Офіційний веб сайт

Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю

м27

Представлено Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" НААН України.

Автор: Десятник К.О., к.б.н.,  Огородня А.І.

У роботі вирішено важливу науково-теоретичну проблему оцінки ефективності кальцієвмісних меліорантів та культур-фітомеліорантів на показники родючості, продуктивну здатність ґрунтів з підвищеною кислотністю та якісні характеристики сільськогосподарської продукції; розробці оптимальних доз хімічних меліорантів з урахуванням особливостей сільськогосподарських культур та ґрунтів на яких вони вирощуються; визначені переліку культур-фітомеліорантів та оптимальних строків їх вирощування, з урахуванням фізіологічних особливостей культур та ґрунтів, на яких їх застосовують.

Встановлено, що нейтралізування ґрунтової кислотності збільшує чисельність люмбрицид і орибатид у ґрунті, тоді як для життєдіяльності колембол головним лімітуючим фактором є хімічний склад меліорантів.

Надано комплексну оцінку прямої фітомеліоративної дії (без заорювання) люцерни, еспарцету, люпину, сої, гірчиці та суданської трави на фізико-хімічні та агрофізичні показники опідзолених ґрунтів; визначено найбільш ефективні культури-фітомеліоранти для поліпшення фізико-хімічних (люцерна, еспарцет) та агрофізичних (люцерна, еспарцет, гірчиця) показників чорнозему опідзоленого.

Встановлено позитивний вплив проведення протягом трьох років фітомеліорації (багаторічні трави) на показники кислотно-основної буферності; встановлено, що оптимізація агрофізичних параметрів (структурно-агрегатного складу, щільності складення) чорнозему опідзоленого досягається при вирощувані багаторічних трав протягом двох років.

 

Кількість публікацій: 28, в т.ч. за тематикою роботи 14 статей (3 - у зарубіжних виданнях), 1 рекомендації,  8 тез доповідей. Отримано патент України на корисну модель.

Надіслати коментар

Коментарі

Чорний С.Г., докт. с.-г. наук, професор

Наукова робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» є надзвичайно актуальною для сьогодення. Автори навели теоретичне обгрунтування щодо застосування кальцієвмісних меліорантів для відновлення продуктивних і екологічних функцій грунтового покриву, зокрема з врахуванням сучасного розуміння ролі кислотно-основної буферної здатності грунтів у поліпшенні їх кислотно-основного стану. На основі об'ємного експериментального вивчення наслідків застосування кальцієвмісних сполук на грунтах з різними параметрами кислотно-основної рівноваги, а також специфіки фітомеліоративної дії культур, що вирощуються на чорноземі опідзоленому, дало змогу запропонувати виробництву ефективні ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи поліпшення фізико-хімічних та агрохімічних властивостей грунтів, залучених до землеробського використання.Оскільки на сьогодні для України є дуже важливим питання щодо дбайливого ставлення, збереження та відтворення родючості грунтів вважаю, що робота «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю», яка представлена К. О. Десятник та А. І. Огородньої заслуговує позитивної оцінки, а її автори заслуговують на отримання щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Горбань Вадим Анатолійович, к.б.н., доц.

Представлена робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» є комплексним екологічним дослідженням, метою якого є встановлення особливостей впливу кальцієвмісних речовин та культур-фітомеліорантів на стан кислих ґрунтів.
Представлена робота є актуальною, оскільки спрямована на відтворення родючості ґрунтів, які на території України займають значні площі. При цьому автори пропонують використовувати розроблену ними систему заходів, яка є доречною як з екологічної, так і з економічної точок зору. Основною розроблених заходів є ретельні польові дослідження, які враховують комплекс показників стану кислих грунтів, що позитивно змінилися при внесенні кальцієвмісних компонентів та впливі фітомеліорантів.
Оскільки на сьогодні для України є дуже важливим питання щодо дбайливого ставлення, збереження та відтворення родючості грунтів вважаю, що робота «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю», яка представлена К. О. Десятник та А. І. Огородньої заслуговує позитивної оцінки, а її автори заслуговують на отримання щорічної премії Президента України для молодих вчених.

ГістьВеремеєнко Сергій Іванович, доктор сільськогосподарськи

Проблема ефективного використання та відтворення родючості кислих грунтів одна з найбільш гострих в сучасному землеробстві.В Україні збільшення площ кислих грунтів, зниження реакції грунтового розчину обумовлено не лише застосуванням мінеральних добрив, більшість з яких фізіологічно кислі, але й різким зниженням обємів проведення хімічних меліорацій кислих грунтів. Посиленню декальцинації грунтів сприяють особливості сучасних систем землеробства а також і наявні кліматичні зрушення, що спостерігаються в останній період. тому необхідність розробки ефективних технологій моніторингу та відтворення родючості кислих грунтів є наразі актуальною. Автори запропонували новий оригінальний ресурсоощадний метод меліорації кислих грунтів на основ екологічних принципів та зврахуванням властивостей та показників буферності грунтів.Враховуючи оригінальність проведених досліджень та їх значення для розвитку вітчизняної науки, практичну та наукову цінність, наукова робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Оліфір Юрій Миколайович, кандидат с.-г. наук, ст. н. сп.

Сучасні тенденції розвитку світового сільського господарства переконливо свідчать про те, що водночас із завданням забезпечення населення продуктами харчування необхідно вирішувати і проблему захисту довкілля, збереження біорізноманіття та відтворення родючості ґрунтів. Особливо це важливо для кислих ґрунтів, площі яких постійно зростають. У поданій науковій роботі запропоновано ресурсозбережувальні та екологічнобезпечні заходи (використання місцевих кальцієвмісних меліорантів, кальцієвмісних відходів виробництва та використання прямої фітомеліоративної дії культур) порівняно з традиційним вапнуванням, які дозволяють забезпечити підвищення функціональної стійкості, збільшення продуктивність кислих ґрунтів та внаслідок чого поліпшити екологічний стан середовища.
Таким чином, представлена наукова робота «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» має важливе теоретичне і практичне значення для збереження та охорони родючості кислих ґрунтів, а її автори Десятник К.О. та Огородня А.І. заслуговують присудження премії Президента України для молодих вчених за 2017 р.

Гунчак Володимир Михайлович, к.с.-г.н., с.н.с.

Наукові дослідження, запропоновані в роботі «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості грунтів з підвищеною кислотністю», за рахунок використання місцевих кальцієвмісних меліорантів, кальцієвмісних відходів виробництва та використання прямої фітомеліоративної дії культур з яскраво вираженим біомеліоративним впливом, дозволяють забезпечити підвищення функціональної стійкості кислих ґрунтів. Це, в свою чергу, дає можливість збільшити їх продуктивність, поліпшити екологічний стан оточуючого середовища на території їх розповсюдження. Розробка нових підходів щодо визначення доз меліорантів, яка базується на врахуванні буферних властивостей ґрунтів, дозволяє врахувати не тільки фізичні та фізико-хімічні властивості самого ґрунту, але й врахувати вимоги до актуальної кислотності ґрунту кожної конкретної культури, запобігти перевапнуванню ґрунтів та дає змогу заощадити матеріальні ресурси (меліоранти).
Таким чином, дані дослідження мають важливе науково-практичне значення, оскільки вирішують сучасні проблеми відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю, відповідають вимогам екологічної безпеки та є економічно ефективними. Отже, робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених, а представлені ресурсозбережувальні заходи потребують широкого впровадження в практику землеробства.

Зенон Гамкало, д-р біологічних наук, професор

Завдяки новітнім еколого-ґрунтознавчим дослідженням сучасної глобальної екологічної кризи (потепління клімату, кислотна деградація ґрунтів, стає відомо, що алгоритмом всіх цих негативних змін у Біосфері є втрата природної стійкості педосфери, як головного регулятора біосферних процесів в цілому. У зв’язку з цим, особливо актуальними є дослідження пов’язані з екологічною якістю ґрунтового покриву, її індикацією та підтриманням. Відомо, що серед головних чинників, який визначає якість ґрунту є його кислотно-основна рівновага, від якої залежить ефективність функціонування системи «грунт-рослина» і в кінцевому рахунку продуктивний потенціал природних і агроекосистем. Важливо зрозуміти, що інтенсифікація процесів кислотної деградації педосфери прямо пов’язана з інтенсивністю агрохемогенного впливу на систему «грунт-рослина» з метою посилення в ній процесів біосинтезу, і, як наслідок, підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Справді, урожайність популярних продуктивних культур, на сьогоднішній час, вдалося збільшити, іноді значно, але якою екологічною ціною? Сьогодні, ще не враховують те, що з рослинницькою продукцією виноситься понад 64 хімічних елемента, а зі засобами удобрення, особливо за відсутності підстилкового гною, вносимо головно NPK. Всі інші хімічні елементи (більшість з них) надходять у рослини з мінеральної частини ґрунту, внаслідок кислотного гідролізу. Варто зауважити, що саме феномен «кислотного гідролізу» є атрибутом утворення, розвитку і функціонування ґрунту, тобто, з одного боку, важливим природним механізмом існування цього біокосного тіла, а з другого – індикатором його екологічної якості і «сигналом» критичного стану. Згідно даних FAO, на ¼ поверхні ґрунтів продуктивність рослин лімітує кислотність, а різні форми стресу, пов’язані з кислотністю, властиві для 40% ґрунтів світу. В окремих регіонах Європи за останні 50 років рН зменшився на 1,5 од. рН. В Україні також понад 11 млн. га дерново-підзолистих, буроземних, сірих лісових ґрунтів і чорноземів опідзолених характеризуються підвищеною кислотністю, з яких 7,8 млн. га припадає на ріллю, а понад 3 млн. га – природні кормові угіддя. Ще одна небезпека, пов’язана з посиленням кислотності ґрунтів, є її вплив на процеси мінералізації органічної речовини і емісію парникових газів. Тому розробка ресурсозбережувальних та екологобезпечних заходів з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю є важливою в теоретичному і практичному аспектах. Авторами вперше теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової задачі – оцінка ефективності впливу вапняних меліорантів природного та промислового походження на екологічні і продуктивні функції кислих ґрунтів з метою їх екологічно безпечного використання, а саме:
охарактеризовано швидкодію, ефективність та екологічну безпечність застосування шести кальцієвмісних меліорантів за різної кислотно-основної рівноваги і буферності ґрунтів;
встановлено, що нейтралізування ґрунтової кислотності змінює чисельність і склад біоти грунту , що важливо для розробки біоіндикаторів оцінки агроекологічної ефективності хімічних меліорантів. Враховуючи унікальність таких досліджень в Україні та їх значення для розвитку вітчизняної науки і економіки, наукова робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Смага Іван Степанович, д.б.н.

Наукова розробка К.О. Десятник та А.І. Огородньої "Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю" є надзвичайно важливою для вирішення проблеми підвищення рівня родючості та ефективності використання кислих ґрунтів у сучасних умовах ведення аграрного виробництва. Нагальна необхідність таких досліджень зумовлена активізацією процесів деградації грунтового покриву внаслідок скорочення обсягів внесення хіммеліорантів за останні 25 років через, переважно, фінансово-економічні причини.
Автори навели теоретичне обгрунтування щодо застосування кальцієвмісних меліорантів для відновлення продуктивних і екологічних функцій грунтового покриву, зокрема з врахуванням сучасного розуміння ролі кислотно-основної буферної здатності грунтів у поліпшенні їх кислотно-основного стану. На основі об'ємного експериментального вивчення наслідків застосування кальцієвмісних сполук на грунтах з різними параметрами кислотно-основної рівноваги, а також специфіки фітомеліоративної дії культур, що вирощуються на чорноземі опідзоленому, дало змогу запропонувати виробництву ефективні ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи поліпшення фізико-хімічних та агрохімічних властивостей грунтів, залучених до землеробського використання.
Отже, дослідження молодих науковців має важливе теоретичне та практичне значення, оскільки дає змогу здійснювати відтворення родючості грунтів з підвищеною кислотністю в умовах сучасних ресурсних обмежень та відповідає вимогам екологічної безпеки.

Гаврилюк Володимир Андрійович, кандидат с.-г. наук, с.ність

Наукова робота Десятник К.О. та Огородньої А.І. «Ресурсозбережувальні та екологобезпечні заходи з відтворення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю» є надзвичайно актуальною для сьогодення. В Україні, починаючи з 1990 року, через брак коштів, обсяги вапнування кислих ґрунтів різко скоротилися, що в кінцевому результаті призводить до деградації ґрунтового покриву.
У представленій роботів авторами, вирішено комплекс завдань, пов’язаних з теоретичними і прикладними сторонами проблеми підвищення родючості ґрунтів з підвищеною кислотністю. Запропоновані ресурсозбережувальні заходи, за рахунок широкого використання місцевих кальцієвмісних меліорантів, дозволяють забезпечити підвищення функціональної стійкості кислих ґрунтів на усій території їх розповсюдження.
Слід зауважити, що розробка на основі принципово нових підходів щодо визначення доз меліорантів за новітньою діагностикою з урахуванням буферних властивостей ґрунтів, дає змогу заощадити матеріальні ресурси (меліоранти), порівняно з традиційними методами визначення.
Таким чином, робота молодих вчених має важливе наукове та практичне значення, вона буде сприяти стабілізації та підвищенню родючості кислих ґрунтів. Це дозволить одержати значний економічний ефект від впровадження запропонованих у роботі інновацій, а колектив авторів у складі Десятник К.О. та Огородньої А.І. заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.