Офіційний веб сайт

Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій

м7

Представлено Національним технічним університетом "Дніпровська політехніка".

Автор: к.т.н. Деревягіна Н.І., к.г.н. Приходченко Д.В., к.т.н. Соцков В.О., к.т.н. Трегуб М.В. 

 Авторами на основі теоретичних і експериментальних досліджень визначено латеральні та стратиграфічні закономірності зміни складу та якості вугілля як прогнозні критерії його енергоефективного використання. Встановлена мінімально достатня глибина розташування виробок, які надпрацьовуються, що є основним показником для обґрунтування раціональних параметрів кріплення, з урахуванням впливу геомеханічних процесів в гірському масиві. Поверхневі зсувні процеси порушених територій формуються внаслідок встановленого явища техногенної фільтраційної інверсії льосів, яке руйнує макропорову структуру. Визначено можливі методи раціоналізації геодезичного моніторингу та встановлення меж охоронних зон із забезпеченням їх державної реєстрації.

Сформовано концептуальні засади оцінки ресурсного потенціалу територій, технологічного забезпечення видобутку і екологічно чистого використання вугілля, аналітичного та модельного визначення гідрогеомеханічної стійкості ослаблених льосів на всіх етапах розвитку промислово-видобувних регіонів. Запропоновано систему геомоніторингу з урахуванням показників складу та якості сировини, раціональних параметрів кріплення виробок, передзсувного потенціалу активації, параметрів захисту поверхневих площ, мінімізації втрати територій з оптимальним визначенням меж охоронних зон.

 Авторами досліджено і змодельовано комплексний геомоніторинг промислово-видобувних територій з кількісною та якісною параметризацією видобутку та використання вугілля, механізмом техногенної деградації несучих властивостей поверхневих льосових масивів під дією фільтраційної інверсії з урахуванням раціонального використання прилеглих територій. Впроваджено 6 методик і рекомендацій щодо інженерних заходів. Економічний ефект від впровадження склав 5,3 млн. грн.

Кількість публікацій: 103, у т.ч.  за тематикою  роботи 3 монографії, нормативний документ, 62 статті (з них 12 – у зарубіжних виданнях), 36 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Scopus – 7/2 Google Scholar – 101/6. Отримано патент України на винахід.

Надіслати коментар

Коментарі

Петренко Володимир Дмитрович

Робота молодих вчених НТУ «Дніпровська політехніка» виконана на належному науковому і технічному рівнях. З точки зору практичного впровадження її результатів сильною стороною є те, що автори запропонували, а головне – реалізували проект планування, контролю та прогнозу динаміки розвитку в просторі та часі системи “підземний об'єкт - масив гірських порід - наземне середовище”, що дозволяє керувати екологічним станом прилеглої території та соціально-економічною ситуацією на всіх етапах функціонування видобувного підприємства. Також, дійсно цікаві та перспективні результати отримані щодо моніторингу стійкості поверхневих об’єктів, та використання земельних ресурсів, які враховують особливості промислово-видобувних територій. Запропонована методологія, яка відпрацьована на територіях видобутку вугілля, може бути використана при підземній розробці родовищ будь-якого походження. Вважаю, що авторський колектив заслуговує на здобуття премії Президента України для молодих вчених за представлену роботу «Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій».

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри «Мости і тунелі»
Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В.Лазаряна,
Лауреат державної премії в галузі науки і техніки, член-кореспондент Транспортної академії України
Володимир Дмитрович Петренко

Антощенко Микола Іванович

Авторами роботи «КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ» запропоновано використання системи комплексного моніторингу під час освоєння родовищ, який базується на врахуванні всіх рівнів гірничо-видобувної промисловості, починаючи з геолого-розвідувальних робіт і закінчуючи заходами після закриття підприємства. Такий підхід дозволить ефективно виконувати впровадження ресурсозберігаючих підходів до відпрацювання вугільних родовищ та знизить техногенне навантаження регіону.
Вважаю, що висунута робота авторів Деревягіної Н.І., Приходченка Д.В., Соцкова В.О., Трегуба М.В. заслуговує на підтримку і присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Ректор
Донбаського державного
технічного університету
д.т.н., професор Антощенко М.І.

Бекешко Олександр Робертович

ВІДГУК
на роботу:
«КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ»

Авторами роботи створена і впроваджена нова комплексна система геомоніторингу розвитку фронту очисних робіт, що базується на аналізі багатофакторних моделей змін напружено-деформованого стану гірського масиву та встановлених закономірностях взаємовпливу очисних та підготовчих робіт на зближених вугільних пластах. Розроблена система забезпечує вибір раціональних параметрів системи кріплення зі зниженою матеріаломісткістю та дозволяє прогнозувати сталий стан виробки протягом усього терміну її експлуатації.
Робота має суттєвий потенціал практичного використання, оскільки розробки авторів у вигляді методик і рекомендації щодо підвищення ефективності існуючих інженерних заходів підтверджені у 6 документах з реальним економічним ефектом 5,3 млн.грн.
Вважаю, що висунута робота авторів Деревягіної Н.І., Приходченка Д.В., Соцкова В.О., Трегуба М.В. заслуговує на підтримку і присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

В.о. директора
ВСП «Шахтоуправління Павлоградське»
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
Бекешко О.Р.

Мокрицька Тетяна Петрівна

Після ознайомлення з рефератом роботи «Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій», можна зробити висновок, що автори виконали дійсно комплексні та якісні як теоретичні, так і експериментальні дослідження. Ними застосовано актуальні методи вуглепетрографії, літології, використано результати вуглехімічних та хіміко-технологічних методів (досліджено 374 шліфів у прохідному світлі) при шахтних експериментах. Експериментальні дослідження проведені на сучасному обладнанні,а для моделювання використані ліцензійні програмні комплекси Golden Software Surfer,Statistica Statsoft, Solidworks, ANSYS та Modflow. Це дозволило провести унікальні експерименти, результати яких мають фундаментальне та прикладне значення для вітчизняної науки. Про це також свідчить кількість публікацій із тематики роботи в виданнях, індексованих в наукометричних базах Scopus і Google Scholar. Треба відзначати саме практичну цінність і реалізацію роботи у реальних умовах. Авторами реалізовано наступні методики: комплексної оцінки стійкості льосових схилів, підсилення основ фундаментів,технологічний регламент кріплення та охорони виїмкових виробок на пологих пластах,визначення раціональних параметрів розташування та засобів кріплення виробок, що надпрацьовуються, в тонкошаруватому масиві слабких порід. Також результати роботи запроваджені із економічним ефектом у 5,3 млн грн на реальних об’єктах. Тому,вважаю за потрібне порекомендувати до відзначення Деревягіну Н.І., Приходченко Д.В., Соцкова В.О., Трегуба М.В. премією Президента України для молодих вчених.

Завідувач кафедри геології та гідрогеології
Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара,
Д.геол.н., професор МокрицькаТ.П.

Терентьєв Олег Маркович

ВІДГУК
на роботу: «Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій»

В регіонах центральної та східної України, на території яких ведеться інтенсивна розробка корисних копалин, за останні десятиліття спостерігаються зміни природного середовища. Це відбувається внаслідок осідання земної поверхні, деградації породних масивів при зміні гідродинамічного та геомеханічного режимів територій, тощо.
Наразі відсутні науково обґрунтовані підходи, які б комплексно вирішували питання прогнозування розвитку земель з урахуванням специфіки природних та антропогенних процесів. Це обумовило актуальність задач, розв’язаних у представленій роботі, та її науково-практичну значимість.
Авторами сформовано концептуальні засади оцінки ресурсного потенціалу територій, технологічного забезпечення видобутку і екологічно чистого використання вугілля. Аналітичного та модельного визначення гідрогеомеханічної стійкості ослаблених льосів на всіх етапах розвитку промислово-видобувних регіонів.
Вперше створена та впроваджена нова система геомоніторингу з урахуванням показників, наприклад, як складу та якості сировини, раціональних параметрів кріплення виробок та ін. Встановлено, що вплив очисних робіт провокує зростання напружень до 350 - 400% в кріпленні виробок, що надпрацьовуються. Вперше доведено, що анізотропія льосового масиву набуває інверсії внаслідок техногенного впливу фільтраційних і деформаційних процесів при девіаторі напружень 150...200 кПа. При цьому значення коефіцієнта фільтрації в горизонтальному і вертикальному напрямках відрізняються до 9 разів.
Високий рівень вирішення поставлених задач доведений застосуванням сучасних програмних комплексів комп’ютерного моделювання та обробки даних (Modflow, Surfer та ін.). Характеристики міцності та деформаційних властивостей ґрунтів отримані на сучасному обладнанні – стабілометрі Tri-Scan 50 (Великобританія), пресі КС-200/EUR (Італія). Під час проведення шахтних експериментальних досліджень вивчено 374 шліфів у прохідному світлі (POLAM P-312).
Результати досліджень авторів використані в методиках, рекомендаціях щодо підвищення ефективності інженерних заходів та підтверджені економічним ефектом 5,3 млн. грн. Впровадження однієї з методик викликало річний економічний ефект 2,45 млн грн на шахті “Самарська”. Річний економічний ефект при проектуванні лави № 171 шахти “Степова” з використанням методики склав 338 тис грн.
Тому, вважаю, що висунута робота авторів Деревягіної Н.І., Приходченко Д.В., Соцкова В.О., Трегуб М.В. заслуговує на присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

професор кафедри електромеханічного
обладнання енергоємних виробництв,
КПІ ім. Ігоря Сікорського
д.т.н., проф О.М. Терентьєв

Тревого І.І.

ВІДГУК НА НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ
«КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ»

Раціональне використання природних ресурсів має бути основою функціонування та розвитку усіх видів промисловості. Розвинені крани світу переходять на етап екологічно чистих виробництв, з мінімальним втручанням у розвиток навколишнього природного середовища. Доречно було б провести адаптацію відповідних концептуальних засад для видобувної промисловості України, яка є достатньо розвиненою у центральних та східних регіонах.
Однією із можливостей отримання вихідної системної інформації для проведення ґрунтовного аналізу і прийняття управлінських рішень, є розроблення системи моніторингу навколишнього природного середовища. Авторами роботи, з огляду на специфіку об’єкту дослідження, пропонується запровадження системи геомоніторингу, яка дозволяє одночасно досліджувати різну інформацію: щодо складу покладів корисних копалин, найкращих методів їх видобування, врахування специфічних геологічних та гідрогеологічних характеристик, даних геодезичного моніторингу зсувних процесів та особливостей використання прилеглих територій, що знаходяться у безпосередній близькості.
Область застосування геомоніторингу включає практично усі види промисловості. Автори наголошують на це у роботі. Дослідження проведені на прикладі різних об’єктів Дніпропетровської області, де розвинена видобувна промисловість.
Важливим є наукове значення роботи, адже автори встановили закономірності між якістю вугілля та напрямами його подальшого енергоефективного використання, деформаційними процесами під час довготривалого техногенного навантаження регіону та прогнозуванням стійкості ґрунтових схилів, видом охоронних зон і конфігурацією меж під час їх проектування та встановлення на місцевості. Практична цінність роботи підтверджена впровадженими у виробництво методиками і технічними рекомендаціями. Економічний ефект від впровадження елементів роботи становить 5,3 млн.грн.
Вважаю, що роботу виконано на високому рівні, результати мають значну наукову та практичну цінність, а її автори Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. заслуговують присудження щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Д.т.н., професор, професор кафедри геодезії
Національного університету
«Львівська політехніка» І.С. Тревого

Мамонов Костянтин Анатолійович

Відгук
на роботу:
"КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ"

Перехід до впровадження концепції сталого розвитку у всіх сферах життєдіяльності людини потребує використання абсолютно нових методів управління територіями. Промислові регіони окрім розвиненої промислової інфраструктури мають зворотною сторону успіху – складну екологічну ситуацію. Екологічно депресивні регіони потерпають від неефективного використання територій, де проводиться видобування корисних копалин, а також у місцях, де корисні копалини вичерпані. Саме для вирішення проблеми раціоналізації використання територій, автори пропонують запровадити систему геомоніторингу.
Важливою специфікою роботи є системне вирішення проблеми кількісного та якісного відображення змін територій, на яких відбувається видобування корисних копалин. Важливим аспектом є забезпечення контролю та прогнозу динаміки розвитку в просторі та часі системи “підземний об'єкт - масив гірських порід - наземне середовище”. Також у роботі сформовано основи оцінки ресурсного потенціалу територій, технологічного забезпечення видобутку і екологічно чистого використання вугілля тощо. Робота є своєчасною і актуальною, у зв’язку з переорієнтацією напрямів видобування корисних копалин у світі.
З огляду на наявність достатньої кількості наукових публікацій, в тому числі цитованих видань наукометричної бази Scopus, значний економічний ефект, вважаю, що автори Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. гідні отримати Премію Президента України для молодих вчених.

Д.е.н, професор,
завідувач кафедри земельного адміністрування
та геоінформаційних систем
Харківського національного університету
міського господарства
ім. О.М. Бекетова

Калинич Іван Васильович

Відгук на роботу
«КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ»

Проведення моніторингу земель та здійснення заходів щодо їх охорони є важливим завданням, яке формує державну безпеку. Для земель, які піддаються дії негативних процесів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин постає необхідність розроблення такої системи моніторингу, яка б комплексно вирішувала питання прогнозування розвитку земель з урахуванням специфіки різних природніх та антропогенних процесів. Область застосування геомоніторингу включає практично усі види промисловості. На цьому у роботі наголошують самі автори, але дослідження проводяться на прикладі територій Дніпропетровської області, де розвинена видобувна промисловість.
Для виконання дослідження видобувна промисловість взята не випадково, адже зв’язки: підземний об'єкт - масив гірських порід - наземне середовище найбільш явно можна простежити саме для відповідного виду промисловості.
Важливим аспектом дослідження є поєднання чотирьох напрямів: геологічного (на етапі дослідження наявних покладів корисних копалин), гірничого (на етапі вибору методу їх раціонального видобування), гідрогеологічного (на етапі забезпечення стійкості масивів, які потенційно можуть піддаватися зсувним процесам) та геодезично-землевпорядного (на етапі обгрунтування та проведення наземного моніторингу). Усі відповідні складові авторам вдалося об’єднати у геомоніторинг, який має бути обов’язковим для промислових територій, на яких відбувається видобування корисних копалин.
Враховуючи значну кількість публікацій за темою дослідження, загальний високий рівень роботи, її інноваційність, вважаю, що колектив авторів Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. заслуговують присвоєння премії Президента України для молодих вчених.

Канд.техн.наук, доцент,
декан географічного факультету
Ужгородського національного університету І.В. Калинич

Князь Олександр Вікторович

Відгук
на роботу
"КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ГЕОМОНІТОРИНГУ ПРОМИСЛОВО-ВИДОБУВНИХ ТЕРИТОРІЙ"

Авторами проведено дослідження, яке призвело до розроблення комплексної системи геомоніторингу промислово-видобувних територій. У роботі враховані такі показники промислових територій: ресурсний потенціал, технологічне забезпечення енергоефективного видобутку сировини, потенційна гідрогеомеханічна стійкість масивів, а також особливості комплексного використання прилеглих територій.
Проведене мультидисциплінарне дослідження цілком вкладається у концепцію сталого розвитку територій. Не дивлячись на те, що дослідження проведені на прикладі підприємств з видобування корисних копалин Дніпропетровської області, результати можуть бути адапловані для інших регіонів. З урахуванням систематизованої специфіки виробництва, а також запропонованих підходів до захисту територій, які знаходяться у безпосередній близькості до промислових підприємств, робота набуває статусу комплексного дослідження. Поєднання, на перший погляд, не сумісних напрямів дослідження призвело до появи актуальної і добре структурованої роботи. Вважаю, що автори роботи Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. заслуговують на отримання премії Президента України для молодих вчених.

Канд.екон.наук, доцент,
декан факультету інженерів-землевпорядників
Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва О.В. Князь

Лагоднюк Олег Анатолійович

Відгук
на роботу
«Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій»

Авторами порушено важливу проблему, яка має суттєве значення не лише для території східної частини України, де широко розвинена промисловість. Не дивлячись на те, що Україна традиційно вважається аграрною державою, наявність великої кількості промислових територій провокує необхідність впровадження їх раціонального використання.
Для вирішення порушених проблем, авторами створено методологію кількісного відображення техногенних змін промислово-видобувних регіонів з використанням геомоніторингу, що включає в себе низку складових: планування, контроль та прогноз динаміки розвитку в просторі та часі системи “підземний об'єкт - масив гірських порід - наземне середовище”. З урахуванням міждисциплінарного дослідження, сформовано концептуальні засади оцінки ресурсного потенціалу територій, технологічного забезпечення видобутку і екологічно чистого використання вугілля, аналітичного та модельного визначення гідрогеомеханічної стійкості ослаблених льосів на всіх етапах розвитку промислово-видобувних регіонів.
Запропонована система геомоніторингу, з урахуванням показників складу та якості сировини, раціональних параметрів кріплення виробок, передзсувного потенціалу активації, параметрів захисту поверхневих площ, мінімізації втрати територій з оптимальним визначенням меж охоронних зон може використовуватися для будь-яких промислових територій незалежно від методу видобування корисних копалин.
Загалом, вирішено проблему створення комплексної системи геомонітроингу для промислових територій, на яких домінує видобувна промисловість. Дослідження проведені з урахуванням регіональних особливостей видобування корисних копалин на підконтрольних Україні територіях. У зв’язку зі зменшенням площ територій, де знаходяться поклади корисних копалин, важливо максимально враховувати специфіку, в тому числі прилеглих територій, а також забечпечувати діяльність промислових підприємств у векторі сталого розвитку територій. Авторам вдалося провести цікаве і актуальне дослідження. З урахуванням великої кількості наукових праць, цитованість авторів, вважаю, що Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. заслуговують отримання щорічної премії Президента України для молодих вчених.

Канд.техн.наук, доцент,
проректор з науково-педагогічної,
методичної та виховної роботи
Національного університету водного
господарства та природокористування О.А. Лагоднюк

Петраковська Ольга Сергіївна

ВІДГУК
на роботу:
«Комплексна система геомоніторингу промислово-видобувних територій»

Авторами досліджена важлива науково-прикладна проблема раціонального використання промислових територій, які протягом тривалого часу зазнають функціональної, просторової та технологічної трансформації під впливом різних факторів. Зазначена проблема є міждисциплінарною і має бути вирішеною при поєднанні знань фахівців різних галузей: гірників, геологів, гідрогеологів, маркшейдерів, геодезистів, землевпорядників, містобудівників тощо.
Дотепер кожен з компонентів раціонального використання промислових територій досліджувався окремо, але інтеграція їх в єдину систему та базі проведення комплексного моніторингу призвело до створення принципово нового підходу, який дозволяє вирішити такі завдання сьогодення як прогнозування стійкості ґрунтових схилів у просторі і часі та визначення зон дії обмежень на промислових та прилеглих територіях. Важливо, що кожен з складових системи геомоніторингу може ефективно бути використаний при дослідженні не тільки промислових територій, а й на деградованих землях внаслідок дії природніх чинників.
Робота, яка подана на здобуття премії Президента України для молодих вчених є завершеною науковою працею, у якій запропоновано проведення комплексної системи моніторингу промислово-видобувних територій з метою підвищення раціонального використання промислових територій та земель що знаходяться в зоні їх впливу. Авторами роботи створені і впроваджені нові науково-методичні основи фіксування і прогнозування змін промислово-видобувних територій з часом.
З урахуванням кількості та якості наукових публікацій за темою роботи, їх цитованості, а також економічного ефекту від впровадження у розмірі понад 5,3 млн. грн, вважаю, що робота заслуговує уваги та підтримки, а її автори Деревягіна Н.І., Приходченко Д.В., Соцков В.О., Трегуб М.В. присудження премії Президента України для молодих вчених.

Д.техн.наук, професор,
завідувач кафедри землеустрою
та кадастру
Київського національного університету
будівництва і архітектури О.С. Петраковська

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.