Офіційний веб сайт

Молекулярно-генетичні та клінічні дослідження радіаційно-індукованого та спорадичного папілярного раку щитоподібної залози

м11

Представлено Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця

Автор: Дінець А.В., к.м.н.

В роботі досліджено особливості канцерогенезу пост-Чорнобильської папілярної карциноми щитоподібної залози за допомогою аналізу молекулярно-генетичних аномалій. На основі аналізу клінічних та даних молекулярного аналізу доведено роль хронічного лейкоцитарного тиреоїдиту як сприятливого фактору, при наявності якого пост-Чорнобильська папілярна карцинома щитоподібної залози характеризується менш агресивним клінічним курсом.

Автором використано декілька типів мас-спектрометрії для аналізу префракаційованих екстрактів протеїнів, що дозволило визначити потенційні передопераційні маркери при порівнянні протеомних профілів вискодиференційованих карцином, в т.ч. папілярної, та нормальної щитоподібної залози. Автором ідентифіковано протеїни за допомогою мас-спектрометрії, що демонструють різні рівні експресії в доброякісних та злоякісних фолікулярних пухлинах щитоподібної залози за допомогою протеомного аналізу. Проведено оцінку експресії ідентифікованих протеїнів в пост-Чорнобильській та спорадичній папілярній карциномі щитоподібної залози, що дозволило визначити потенційні діагностичні маркери папілярного раку щитоподібної залози.

Створено каталог протеїнів, що складають протеомний профіль рідини доброякісних кіст щитоподібної залози та кістозної папілярної карциноми щитоподібної залози.

Результати роботи дозволили значно розширити наукові данні про молекулярний канцерогенез спорадичного та пост-Чорнобильського папілярного раку щитоподібної залози, що має високе значення в умовах потенційної радіаційної нестабільності в світі, що, зокрема, продемонструвала аварія на АЕС «Фукусіма» в Японії.

 

Кількість публікацій: 22, в т.ч. за тематикою роботи навчальний посібник, 12 статей (5 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації автора складає 73 (згідно з базою даних SCOPUS), h-індекс = 5 та 184 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 6. Отримано 2 патенти України на корисну модель.

Надіслати коментар

Коментарі

Бондарєв Р.В., д.мед.н., професор кафедри хірургії

Наукова робота є актуальною. Зміни на молекулярному рівні відіграють важливу роль в канцерогенезі папілярного раку щітоподібної залози та корелюють з несприятливими клінічними характеристиками пухлини, що впливає на результати хірургічного лікування хворих. Розуміння того, як ці зміни пов̕ язані з канцерогенезом на фундаментальному рівні є важливим елементом ідентифікації новітніх передопераційних діагностичних та прогностичних маркерів, а також розробки нових терапевтичних агентів. Результати досліджень дозволять покращити результати хірургічного лікування хворих з пост-Чорнобильським та спорадичним папілярним раком щитоподібної залози.

Сичинава Р.М., д.мед.н., центр эндокринной хирургии

Научная работа является актуальной, представляет практический интерес для совершенствования диагностики и лечения пациентов с раком щитовидной железы. По результатам данной работы достаточное количество публикаций, что говорит о высоком качестве данного исследования. Результаты, полученные в ходе выполнения данного исследования, позволяют использовать их как практические рекомендации в лечебно-диагностическом алгоритме этой категории больных.

Юзвенко Т.Ю., д.мед.н.

В науковій роботі досліджені та вирішені надзвичайно важливі проблеми злоякісних новоутворень щитоподібної залози: пост-Чорнобильського раку та визначення передопераційних маркерів. Ці напрямки є актуальними і необхідними, оскільки високою залишається захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні, населення якої найбільше постраждало від аварії на ЧАЕС. Дослідження молекулярних передопераційних маркерів є необхідним для клінічної роботи та дозволить визначати злоякісні пухлини щитоподібної залози без інвазійних діагностичних методик .

Дронов О.І., д.мед.н, професор, завідувач кафедри хірургії

Наукова робота важлива та актуальна. Результати висвітлені в фахових рецензованих англомовних журналах, що індексуються в Web of Science та Thomson Reuters. Iмпакт фактор цих журналів високий, статті цитовані більше 10 разів кожна, що свідчить про інтерес серед інших експертів в галузі досліджень раку щитоподібної залози. Данні, що отримані автором в ході виконання роботи, дозволяють використовувати їх в діагностичному та лікувальному алгоритмі цієї категорії пацієнтів.

Ковальська І.О.. д.мед.н., професор НМУ імені О.О.Богомольця

Наукова робота А.В.Дінця є сучасною і, насамперед, актуальною для України,де ще багато років всі ми будемо відчувати наслідки Чорнобильської аварії. Аварія на ЧАЕС призвела до значного підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні, особливо в її північних областях. Ідентифікована в дослідженні когорта дорослих пацієнтів, які були дітьми в 1986р. є унікальною, а проведені молекулярно-генетичні дослідження значно розширили знання про онкогенез радіаційно-індукованих пухлин. Також варто зазначити, що ідентифікація нових передопераційних молекулярних маркерів є одним з актуальних напрямків досліджень, а визначені у дослідженні А.В. Дінця білки, є потенційними до застосування у рутинній клінічній роботі як додатковий тест до тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії.

Верещако Р.И., д.м.н., заведующий кафедрой онкологииГість

Высокий уровень заболеваемости раком щитовидной железы вследствие Чернобыльской аварии требует современного молекулярно-генетического профилирования этой патологии. Работа посвящена не только решению этого вопроса. Результаты исследования позволяют дифференцировать кистозные образования щитовидной железы на злокачественные и доброкачественные, что имеет важное значение в планировании объема операции, позволяет уверенно применять органосохраняющие вмешательства. Высокий индекс цитирования данных исследования в зарубежной специализированной литературе подтверждает научную новизну и практическое значение представленного молекулярно-генетического и клинического исследования папиллярного рака щитовидной железы.

Iryna Kolosenko, PhD, Karolinska Institutet, Stockholm

У цій науковій роботі представлені результати дослідження проведеного на унікальних клінічних зразках пухлин щитоподібної залози. На сьогодні, як в Україні, так і поза її межами, спостерігається зростання кількості пацієнтів діагностованих на це захворювання, проте арсенал терапевтичних заходів є досить обмеженим. Для його розширення потрібно докладати зусиль для вивчення молекулярної природи цього виду раку з метою подальшої розробки лікарських засобів. З іншого боку, необхідно також розробити діагностичні та прогностичні критерії, які б дозволили підбирати індивідуальні режими лікування залежно від агресивності кожної конкретної пухлини. Ці питання було розглянуто у даній науковій роботі, що, поза сумнівами, є надзвичайно важливою та актуальною і вносить вагомий внесок у розуміння природи пухлин щитоподібної залози. Робота є високоякісною, результати отримані за допомогою спектрометрії були підтверджені за допомогою інших методів і корельовані з функціональними ознаками пухлин. Висока якість роботи відзначена публікаціями у провідних реферованих журналах у галузі.

Копчак А.В., професор, д.мед.н.

Високий науковий рівень роботи, її актуальність і новизна не викликають сумнівів. Приємно, коли українські вчені виконують роботу на рівні найкращих Європейських та світових стандартів, із використанням високотехнологічних методів молекулярно-генетичних досліджень та висвітлюють її результати в провідних світових виданнях із високим імпакт фактором. Це шлях до міжнародного визнання не лише здобутків автора, але й вітчизняної медичної науки загалом. Проблема, що піднімається в роботі дуже важлива в нашій країні, що найбільше постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС. Це визначає велике прикладне значення проведених досліджень та можливість їх безпосереднього впровадження в практичну діяльність лікувальних закладів нашої країни. Крім того робота має і загально теоретичне значення, розширюючи уявлення про патогенез новоутворень щитовидної залози В умовах потенційної радіаційної нестабільності в світі результати роботи представляють інтерес для науковців різних країн і галузей науки, що підтверджується великою кількістю міжнародних цитувань. Загалом, хочеться бачити більше робіт такого рівня, виконаних молодими українськими науковцями.

Luqman Sulaiman

I was honored to work with such an enthusiastic talented young researcher in Karolinska Institute in professor Catharina Larsson's group. Andrii has selected a very important topic and a target population in his interesting research. He was very hard working scientist, working with his heart and soul in order to achieve the goals and aims of his research. His work and research carried an important message to the scientific community as well as to the man kind, trying to scientifically prove the aftermath of this historical and tragic catastrophe of Chornbyl.

I believe such as young, motivated and brilliant scientist deserve all the respect and appreciation.
Finally, I wish him all the success and the best carrier and I will never hesitate one moment to work with such a wonderful person again.

Аккуратов Е.Е.

Очень актуальная работа, на мой взгляд. На сегодняшний день исследование мутационных процессов, приводящих к возникновению раков, является очень горячей темой, поэтому понимание молекулярно-генетических изменений, возникающих при развитии злокачественных заболеваний, крайне важно на сегодняшний день. Поиск маркеров диагностики возникновения данного типа рака является не менее актуальной темой, поэтому применение современных протеомных методов представляется очень своевременным для исследований в этой области науки. Уровень публикаций по результатам данной работы очень хороший и позволяет судить о высоком качестве данного исследования.

Товкай О.А. с.н.с., к.мед.н., УНПЦЕХТЕО і Т МОЗ України

Робота актуальна безперечно. Має високий науковий рівень. Верифіковано роль радіоактивного опромінення, як фактору ризику розвитку папілярного раку щитоподібної залози, більш ніж через 25 років після аварії на ЧАЕС.
Дослідження Дінця А. В. проводилося на пост-Чорнобильському папілярному раці щитоподібної залози у дорослих, унаслідок чого ідентифіковані протеїни СК-19 і S100A13, що акумулюються доброякісними та злоякісними кістозними утвореннями щитоподібної залози.
Результати дозволять покращити діагностику та лікування пацієнтів зі спорадичною папілярною карциномою щитоподібної залози, а також пацієнтів, які постраждали унаслідок подібних техногенних катастроф.
Цінність цієї роботи в її практичному значенні.

Черенько С.М., професор, д.мед.н., УНПЦЕХТЕОіТМОЗ України

Дуже актуальна наукова робота, що демострує значні фундаментальні та науково-практичні результати. Автором проведені сучасні молекулярно-генетичні тести на когорті дорослих пацієнтів, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС в дитячому віці, але у яких рак щитоподібної залози був діагностований через 20-25р., тобто в дорослому віці. Постановка наукової гіпотези, дизайн дослідження, власне визначення такої когорти та ідентифікація зразків для дослідження здійснені на високому науковому рівні. Результати дослідження є важливими для лікування та прогнозування пацієнтів, рак щитоподібноїзалози у яких пов’язаний з радіоаційним ураженням.
Іншим важлим напрямком, що був досліджений у роботі А.В. Дінця є дослідження протеому пухлин щитоподібної залози з метою визначення передопераційних маркерів карцином. Проблема передопераційної даіагностики раку щитоподібної залози є однією з актуальних проблем тиреоїдології, а запропоновані рішення в цій роботі дозволять значно покращити результати лікування та діагностики у хворих з класичним гістологічним типом папілярної карциноми щитоподібної залози та її кістозним варіантом.

Барабанчик О.

Аналізуючи основні аспекти наукової новизни слід зазначити, що базуючись на результатах проведеного наукового дослідження, представлено нове вирішення наукового завдання в ендокринній хірургії стосовно удосконалення діагностики молекулярно-генетичних змін у радіаційно-індукованого та спорадичного папілярного раку щитовидної залози, а також верифікації протеїн-маркерів для передопераційної діагностики. Наукові результати, підсумки та висновки обґрунтовані та підтверджені якістю клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень. Вагомим є те, що вперше визначено роль гену, що кодує зворотню полімеразу транскриптази (TERT) для злоякісної трансформації клітин щитоподібної залози. Автором проведено протеомний аналіз кістозної рідини, що акумулюється доброякісними кістами щитоподібної залози та кістозним папілярним раком щитоподібної залози за допомогою мас-спектрометрії LC-MS/MS. В ході дослідження автором визначено потенційні діагностичні маркери кістозного папілярного раку щитовидної залози за допомогою протеомного аналізу рідини, аспірованої з доброякісних та злоякісних кіст щитоподібної залози та доведено, що протеїн S100A6 може бути застосовано для передопераційної верифікації діагнозу злоякісного новоутворення щитовидної залози. Наукові результати отримані в ході виконананої роботи дозволяють використовувати як практичні рекомендації діагностики та лікування даної категорії пацієнтів.

Грузева E.

Очень интересная работа, результаты которой могут быть использованы для усовершенствования методов диагностики и фенотипирования рака щитовидной железы. Публикация данных в рейтинговых высоко цитируемых международных научных изданиях свидетельствует о высоком качестве проведённых исследований и их несомненной актуальности.

Храпач В.В., професор, доктор медичних наук

Актуальність роботи в умовах теріторії, на котру мав радіаційний вплив чорнобильскої катастрофи, безперечний. Автором проведено фундаментальне дослідження діагностики раку щитоподібноії залози на базі сучасних молекулярно-генетичних методів. Особисто слід відзначити покращення при застосуванні запропонованих методів якості диференційної діагностики з добро якісними захворюваннями щитоподібної залози. Таким чином, наведене дослідження та одержані результати, при застосуванні в клінічній практиці дозволить значно підвищити ефективність діагностики і, відповідно, лікування раку щитоподібноії залози.

Мішалов В.Г., професор, д.мед.н., завідувач кафедри хірургії

Наукова значимість роботи висока. Автором приведені рішення декількох актуальних фундаметальних та прикладних проблем щодо досліджень злоякісних пухлин щитоподібної залози: ідентифікація передопераційних діагностичних маркерів папілярної карциноми щитоподібної залози та клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованого підходу до хірургічної тактики на підставі визначення найбільш значимих молекулярних механізмів канцерогенезу радіаційно-індукованої (пост-Чорнобильської) та спорадичної папілярної карциноми щитоподібної залози.
В поданій до конкурсу науковій роботі А.В. Дінцем були досліджені особливості канцерогенезу пост-Чорнобильської папілярної карциноми щитоподібної залози за допомогою аналізу молекулярно-генетичних аномалій. На основі аналізу клінічних та даних молекулярного аналізу, автор роботи довів роль хронічного лейкоцитарного тиреоїдиту як сприятливого фактору, при наявності якого пост-Чорнобильська папілярна карцинома щитоподібної залози характеризується менш агресивним клінічним курсом. Результати роботи дозволили значно розширити наукові данні про молекулярний канцерогенез спорадичного та пост-Чорнобильського папілярного раку щитоподібної залози, що має високе значення в умовах потенційної радіаційної нестабільності в світі.
В науковій роботі використано сучасні підходи до молекулярно-генетичного аналізу: автором застосовані різні типи мас-спектрометрії та проведений аналіз префракаційованих екстрактів протеїнів, що дозволило визначити потенційні передопераційні маркери при порівннянні протеомних профілей виско-диференційованих карцином, в т.ч. папілярної карциноми. Слід зазначити, що науковій роботі був ідентифікований протеїн S100A6 за допомогою SELDI-TOF мас-спектрометрії та доведено роль цього протеїну як потенційного передопераційного маркера папілярного раку щитоподібної залози. Крім того, при даному виді злоякісної пухлини автором вперше були визначені ізоформи S100A6, чим зроблений значний внесок в фундаментальну науку.
Автором проведений молекулярно-генетичний та клінічний аналіз кістозного варіанту папілярного раку щитоподібної залози, та визначені потенційні передопераційні маркери: протеїни цитокератин 19 та S100A13, що можуть бути можуть бути визначені як додатковий параметр до рутинної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, що застосовується в клініці ендокринної хірургії. Крім того, за участі автора було вперше створено каталог протеїнів, що скаладють протеомний профіль рідини доброякісних кіст щитоподібної залози та кістозної папілярної карциноми щитоподібної залози, що має не тільки клінічне значення, але і розширює данні про канцерогенез цих пухлин на фундаментальному науковому рівні.
Окремо хочу зазначити, що в науково-дослідній роботі також було вперше визначено роль гену, що кодує зворотню полімеразу транскриптази для злоякісної трансформації клітин щітоподібної залози та вперше було оцінено мутації промотора TERT 228C>T і промотора TERT 250C>T в пост-Чорнобильській папілярній карциноми.
В цілому, переважна більшість досліджень автора демострує трансляційний підхід, тобто виконані за принципом “від лабораторного столу до ліжка пацієнта”.

Дмитрий У

Очень актуальная работа не только в масштабах Украины, но и других регионов к западу от Чернобыля, заболеваемость растет. Мало публикаций о специфике раков и особенностях диагностики.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.