Офіційний веб сайт

Молекулярно-генетичні та клінічні дослідження пост-Чорнобильського і спорадичного папілярного раку щитоподібної залози

м11

Представлено Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця

Автор: Дінець А.В., к.м.н.

В роботі досліджено особливості канцерогенезу пост-Чорнобильської папілярної карциноми щитоподібної залози за допомогою аналізу молекулярно-генетичних аномалій. На основі аналізу клінічних та даних молекулярного аналізу доведено роль хронічного лейкоцитарного тиреоїдиту як сприятливого фактору, при наявності якого пост-Чорнобильська папілярна карцинома щитоподібної залози характеризується менш агресивним клінічним курсом.

Автором використано декілька типів мас-спектрометрії для аналізу префракаційованих екстрактів протеїнів, що дозволило визначити потенційні передопераційні маркери при порівнянні протеомних профілів вискодиференційованих карцином, в т.ч. папілярної, та нормальної щитоподібної залози. Автором ідентифіковано протеїни за допомогою мас-спектрометрії, що демонструють різні рівні експресії в доброякісних та злоякісних фолікулярних пухлинах щитоподібної залози за допомогою протеомного аналізу. Проведено оцінку експресії ідентифікованих протеїнів в пост-Чорнобильській та спорадичній папілярній карциномі щитоподібної залози, що дозволило визначити потенційні діагностичні маркери папілярного раку щитоподібної залози.

Створено каталог протеїнів, що складають протеомний профіль рідини доброякісних кіст щитоподібної залози та кістозної папілярної карциноми щитоподібної залози.

Результати роботи дозволили значно розширити наукові данні про молекулярний канцерогенез спорадичного та пост-Чорнобильського папілярного раку щитоподібної залози, що має високе значення в умовах потенційної радіаційної нестабільності в світі, що, зокрема, продемонструвала аварія на АЕС «Фукусіма» в Японії.

 

Кількість публікацій: 22, в т.ч. за тематикою роботи навчальний посібник, 12 статей (5 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації автора складає 73 (згідно з базою даних SCOPUS), h-індекс = 5 та 184 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 6. Отримано 2 патенти України на корисну модель.