Офіційний веб сайт

Психологічний пейзаж у прозі Івана Франка та “Молодої Музи”. Семантика й поетика.

м78

Представлено Державною установою "Інститут Івана Франка Національної академії наук України".

Автор: Лапій М.М., к.ф.н.

Автором здійснено комплексне дослідження проблеми поетики й семантики прозового пейзажу у творчості Івана Франка й «молодомузівців» М. Яцкова, Б. Лепкого, В. Бірчака.

Уточнено термінологічний статус понять «пейзаж», «психологічний пейзаж», «відчуття природи»; окреслено головні вектори дослідження літературного пейзажу; запропоновано розгалужену модель його класифікації. Уперше визначено основні типи, форми, функціїпсихологічного пленеру Франкової прози.

Простежено динаміку еволюції художніх принципів і засобів зображення природного світу й природолюдських взаємин у літературно-критичній та прозовій спадщині І. Франка. Детально охарактеризовано художні особливості, зображально-виражальні можливості суб’єктивно-насвітлених пейзажів: консонансів, дисонансів, передвісників, прогностичних (натяків), настроєвих імпресій, експресій (проекцій, еквівалентів екзистенційних станів, пейзажів пам’яті, уяви та сну), алегорично-філософських дескрипцій, пейзажних портретів.

Розглянуто індивідуальні авторські форми побудови психологічної дескрипції природи в художній практиці «молодомузівців». Розкрито взаємодію спадкоємності й новизни у принципах зображення природи І. Франка, М. Яцкова, Б. Лепкого, В. Бірчака та інших письменників «перехідної доби» (Ольги Кобилянської, Наталії Кобринської, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника); подано системну інтерпретацію модерністських тенденцій пейзажотворення у їхньому прозовому доробку.

Кількість публікацій: 11 статей.

Надіслати коментар

Коментарі

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.