Офіційний веб сайт

Психологія міжособистісного спілкування осіб похилого віку

м6

 Автор: Коваленко О.Г., д. психол.н.

Представлено Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка

Автором здійснено обґрунтування структури, механізмів, чинників, функцій, закономірностей та шляхів розвитку міжособистісного спілкування осіб похилого віку.

Визначено структуру цього спілкування, його функції, механізми, чинники та розроблено модель такого спілкування. Обґрунтовано критерії, визначено рівні, показники міжособистісного спілкування у пізньому віці. Доведено взаємозв’язок між підсистемами психіки особистості похилого віку із структурними складовими її міжособистісного спілкування.

Виявлено динаміку міжособистісного спілкування осіб похилого віку залежно від їхньої здатності коригувати осмислення життя та регулювати власні емоційні стани та пере­живання. Емпірично встановлено специфіку впливу соціально-психологічних чинників на конструктивність міжособистісного спілкування у літньому віці, визначено його закономірності.

Розроблено, апробовано та доведено ефективність психологічної програми оптимізації міжособистісного спілкування осіб похилого віку. Запропоновано психологічні рекомендації фахівцям, особам похилого віку та їхнім родинам з удосконалення ефективності міжособистісного спілкування літніх людей.

 

Кількість публікацій: 63, в т.ч. за тематикою роботи монографія, навчальний посібник, 59 статей (11 – у зарубіжних виданнях), 2 навчальні програми. Загальна кількість посилань на публікації автора складає 50 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 5. Отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Надіслати коментар

Коментарі

Радзімовська Оксана

Щиро вдячна шановній Олені Григорівні за подарований посібник "Психологія дорослості з основами геронтопсихології".
Мені, як співробітнику Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, вченому, який у найближчі три року досліджуватиме проблему психологічного супроводу навчання різних категорій дорослого населення вказаний посібник стане у нагоді.
Хочу подякувати автору за чіткість та логічність у висвітленні особливостей психології дорослих різного віку. Представлені автором різноманітні точки зору, експериментальні дані, дозволяють читачеві співвіднести їх із власним досвідом, виробити своє бачення на процес життєтворчості дорослої людини.
В сучасному світі актуальною стає освіта протягом життя. Саме тому розуміння своїх психофізіологічних, інтелектуальних особливостей, а також особливостей емоційної сфери сприятимуть актуалізації особистості, знаходженні сенсу життя на різних вікових етапах розвитку людини.
Усе вищезазначене дозволяє стверджувати, що результати дослідження, які відображені у 60 публікаціях, заслуговують на високу оцінку, а їх автор – рекомендації на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Павлик Наталія Василівна, кандидат психологічних наук

Дослідження Олени Григорівни Коваленко справило досить позитивне враження,адже воно присвячене актуальній та найгуманнійшій темі: вивченню особливостей міжособистісного спілкування людей похилого віку.
Позитивної оцінки заслуговує чіткість визначення автором власного дослідницького підходу.Олена Григорівна Коваленко переконливо доводить положення, що міжособистісна комунікація людей похилого віку має спиратися на розуміння смислу власного буття та позитивне ставлення до нього через спів-буття із іншою людиною. Автор ретельно відслідковує динаміку змін компонентів міжособистісного спілкування (емоційного, пізнавального та поведінкового) літніх людей, обґрунтовує їх зв’язок із особистісними властивостями.
Практичне значення роботи полягає у розробці комплексу діагностичних засобів вивчення особливостей міжособистісного спілкування людей літнього віку, розробці психопрофілактичних та психокорекційних програм щодо його оптимізації.
Аналіз результатів формувального експерименту підтвердив ефективність концептуальної моделі дослідження.
Усе вищезазначене дозволяє стверджувати, що результати дослідження, які відображені у чисельних публікаціях, заслуговують на високу оцінку, а їх автор – рекомендації на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Мирошник Олена, канд. психол.наук

Новітні інновації у сфері технологій в різних вимірах життєдіяльності людини призвели до необхідності перегляду науковцями змісту соціальних умов, психологічних механізмів та інструментів становлення новоутворень індивіда протягом онтогенезу. У зв’язку з цим, дослідження Олени Григорівни Коваленко, що присвячено вивченню особливостей міжособистісного спілкування людей похилого віку, набуває особливого значення.
З позиції системного підходу, автор презентує модель спілкування осіб похилого віку та переконливо доводе ідею про те, що міжособистісна комунікація є формою людської активності, що породжує потребу у самотворенні людиною власного буття (розуміння смислу власного буття та позитивного ставлення до нього) через спів-буття із іншою людиною. Автор ретельно відслідковує динаміку змін компонентів міжособистісного спілкування (емоційного, пізнавального та поведінкового) літніх людей, обґрунтовує їх зв’язок із особистісними властивостями та метасистемними утвореннями психіки.
Практичне значення роботи полягає у розробці оптимального комплексу діагностичних засобів для вивчення міжособистісного спілкування людей літнього віку, розробці просвітницьких, психопрофілактичних та психокорекційних програм щодо його оптимізації.
Усе вищезазначене дозволяє стверджувати, що результати дослідження, які відображені у 60 публікаціях, заслуговують на високу оцінку, а їх автор – рекомендації на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Гончарова Наталія Олексіївна, кандидат психологічних наук, д

Ознайомившись зі змістом наукової роботи О. Г. Коваленко з вивчення особливостей міжособистісного спілкування літніх осіб, варто відзначити, що вона на достатньому науково-теоретичному рівні проаналізувала великий масив літературних джерел з психології і дотичних до неї наук, обґрунтувала особистісно-комунікативний підхід до міжособистісного спілкування літніх людей, провела потужну діагностичну роботу з вивчення особливостей такого спілкування, розробила і ефективно реалізувала психологічну програму оптимізації і розвитку міжособистісного спілкування літніх людей. Це дало підстави укласти психологічні рекомендації для різних адресатів, спрямовані на удосконалення такого спілкування. Ураховуючи здійснене, доцільно О. Г. Коваленко рекомендувати на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Анжела Харченко, кандидат психологічних наук, доцент

Серед ґрунтовних досліджень останніх років вирізняється новизною і своєчасністю проведене О.Г. Коваленко. Адже у віковій психології існує нагальна потреба вивчати актуальні аспекти спілкування літніх людей. На високому науковому рівні О.Г.Коваленко здійснила теоретичне та емпіричне вивчення структури, механізмів, чинників, функцій, закономірностей та шляхів розвитку міжособистісного спілкування осіб похилого віку.
Виступаючи з лекціями та майстер-класами з проблем психології міжособистісного спілкування осіб похилого віку, Олена Григорівна зарекомендувала себе як висококваліфікований фахівець, що глибоко переймається проблемами цих людей, постійно працює над собою з метою самовдосконалювання. Серед її особистих якостей хочеться відзначити сумлінність, порядність і людяність.
На мою думку, робота Коваленко О.Г. заслуговує бути відзначеною Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки премією Президента України для молодих учених.

І. С. Тодорова, к.психол.н., доцент ПУЕТ

Представлена на конкурс робота О.Г. Коваленко висвітлює проблему міжособистісного спілкування осіб похилого віку, що дозволяє розширити знання особливостей і потреб цього віку, побудувати грамотну соціальну політику держави щодо літніх громадян, удосконалити методику соціальної роботи, психологічної підтримки осіб похилого віку і людей, що їх доглядають. Життєву ситуацію старіючих і старих людей додатково ускладнює нестача порозуміння між поколіннями, саме тому дослідження О.Г. Коваленко та розроблені на його основі соціально-психологічний тренінг для літніх людей і курс лекцій дозволяють всім, хто працює з людьми цього віку, а також членам їхніх родин розвинути знання, потрібні для налагодження взаєморозуміння.
Геронтологи підтверджують зв'язок довготривалого життя із високою повагою до людини похилого віку в сім'ї та суспільстві. Ставлення суспільства до літніх людей відображає рівень цивілізованості цього суспільства, що несе відповідальність за комфортне соціальне та психологічне положення людей похилого віку, створення оптимальних гуманістичних умов життя та можливості для їхньої творчої самореалізації. Як вченого О.Г. Коваленко відрізняє глибока гуманістична спрямованість наукових інтересів, усі її наукові розробки присвячено покращенню спілкування між людьми та мають важливе громадське та наукове значення. Вважаю що робота Коваленко Олени Григорівни заслуговує бути відзначеною Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки премією Президента України для молодих учених.

Дзюба Тетяна Михайлівна канд.психол.наук

Дослідження О.Г. Коваленко присвячено актуальній темі сьогодення – проблемі міжособистісного спілкування осіб літнього віку, що є цікавою і вкрай важливою проблемою новітніх емпіричних розвідок. Авторка здійснила емпіричне вивчення специфіки структурних складових, механізмів та функцій міжособистісного спілкування осіб похилого віку, особливостей корегування ними смислу життя та регулювання емоційних станів й на основі узагальнення емпіричних даних встановила закономірності міжособистісного спілкування літніх людей. Такі результати дослідження дозволили їй розробити корекційно-розвивальну програму, спрямовану на літніх осіб й соціальних робітників. Так, вартою уваги є програма соціально-психологічного тренінгу, упровадження якої дозволила активізувати прагнення літніх людей до адекватного й повного розуміння себе та інших осіб, скоректувати й вдосконалити систему їхніх взаємин. Таких ґрунтовних і якісних досліджень психології пізнього віку бракує в сучасній вітчизняній науці. Уважаю, що О. Г. Коваленко треба підтримати й рекомендувати на здобуття премії Президента України для молодих вчених.

А.В.Каркач, заступник голови ради з питань діяльності викона

Загальносвітовий процес демографічного старіння сьогодні набув безпрецедентних масштабів. Кардинальні зміни у державно-політичному устрої, соціально-економічному житті, а також стійке зростання частки літніх людей у структурі населення України вимагають формування нових уявлень про роль цієї категорії громадян у соціальному розвитку. Відтак, саме на особистісний потенціал літніх людей, серед якого особлива роль належить міжособистісному спілкуванню, сьогодні звертається особлива увага.
Цикл наукових праць доктора психологічних наук, доцента, доцента кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка О.Г.Коваленко з теми «Психологія міжособистісного спілкування осіб похилого віку» має важливе теоретичне і, особливо, практичне значення.
У роботі соціального робітника немає готових рецептів, як поводитися у конкретній ситуації, спілкуватися з клієнтами. Саме спілкування є чи не найважливішою, а почасти й найскладнішою сферою діяльності у соціальній роботі.
У циклі наукових праць О.Г.Коваленко теоретично обґрунтовано специфіку міжособистісного спілкування людей пізньої дорослості. Запропоновано тренінг як для самих літніх людей, так і для соціальних робітників, які надають соціальні послуги та здійснюють соціальне обслуговування.
На базі територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг управління соціального захисту населення Подільської районної у м.Полтаві ради апробовано курс лекцій «Психологія пізньої дорослості», розроблений д.психол.н. О.Г.Коваленко. У ході апробації курсу лекцій було окреслено динаміку міжособистісного спілкування літніх людей, розкрито механізми коригування сенсу життя та регулювання власних емоційних станів клієнтів пізньої дорослості, розкрито ряд інших актуальних питань, що дало можливість на практиці уважно вислухати клієнтів літнього віку, й осягнути сенс того, що вони говорять, налагодити довірливі стосунки, спільно з клієнтами визначати можливі альтернативи розв'язання проблеми, вміти врегульовувати конфлікти, знаходити компроміси, впливаючи на людей, соціальні працівники зуміли бути переконливими, наводячи логічні аргументи, а не маніпулюючи поведінкою клієнта.
Цикл наукових праць О.Г.Коваленко має надзвичайно важливе практичне і теоретичне значення у процесі практики соціальної роботи і заслуговує високої оцінки.

МОРГУН Володимир Федорович – професор кафедри психології Пол

МОРГУН Володимир Федорович – професор кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, кандидат психологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
Наукова робота Коваленко Олени Григорівни спрямована на вирішення важливої проблеми сучасності – удосконалення міжособистісного спілкування осіб похилого віку, що було здійснене нею на основі теоретично-концептуального обґрунтування та емпіричного вивчення структури, механізмів і закономірностей такого спілкування. О. Г. Коваленко розроблено спеціальну програму соціально-психологічного тренінгу для літніх осіб, укладено методичні рекомендації психологам і тим, хто професійно взаємодіє з людьми цього віку, психологічні рекомендації окремо літнім людям, а також членам їхніх родин. Важливо також, що Коваленко у своїх дослідженнях не обійшла увагою і тих соціальних робітників, хто за професійним обов’язком постійно працює з літніми людьми, але не має для цього психологічної підготовки. Аби ознайомити їх із психологією цього віку нею розроблено і впроваджено курс лекцій «Психологія пізньої дорослості». Загалом проблемою психології осіб літнього віку вона займається протягом досить тривалого часу, результати її дослідження відображені в достатній кількості наукових публікацій (монографії, навчальному посібникові, наукових статтях), виданих як в Україні, так і за кордоном. Вважаю, що робота О. Г. Коваленко відповідає всім вимогам та заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

Лариса Лук'янова, доктор пед.наук, професор

Україна, як і усе світове суспільство, старіє. Крім того, після 2010 року (коли у працездатний вік почне входити покоління громадян, які народилися у період низької народжуваності 90-х років) відбудеться не тільки кількісне скорочення працездатного населення, але і якісне погіршення – старіння його економічно активної частини. Отже, підтримка і поширення, так званого активного старіння, коли подовжується економічно активний вік й підвищується вік виходу громадян на пенсію за рахунок когнітивної адаптації, набутої у результаті реалізації програм навчання, – напрям, завдяки якому можна буде у майбутньому сподіватися на вихід з суспільно-економічної кризи. Не можна не брати до уваги й те, що переважна більшість освітніх програм для людей третього віку покликані формувати активну громадянську позицію, що з урахуванням політичної ситуації в Україні, є надзвичайно важливим.
Підтримую дослідження Олени Коваленко – молодого, перспективного дослідника. Вона належить до нової генерації українських науковців, які своєю неупередженістю, наполегливістю, прогностичністю здобувають славу нашій державі

Рибалка Валентин, доктор психол. наук, професорГість

Знаю Коваленко Олену Григорівну як сумлінного науковця, яка систематично досліджувала психологічні проблеми міжособистісного спілкування літніх осіб, навчаючись у докторантурі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України у відділі психології праці, де я працюю. Проблема, яку вона докладно розглянула у своїх наукових працях, актуальна, бо в нашому суспільстві збільшується кількість людей похилого віку і змінюються їхні функції. Вони несуть пам’ять тих епох, які в нашій історії були негативними. Олена Григорівна слушно наголошує на численних проблемах, котрі постають у похилому віці, зокрема, самотності, бар’єрів у стосунках із близькими, проблемах ситуаційного гіперспілкування в умовах будинку-інтернату, у міжособистісному спілкуванні літнього подружжя, входження до різноманітних спільнот в цьому віці тощо. Зважаючи на такі проблемні ситуації й постає необхідність удосконалення міжособистісного спілкування літніх людей. У відповідь на реальні запити людей похилого віку Оленою Григорівною було запропоновано на основі здійснення грунтовного наукового дослідження авторську розвивально-корекційну програму, яка впроваджується в системі роботи з літніми людьми. Хочеться відмітити також інші наукові праці О.Г.Коваленко, а їх більше 60, призначені проблемам дорослості та засадам побудови нової наукової дисципліни – геронтопсихології. Загалом роботи О. Г. Коваленко характеризують її як самостійного, висококваліфікованого, перспективного дослідника, що вирізняється своєю науковою продуктивністю, креативністю, теоретичною та практичною спрямованістю своїх планів та здійснень. Все це дає підстави вважати, що автор заслуговує на підтримку, на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Гість

Нажаль більшість досліджень у віковій психології присвячено дітям і молоді, неначе з настанням зрілості життя закінчується... Саме тому наукові праці талановитоі вітчизняної дослідниці Олени Коваленко показують перспективи розвитку людини і людства. Ми маємо створити такі умови, щоб людина не боялася старості. Відзначення премією Президента - хоча і недостатній, але необхідний крок на цьому шляху! Доктор психологічних наук, професор Едуард Помиткін

Михайло Денисенко

Михайло Денисенко
Дослідження Олени Коваленко «Психологія міжособистісного спілкування осіб похилого віку» є дуже актуальним і важливим. Тема пізньої дорослості, старості завжди цікавила людей, починаючи з прадавніх часів. Кожна дитина мріє якомога швидше стати дорослою, але аж зовсім не хоче бути старою, бо старість робить людину (на жаль) передусім тілесно потворною (а більш толерантно – малопривабливою зовні). Чимало проблем чекає на особистість у поважному віці (звісно якщо людина доживає до нього). Серед них – погіршення здоров’я, зміна соціального статусу, немічність, відчуття самотності, непотрібності, завершення земного життя тощо.
Олена Григорівна у своїй роботі фокусує увагу на проблемі міжособистісного спілкування осіб похилого віку. На основі емпіричних даних вона встановлює специфіку впливу соціально-психологічних чинників на конструктивність міжособистісного спілкування людей літнього віку; розробляє психологічну програму оптимізації міжособистісного спілкування осіб поважного віку та успішно проводить її апробацію, підтверджуючи таким чином її ефективність. Важливою складовою програми є підготовлений молодою вченою соціально-психологічний тренінг для літніх людей (який надав їм чудову можливість більш повно й адекватно розуміти себе й інших, вдосконалити міжособистісні взаємини), а також курс лекцій «Психологія пізньої дорослості» передусім для тих, хто надає особам поважного віку різноманітні послуги.
З циклу наукових праць О.Г. Коваленко по означеній темі видно, що вона постійно надає психологічні поради, рекомендації людям літнього віку, їх родинам і фахівцям. Дослідження вченої вказує, на необхідність належної уваги до осіб пізньої дорослості, адже кожну людину в майбутньому обов’язково чекає невідворотна старість. Робота Олени Коваленко має наукову новизну, є цілісною, оригінальною, структурованою, логічно послідовною; вона спрямована на покращення міжособистісного спілкування осіб похилого віку, взаєморозуміння, подолання страхів, пов’язаних із старістю, поліпшення якості життя літніх людей і заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Оксана Гончаренко депутат Полтавської районної ради

Вважаю, що пані Олена Коваленко, доклала багато зусиль у наукову працю, яка знайшла відображення у книзі «Психологія міжособистісного спілкування осіб похилого віку». Практична частина дослідження проходила, в тому числі, на базі територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Полтавського району, який на той час я очолювала. Кропітку роботу у частині співпраці з відділеннями соціальної допомоги вдома та соціально - побутової адаптації (тепер денного перебування), проведення досліджень при спілкуванні з людьми похилого віку підсумовано на науково - практичній конференції із соціальними працівниками Полтавського району. Надані рекомендації знайшли своє відображення у практичній діяльності територіальних центрів Полтавської області саме у сфері міжособистісного спілкування осіб похилого віку. Як фахівець з соціальної роботи, хочу зазначити, що це дослідження заслуговує уваги Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки,а саме: заслуговує на відзначення Коваленко О.Г. премією Президента України для молодих учених.

Співак Л., доктор психол. наук

Дослідження Коваленко О.Г. «Психологія міжособистісного спілкування осіб похилого віку» є вельми актуальним для вітчизняної психологічної науки і практики. Адже автор уперше здійснила теоретичний і структурно-функціональний аналіз психологічних особливостей, змісту і структури міжособистісного спілкування осіб похилого віку; обґрунтувала особистісно-комунікативний підхід до міжособистісного спілкування людей цього віку, визначила його провідні функції, механізми і чинники; сконструювала психологічну модель міжособистісного спілкування осіб похилого віку; виявила динаміку міжособистісного спілкування осіб досліджуваного віку з огляду на їх здатність коригувати смисл свого життя, регулювати власні емоційні стани; емпірично встановила специфіку впливу соціально-психологічних чинників на конструктивність міжособистісного спілкування осіб похилого віку; розробила ефективну психологічну програму оптимізації та розвитку міжособистісного спілкування у людей цього віку; сформулювала психологічні рекомендації для психологів, соціальних і медичних працівників, реабілітологів, членів родин людей похилого віку і для них самих із метою оптимізації міжособистісного спілкування людей цього віку. Робота Коваленко О.Г. заслуговує бути відзначеною Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки премією Президента України для молодих учених.

Тетяна Устименко

Олена Коваленко - молодий вчений, в її роботі поєднується щирий інтерес до проблеми, професійність та добросовісність. Не можна сказати, що з прагненням дослідити психологію осіб похилого віку вона зайшла на повну "цілину", але треба визнати: це був сміливий крок в маловивчену, непопулярну (можливо навіть суспільно табуйовану) тему. Результати наукового дослідження Олени Коваленко збагатили вітчизняну психологію, але більше того - реально впроваджені. Вважаю, існує реальна потреба продовження роботи в даному напрямку, залучення ширшого кола науковців, практиків; апробація нових підходів.

Микола Білокінь

У сучасному світі демографічні зміни проявляються в тенденції до зростання кількості людей похилого і старечого віку. Ця категорія населення є важливою спільнотою і потребує уваги суспільства і держави з метою вдосконалення їхньої життєдіяльності. Під час виконання своїх посадових обов’язків, як заступника голови – керівника апарату Полтавської ОДА, дуже часто доводиться спілкуватися з людьми віку пізньої дорослості з питань надання матеріальної, фінансової та психологічної допомоги. На моє особисте переконання серед усіх проблем вказаної категорії населення першочерговим чинником є міжособистісні спілкування. Зважаючи на це, цикл наукових праць О.Г.Коваленко з психології міжособистісного спілкування осіб похилого віку є безумовно актуальним і значущим. Його практичне значення є вагомим і пов’язане, зокрема, з адаптацією психодіагностичних методик для дослідження літніх людей (адже в сучасній вітчизняній психології їх дуже бракує) з розробкою соціально-психологічного тренінгу для осіб цього віку. Останній був упроваджений у територіальних центрах Полтавщини і отримав схвалення від учасників. Також заслуговують на увагу укладені Оленою Григорівною психологічні рекомендації з удосконалення міжособистісного спілкування літніх осіб.
Вважаю роботу Олени Григорівни Коваленко цікавою і змістовною, достойною премії Президента України для молодих учених 2017.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.