що технологія дозволяє поєднати все найкраще, що було в теорії та практиці прямої й представницької демократії, в принципово новій формі організації народовладдя.
Вважаємо доцільними пропозиції Митко А.М. щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні. Зокрема, в Україні виникла гостра необхідність у покращенні чинного законодавства щодо інформаційної демократії, підвищення рівня інформаційної культури державних службовців і населення та створення інформаційної інфраструктури, що має відповідати вимогам інформаційної демократії.
Враховуючи актуальність дослідження й отримані висновки та рекомендації, вважаємо за доцільне визнати цикл наукових робіт доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» таким, що заслуговує на присудження їй премії Президента України для молодих вчених.

З повагою,
Марчук Наталія Василівна,
кандидат політичніх наук,
асистент кафедри журналістики
ДВНЗ "Прикарпатський національний
університет імені Василя Стефаника

Гулай В.В.

Глобалізація створила умови для формування світового (глобального, транснаціонального) громадянського суспільства – сфери іделогем, цінностей, інституцій та організацій, громадських мереж, що діють поза національними суспільствами. Його конструкцію складає розгалужена мережа глобальних асоціативних форм громадської самоорганізації. Важливо вказати на те, що мережеве суспільство ґрунтується на горизонтальних соціальних зв’язках, у ньому переважають не ієрархічні моделі громадської самоорганізації, а соціальні мережі. Значну роль у формуванні такого суспільства відіграють інформаційно-комунікативні технології мережевого типу. Досвід розвинених країн світу засвідчив, що суспільно-корисне та соціально орієнтоване спрямування соціальних мереж дозволяє збільшити соціальний капітал суспільства, оперативно вирішувати нагальні проблеми пересічних громадян, забезпечувати захищеність їхніх життєво важливих інтересів. З огляду на популярність та ефективність ІКТ в політичній системі, дослідження Митко А.М. З проблем інформаційної демократії є цікавим, актуальним та перспективним.
Авторкою визначено специфіку розвитку інформаційного суспільства та формування нових правил, методів і форм діяльності в політичній системі, важливі ініціативи, що проводяться у багатьох країнах світу і вже мають позитивні результати. Одним із таких результатів є встановлення партнерства між державним та приватним сектором. Не менш важливу роль відіграють ІКТ і можуть швидко сприяти поліпшенню операцій пов’язаних із міжнародними інформаційними потоками. Реформування системи звітності та оформлення документів, розробка та активізація роботи системи «Єдиного вікна» – один із важливих кроків до підвищення ефективності розвитку глобалізаційних процесів. Підтримка на державному рівні інноваційних програм, новітніх моделей – запорука її стабільного розвитку, тому , ця теза знову вказує на перспективність теми дослідження.
На нашу думку, авторка владало застосувала методологічну базу для дослідження дефективності і-демократії та використала нові та сучасні методики в політичній науці. Це дозволило визначити об’єкт, предмет, мету завдання, правильно поставити завдання та проаналізувати джерельну базу.
Зазначу, що робота є самостійним та завершеним дослідженням, виконаним на високому науково-теоретичному рівні. Робота містить обґрунтовані висновки, відзначається аргументованістю тверджень. Авторка повною мірою розкрила предмет дослідження, досягнула поставленої мети та успішно розв’язала комплекс наукових завдань.
Вважаю, що дослідження Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Завідувач кафедри міжнародної іфнормації
Національного університету «Львівська політехніка»
д.політ.н., проф. Гулай Василь Васильович

проф. Родар Н. Ю.

Поступове формування інформаційного суспільства в Україні ставить перед її політичним сьогоденням чимало питань, пов’язаних з особливостями функціонування політичної системи. Найбільш актуальними серед них є перспективи становлення нових форм демократії, зумовлених змінами у характері, формах, якості політичного процесу та зменшенням дистанції між громадянами і політичними інститутами за допомогою нових принципів та технологій функціонування систем політичних комунікацій. Зважаючи на те, що інтеграція до процедури функціонування традиційних політичних інститутів нових інформаційних технологій та підходів потенційно здатна забезпечити ухвалення більш ефективних політичних рішень та підвищити легітимність демократії як політичного режиму, в політичній науці актуалізується проблема набуття демократією нових якісних характеристик, що дозволяють оцінювати її як інформаційну демократію. Важливим фактором цього процесу є інформаційна відкритість влади, що перетворює інформацію, у широкому сенсі, з необхідного інструмента здійснення влади на потужний ресурс, відсутність якого виводить суб’єкта влади за межі конкурентного політичного поля. Актуальність дослідження Митко А. М. підсилюється необхідністю предметного дослідження перших політичних результатів функціонування інформаційної демократії чи використання у політичному процесі її окремих елементів, зокрема впливу інформації на динаміку різнорівневих політичних процесів та природу політичних відносин. Отже, дослідження Митко А.М. присвячене вивченню надзвичайно актуальної для українського суспільства проблеми – політико-системному виміру інформаційної демократії та електронному врядуванню.
Цикл робіт Митко А.М. базується на значному комплексі джерельної бази, суттєвий сегмент якого утворених джерелами емпіричного характеру, що дозволило авторці всебічно підійти до досліджуваної проблеми, виділити моделі інформаційної демократії та проаналізувати практику застосування інструментів електронного урядування в національному та глобальному контекстах.
На основі зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Доктор політичних наук, професор
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Проф. Климанська Л.Д.

Антоніна Миколаївна Митко досліджує проблему актуальну для політичної науки – проблему способів організації інформаційної демократії. Вона визначає інформаційну демократію як об’єктивну реальність, що характеризує сучасний розвиток суспільства та трактує її як форму політичного самоврядування громадян, що формується на основі інформаційно-комунікаційної взаємодії різних груп та рівнів суспільства на добровільній основі для вирішення конкретних ситуацій та проблем в державі та поза її межами
Дослідження такого змісту уможливлює актуалізацію тенденцій подальшого розвитку інформаційної демократії в Україні. Слід підкреслити – в арсеналі вітчизняної політичної науки на сьогоднішній день відсутні глибинні комплексні наукові дослідження стосовно окресленої проблеми, що також актуалізує обрану до розгляду тему. Незважаючи на спроби вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків протягом останніх років дослідити та осмислити найактуальніші проблеми становлення і розвитку інформаційного суспільства у його комунікаційному аспекті, за деякими винятками, ця проблема усе ще перебуває поза дослідницькою увагою.
Отже, рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Климанська Л.Д., професор, доктор політичних наук, завідувач кафедри соціології та соціалної роботи Національного університету "Львівська політехніка"

Prof. Dariusz Wojakowski

Since many sociologists describe a nowadays society as information society, I find the idea of information democracy and e-government very important to present the development of the Ukrainian society. Globally we can observe the seeking of new forms for civil society. There is a great challenge for citizens and governments to use the information technological resources in that process. I think, the work of professor Antonina Mytko is an important attempt to apply those ideas to recent changes in Ukrainian society.
Prof. Mytko is a young but professional scientist who has rich achievements containing more than 80 publications in Ukraine and other European countries. I recommend a series of scientific works "The role of information democracy and e-government for the development of the political system and civil society in Ukraine" of professor Antonina Mytko to the competition for the prize of the President Ukraine for young scientists.

Dariusz Wojakowski PhD
Professor of Sociology
University of Rzeszów. Poland

проф. Юськів Б.М.

У нинішніх умовах розвиток інформаційної демократії й електронного врядування має вагомий вплив на політичний устрій України та формування її демократичних засад. Про цей вплив можна говорити як з погляду концептуального, так і інструментально-комунікативного. У вітчизняних політологічних розробках проблематика інформаційної демократії та е-урядування поки що не отримала належного теоретичного і методичного обґрунтування. Відтак можна говорити про її актуальність і важливість.
Проф. Митко А.М. має певні здобутки у вказаному напрямі досліджень. Підготовлено і захищено дисертацію на вказану тему під керівництвом відомого українського політолога проф. Тихомирової Є.Б., вийшла друком низка статей і колективних монографій, зроблено чимало доповідей.
З огляду на актуальність дослідження й отримані на сьогодні результати вважаю за доцільне рекомендувати цикл наукових робіт Митко Антоніни Миколаївни «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» до відзначення в конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Юськів Б. М.
доктор політичних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики
Рівненського державного гуманітарного університету

проф. КЛИМОНЧУК ВАСИЛЬ

Інформаційна демократія та електронне урядування являються важливою складовою сучасних політичних процесів та демократичних суспільств. Стрімкий розвиток інформаційних технологій перетворив сучасний світ у глобальну інформаційну мережу, яка не може успішно функціонувати в умовах недемократичного суспільства. Інформація стала фундаментальною основою демократії, оскільки інформування більшості було покладено в основи механізму суспільного контролю меншістю над державою. Через інформацію здійснювався постійний зворотній зв'язок влади й суспільства. Митко Антоніна Миколаївна у своєму дослідженні виділила й схарактеризувала етапи входження України в глобальний інформаційний простір та розвиток інформаційної демократії. Окреслює проблему розвитку інформаційної демократії в Україні та запропонувала систему заходів щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні. Доведено, що інформаційна демократія – важливий та реальний інструмент демократизації українського суспільства, який може допомогти вирішити багато проблем, у тому числі зняти соціальну напругу в суспільстві. Актуальність дослідження Митко Антоніни Миколаївни не викликає сумніву. Отримані результати дослідження можуть бути використані в прикладній політології, вивчення медіа-простору, в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
На основі вище зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Доктор політичних наук, професор
завідувач кафедри політології
ДВНЗ "Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника"

Віталій Терещук

Процеси глобалізації, обумовлені значною мірою стрімким поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, зростання ролі громадянського суспільства викликали вагомі та незворотні зміни у механізмі державного управління. Моделі та інструменти реалізації державної влади, які залишались непохитними упродовж століть, поступово стають неадекватними викликам та потребам сьогодення. Нині інформаційний вимір функціювання держави й суспільства полягає не лише у розширених можливостях доступу до інформації, а насамперед у зміні самої парадигми взаємодії елементів та підсистем суспільства і держави. Для України актуальність вищесказаного посилюється також тими проблемами, що супроводжували й супроводжують становлення демократичної держави після здобуття незалежності. Також доводиться констатувати певне відставання від розвинених країн у цій сфері.
Наукова новизна, уведення у вітчизняний науковий обіг зарубіжних концепцій та підходів, аналіз наявного досвіду як в Україні, так і за кордоном, робить доробок А.Митко не лише вагомим внеском у розвиток вітчизняної політичної науки, але й створює підґрунтя для дискусії щодо шляхів і методів впровадження елементів інформаційної демократії в України та розробки відповідних стратегій.

Вищесказане дає підстави вважати цикл наукових праць доктора політичних наук, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоніни Митко «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» таким, що заслуговує на присудження їй премії Президента України для молодих вчених.

Терещук Віталій Іванович
кандидат політичних наук, доцент,
заступник завідувача кафедри міжнародних відносин та суспільних комунікацій
Університету економіки та права «КРОК»

Наталія Лютко

Митко А.М. по-новому підійшла до вирішення питання переходу до демократичних режимів та запропонувала новий вид – інформаційну демократію. Перед сьогоднішніми політичними лідерами та представниками владних інститутів постало питання про легітимність самої демократії як системи правління та легітимність обраних меншістю політиків.
На думку авторки, запровадження інформаційної демократії вирішує питання повернення довіри до влади та інституту виборів. Врешті-решт проблема масового ігнорування виборів з боку електорату отримає вирішення через застосування моделей інформаційної демократії та механізмів, які надають ці моделі. Можемо говорити про те, що з’являється новий тип електоральної культури, заснований на положеннях інформаційної демократії. Тому вважаємо проблему інфодемократії та запропоновані авторкою варіанти вирішення проблеми підвищення транспарентності влади та інститутів політичної системи актуальними та вкрай важливими.
Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Наталія Лютко, кандидат політичних наук, доцент,
Хмельницький національний університет

Волянюк Ольга

До питань суспільно-політичного розвитку в нових умовах цифрової доби все частіше звертаються у зв’язку з переглядом механізмів врядування в Україні, оновленням форматів громадських ініціатив, зокрема в контексті сучасних політичних й інформаційних викликів військової агресії та окупації. У резонансних дискусіях про сутність, можливості й межі електронної демократії (як певного середовища й інструменту перспективних реформ) нерідко бракує фахового політологічного аналізу, який, власне, і запропонований у циклі наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни. Проведений аналіз видається дуже актуальним не лише у студентських аудиторіях чи на наукових зібраннях. Адже й у ході важливих міжнародних форумів державних діячів та громадських активістів нині все частіше йдеться про гостру необхідність проводити продумані заходи політики, щоб у повній мірі використовувати потенціал технологій, долати так званий «цифровий розрив». Висновки і рекомендації, розроблені у дослідженні А.Митко, співзвучні таким міжнародним прагненням, що, до прикладу, у жовтні 2016 р. були озвучені під час нарад МВФ і Світового банку у Вашингтоні. Тоді наголошувалося, що науково-технічний прогрес може змінити на краще життя людей у всьому світі, але при цьому важливо, щоб культурні та організаційні зміни не відставати від змін технологічних, щоб продовжувала відбуватися адаптація заходів політики і технологій, стимулів, які зараз застосовуються державою. Нова економіка і система громадсько-владних відносин потребуватиме інформаційної демократії, перегляду політики на багатьох рівнях, що досить професійно і глибоко відображено у дослідженні А.Митко, яке, поза сумнівом, заслуговує відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Волянюк Ольга Ярославівна, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова

Сидорук Т. В.

На основі широкого використання ґрунтовної джерельної бази авторкою запропоновано періодизацію розвитку інформаційної демократії України. Визначено, охарактеризовано та проаналізовано особливості формування моделей інформаційної демократії на певних історичних етапах. Дослідження носить системний характер. Розвиток і-демократії розглянуто в контексті змін економічного, політичного, культурного життя українського суспільства періоду незалежності країни.
Враховуючи важливість розглянутої теми, вважаю доцільним подання авторського трактування понять «інформаційна демократія», «інформаційна держава» та «інформаційне відставання».
Зрештою, результати дослідження стануть хорошим підґрунтям для побудови роботи нещодавно створених і новітніх медіа, а також можуть слугувати основою діяльності інститутів влади та громадських організацій, які працюють у сфері журналістики та політології.
Вважаю, що доктор політичних наук, завідувач кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніна Миколаївна заслуговує на присудження їй премії Президента України для молодих вчених за цикл наукових праць «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні».
Тетяна Сидорук,
доктор політичних наук,
завідувач кафедри міжнародних відносин
Національного університету «Острозька академія»

Наталія Романюк

Стратегічна мета розвитку України – становлення її як сильної, розвиненої держави, повноправного субєкта світового співтовариства. Ключовим засобом досягнення цієї мети є формування демократичного суспільства з ефективними суспільними і державними інститутами. Дослідження інформаційної демократії сьогодні є актуальним та важливим для формування політичної системи демократичної держави, позаяк розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних ресурсів має значний вплив на соціально-політичні процеси і ефективнфсть управління державою. Тому цикл робіт А.М. Митко не викликає заперечень щодо актуальності. Дослідження відзначається науковою новизною, практичним значенням, розраховане на широке коло фахівців з міжнародної інформації, політології,державного управління, спеціалістів структурних підрозділів влади та ін.
Беручи до уваги вище зазначене рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Романюк Наталія іванівна -кандидат географічних наук,
доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин
СНУ імені Лесі Українки.

Проф.Вавринюк Анджей Антоні

Протягом усіх років незалежності, в умовах динамічного розвитку міжнародної політичної обстановки і загострення суперництва між провідними центрами сили за посилення свого глобального і регіонального впливу, однією з найбільш значущих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері постає здійснення іноземними державами негативного інформаційно-психологічного впливу, через проведення інформаційних акцій, операцій, кампаній. Іноземні суб’єкти інформаційних відносин здійснюють потужний почасти негативний інформаційно-психологічний вплив на Україну, шляхом поширення тенденційної, неповної або упередженої інформації. Варто зауважити, що інтенсивність такого впливу не залежить значною мірою від політичних сил, що знаходяться при владі в Україні, а обумовлений насамперед прагненням керівництва іноземних держав впливати на зовнішню та внутрішню політику нашої держави, а також має під собою політичне та економічне підґрунтя, продиктоване прагматичними підходами до забезпечення власних національних інтересів.
З такої позиції актуальними є пропозиції Митко А.М. щодо оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні, а саме у векторі зовнішньої політики та застосуванні «м’якої сили». Авторка справедливо зазначає, що часто «м’яка сила» країни випливає з її культури, тому Україна може розвивати свою «м’яку силу», просуваючи культурні цінності, демократію та здійснюючи політику, що враховує інтереси інших. Дисертантка запропоновала практичні рекомендації змін інформаційного забезпечення присутності вищих посадових осіб в Інтернет-просторі, особливо в соціальних мережах. Підкреслено в роботі, що Інтернет-представництво вищих посадових осіб України не відповідає сучасним трендам подібних представництв лідерів провідних держав світу.
Для врегулювання конфліктів і стабілізації відносин між різними інститутами політичної системи, групами громадського суспільства, організаціями та установами державі авторка запропонувала призначити уповноваженого з питань інформації, який розглядатиме інформацію як рушійну силу змін, а не просто як чинник ефективності. Вільний потік інформації це основа вільного ринку, яка повинна також бути основою вільної демократії. Також вважаємо, що громадяни мають знати, що роблять їхні чиновники, скільки коштує політика їхнього уряду, за чий рахунок вона здійснюється й хто отримує з цього процесу найбільшу вигоду.
Вдало окреслено функції інформаційного омбудсмена, який повинен визначати орієнтири і-демократії та контролювати їх, займатися формуванням інформаційної політики держави з певного питання, бути самостійною фігурою в уряді. У нього не може бути власної політичної ніші, щоб не доводилося конкурувати за владу й сфери впливу з іншими вищими посадовими особами.
Виходячи з реалій в нашій країні, вважаємо доцільним запропоновані дисертанткою інші організаційні, консультативні, освітні й ін. Дисертанткою доведено, що в результаті впровадження інформаційної демократії в державному секторі очікується: 1) підвищення достовірності, повноти й оперативності інформації, що використовується та накопичується в органах державної влади; 2) прозорість виконання рішень і доручень уряду органами виконавчої влади та високий рівень контролю за їхньою реалізацією; 3) зниження накладних витрат у державних установах; 4) зростання довіри суспільства до діяльності уряду; 5) забезпечення взаємодії громадян та органів державної влади, налагодження зворотного зв’язку для задоволення індивідуальних інформаційних потреб громадян щодо отримання необхідної інформації та надання відомостей інститутам державної влади.
Обґрунтованим виглядають моделі інформаційної демократії, запропоновані авторкою: технократична, консультативна та процесуальна. Митко А.М. визначає метою технократичної моделі забезпечення надання адміністративних послуг населенню в електронному вигляді, запровадження електронних форм взаємодії між органами місцевого самоврядування, виконавчої влади області та громадянами, передбачено впровадження системи інформаційно-аналітичного забезпечення надання пілотних адміністративних послуг в електронній формі; налаштування засобів інформатизації в органах влади; створення веб-інтерфейсу супроводження надання пілотних адміністративних послуг в електронній формі. У процесі реалізації процесуальної моделі інфодемократії, на думку авторки, вирішують завдання управління інформаційними ресурсами через застосування електронного документу та особистого кабінету, а саме: створення інформаційних ресурсів, необхідних політичної системи та реалізації конституційних прав різних категорій громадян на інформаційні державні послуги; забезпечення громадянам й організаціям вільного доступу до інформаційних ресурсів; визначення складу державних інформаційних ресурсів, необхідних на кожному рівні державного управління, для забезпечення їх формування, форм подання, збору, введення, збереження, обробки і використання, моніторингу й коригування стану інформаційних ресурсів; захист державних інформаційних ресурсів, контроль за їх цілісністю та функціонуванням тощо. Справедливо дисертантка зазначає, що найменш розвинутою є консультативна модель інформаційної демократії, основою якої є формування та використання діалогових форм політичної участі, принцип відкритого партнерства влади й громадян, в якому вони є рівними суб’єктами відносин
Відзначимо, що робота виконана на належному науково-теоретичному рівні, є завершеною науковою працею, у якій розв’язано у актуальні наукові проблеми, має завершений характер, містить практичні рекомендації та відповідає вимогам до такого виду наукових робіт.
Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Вавринюк Анджей Антоні
доктор габілітований, професор наздв.
Кафедри міжнародних відносин
Державної Вищої Професійної Школи
в Хелмі (Польща)

Вознюк Євгенія Василівна

На сьогоднішньому етапі розвитку держави є досить доцільним та нагальним визначення ролі інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні. Тема дослідження є надзвичайно актуальною та необхідною,так як, власне, інформаційна демократія як новий тип посприяє інформаційній відкритості влади та української політичної системи.
Вважаємо,що важливу роль відіграють й етапи входження України в глобальний інформаційний простір та розвиток інформаційної демократії, які чітко і детально виділено та охарактеризовано автором.
З огляду на те,що дане дослідження розраховане на досить широке коло досоідників і фахівців із міжнародної інформації, фахівців, що працюють в органах державної влади, в інформаційно-аналітичних відділах, у відділах зв’язків із громадськістю державних і приватних структур і т.д., рекомендуємо цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Кандидат політичних наук
доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Професор Сіленко А.О.

Дослідження ролі інформаційної демократії та електронного уряду в розвитку політичних процесів та інститутів для сучасної України особливо актуально. По-перше, електронний уряд - це фактор інформаційної відкритості політичної системи держави. По-друге, це нові можливості для громадян впливати на політику. По-третє, впровадження ІКТ в усі сфери життєдіяльності держави є одним з державних пріоритетів.
Загальна наукова концепція представленого циклу наукових робіт
А. Митко побудована на найважливішій тезі про те, що інформатизація змінює риси суспільства і держави.
Науковий підхід А. Митко відрізняється від інших тим, що вона вводить в науковий обіг поняття «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання». Проводить диференціацію понять «інформаційна демократія» і «електронна демократія», дає нову інтерпретацію поняття «електронне урядування» та багато іншого.
Так, наприклад, аналіз тексту наукових робіт автора показав, що А. Митко виявила передумови розвитку в Україні інформаційної демократії, а саме: наявність насиченого інформаційного середовища, високий рівень розвитку математики і програмування, повноцінну структуру для створення інформаційного суспільства, систему критеріїв визначення рівня включення в інформаційне суспільство. Позитивно слід оцінювати, запропоновані автором, варіанти подолання цифрової нерівності (інформаційного відставання).
Важливе значення для вітчизняної політичної науки та практики має авторський аналіз американського і європейського підходів до створення електронного уряду. Якщо перший побудований на економічних факторах, то другий надає значення розвитку людського капіталу. Політичний потенціал інформаційної демократії помітний саме на прикладі європейських країн.
На підставі викладеного, можна зробити висновок про те, що цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни заслуговує на відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Алла Сіленко, доктор політичних наук, професор,
Директор інституту проблем інформаційного
суспільства Одеської національної академії
зв’язку ім. О.С. Попова

Хома Н.М.

Дослідження політико-системного виміру інформаційної демократії сьогодні є актуальним та важливим для політичної системи, позаяк інформаційна демократія є не простим технологічним рішенням для політичних інститутів та процесів, а інноваційною концепцією управління державою, важелем масштабного перетворення суспільства.
Уважаємо доцільними та перспективними пропозиції авторки, А. М. Митко, щодо впровадження ідей інформаційної демократії. Цикл робіт Митко А.М. побудований за науково обґрунтованою структурною схемою. Дослідження розраховане на широке коло фахівців. На основі вище зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.
Хома Н. М., доктор політичних наук, доцент, доцент кафедри теорії
та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана

проф. Наумкіна С.М.

Поняття "демократія" найбільш поширене у всьму світі не тільки у галузі політичної науки, але на практиці воно "працює" далеко не завжди, а в інформаційному середовище у поєднанні з комунікативними технологіями - тим паче. Крім того, нові розробки у цьому напряму також не завжди є науковими, обгрунтованими і практично спрямованими. Щодо циклу наукових робіт Антоніни Миколаївни Митко, то дуже приємно, що вони є дійсним внеском в вітчизняну політичну науку і, сподіваюсь, політичну практику розв'язання найактуальної проблеми сучасності глобального масштабу.
Глобальне інформаційне суспільство вже не задовольняється існуючими засобами і технологіями поширення і обробки інформації і тому потребує пошук новітніх, які б відповідали викликам глобального світу як на мегарівні, так і на мікро-, включаючи національні інтереси кожної з держав (наскільки це можливо). Інформаційно-комунікаційй простір є невід'ємною частиною світового політичного простору і одним з головних у вибору вектору подальших змін.
Незважаючи на багаточисленні наробки як зарубіжних, так і вітчизняних науковців у цьому напряму, роботи А.М.Митко відрізняються іншим підходом та теоретичне обгрунтовують нове для нашої країни явище - становлення інформаційної демократії, її переваг і наслідків. Тому актуальність роботи А.М. Митко не викликає заперечень.
Дослідження розраховане на широке коло фахівців з міжнародної інформації, політології,державного управління, спеціалістів структурних підрозділів влади та ін.
Підсумовуючи вище заазначені положення, рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Доктор політичних наук, професор, заведуючий кафедрої політичних наук і права ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" (м.Одеса) Наумкіна С.М.

Качковська Л. Р.

Формування інформаційного суспільства відбувається під впливом розвитку нових інформаційних комунікаційних технологій, що позитивно впливає і на функціонування електронного урядування та розвиток політичної системи зокрема. Міжнародний досвід в контексті е-демократії ґрунтовно демонструє сьогодні якісні зміни у відносинах політичної влади та громадян, а інформація виконує роль тієї комунікації, завдяки якій це відбувається.
У науковому просторі відомі комплексні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених щодо актуальних питань електронного урядування, ролі інформації як ключового засобу впливу. Стосовно комплексного вивчення становлення, розвитку та функціонування інформаційної демократії як нового явища практично невідомо. Актуальність дослідження автора посилюється також і введенням вперше: авторського трактування категорій «інформаційна демократія», «інформаційна держава», «інформаційне відставання»; розкрито зміст інформаційної демократії як ідеальної системи, завдяки якій кожен громадянин має всі можливості для прямої участі у вирішенні політичних справ; запропоновано заходи оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні тощо.
Тому представлений цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоніни Миколаївни Митко є актуальним та заслуговує на відзначення у конкурсі премією Президента України для молодих вчених.

Кандидат історичних наук, доцент
Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки
Качковська Л.Р.

професор Ніколаєнко Н.О.

Нинішнє інформаційне століття актуалізує пошук новітніх засобах і технологіях обробки інформації та в розширенні інформаційно-комунікаційного простору. У цьому ракурсі відкритий доступ до глобальної інформації створює можливості для розвитку обміну думками між громадянами на різних рівнях. Становленням інформаційного суспільства протягом останніх десятиліть займались досить багато вчених та фахівців з комунікації, а ось питання становлення інформаційної демократії є новим для України. Окремі аспекти цього нового явища в політичній науці розкриті в працях закордонних та вітчизняних вчених, але в такому ракурсі питання не розглядалось. Тому актуальність роботи А.М. Митко не викликає заперечень. В роботі аналізується складна наукова проблема, в центрі аналізу якої знаходяться інтерактивні політичні процеси, в тому числі, комунікативної і мас-медійні сфери, остаточні політичні наслідки яких можна лише прогнозувати. В науковій праці сформовано матрицю інформаційної демократії та вперше запропоновано програму оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні та здійснено одне з перших дослідження комплексного аналізу сутності й особливостей інформаційної демократії.
Дослідження розраховане на фахівців політології, міжнародної інформації, державного управління, спеціалістів структурних підрозділів відділів та управлінь інформації місцевих органів влади.
Підсумовуючи вище заазначені положення, рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Доктор політичних наук, професор
Миколаївського національного університету
ім. В.О.Сухомлинського Ніколаєнко Н.О

проф.Г.М.Куц

Актуальність теми дослідження сучасних теорій демократії зумовлена тим, що інтерес до неї не зменшується, а демократизація сучасного суспільства лише набуває нових якісних рис. Нині все частіше йде мова про особливу роль поінформованості суспільства, відкритість влади та компромісний характер відносин між верствами населення. Саме інформаційна демократія як новий тип політичного режиму об’єднує і демократичні цінності, й інформаційну відкритість влади та політичної системи. Для того щоб демократія реалізовувала інтереси громадян, а не бюрократичного апарату, суспільство повинно бути готовим до інноваційних нововведень, якими є нові для пострадянського суспільства категорії інформаційної демократії та електронне урядування, саме з цієї позиції має сенс сформулювати теоретико-методологічні засади дослідження нової форми демократії – інформаційної.
Автору дослідження вдалося досягти поставленої мети, а саме: одержали подальший розвиток теоретико-методологічні засади дослідження сутності та особливостей політичних аспектів концепцій представницької демократії в сучасній політичній науці та визначено місце інформаційної демократії серед чисельних форм сучасної демократії; у вітчизняній політичній науці виявлено витоки та розкрито особливості зародження концепції інформаційної демократії та здійснено одне з перших дослідження комплексного аналізу сутності й особливостей інформаційної демократії; сформовано системну модель поняття «інформаційна демократія»; вперше запропоновано програму оптимізації процесів формування інформаційної демократії в Україні й ін.
Цикл робіт Митко А.М. побудований за науково обґрунтованою структурною схемою. Дослідження розраховане на широке коло фахівців з міжнародної інформації, фахівців, що працюють у структурних підрозділах органів державної влади, в інформаційно-аналітичних відділах місцевих органів державної влади та управління; у відділах зв’язків з громадськістю державних і приватних структур та ін.
На основі вище зазначеного рекомендую цикл наукових робіт «Роль інформаційної демократії та електронного урядування для розвитку політичної системи та громадянського суспільства в Україні» доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Митко Антоніни Миколаївни до відзначення у конкурсі на премію Президента України для молодих вчених.

Доктор політичних наук, професор
Харківського національного університету
ім. Н. В. Каразіна Г.М.Куц

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.