Офіційний веб сайт

Інформаційні технології оцінки антропогенного впливу на лімнологічні екосистеми України

м12

Представлено Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України.

Автори:  к.т.н. Радчук І.В., к.т.н. Охарєв В.О., к.т.н. Загородня С.А.

Авторами запропоновано підходи до екологічної оцінки стану лімнологічних екосистем, що засновані на використанні інформаційних технологій дистанційного зондування Землі з космосу та використанні методу онтологій для створення паспорту лімнологічного об’єкту. Пропонується поєднання методів наземного моніторингу лімнологічних екосистем із технологіями космічного моніторингу для визначення специфіки та інтенсивності антропогенного впливу на озера та прибережні території.

Визначено основні фактори антропогенного навантаження на низку лімнологічних екосистем регіону Західного Полісся, в тому числі, озер Світязь і Нобель, встановлено тенденцію до інтенсифікації евтрофікаційних процесів в акваторіях. Вдосконалено технології моніторингу динаміки водного режиму озер шляхом побудови батиметричних карт озер за результатами гідроакустичних вимірів та дешифрування космічних знімків. Картографічні моделі підводного рельєфу для озер регіону Західного Полісся та національного природного парку «Синевир» реалізовані в геоінформаційному середовищі.

Розроблено інформаційну модель паспорту озера на основі використання методу онтологій та визначені правила побудови інтерфейсу користувача.

Результати досліджень використані в заходах з територіального екологічного управління, зокрема, в низці природних заповідників та національних парків України.

Кількість публікацій: 52, у т.ч. за тематикою  роботи монографія, 7 статей (4 – у зарубіжних виданнях), 18 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 8 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 2.

Надіслати коментар

Коментарі

д.ф.-м.н., ст.н.с. М.Л. Миронцов

Актуальність проблеми дослідження екологічного стану та відновлення водних ресурсів (забезпечення суспільства якісною питною водою) не викликає сумнівів. Отже, створення та впровадження інформаційних технологій для застосування в задачах управління екологічною безпекою лімнологічних об’єктів (озерних екосистем) України як джерел прісної води є стратегічною задачею. Оригінальним і важливим науково-технічним результатом роботи є поєднання дистанційних і контактних методів. Таке «ноу-хау» додає отриманим результатам незаперечну вагомість, практичне значення яких полягає у можливості менш витратними методами здійснювати контроль за станом водних систем та аналізувати антропогенне навантаження на лімнологічний об’єкт.

Вважаю, що автори роботи «Інформаційні технології оцінки антропогенного впливу на лімнологічні екосистеми України» беззаперечно заслуговують на відзнаку Премією Президента України для молодих вчених.

д.ф.-м.н., ст.н.с., Лауреат Премії Президента України для молодих вчених Миронцов Микита Леонідович

Хлобистов Євген

Робота «Інформаційні технології оцінки антропогенного впливу на лімнологічні екосистеми України» являє собою завершене комплексе дослідження оцінювання антропогенного впливу на лімногологічні системи України. Актуальність таких досліджень зумовлена підвищенням вимог до оперативності та повноти інформації при проведенні моніторингу, що проводиться як контактними методами, так і методами дистанційного зондування Землі. Серед позицій наукової новизни найбільш значущими є вдосконалення інформаційніх технологій встановлення реальної просторової роздільної здатності методів дистанційного зондування Землі у видимому оптичному спектрі для лімнологічних систем, крім того, вперше побудовано 3D моделі ряду лімнологічних систем (озера Світязь, Нобель, Омит, Синевир, Озірце, Любязь, Біле); встановлено динаміку евтрофікаційних процесів в залежності природних і антропогенних чинників для озер Нобель, Світязь, Синевир, Озірце; запропоновано інформаційну технологію створення паспорту лімнологічної системи (реалізовано для лімнологічної екосистеми озера Нобель) на основі онтологічного підходу та за даними багаторічного екологічного моніторингу.
Практична цінність отриманих результатів полягає в синтезуванні базу космічних знімків для задач екологічного моніторингу озер Поліського регіону, у створенні методології оцінки стану лімнологічної системи на основі застосування методів дешифрування космічних знімків прісноводних водойм, яка може бути застосована для оцінки ступеню антропогенного впливу будь-якої кожної ділянки акваторії довільної площі, а також у розробці технології створення паспорту лімнологічної системи озера Нобель, що дозволяє здійснювати оперативне екологічне управління в залежності від інтенсивності антропогенного впливу.
Колективом молодих дослідників запропоновано та математично обґрунтовано нову методику дослідження явищ поглинання та розсіювання, створена експериментальна модель апаратури для контактного дослідження явищ поглинання, розсіювання та відбиття світла. Цікавим є те, що на основі проведених експедицій було побудовано карту ізобат та рельєфу дна окремих частин оз. Світязь, зокрема затоки Бужня та найглибшої частини озера, а також відпрацьовано методику гідроакустичного вивчення донного рельєфу озер достатньо ефективна для морфолітогенетичного аналізу різних за походженням озерних улоговин, створено картографічні моделі техногенного та антропогенного навантаження на локальну лімнологічну систему з одночасним поєднанням контактних і дистанційних методів, проведено батиметричну зйомку та картування глибин і рельєфу дна озера Синевир.
Наведене вище дозволяє мені дозволяє зазначити високу теоретичну та практичну цінність представленого дослідження, а колектив авторів, у складі Радчука І.В., Охарєва В.О. та Загородньої С.А., заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.

Хлобистов Євген Володимирович, доктор економічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Директор Міжнародного науково-дидактичного інституту Вищої Школи економіки та гуманітаристики (м.Бельсько-Бяла, Польща)

Мальований Мирослав

Представлена на премію робота має внутрішню єдність і спрямування на вирішення конкретних науково – практичних завдань. Авторами в роботі представлено реалізацію комплексних методів досліджень щодо кожного конкретного природного об’єкту, що передбачає якісний аналіз та структурування проблеми, формування певних критеріїв оцінки, створення моделі складної екологічної системи, розроблення відповідної процедури оцінювання її стану та можливості прогнозування подальшого розвитку. Дослідження кількісних і якісних показників українських озер, створення паспортів гідроекосистем актуальні та мають високий рівень практичного значення. Вважаю, що дослідження які представлені в роботі «Інформаційні технології оцінки антропогенного впливу на лімнологічні екосистеми України» мають наукову новизну і практичну значущість та колектив авторів Радчук І.В., Охарєв В.О., Загородня С.А.., без сумніву, заслуговує на присудження Премії Президента України для молодих вчених.
Мирослав Мальований, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Національного університету "Львівська політехніка"

Красовський Григорій Якович.

Водні ресурси прісноводних озер України - стратегічний запас питної води, який в деякій мірі обумовлює рівень її національної безпеки.Інформаційне забезпечення прийняття рішень по управлінню його якості потребує залучення сучасних технологій отримання, тематичної обробки даних, які характеризують поточні екологічні стани і чинники анторпогенного впливу на лівнологічні системи держави. Розробці таких технологій присвячена робота, яка висувається на здобуття премії Президента України. В ній отримані нові наукові результати, які сприяють прийняттю ефективних природоохоронних рішень спрямованих на охорону водних ресурсів озер.
На мою думку,робота та її автори заслуговують присудження цієї премії.

Красовський Григорій Якович - завідувач кафедри "Геонфірмаційних технологій та космічного моніторингу Землі" Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в газузі науки і техніки.

Черкез Євген Анатолійович

На сьогодні стан поверхневих вод України є досить складним і потребує усестороннього моніторингу. Одним з найважливіших складових водного середовища є лімнологічні системи з власним циклом життєдіяльності. Розвиток даних систем та їхній якісний стан потребує постійного вивчення та охорони. В рамках даної проблеми представлена авторським колективом робота «Інформаційні технології оцінки антропогенного впливу на лімнологічні екосистеми України» є актуальною і полягає у вивченні екологічних аспектів лімнологічних систем за допомогою методів дистанційного зондування землі на прикладі території Українського Полісся. Представлена наукова робота виконана на високому теоретичному та практичному рівні, має вагоме практичне значення, а колектив виконавців заслуговує на відзнаку премією Президента для молодих вчених.
Черкез Євген Анатолійович, доктор геол.-мін наук, професор кафедри інженерної геології і гідрогеології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Красовський Григорій Якович.

На сьогодні у багатьох державах все гостріше постає проблема чисто питної води. Не обминає вона і деякі місцевості України, особливо в зоні розвантаження фільтратів із звалищ побутових відходів, високомінералізованих шахтних вод, таке інше. Не секрет. що якість водних ресурсів штучних українських водосховищ в більшості випадків -незадовільна і для питного використання потребує спеціальних технологій очищення. Якість водних ресурсів озер,як правило, суттєво краща ніж у водосховищах і по суті є важливим стратегічним запасом держави. Цей запас потребує постійного прийняття обгрунтованих природоохоронних рішень, щоб зберігалися високі нормативи його екологічного стану. Тому тематика представленої роботи надзвичайно актуальна. Вважаю, що її автори заслуговують присудження премії Президента України.

Красовський Григорій Якович,завідувач кафедри геоінформаційних технологій і космічного моніторингу Землі, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Триснюк Василь Миколайович

Актуальність запропонованих авторами досліджень в представленій роботі виходить із необхідності інформаційного забезпечення ефективних рішень при проведенні постійного та системного моніторингу лімнологічних систем.
Сучасна концепція реалізації цього забезпечення полягає в використанні методів дистанційного зондування Землі з космосу та візуалізації геопросторових даних в тематично орієнтовані картографічні моделі. На основі результатів отриманих в роботі можна здійснювати оцінку ступеня антропогенних впливів на довільні ділянки акваторій прісноводних об’єктів України і розробити рекомендації по мінімізації даних впливів. Враховуючи рівень проведених досліджень та отримані вагомі результати, висловлюю свою підтримку науковій роботі колективу
Триснюк Василь Миколайович професор кафедри обладнання харчових технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя

Сінна Олена Іванівна

У сучасній науці все більше зростає роль міждисциплінарних досліджень, і хоча впровадження інформаційних технологій для вивчення екосистем різного типу не можна вважати абсолютно новітнім підходом, а скоріш - безумовною вимогою часу, однак особливої уваги заслуговують роботи, де міждисциплінарний підхід реалізовано якісно, із однаково високим рівнем володіння авторами - кожною дисципліною, напрямом, залученим у розробки, із здатністю генерувати нові результати на перетині циз напрямів. У даній роботі необхідним було якісне проведення польових досліджень, фахові знання та навички по роботі з даними дистанційного зондування Землі, проведення комплексного аналізу та оцінки антропогенних впливів на лімнологічні екосистеми, із застосуванням набору вихідних даних та параметрів та залученням засобів геоінформаційних систем. Роботи такого рівня із багаторічним досвідом досліджень однозначно заслуговують на увагу управлінських органів та структур, мають впроваджуватися в інших регіонах України та отримувати підтримку для подальшого розвитку.

Вважаю, що представлена робота авторського колективу молодих учених заслуговує на присудження Премії Президента України.

Сінна Олена Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Архипова Людмила Миколаївна

Представлена авторами робота на здобуття премії на сьогодні є досить актуальною, оскільки присвячена питанням удосконалення інформаційної системи для оцінки антропогенного впливу на озерні екосистеми. Актуальність досліджень визначається, крім того, зростанням вимог до підвищення оперативності та повноти інформації при проведенні моніторингу лімнологічних систем з метою створення оптимальних форм управління екологічною безпекою поверхневих водойм. При сучасному розвитку інформаційних технологій авторами ефективно поєднані контактні і дистанційні методи досліджень. Контактні методи дозволяють одночасно досліджувати фізичні, хімічні, біологічні параметри об’єкту. За допомогою дистанційних методів проводиться географічна прив’язка результатів, що отримані контактними методами, та здійснення спостережень за динамікою рівня води, антропогенним навантаженням прибережних територій тощо. Слід підкреслити, що важливість досліджень закономірностей функціонування озерних екосистем зростає в зв’язку з надмірним антропогенним навантаженням, яке призводить до зміни водного режиму озер та гідробіологічних характеристик води, що відбувається в умовах збільшення рівня евтрофування. В представленій авторами роботі наукова новизна доведена на прикладі інтенсивних змін водних екосистем Поліського регіону України з великою кількістю озерних водойм, поєднаних між собою і з басейновою системою р. Прип’ять. Вважаю, що представлена робота на сьогодні є науково цінною з точки зору збереження водних ресурсів, контролю за станом водних об'єктів України, підвищення рівня екологічної безпеки гідроекосистем, а авторський колектив заслуговує на присудження премії Президента України для молодих вчених.

Ольга Томченко

Проблема чистої води на сучасному етапі стає все більш актуальною в зв'язку із зростаючим впливом людини на навколишнє середовище. Як компонентам природного ландшафту, озерам властиво швидко і чутливо реагувати на зміни зовнішнього середовища. Тому оцінка наслідків антропогенного впливу на озера є вельми необхідна з точки зору наукового вирішення проблеми. Актуальність запропонованих авторами досліджень виходить із необхідності прийняття ефективних рішень при проведенні постійного та системного моніторингу лімнологічних систем в першу чергу на основі методів ДЗЗ, а також можливістю візуалізації великих об’ємів даних з географічною прив’язкою та організації постійного моніторингу. Варто відмітити, що робота має важливе практичне значення та впроваджена при виконанні завдань в територіальних органах управління та адміністраціях природно –заповідних територій де розташовані лімнологічні об’єкти на яких проводились безпосередні експериментальні роботи авторами.

Томченко Ольга Володимирівна, кандидат технічних наук науковий співробітник відділу системного аналізу ДУ «Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України»

Корбутяк Василь Михайлович

Окрім пунктів обгрунтування актуальності та новизни, котрі було вказані авторами проекту, слід зауважити додаткову цінність представленої роботи, з точки зору забезпечення доступу до відкритих даних та їх викорстання, про що йдеться у Постанові КМУ №835.
Запропонована концепція інформаційного забезпечення оцінювання антропогенного впливу на озерні системи була розроблена на основі багаторічних натурних спостережень, що дозволило отримати обгрунтовані результати та забезпечити високий рівень роботи.
Вважаю, що робота та її автори заслуговують присудження Державної премії в галузі науки і техніки.

Корбутяк Василь Михайлович, доцент кафедри землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики Національного університету водного господарства та природокористування

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.