Офіційний веб сайт

Роль цитоскелету в опосередкуванні дії абіотичних факторів на рослинну клітину

м48

Представлено Державною установою "Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України".

Автор: Красиленко Ю.А., к.б.н., Горюнова І.І., к.б.н., Плоховська С.Г.

У роботі представлено результати досліджень впливу модуляторів вмісту, інгібітора синтази, маркера активності оксиду азоту, металів-забруднювачів ґрунтів  – кадмію, нікелю, міді і цинку, а також низьких температур +0,50С і +40С на ріст, морфологію і прижиттєву організацію компонентів цитоскелету рослинної клітини, на прикладіклітин головних коренів проростків Arabidopsisthaliana. Виявлено, що мікротрубочки рослинної клітини є чутливими до змін внутрішньоклітинного вмісту оксиду азоту.Описано зміни росту та морфології головних коренів Athalianаі організації мікротрубочок у їх клітинах внаслідок опромінення УФ-В.  Продемонстровано функціональний зв’язок між вмістом оксиду азоту і стійкістю мікротрубочок до дії УФ-В.

Вперше показано, що цитоскелет клітин різних ростових зон коренівє чутливим до впливу іонів токсичних металів. Безпосередній вплив металів на компоненти цитоскелету є однією з причин дозо- і часо- залежних порушень морфології головного кореня.Вперше проведено дослідження особливостей прижиттєвої організації актинових філаментів в клітинах A. thalianaпісля впливу температур +4С та +0,5С. Також, показано,що при комбінованій дії низької температури та перехоплювача оксиду азотупорушення організації актинових філаментів збільшується.

Отримані результати можуть бути використані для подальшого вивчення молекулярних та клітинних механізмів стійкості рослин за участі оксиду азоту і для пошуку нових біологічно активних сполук, що впливають на компоненти рослинного цитоскелету. Закладено підґрунтя для вивчення можливості використання донору оксиду азоту у біотехнології з метою регуляції росту рослин та посилення їх стійкості до дії різноманітних стресових факторів, зокрема, УФ-В та холоду. Дослідження особливостей впливу токсичних металів та холоду на ріст і морфологію головних коренів рослин, а також на організацію компонентів цитоскелету, дадуть змогу розробити нові більш ефективні стратегії для моніторингу вмісту металів у ґрунтах, а також для боротьби із розповсюдженими абіотичними факторами, які наносять невипраної шкоди культурним рослинам, а саме зниженням температури і забрудненням навколишнього середовища металами-полютантами. 

 

Кількість публікацій: 59, в т.ч. за тематикою роботи монографія, 20 статей (9 – у зарубіжних виданнях), 38 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 121 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 6.

Надіслати коментар

Коментарі

Лихолат Ю.В.

Дослідження необхідності розуміння клітинних механізмів впливу різноманітних абіотичних факторів на рослинні організми на сьогодні є надзвичайно актуальною. Автори роботи вперше продемонстровали чутливість коренів даної рослини до різного роду абіотичних стресів, а також показали їх вплив на таку важливу складову еукаріотичної клітини, як цитоскелет. Отримані результати є перспективними для подальших розробок щодо можливості посилення стійкості рослин до дії різноманітних абіотичних чинників, зокрема низьких температур, УФ-Б, а також впливу важких металів. Особливості впливу різних концентрацій солей важких металів на ріст та морфологію коренів A. thaliana дозволяють відслідковувати забруднення грунтів важкими металами та розробляти методи зниження зазначених токсичних впливів. Автори мають значну кількість публікацій, високий індекс цитування, зокрема й у міжнародних виданнях, що безсумнівно підтверджує наукову цінність отриманих результатів. Вважаю за доцільне рекомендувати дану роботу на здобуття Премії Президента України для молодих вчених.
Лихолат Ю.В.,
д.б.н., професор, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара,
м. Дніпро

Тігунова О.О.

Наукова робота Красиленко Ю. А., Горюнової І. І., Плоховської С. Г. за темою "Роль цитоскелету в опосередкуванні дії абіотичних факторів на рослинну клітину" є особливо актуальною для сьогодення. Отримані результати можуть слугувати для розроблення біотехнологій посилення стійкості сільскогосподарських культур до різних чинників. Саме це направлення є одним із пріорітетних для різних галузей в Україні. Вважаю, що робота заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

к.б.н., н.с. Білик Ж.І.

На мою думку, наукова робота Красиленко Ю. А., Горюнової І. І., Плоховської С. Г. за темою "Роль цитоскелету в опосередкуванні дії абіотичних факторів на рослинну клітину" є закінченним науковим дослідженням, яке вражає своєю логічністю, завершеністю, і великим обсягом отриманих результатів. Про доцільність проведення цієї роботи свідчить високий, як для молодих вчених. h-індекс. Вважаю, що дана робота безумовно заслуговує на присудження Премії президента України.

Борова М.М.

Представлена робота є надзвичайно актуальною через необхідність розуміння механізмів впливу абіотичних факторів на внутрішньоклітинні компоненти рослинних клітин. A. thaliana вважається розповсюдженим модельним об'єктом для різних біотехнологічних досліджень. Однак, авторами роботи вперше продемонстровано чутливість коренів даної рослини до різного роду абіотичних стресів.
Отримані результати є перспективними для подальших біотехнологічних розробок щодо можливості посилення стійкості рослин до дії різноманітних абіотичних чинників, зокрема низьких температур, УФ-Б, а також впливу важких металів. Особливості впливу різних концентрацій солей важких металів на ріст та морфологію коренів A. thaliana дозволяють відслідковувати забруднення грунтів важкими металами та розробляти методи зниження зазначених токсичних впливів.
Автори роботи мають значну кількість публікацій, зокрема й у міжнародних виданнях, що безсумнівно підтверджує наукову цінність отриманих результатів. Тому наукова робота Красиленко Ю. А., Горюнової І. І., Плоховської С. Г. за темою "Роль цитоскелету в опосередкуванні дії абіотичних факторів на рослинну клітину" заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Борова М. М.,
молодший науковий співробітник Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.'

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.