Офіційний веб сайт

Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання

м21

Представлено Інститутом сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Автори: к.ф.-м.н. Горбачова Т.Є., Реброва Н.В., к.ф.-м.н. Малий Т.С., к.ф.-м.н. Жишкович А.В.

Авторами одержано та досліджено низку нових монокристалічних люмінесцентних матеріалів, які значно варіюються за своїми властивостям. Доведено, що заміна іонів складної галогенідної матриці сцинтилятору досконало ізоморфними іонами веде до поліпшення світлового виходу і скороченню сцинтиляційного імпульсу.

Вивчено вплив глибоких пасток структурного походження в полікристалічних органічних сцинтиляторах на люмінесцентні та сцинтиляційні характеристики. Показано, що локалізація носіїв заряду на глибоких пастках в полікристалічних та композиційних матеріалах зумовлює появу нових центрів люмінесценції в довгохвильовій області та впливає на формування сцинтиляційного імпульсу.

Проведено комплекс люмінесцентно-кінетичних досліджень фторидних та фосфатних наноструктурованих частинок, активованих рідкісноземельними іонами. Виявлено закономірності випромінювальної релаксації високоенергетичних збуджень для об’єктів різного розміру, природи люмінесцентних центрів та енергетичного діапазону збуджувальних квантів. Показано, що гасіння люмінесценції в наночастинках зумовлене перевищенням довжини термалізації фотоелектрона по відношенню до розмірів наночастинок.

Отримані результати заповнюють прогалини у фізиці сцинтиляційних матеріалів та відкривають можливості для створення високоефективних наносцинтиляторів, полікристалічних та композиційних детекторів великої площини та детекторів на основі монокристалів для низькофонової спектрометрії.

Кількість публікацій: 92, у т.ч. за тематикою роботи 37 статей (15 – у зарубіжних виданнях), 55 тез доповідей.  Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно з базами даних складає відповідно: WebofScience– 130/7; Scopus–151/8; Google Scholar – 182/9.

Надіслати коментар

Коментарі

Красовський І.В. к.ф.-м.н,ст. викл. кафедри фізики НФаУ

Підтримую роботу Горбачової Т., Ребрової Н., Малого Т. та Жишковича А. на здобуття премії Президента України для молодих вчених. Вона поєднує дослідження низки люмінесцентних матеріалів з використанням сучасного обладнання. Найбільш суттєвим пунктом для мене є те, що запропоновані неорганічні люмінесцентні наночастинки MeF2 та LaPO4, активовані іонами Eu3+, Eu2+ та Pr3+ можуть бути успішно використані як наносцинтилятори для радіотерапії, люмінесцентні мітки для візуалізації біологічних процесів на клітинному рівні, які одночасно є носіями іммобілізації антитіл та ліків для їх цільової доставки. Вважаю, що дана робота є вагомим внеском у вітчизняну науку, її результати опубліковано у престижних наукових виданнях і автори заслуговують на присудження Премії Президента України для молодих вчених
Красовський Ігор Вячеславович к.ф.-м.н, старший викладач кафедри фізики Національного фармацевтичного університету.

Білоус Віталій Арсентійович

Сучасна фізика сцинтиляційних матеріалів являється мультидистиплінарною наукою, яка поєднує зусилля спеціалістів різних областей науки і техніки. Проте її ядром залишаються численні дослідження нових сцинтиляційних матеріалів. Робота молодих вчених М21, яка спрямована на одержання і дослідження нових люмінесцентних матеріалів різної морфології, це значний внесок у відповідний науковий напрям. Вона виконана на високому сучасному рівні, про це свідчить значна кількість публікацій в міжнародних журналах, які цитуються відомими науковцями світу, а також апробація її на численних конференціях. На мою думку, молоді та талановиті автори роботи безумовно заслуговують на присудженням їм Премії Президента України для молодих вчених.

Білоус Віталій Арсентійович -заступник директораІФТТМТ Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) НАН України.
член-коресподент НАН УкраЇни, доктор технічних наук,

Огірко І.В.

З розвитком електроніки, мікроелектроніки та комп’ютерних технологій на сьогодні актуальною задачею є покращення швидкодії детекторів іонізуючого випромінювання у приладах різного функціонального застосування, особливо це стосується медичної галузі де тривалість опромінення відіграє ключову роль у діагностиці.
В роботі проведено дослідження спектрально-люмінесцентних та сцинтиляційних властивостей ряду галоїдних сполук у вигляді моно і нанокристалів, активованих іонами рідкісноземельних елементів. Завдяки комплексу застосованих методів дослідження а саме люмінесцентної спектроскопії за умов збудження рентгенівськими квантами, квантами синхротронного випромінювання та гама квантами в широкому діапазоні температур (від температури рідкого гелію до кімнатної) авторами встановлено механізми релаксації високоенергетичних електронних збуджень у згаданих матеріалах, та залежність люмінесцентних параметрів від концентрації активатора. Результати роботи опубліковані у ряді міжнародних видань включених до наукометричної бази Scopus та Web of Science.
Вважаю, що колектив молодих авторів безумовно заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

доктор фіз.-мат. наук
професор кафедри
комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Української академії друкарства
І.В. Огірко

Mariya Zhuravleva

The extensive development of new scintillation materials has accelerated in the last decade due to their wide use in security, dosimetry, high energy physics and medical imaging applications. Although single crystals dominate in gamma-ray based imaging techniques, composite materials can potentially provide an advantage in synthesis, moisture sensitivity and scintillation performance. The presented work covers the discovery of new single crystal scintillators as well as suggests possible materials for large-area effective composite detectors. The authors have made an outstanding contribution to scintillation material science. The obtained results have also significantly contributed to the development of new efficient scintillation composite detectors. Some of the suggested single crystals scintillators are very promising for application in dosimetry and low energy gamma-ray spectroscopy.
In my opinion, the presented work definitely deserves the President Prize for the Young Scientists award.

Mariya Zhuravleva
PhD in Materials Science and Engineering
Assistant Professor, Department of Materials Science and Engineering
University of Tennessee, Knoxville, USA

Ю.П. Гнатенко, д.ф.-м.н

Наукова робота беззаперечно викликає велике зацікавлення, завдяки фундаментальним та прикладним результатам, які були отримані в результаті проведення значних експериментальних досліджень цілої низки різних неорганічних та органічних кристалічних систем. Зокрема досліджено: вплив різних просторових параметрів на процеси релаксації електронних збуджень, вплив кристалічних дефектів на сцинтиляційні параметри кристалів та утворення нових люмінесцентних центрів за їх участю, вплив розмірів нанорозмірних кристалів на ефективність перенесення енергії між сенсибілізованими домішковими іонами.
Авторами проведено узагальнення отриманих результатів та показано практичне застосування їх для створення якісно нових сцинтиляційних матеріалів із широким спектром застосування. Особливо слід відзначити практичне використання нанорозмірних сцинтиляторів для медицини та радіотерапії.

Ю.П. Гнатенко
Завідувач відділом Оптики та спектроскопії кристалів
доктор фізико-математичних наук, професор

Жидачевський Я.А.

Дослідження нових сцинтиляційних матеріалів для реєстрації іонізуйочого випромінювання на сьогодні представляє великий інтерес з точки зору здешевлення кінцевих детекторів, так і підвищенні їхньої функціональності. Одним з можливих шляхів здешевлення є вкраплення наноматеріалів в композитну матрицю. Однак, такий шлях потребує ґрунтовних досліджень оптичних властивостей, як і наноматеріалів, так і композитів.
При переході до наночастинок основий інтерес представляє співвідношення їхніх розмірів до світловиходу. Авторами роботи було вставлено такі закономірності для багатьох кристалів, зокрема, фторидних та фосфатних матриць. Одержані результати дозволяють одержати в майбутньому оптимальний склад нанокомпозитного сцинтилятора з максимальним світловиходом.
Тому я вважаю, що автори заслуговують на присудження їм премії Президента України для молодих учених.

Жидачевський Я.А., д.т.н., с.н.с.
Головний науковий співробітник
Національного університету "Львівська політехніка"

Попович Дмитро Іванович

Представлений комплекс робіт присвячений одержанню нових сцинтиляційних матеріалів для реєстрації іонізуючого випромінювання та дослідженню взаємодії високоенергетичного випромінювання з наночастинками різного розміру. Отримані результати можть бути використані для одержання нових видів монокристалічних та полікристалічних детекторів. На важливість одержаних результатів вказує і те, що значна їх частина оприлюднена в авторитетних фахових виданнях.
На мою думку авторський колектив безумовно заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Зав. відділу фізико-математичного моделювання низьковимірних систем
ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України
доктор фізико-математичних наук
Попович Д.І.

д.х.н., доцент О.С. Заіченко

Розвиток сучасного матеріалознавства та прикладних наук вимагає пошуку та створення нових ефективних, дешевих та простих у виготовленні сцинтиляційних матеріалів. Значні зусилля вчених спрямовані на розробку різноманітних композитних матеріалів на основі нанорозмірних кристалів. Однак, для проектування композитів потрібні знання про взаємодію оптичних та високоенергетичних квантів із речовиною при переході від монокристалічних систем до нанорозмірних кристалів. Здійснивши цілу низку досліджень залежності люмінесцентних параметрів наночастинок від розмірів нанокристалів та енергії збуджувальних квантів, автори встановили, що визначальним параметром для сцинтиляційної ефективності є співвідношення між довжиною термалізації носіїв заряду та власне розмірами наночастинок. Отримані результати дозволяють експериментально оцінити оптимальні розміри наночастинок для створення на їхній основі наносцинтиляторів та нанокомпозитних сцинтиляційних матеріалів.
Я вважаю, що колектив молодих авторів заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

О.С. Заіченко, д.х.н., доцент кафедри прикладної фізики та наноматеріалознавства, Національний університет "Львівська політехніка"

Болеста І.М. докт.фіз-мат наук, професор

Наукова робота викликає велике зацікавлення, з огляду на фундаментальні та прикладні результати, отримані в результаті проведення дослідження цілої низки різних неорганічних та органічних люмінесцентних систем. Зокрема з'ясовано вплив просторових параметрів на процеси релаксації електронних збуджень, вивчено роль кристалічних дефектів на сцинтиляційні параметри кристалів та утворення нових люмінесцентних центрів за їх участю, розмірів нанорозмірних кристалів на ефективність перенесення енергії між домішковими іонами.

Авторами проведено узагальнення отриманих результатів та показано їхнє практичне застосування для створення якісно нових сцинтиляційних матеріалів із широким спектром застосування. Особливо слід відзначити практичне використання нанорозмірних сцинтиляторів для медицини та радіотерапії.

Я підтримую роботу “Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання” та вважаю, що дана робота заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

І.М.Болеста, доктор фізико-математичних наук, професор,
завідувач кафедри радіофізики та комп'ютерних технологій
ЛНУ ім. І.Франка

В.П. Доценко

Сучасні тенденції у фізиці високих енергій вимагають створення нових сцинтиляційних детекторів з високим рівнем світлового виходу, поліпшеною енергетичною роздільною здатністю та короткими часом згасання сцинтиляційного імпульсу. Автори роботи здійснили комплекс досліджень по з'ясуванню закономірностей релаксації, міграції та трансформації високоенергетичного та оптичного збудження у наночастинках галоїдних та оксидних сполук елементів I-III груп в залежності від їхнього розміру та енергії збуджуючих квантів. На підставі отриманих результатів встановлено оптимальні розміри наночасток, необхідні для створення композитних сцинтиляційних матеріалів та наносцинтиляторів. Проаналізовано вплив глибоких пасток структурного походження, які виникають у композиційних та полікристалічних сцинтиляторах на основі стильбену, антрацену, n-терфенілу та активованого n-терфенілу на їх оптичні і сцинтиляційні характеристики. Запропоновано критерії, які дозволяють розробляти оптимальні за розмірами наносцинтилятори для застосування у радіотерапії та фотодинамічній терапії пухлин.
Робота відображає сучасні тенденції пошуку новітніх люмінесцентних матеріалів та цілком заслуговує на премію Президента України для молодих вчених.

В.П. Доценко
доктор хімічних наук, професор,
завідувач відділу хімії лантанідів
Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського НАН України

Сахненко Микола Дмитрович

Сучасний розвиток технічних засобів для детектування іонізуючого випромінювання ґрунтується на створенні нових люмінесцентних матеріалів та удосконаленню вже існуючих. Представлена робота присвячена пошуку нових сцинтиляційних матеріалів з різною морфологією. Особливо поширеними на сьогодні є сцинтилятори на основі об’ємних неорганічних кристалів. В роботі запропоновано ряд нових матеріалів на основі активованих галогенідів лужних та лужноземельних металів. Досліджено залежність сцинтиляційних характеристик від складу матриць та від концентрації активатора. Створено полікристалічні і композиційні системи на основі органічних монокристалічних гранул та встановлено закономірності впливу глибоких пасток на механізм формування сцинтиляційного сигналу в цих системах. Встановлено оптимальні розміри наночастинок на основі фторидів лужноземельних металів та фосфатів рідкісноземельних металів, активованих церієм, європієм та празеодимом, що використовуються для створення наносцинтиляторів та композитних сцинтиляційних матеріалів.
Переважна більшість результатів, представлених в роботі «Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання», має пріоритетний характер. Автори заслуговують на присудження їм премії Президента України для молодих учених.

М.Д. Сахненко,
доктор технічних наук, професор,
завідувач кафедри фізичної хімії
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Сахненко Микола Дмитрович

Сучасний розвиток технічних засобів для детектування іонізуючого випромінювання ґрунтується на створенні нових люмінесцентних матеріалів та удосконаленню вже існуючих. Представлена робота присвячена пошуку нових сцинтиляційних матеріалів з різною морфологією. В роботі запропоновано ряд нових матеріалів на основі активованих галогенідів лужних та лужноземельних металів та досліджено залежність сцинтиляційних характеристик від складу матриць та від концентрації активатора. Створено полікристалічні і композиційні системи на основі органічних монокристалічних гранул та встановлено закономірності впливу глибоких пасток на механізм формування сцинтиляційного сигналу в цих системах. Переважна більшість результатів, представлених в роботі «Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання», мають пріоритетний характер.
Вважаю, що автори заслуговують на присудження їм премії Президента України для молодих учених.

М.Д. Сахненко,
д.т.н., професор,
завідувач кафедри фізичної хімії
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

N.V. Tarakina

This work presents novel and interesting data on the origin and structure of luminescence centers in rare-earth doped halides, on the nature of their optical transitions as well as on the processes taking place in the host of luminescent materials in both bulk crystals and nanoparticles. Following the main tendencies in modern luminescent material science the authors propose new composite materials as an alternative for widely used bulk crystals. This work presents a novel method for the experimental estimation of the electron thermalization length as well as a method for the determination of the optimal size of nanoparticles suitable for the creation of nanocomposite materials and nanoscintillators for medical purposes.
In my opinion, the quantity of the original experimental results as well as their scientific quality and the importance for materials science deserves to be awarded with the President Prize for young scientists.
PhD. in chemistry, Group leader in Electron microscopy at Max Planck Institute of Colloids and Interfaces, Germany

Пелещак Роман, д.ф.-м.н., професор

Пропонована робота присвячена дослідженню спектрально-кінетичних властивостей люмінесцентних органічних та неорганічних діелектричних матеріалів із різною морфологією. Автори з'ясували залежність сцинтиляційної ефективності від розмірів наносцинтиляторів, вказавши на необхідність врахування співвідношення між довжиною термалізації електронів та розмірами наночастинок. Мікрокристали, вкраплені в діелектричні матриці продемонстрували люмінесцентні параметри, які навіть кращі, ніж їхні об'ємні аналоги. Отримані результати зможуть знайти своє застосування у фізиці сцинтиляційних матеріалів та допоможуть у створенні високоефективних наносцинтиляторів, полікристалічних та композиційних детекторів великої площі та детекторів на основі монокристалів для низькофонової спектрометрії.

Представлена наукова робота виконана на високому рівні, має вагоме практичне значення, а молоді дослідники заслуговують присудження премії Президента України для молодих вчених.

Дудник Олексій Володимирович, д.ф.-м.н.

Характеристики сцинтиляційних детекторів та систем реєстрації іонізуючого випромінювання залежать від властивостей обраного сцинтиляційного матеріалу. Для вирішення кожної окремої задачі такий вибір стає певним компромісом, в якому враховуються енергетична роздільна здатність, світловий вихід, час згасання імпульсу та технологічна можливість виготовлення елементів необхідного розміру. Жоден з відомих на сьогоднішній день сцинтиляційних матеріалів за сукупністю характеристик не можна вважати універсальним. Іншим мотивуючим фактором для пошуку нових сцинтиляторів є розвиток суміжних галузей, таких як фізика космічних променів, фізика високих енергій, ядерна медицина, радіаційний контроль та безпека, в яких підвищення швидкодії поліпшення розділення зображень та точності виявлення або ідентифікації певних радіоактивних ізотопів відіграють суттєву роль. Серед зростаючої кількості публікацій, в яких досліджуються нові сцинтиляційні матеріали, процеси переносу та розміну енергії в різних матрицях та особливості процесу люмінесценції вагоме місце займають статті та доповіді на конференціях, в яких представлені дослідження, виконані в рамках представленої роботи. Вперше відкрита інтенсивна радіолюмінісценція рідкоземельних іонів в ряді матриць хлоридів та бромідів є дуже вагомим результатом як для практичного використання, так і для наступного розвитку матеріалів з цих класів. Автори зробили важливий внесок в дослідження фізичних процесів в фосфатних та фторидних наночастинках, полікристалічних та композитних органічних сцинтиляційних матеріалах. Вважаю, що в цілому робота має значущу наукову цінність та безумовно заслуговує на відзначення премією Президента України для молодих вчених.
О.В. Дудник,
доктор фізико-математичних наук,
провідний науковий співробітник
Радіоастрономічного інституту НАН України,
Лауреат Премії Кабінету Міністрів України
за розроблення і впровадження інноваційних технологій

Крамар Валерій Максимович

Подана на конкурс робота “Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання” авторського колективу молодих науковців у складі Т.Є. Горбачової, Н.В. Ребрової, Т.С. Малого та А.В. Жишковича присвячена дослідженню актуальних на сьогодняшній день проблем сцинтиляційного матеріалознавства. У ній презентовано результати дослідження різноманітних аспектів люмінесцентних параметрів як масивних, так і нанорозмірних кристалічних структур. Зокрема, авторами запропоновано пояснення механізму впливу розмірів наночастинок на перебіг процесів релаксації високоенергетичного збудження в нанорозмірних кристалах шляхом співставлення розмірів наночастинок та просторових параметрів термалізації носіїв заряду. Показано, що різке зменшення інтенсивності люмінесценції таких систем викликане тим, що за умови, коли довжина термалізації електронів перевищує розміри наночастинок, відбувається емісія електрона за межі частинки. Результати цього дослідження дають змогу сформувати адекватні уявлення про перебіг процесів люмінесценції в умовах іонізуючого випомінювання та встановити оптимальні розміри досліджуваних матеріалів для використання їх у якості наносцинтиляторів.
Вважаю, що названа робота за своїм доробком фундаментального та прикладного характеру має істотну наукову цінність та прспективу практичного застосування, а тому заслуговує на присудження її авторам премії Президента України для молодих вчених.

Завідувач відділу фізики
Інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук
Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича,
д.ф-м.н., професор Крамар В.М.

Гомоннай О.В.

Інтенсивний розвиток та активне впровадження люмінесцентних пристроїв стимулює пошук нових матеріалів, які б характеризувалися властивостями, важливими для практичного застосування, зокрема як люмінофори для освітлення, сцинтилятори, детектори іонізувального випромінювання, лазерні активні елементи і т.д. Крім того, саме люмінесценція як метод дозволяє ефективно досліджувати взаємодію електромагнітного випромінювання з речовиною.
Одне з центральних місць у фізиці люмінофорів займає проблема розробки швидких, простих, доступних і надійних методів одержання зразків люмінесцентних матеріалів. В даній роботі впроваджено нові підходи для синтезу як монокристалічних так і нанорозмірних кристалів та проведено комплекс люмінесцентно-кінетичних досліджень. Отримані параметри взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною дозволяють створювати якісно нові матеріали для застосування їх у різних галузях науки і техніки.
Вважаю, запропонована робота цілком заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.

Зав.відділу матеріалів функціональної електроніки
Інституту електронної фізики НАН України
доктор фіз.-мат. наук Гомоннай О.В.

П.Л. Младьонов

Останні роки характеризувалися значним підвищенням інтересу до пошуку нових люмінесцентних матеріалів для реєстрації іонізуючого випромінювання, і підтвердженням тому є значний обсяг нових публікацій у світовій науковій літературі присвячений цим матеріалам. Найпоширенішими представниками люмінесцентних матеріалів, що використовують для виготовлення сцинтиляційних детекторів є монокристали, проте одним із шляхів здешевлення сцинтиляційних детекторів є використання полікристалічних і композиційних матеріалів. Детектори з таких матеріалів можна одержати практично будь-яких розмірів. Вивчення особливостей взаємодії іонізуючого випромінювання з матеріалами, які можуть бути використані як складові компоненти композиційних детекторів великої площини є актуальним і для люмінесцентного матеріалознавства, і для потреб медицини. Тому представлена робота має великий потенціал, та практичну і наукову цінність.

П.Л. Младьонов,
к.ф.-м.н.,
Радіоастрономічний інститут НАН України.

Малюкін Юрій Вікторович, член-кор. НАНУ, д.ф.-м.н.

Представлена робота колективу молодих вчених є суттєвим внеском до фундаментальної науки. Отримані результати стосовно взаємодії високоенергетичного випромінювання з наночастинками є вагомим підгрунтям для створення високоефективних сцинтиляційних матеріалів, які можна використати як для виготовлення композитних сцинтиляторів, так і у медицині. Результати робіт з дослідження властивостей галогенідних монокристалічних сцинтиляторів є важливими для пошуку нових перспективних детекторів іонізуючого випромінювання і визнані у світі. Тому підтримую роботу молодих вчених Горбачової Т.Є., Ребрової Н.В., Малого Т.С. та Жишковича А.В.

Ю.В. Малюкін,
Завідувач відділу наноструктурних матеріалів
Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України,
доктор фізико-математичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Сольський Іван Михайлович

Розробка приладів, що використовують іонізуюче випромінювання,
стимулює пошук нових ефективних матеріалів, які за експлуатаційними
параметрами можуть бути кращими за існуючі. Ця задача вирішується як
шляхом створення нових високоефективних монокристалічних
сцинтиляторів, так і підвищенням якості традиційних матеріалів.
Авторами даної роботи отримано нові сцинтиляційні кристали
складних галогенідів, активованих європієм та церієм, і досліджено їх
люмінесцентні і спектрально-кінетичні характеристики у залежності від
концентрації активатору та від складу матриць. Дуже важливою частиною
роботи є результати досліджень сцинтиляторів на основі матриць з мішаним
аніонним та катіонним складом. Показано, що заміна іонів складної
галогенідної матриці досконало ізоморфними іонами веде до поліпшення
світлового виходу і швидкодії сцинтиляційного матеріалу. Робота добре
презентована в міжнародній науковій літературі, відповідні публікації добре
цитуються. Враховуючи рівень проведених досліджень та наукове значення
отриманих результатів, висловлюю свою підтримку молодим авторам.
І.М. Сольський
кандидат технічних наук,
начальник відділу фізики і технології монокристалів складних оксидів
НВП «КАРАТ»

Gunnar Svensson

Scintillation materials are used in a variety of areas; domestic security, physics, biology and medicine. They are found in equipment as; electron microscopes, gamma-cameras in medicine, airport X-ray scanners, portal monitors for vehicles, in the Large Hadron Collider at CERN, as luminescent labels etc. The economic competition and the wish to improve the technical performance of the instruments drive the search for new scintillation materials. The presented work covers two main directions of this progress in material science: i) The development of new single-crystal scintillators and ii) components for large-area polycrystalline and composite detectors. In their works, the authors have presented a series of new promising single-crystal scintillators, whereof some of them can find their applications in scientific and technical equipment. Of special importance is a scintillator based on a new ternary complex bromide-chloride matrix, which exhibits an improved light yield compared to corresponding pure ternary halides. The study of interaction between ionizing radiation and organic matrices and inorganic nanoparticles, which are used in composite scintillation detectors is also a very important contribution. For the first time luminescence-kinetic properties of fluoride and phosphate nanoparticles under synchrotron radiation have been studied, which opens a new topic in physics.
To summarize my comment, the work presented is very impressive and important, especially as the growth of large single-crystals of these materials places great demand on technical skills and scientific competences.. In addition, the presented research is very interesting from fundamental scientific point of view, especially related to nanoparticles. The work without doubt deserves to be awarded with the President Prize for young scientists.
PhD. in inorganic chemistry, Professor in structural chemistry, Head of department for the Materials and Environmental Chemistry at Stockholm University.

Штеменко О.В.

Авторами виконано цікаву комплексну роботу, яка поряд з фундаментальними результатами містить і вагомі практичні розробки у галузі сцинтиляційного матеріалознавства. Одержані результати можуть служити відправною точкою для створення нових типів монокристалічних, полікристалічних та композиційних детекторів. Щодо результатів дослідження взаємодії високоенергетичного випромінювання з наночастинками різного розміру, то вони можуть бути використані при створенні діагностичної апаратури для терапії онкологічних захворювань.
На важливість одержаних результатів вказує і те, що значна їх частина оприлюднена в авторитетних фахових виданнях.
Вважаю, що робота гідна бути відзначеною премією Президента України для молодих вчених.
О.В. Штеменко
Доктор хімічних наук, професор
Завідувач кафедри неорганічної хімії
ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

О. І. Коробов

Дана робота присвячена розвитку перспективних напрямів розробки нових сцинтиляційних матеріалів для реєстрації іонізуючого випромінювання. Першим напрямком, що інтенсивно розвивався останнім часом, є пошук та вивчення нових неорганічних люмінофорів. Молоді вчені вперше отримали та дослідили цілу низку нових галогенідних сцинтиляційних монокристалів. В роботах одержав подальший розвиток і напрям, у якому Інститут сцинтиляційних матеріалів є одним з піонерів – створення полікристалічних та композиційних детекторів великої площини. Ці роботи авторського колективу є дуже актуальними, досить широко висвітлені у світовій науковій періодиці і заслуговують на високу оцінку.
На мою думку авторський колектив безумовно заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.
О.І. Коробов,
доктор хімічних наук, професор,
завідувач кафедри хімічного матеріалознавства
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Г.О. Петченко

В представленому циклі робіт наведені результати досліджень монокристалічних, полікристалічних та наноструктурованих сцинтиляційних матеріалів. Автори дослідили основні люмінесцентні характеристики одержаних сцинтиляційних матеріалів у залежності від концентрації активатора. Вивчався вплив різного аніонного та катіонного складу на люмінесцентні та сцинтиляційні властивості. Композиційні матеріали з важких неорганічних наночастинок і надшвидких органічних люмінофорів дозволяють створити сцинтилятори, у яких неорганічні наночастинки ефективно поглинають іонізуюче випромінювання, частина поглиненої енергії передається від наночастинок органічним молекулам в яких індукуються наносекундні сцинтиляційні спалахи. Створення таких матеріалів є актуальним і для люмінесцентного матеріалознавства, і для потреб суміжних галузей – фізики, біології та медицини. Тому вважаю, що представлена робота авторів Горбачової Т.Є., Ребрової Н.В., Малого Т.С., Жишковича А.В. “Монокристалічні, полікристалічні та наноструктуровані люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання” є актуальною, виконана на високому науковому рівні та заслуговує присудження премії Президента України для молодих вчених.
Г.О. Петченко,
докт.фіз.-мат.наук,професор кафедри світлотехніки і джерел світла
ХНУМГ імені О.М. Бекетова

І.М. Притула, чл.-кор. НАН України, д.ф.-м.н.

Висловлююсь на підтримку роботи «Нові люмінесцентні матеріали для реєстрації іонізуючого випромінювання», поданої на здобуття Премії Президента для молодих вчених.
Цикл робіт присвячений отриманню нових люмінесцентних та сцинтиляційних матеріалів і дослідженню їх функціональних властивостей. Результатом роботи стало відкриття декількох нових сцинтиляторів, пріоритет ня які належить авторському колективу. Значну увагу приділено дослідженням взаємодії іонізуючого випромінювання з матеріалами, що можуть бути використані для створення композитних детекторів великої площини.
Одержані результати визнані у авторитетних наукових центрах, що працюють у галузі фізики та матеріалознавства сцинтиляторів, і широко цитуються. Це підтверджує високий рівень роботи.

І.М. Притула,
Директор Інституту монокристалів НАН України,
член-кореспондент НАН України,
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.