Офіційний веб сайт

Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності

м61

Представлено Харківським національним університетом внутрішніх справ.

Автор: д.ю.н. Орлов Ю.В.

В роботі вирішено важливу наукову проблему формування комплексної політико-кримінологічної теорії протидії злочинності, положення якої формують єдність концепції зниження криміногенності політики з одночасним розкриттям її антикримінального потенціалу.

Розроблено наукові засади та методологію дослідження проблем протидії політичній злочинності і відтворенню політичних факторів злочинності. Надано загальнотеоретичну характеристику криміногенності політики. Сформовано концепцію політичного злочину, в результаті чого визначено його поняття, з’ясовано соціально-правову природу, здійснено класифікацію політичних злочинів. Надано характеристику внутрішньодержавного та міжнародного вимірів їх оцінок. Досліджено феномен політичної злочинності. Встановлено сутнісні ознаки та розроблено кримінологічні поняття політичного переслідування, репресій і терору. Надано типологічну характеристику особистості політичного злочинця. Виявлені, описані та пояснені закономірності детермінації політичної злочинності. Встановлено та охарактеризовано взаємозалежності процесів відтворення політичної злочинності та генерації політикою факторів загальної злочинності. Визначено систему базових заходів деструкції комплексу причин та умов політичної злочинності.

 Розроблено стратегію нейтралізації політичних факторів злочинності, а також систему заходів протидії політичній злочинності. Визначено модельні засади інституціональної інтеграції політики та протидії злочинності.

Про світовий рівень свідчать сформовані в монографії рекомендації щодо удосконалення міжнародно-правових механізмів гуманітарнихінтервенцій, а також реагування на міжнародні злочини агресії.

Кількість публікацій: 147, у т.ч. за тематикою роботи монографія, 57 статей (6 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації автора складає 44 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 3.

Надіслати коментар

Коментарі

Блага А. Б.

Тривалий час в нашій країні політична система залишалася й продовжує залишатися закритою, автономно функціонуючою. При чому її закритість виражається не тільки і не стільки у доступі до неї, скільки у її замкненості на внутрішніх цілях: самозбереженні системи, забезпеченні стабільності її функціонування шляхом розподілу владних повноважень, у тому числі й на корупційній та іншій договірній основі. Досягнення цих цілей – суть процес і результат кримінальних практик, які в значній мірі зумовлюють дисфункцію, деінституціоналізацію політики.
Ю. В. Орлов у монографії «Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності» підтвердив гіпотезу про криміногенність та антикримінальність як іманентні властивості політики. В структурі політичної злочинності автор виділив три соціально-правові феномени: політичні переслідування, політичні репресії та політичний терор та розробив власну типологію особистості політичного злочинця. Дослідження комплексу факторів, які детермінують політичну злочинність (соціально-економічних, економіко-природничих, культурно-психологічних, психолого-маніпулятивних управлінських, правових, політико-кон’юнктурних) дозволило зробити висновок про те, що зниження криміногенності політики має здійснюватися за двома основними напрямками: протидія політичній злочинності та нейтралізація політичних криміногенних факторів. Окремо автор акцентував увагу на особливостях реалізації стратегії інтеграції політичної та кримінологічної практик в умовах посилення політичної впливовості економічної еліти й запропонував кримінологічну модель державно-приватного партнерства у сфері формування та реалізації політики суб’єктами великого бізнесу.
Проведене автором дослідження дозволило йому сформувати політико-кримінологічну теорію протидії злочинності, положення якої відображають єдність концепції стримання криміногенності політики з одночасним розкриттям її антикриміногенного потенціалу. Значення цієї роботи для сучасної науки – вельми суттєве, а її автор, Орлов Юрій Володимирович, за своїми особистими якостями та внеском у розвиток кримінологічної теорії заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Блага Алла Борисівна – завідувач кафедри цивільного та кримінального права і процесу ЧНУ імені Петра Могили, доктор юридичних наук, доцент

Житний Олександр Олександрович

Монографія «Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності» під авторством Ю. В. Орлова є фундаментальною науковою працею зі значним як евристичним, так і практико-перетворювальним, кримінально-превентивним потенціалом. По суті вона є першою і єдиною (на сьогоднішній день) в Україні роботою такого предмету і масштабу дослідження. Сама постановка наукової проблеми свідчить про непересічне новаторство дослідника, а головна його ідея – формування окремої кримінологічної теорії, «заточеної» під потреби зниження криміногенності політики з одночасним використанням її функціоналу для підвищення ефективності протидії злочинності – є вагомим внеском у розвиток кримінології не лише в нашій країні, а й у міжнародному масштабі. Виявлені, науково описані, пояснені в монографії прояви і закономірності відтворення політичної злочинності (в тому числі й політичної корупції), політичних злочинів, а також стратегій, окремих форм і способів системного реагування на них з боку держав і міжнародних організацій здатні істотно знизити рівень криміналізації політики, її деінституціоналізації.

Житний Олександр Олександрович – завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор.

Назимко Єгор

Враховуючи ту обставини, що Україна, наразі, перебуває у стані перманентної протидії найбільш небезпечним проявам політичної злочинної діяльності агресивної (військової, економічної, інформаційної) природи, політико-кримінологічна наукова проблематика набуває виняткової важливості та актуальності. Варто також зауважити й на тому, що не тільки не відпали, а й набули новітнього суспільно-політичного, морально-правового забарвлення соціальні запити на зниження кримінальної активності національної політико-економічної еліти, як на центральному, так і регіональному рівнях її функціонування. Виконання цього завдання можливо виключно на основі комплексної, міждисциплінарної теоретичної платформи, що включатиме сучасні та, водночас, фундаментальні наукові положення про загальні закономірності та особливості зниження криміногенності політики й використання її потенціалу у кримінально-превентивних цілях. Такі положення досить вдало, системно та аргументовано віднайшли свою наукову розробку в монографії Ю. В. Орлова «Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності». Тож ця наукова праця має вагоме значення для кримінологічної науки і практики протидії злочинності, а її автор, Юрій Володимирович Орлов, заслуговує на присудження йому премії Президента України для молодих вчених

Перший проректор
Донецького юридичного інституту МВС України
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник
Є. С. Назимко

Литвинов О.М.

Монографія Ю. В. Орлова за темою «Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності» постала першим в українській кримінології комплексним дослідженням проблем криміногенності політики – чи не найбільш злободенної теми нинішнього етапу державотворення й формування елементів громадянського суспільства в нашій державі. Варто відзначити її інноваційний та науково сміливий характер. Цілком зрозуміло, що в монографії репрезентовано, так би мовити, класичний (академічний) набір складових, притаманних будь-якому кримінологічному дослідженню: специфічний понятійний апарат, методологія, феноменологія відповідного виду злочинності, її детермінація, система кримінально-превентивної діяльності. Водночас в ній порушено й нетипові, неординарні для вітчизняної науки аспекти відтворення політичної злочинності, які серед іншого спрямовані на осмислення політико-кримінальних практик радянського комуністичного режиму, переведення їх з площини історіографії, публіцистики у кримінологічне, правниче русло. Немає жодних сумнівів: результати такого осмислення мають і матимуть вагоме значення не тільки для формування наукового бачення подій минулого і їх колосального значення для сьогодення, а й для запобігання їх рецидиву у майбутньому, зрештою – для успішного завершення посттоталітарного транзиту українського суспільства загалом.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.