Офіційний веб сайт

Населення Гетьманщини XVIII ст.: соціально-демографічна історія

м49

Представлено Полтавським національним педагогічним університетом імені. В.Г. Короленка.

Автор: Сердюк І.О., к.і.н.

Автором вперше у вітчизняній історичній науці на основі міждисциплінарного, мікроісторичного та історико-антропологічного підходів і демографічних методик подається комплексна соціальна характеристика населення Гетьманщини.

Спираючись на малоосвоєні вітчизняною історіографією джерела – матеріали обліків населення, законодавчі й розпорядчі акти, матеріали судових справ визначено особливості функціонування окремих груп населення (козаків, купців, міщан, жебраків, школярів, тощо), родинні відносини, життя людей різного віку. Досліджено соціальну історію дитинства, активного віку і старості, а також бачення цих явищ суспільством Гетьманщини.

З’ясовано особливості соціальної та демографічної поведінки окремих осіб. Визначено відмінності індивідуальних життєвих стратегій представників різних груп тогочасного соціуму. Виокремленоті складові соціального життя та демографічної поведінки населення Гетьманщини, котрі зазнали найбільших змін унаслідок трансформаційних процесів XVIII ст., і ті, що залишалися під впливом «давніх» річпосполитських традицій.

Результати роботи апробовані у навчальному процесі ПНПУ імені В.Г. Короленка та Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Практична значимість дослідження полягає в істотному корегуванні наукових уявлень про родинне життя і шлюб в українському традиційному суспільстві. Ідеалізовані уявлення про ці явища покладені в основу деяких державних документів, як то «Стратегія демографічного розвитку 2015», «Стратегія сталого розвитку 2020». Напрацювання автора дозволить ставити реалістичні завдання, спрямовані на розвиток і рух у майбутнє, а не до повернення у ідеалізоване минуле, а також уникати психологічних комплексів, відчуття регресу і власної неспроможності. 

 

Кількість публікацій: 53, в т.ч. за тематикою роботи 3 монографії, 37 статей (7 – у зарубіжних виданнях), 13 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора складає 50 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 4. Отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Надіслати коментар

Коментарі

Сергій Білівненко,кандидат історичних наук, доцент

Подана робота полтавського дослідника Ігоря Сердюка є досить знаковою подією в українській історичній науці. Історико-демографічні студії завжди є ознакою високого кваліфікаційного рівня дослідника, адже вимагають щоденної наполегливої праці над опрацюванням джерел, які місять інформацію із історії населення Гетьманщини XVIII століття. Ігор Сердюк продемонстрував не лише вміння опрацьовувати величезний масив джерел, але й по-новому його інтерпретувати, застосовуючи новітні методи дослідження. Це дозволяє в умовах російсько-української війни відкидати тези російської пропаганди щодо "генетичної включеності" українських земель ще з періоду Раннього нового часу в орбіту повсякденного функціонування "руського" світу. Особисто хочу засвідчити, що Ігор Сердюк заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених 2017 р., що дозволить йому і в подальшому розвивати історичні дослідження у відповідній галузі.

Віктор Горобець, д.і.н., професор

Дослідження з демографії, як і історико-антропологічні студії ранньомодерної України на сьогодні у вітчизняній гуманітаристиці не є належним чином актуалізовані. А без них уявлення про один з найбільш цікавих і важливих пластів історії України не можуть бути ані повними, ані адекватними реаліям. У цьому сенсі дослідницькі проекти, що їх успішно реалізовує впродовж останніх років Ігор Сердюк, є вельми своєчасними і вкрай важливими для розвитку української історіографії. Тим паче, що працям автора притаманні такі риси високого професіоналізму як грунтовне знання джерельної бази,належне ознайомлення з спеціальною науковою літературою, оволодіння новітніми методиками і прийомами історико-демографічних досліджень і вміння успішно їх застосовувати при аналізі системно підібраного емпіричного матеріалу. Переконаний, що автор заслуговує на присудження премії Президента України для молодих учених 2017 р.

Володимир Борщевич, доктор історичних наук

Ігор Сердюк із тих дослідників, хто тяжкою працею здобуває джерела для кожного наукового проекту і ці проекти вирізняються новизною і сміливим поглядом на речі, що вже здавалися відомими. Представлена праця дає точний соціальний портрет Гетьманщини XVIII ст. І тут відповіді на питання про те, якими ми були, і якими ми стали. Нарешті український історик пропонує не вигаданий чи ретушований колективний образ населення Гетьманщини, а оперті на солідній джерельній базі історії життів українців ранньомодерного часу. Автор заслуговує на присудження премії для молодих учених 2017 р.

Володимир Петренко

Цікава проблематика дослідження І. Сердюка, але з анотації видно, що автор розглядає Гетьманщину, як територію Російської держави. Не дивно, що такі тези активно доводяться до студенства Києво-Могилянської академії та ПННУ, де є добре підгрунтя їх сприйняття.
Раджу Високоповажній комісії звернути на це увагу.

Ігор Сердюк

Типово радянський прийом (вочевидь, для боротьби з конкурентом) сховатися за вигаданим ім"ям і приписати людині "активне донесення" якихось тез, що падає на "добре підгрунтя". З підгрунтям в ПНПУ і НАУКМА все гаразд і це перевірено обома Майданами. Я готовий до дискусї з науковцем, а з інтернет-тролем будь-яка дискусія непродуктивна. Що до Гетьманщини 18 ст. і Російської імперії раджу почитати класичну працю Зенона Когута "Російський централізм і українська автономія", або книги Віктора Горобця "Влада та соціум Гетьманату", "Присмерк Гетьманщини". Що до мого циклу праць, то якраз і йдеться про відмінність демографічної поведінки населення Гетьманщини від поведінки мешканців центральних районів Російської імперї. І що за рядом показників (напр. вік вступу у шлюб і т.д.) населення Гетьманщини було ближчим до мешканців Франції чи Речі Посполитої, аніж центральної Росії, а це істотно коригує попередні наукові уявлення, в тому числі й відсуває так звану "лінію Хайнала" на Схід.

Назаренко Вадим, кандидат історичних наук

Науковий доробок Ігоря Сердюка добре відомий кожному сучасному досліднику історії Гетьманщини. Попередні дослідження автора з тематики історичної демографії привернули увагу багатьох істориків актуальністю тем, широкою джерельною базою і ґрунтовною методологічною підготовкою, зокрема успішним використанням методів західних історичних шкіл. На сьогодні роботи І.Сердюка вже стали взірцевими дослідженнями у вітчизняній історичній науці. Вони змінили наші уявлення про цілі сегменти історії Гетьманщини XVIII ст., які раніше були малодослідженими.

Людсмла Посохова, доктор історичних наук, професор

Ігор Сердюк добре відомий своїми публікаціями серед дослідників історії України. Його роботи давно привернули мою увагу не тільки своєю безумовно актуальною тематикою, але й доброю методологічною підготовкою, солідною джерельною базою, оригінальністю авторської концепції. Праці Ігоря Сердюка важливі для розв’язання низки наукових проблем з історії ранньомодерної доби, але також вони мають значення і залучаються фахівцями при викладанні курсів «Історія України» та низки спецкурсів, що читають студентам історичних факультетів університетів. Переконана, що Ігор Сердюк заслуговує на присудження йому премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Лук'яненко Олександр Вікторович, кандидат історичних наук

Дослідник добре відомий в Україні та за її межами завдяки неординарному погляду на питання побуту українців минувщини. Тісне переплетення історичних. демографічних, антропологічних студій з прискіпливим аналізом історичних джерел та набутків історіографії продовжують тримати наукові пошуки Ігоря Сердюка у тренді наукових пошуків сучасності. На особливу увагу заслуговує те, що ці дослідження не лежать "мертвим вантажем", підпираючи полиці книгозбірень, а знаходять відгук у широкої аудиторії у формі публічних лекцій, семінарів та інших просвітницьких заходів за участі І.О. Сердюка.

Максим Яременко, доктор історичних наук

Добре знаю і стежу за публікаціями Ігоря Сердюка. Він один із небагатьох сучасних українських істориків, котрі відійшли від вивчення "традиційних" тем історії Гетьманщини, що, своєю чергою, спровокувало своєрідний прорив у наших знаннях про окремі сегменти минулого Лівобережної України 18 ст. Дослідження Сердюка методологічно суголосні новим підходам західної історіографії, їх вирізняє солідне джерельне забезпечення, а результати стосуються широко спектру питань життя соціуму, частину з яких на українському матеріалі історик вивчає, як піонер.

Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент

Історико-демографічні студії ранньомодерного соціуму вимагають скрупульозного пошуку, талановитого виявлення та філігранної інтерпретації потрібної інформації із великого джерельного масиву. Цей матеріал є вдячною основою для все більш актуального – як для теперішніх часів, антропологічного (інколи на противагу національному) підходу в історієписанні сучасної України.
У цьому контексті виявлення та фахова інтерпретація рукописних та друкованих матеріалів з історичної демографії козацького Гетьманату XVIII cт., є більш ніж показовими. Зрозуміти, співставити та оцінити їх непересічну роль упродовж усього існування Гетьманщини аж до її імперської ліквідації, власне, найліпше і допомагають ґрунтовні розвідки та дослідження талановитового полтавського історика Ігоря Сердюка. Молодий дослідник доволі вдало подає оригінальну авторську реконструкцію соціуму міст і сіл козацько-гетьманської доби. Це допомагає не лише ліпше вималювати об’єктивний соціальний портрет козацької автономії під політичною домінацією Російської імперії, але й проаналізувати цілий спектр її політичного, економічного та культурного розвитку загалом. Це дає можливість глибше пізнати історичні процеси в українських містах і селах ранньомодерного часу. Заслугою автора є те, що він по-новому і комплексно залучає до наукового опрацювання низку архівних документів, зокрема численні матеріали із фондів ЦДІАК України, передусім, об’ємний та інформативний Генеральний (Рум’янцевський) опис 1765–1769 рр., матеріали судових та єпитимійних справ із фондів полкових ґродських судів, архівні публікації, серед яких і електронні версії, літературні пам’ятки, наративні та фольклорно-етнографічні джерела. Ігор Сердюк, ґрунтуючись на методологічних принципах передовсім антропологічного, міждисциплінарного та інших методів, намагається створити цілісний портрет соціуму міста і села у контексті конкретних історичних явищ і процесів у лівобережному українському регіоні фактично майже за півстоліття – від середини до початку 80-х рр. XVIІІ ст. Для цього він чи не вперше в сучасній історіографії подає основні соціально-демографічні характеристики міського і сільського населення, здійснює реконструкцію статево-вікової структури, розглядає дитинство, зосібна - сирітство, шлюбність, вдівство, старість, чітко окреслює мікрогрупи, простежує міграційні процеси. Активний науковий пошук і студії Ігоря Сердюка варті усілякої підтримки та популяризації, а їх автор вповні заслуговує на присудження йому премії Президента України для молодих вчених 2017 року.

Олексій Сокирко кандидат історичних наук. доцент

Роботи Ігоря Сердюка добре відомі кожному сучасному досліднику історії України 18 ст.Спектр їхньої тематики доволі різноманітний, але наскрізним науковим інтересом автора є соціальні процеси та структури Раннього нового часу. Дослідження з історичної урбаністики та демографії, що належать перу Ігоря Сердюка, не лише вперше оприявнюють реалії життя населення Козацької України, відкриваючи практично невідомі навіть фахівцям пласти повсякдення. Важливим. поза тим, є й те. що подібного роду студії немислимі без надзвичайно вдумливого опрацювання й аналізу масових джерел - фундаменту історико-демографічних досліджень. Робота з ними вимагає від вченого послідовності, посидючості й надзвичайного ступеня ретельності. Все це, в сукупності, помножене на глибоку аналітику, є притаманним дослідженням Ігоря Сердюка, що, сподіваємося, в подальшому розвинуться в цілком самостійний напрям вітчизняної історіографії Раннього нового часу.

Юрій Волошин, доктор історичних наук, професор

Робота виглядає дуже актуальною, бо історико-демографічні дослідження, які свого часу були одним з чинників появи історичної антропології, в сучасній українській історіографії перебувають в зародковому стані. Разом з тим зростання суспільного інтересу до історії взагалі й історії ранньомодерного періоду зокрема, викликає потребу дослідження демографічних процесів у більш ширшому соціальному вимірі. Поява таких робіт сприяє олюдненню української історії, показує ранньомдерний період не лише як історію безперервних воєн,поразок, зрад і страждань, а й дозволяє побачити тогочасне суспільство як живий організм який складався з різних мікрогруп, представники яких мали власні інтереси й життєві стратегії. Запропонований проект дозволяє з'ясувати як демографічні процеси впливали на життя мешканців Гетьманщини і чим воно відрізнялося він населення України пізніших. ближчих до нас часів. Думаю, що це може мати великий вплив на переосмислення української історії, не лише не науковому, а й на підручниковому й суспільному рівні

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.