Офіційний веб сайт

Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд

р32

Представлено Державним вищим навчальним закладом "Український державний хіміко-технологічний університет".

 

Автори: Бусигін Б.С., Дробот С.А., Кравченко О.В., Кублановський В.С., Півоваров О.А., Рудаков Д.В., Стусь В.П., Хоменко О.Є.

 

Метою роботи є створення і впровадження сучасного екогеотехнологічного циклу, який поєднує розвідку (картування), видобування та первинну переробку уранових руд на наукових засадах геоінформаційного відображення родовищ, підземної геоенергетики, низькотемпературного плазмохімічного електролізу та комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу, що є підставою високоефективного та екобезпечного виробництва стратегічної сировини.

Новітня геоіформаційна основа картування уранових родовищ складається з розроблених уперше (або вдосконалених) засобів інтегрованого аналізу геолого-геофізичних і геохімічних даних та аерокосмічних геозображень, що поєднує спеціалізована система "Рапід". У технологічній ланці первинної переробки радіоактивних руд авторами обґрунтована і запроваджена принципово нова технологія очищення рідких радіоактивних відходів плазмою тліючого розряду у реакторах безперервної дії. Крім очищення від радіонуклідів у реакторі нейтралізуються складні органічні сполуки та патогенна мікрофлора. 

Складові екобезпечності технологічного циклу поєднує система створеного авторами комплексного моніторингу, що вміщує геоінформаційну та радіо біохімічну складові (науково-методологічна основа структурування і функціонування геоінформаційних моделей геоекосистеми уранодобувного регіону; модель массоперенесення, прогнозу та контролю ланцюга можливого руху радіоактивних речовин від джерел поховання з урахуванням дочірніх радіонуклідів). Розроблено регламент санітарно-гігієнічних запобіжних заходів, що ґрунтуються на розкритому механізмі та біологічному значенні поєднаного впливу радіації та важких металів по типу біосумації.

Практична ефективність від впровадження створеної екогеотехнології на уранових шахтах, підприємствах первинної переробки руди та об'єктах складування відходів підтверджується економічною складовою (0,5 млрд. грн) та попередженим екологічним збитком (245 млн. грн).

 

Кількість публікацій: 25 монографій, 231 стаття. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 108 (згідно з базою даних Scopus) та 1095 (згідно з базою даних Google Scholar). Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 38 патентами України. За даною тематикою захищено 6 докторських та 16 кандидатських дисертації.

Надіслати коментар

Коментарі

Гість

******

Гасик Михайло Іванович

Представлена робота "Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд"(№32) є надзвичайно актуальним та важливим комплексом досліджень в галузі хімічних технологій, ядерної енергетики, екологічної безпеки.Пріоритетним напрямком роботи є створення і впровадження сучасного екогеотехнологічного циклу, який поєднує розвідку, видобування та первинну переробку уранових руд на наукових засадах геоінформаційного відображення родовищ, підземної геоенергетики, низькотемпературного плазмохімічного електролізу та комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу, що є підставою високоефективного та екобезпечного виробництва стратегічної сировини. Одним з результатів роботи є створення системного підходу до екогеотехнологічного циклу, який дозволяє використовувати різнорідні і багаторівневі геодані з різних джерел. Доказана принципова можливість та запропоновано метод низькотемпературного плазмового електролізу для виділення сполук штучних радіоактивних та трансуранових елементів з використанням реактора періодичної та безперервної дії, який пройшов дослідно- промислову перевірку. Встановлено механізм виділення трансуранових елементів, який полягає в утворенні комплексних сполук з пероксидами та над пероксидами кисню і за рахунок катодного під луження перехід в нерозчинні сполуки. Виявлено роль коагулянтів та провідних добавок, кількість рециклів для інтенсифікації процесу.
Автори цієї роботи є відомими в Україні і світі фахівцями в галузі хімічних технологій. Вважаю, що їх робота заслуговує здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2017 році.

Завідувач кафедри електрометалургії Національної металургійної академії України, доктор технічних наук, академік НАН України, тричі лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, професор Гасик М.І.

Гість

******

Волошин Вячеслав Іванович

Авторами запропонована новітня технологія пошуку та переробки уранових руд на основі сучасних науково-технічних рішень.
Вперше розроблено та випробувано комплексну систему з використанням засобів інтегрованого аналізу різнорідних та багатовимірних
геоданих з різних джерел(включаючи дані дистанційного зондування Землі)об'єднану в багато-модульну геоінформаційну систему
РАПІД,що забезпечує управління формуванням комплексного аналізу та прогнозування.
Той факт,що ефективність та достовірність системи підтверджена авторами для конкретних родовищах Китаю,Узбекистану та Казахстану
безсумнівно свідчить про практичну значемість представленної роботи.
Вважаю,що представлена на конкурс робота має фундаментальне наукове та прикладне значення,а автори безумовно заслуговують на при-
судження Державної премії України в галузі науки і техніки.

Волошин Вячеслав Іванович-кандидат технічних наук,лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,радник начальника
Національного центру управління та випробування космічних систем України.

Гість

******

Гасик Михайло Іванович

Представлена робота "Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд"(№32) є надзвичайно актуальним та важливим комплексом досліджень в галузі хімічних технологій, ядерної енергетики, екологічної безпеки.Пріоритетним напрямком роботи є створення і впровадження сучасного екогеотехнологічного циклу, який поєднує розвідку, видобування та первинну переробку уранових руд на наукових засадах геоінформаційного відображення родовищ, підземної геоенергетики, низькотемпературного плазмохімічного електролізу та комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу, що є підставою високоефективного та екобезпечного виробництва стратегічної сировини. Одним з результатів роботи є створення системного підходу до екогеотехнологічного циклу, який дозволяє використовувати різнорідні і багаторівневі геодані з різних джерел. Доказана принципова можливість та запропоновано метод низькотемпературного плазмового електролізу для виділення сполук штучних радіоактивних та трансуранових елементів з використанням реактора періодичної та безперервної дії, який пройшов дослідно- промислову перевірку. Встановлено механізм виділення трансуранових елементів, який полягає в утворенні комплексних сполук з пероксидами та над пероксидами кисню і за рахунок катодного під луження перехід в нерозчинні сполуки. Виявлено роль коагулянтів та провідних добавок, кількість рециклів для інтенсифікації процесу.
Автори цієї роботи є відомими в Україні і світі фахівцями в галузі хімічних технологій/ Вважаю, що їх робота заслуговує здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2017 році.
Завідувач кафедри електрометалургії Національної металургійної академії України, доктор технічних наук, тричі лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, професор Гасик М.І.

Забулонов Юрій Леонідович

Робота, яка представлена колективом авторів, висвітлює і вирішує дуже актуальні науково-технічні проблеми видобування та первинної переробки уранових руд. Україна, як високотехнологічна енергетична держава, великою мірою залежить від атомної енергетики, тому питання видобутку та переробки уранових руд є одним з пріоритетних напрямків наукової діяльності.
Видобуток уранових руд пов'язаний з дуже великими екологічними ризиками, як для навколишнього природного середовища так і загрозу життю і здоров’ю населення.
Колектив науковців створює сучасний екогеотехнологічний цикл видобутку урану, який завдяки створенню комплексної науково-технічної системи, підвищує практичну ефективність видобутку та переробки урану на шахтах та профільних підприємствах, і знижує екологічне навантаження на населення та навколишнє природне середовище.
Слід зазначити вагомий науково-технічний вклад авторів роботи, який став кульмінацією їх багаторічної наукової діяльності, що засвідчують монографії, докторські та кандидатські дисертації, статті в наукових виданнях та патенти України за тематикою представленої роботи.
Вважаю, що робота «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» колективу авторів: Бусигін Б.С., Дробот С.А., Кравченко О.В., Кублановський В.С., Півоваров О.А., Рудаков Д.В., Стусь В.П., Хоменко О.Є. заслуговує на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році.

Забулонов Юрій Леонідович, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, завідувач відділу ядерно-фізичних технологій Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України».

Заліський Віктор Васильович

На сьогоднішній день, енергетична галузь України на 60% залежить від атомної енергетики і в найближчий час передбачається збільшення цього відсотку. В цих умовах перед урановою галуззю постає питання по збільшенню обсягів пошукових, геологорозвідувальних робіт, видобутку і переробки уранової руди, і як наслідок збільшення вимог до екологічної безпеки.
В роботі «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» розглянуті важливі питання з прогнозування, картування, пошуків і розвідці уранових об’єктів, їх добичі і переробки, а також подальшого зниження радіоекологічних ризиків. Дослідження авторів допомагають в передбаченні можливого впливу радіоактивних, хімічних і біологічних факторів на навколишнє середовище і шляхи по зменшенню їх негативних наслідків. Автори провели велику кількість досліджень з цих питань і вказали на шляхи їх вирішення.
Я підтримую авторів та саму роботу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році.

Заліський Віктор Васильович – головний геофізик КП „Кіровгеологія”

Заліський Віктор Васильович

В роботі «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» розглянуті важливі питання з прогнозування, картування і пошуків уранових об’єктів, їх добичі і переробки, а також подальшого зниження радіоекологічних ризиків. Дослідження авторів допомагають в передбаченні можливого впливу радіоактивних, хімічних і біологічних факторів на навколишнє середовище і шляхи по зменшенню їх негативних наслідків. На сьогоднішній день, внесок атомної енергетики складає 60% від загальнодержавних потреб і в найближчий час передбачається її збільшення. В цих умовах перед урановою галуззю постає питання по збільшенню обсягів видобутку, переробки і екологічної безпеки. Автори провели велику кількість досліджень з цих питань і вказали на шляхи їх вирішення.
Я підтримую авторів та саму роботу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році.
Заліський Віктор Васильович - головний геофізик КП "Кіровгеологія"

Волошин Микола Дмитрович

Робота присвячена розробці комплесної технології розвидки, добування і первинної переробці уранових руд на Україні. Вона базується на наукових засадах геовнформаційного відображення уранових родовищ підземної геоенергетики, на елктролізі з низькотеипературного плазмита комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу, В цілому це є підставою для створення високоефективної та екологічної переробки уранової руди, яка відноситься до стратегічної сировини. Відомо, що авторами циклу цих робіт обгрунтована приниципово нова технологія очищення рідких радіоактивних відходів плазмою тліючого розряду у реакторах безперервної дії. Саме така технологія забезпечує очищення урану від радіонуклідів та нейтралізацію складних органічних сполук і патогенної мікрофлори.
Хочеться нагадати, що вже пройшло багато років з тих пір, як у місті Кам’янському було призупинено примітивну переробку уранової руди на Придніпровському хімічному заводі, яка призвела до недопустимого забруднення радіоактивними відходами території заводу, самого міста Кам’янського та його околиць. Але радіація не відступає.
Я підтримую авторів роботи «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» Бусиліна Б.С., Дробота С.А., Кравченка О.В. і ін.. на предмет здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Волошин Микола Дмитрович - доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічних технологій неорганічних речовин Державного вищого навчального закладу «Дніпровський державний технічний університет, м. Кам'янське.

Мухачев Анатолій Петрович

Реабілітація території і об’єктів, забруднених радіонуклідами природного походження в результаті тривалого добування і переробки уранових руд в Дніпропетровської і Кіровоградської областях з метою одержання уранових концентратів для потреб атомної енергетики є дуже актуальною, але технічно складної екологічної проблемою. При добуванні і переробці уранових руд потрібен захист навколишнього середовища від радію, свинцю, торію,полонію та інших важких і радіоактивних елементів з великим періодом напіврозпаду, що обумовлює необхідність організації біорадіохімічного моніторингу, розробки технології концентрування радіоізотопів для їхнього надійного поховання. Створена авторами унікальна система комплексного моніторингу, який включає в себе геоінформаційну складову з урахуванням моделі масопереносу, руху радіоактивних речовин, яка включає дочерні радіонукліди, дозволяє реалізувати на практиці санітарно-гігієнічні рішення для забезпечення безпеки персоналу і захист навколишнього середовища. Застосування плазми тліючого розряду дозволяє забезпечити ефективну очистку від радіонуклідів, повне знищення органічних сполук і патогенну мікрофлору. Реабілітація територій дозволяє повернути в господарський кругообіг земельні ресурси країни і захистити навколишнє середовище від особливо загрозливих факторів виробництва урану, стратегічно важливого для енергетики. Вважаю, що представлена авторами робота має високий науковий рівень і заслуговує присудження її авторам державної премії України в галузі науки і техніки.
Мухачев Анатолій Петрович, кандидат фізико-математичних наук, лауреат Державної премії. Тел. 097 342 46 60.

Прокопенко Віталій АнатолійовичГість

Авторами представлено комплексну роботу «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд», результати якої мають як фундаментальний, так і прикладний характер.
Розроблено геоінформаційну основу картування уранових родовищ на основі аналізу геолого-географічних і геохімічних даних та аерокосмічних геозображень, що поєднує спеціалізована система «Рапід». На підставі цього вперше створені новітні геоенергетичні основи технологічно\ ланки розкриття, підготовки і розробки рудних родовищ з використанням геоенергетичних пинципів.
В області екології вперше розроблено метод і апаратурне оформлення впливу нерівноважної плазми в електролізерах і реакторах періодичної і безперервної дії. Розроблені теоретичні основи низькотемпературного плазмового електролізу та практичні технології очищення вод різного походження від радіонуклідів, важких металів, органічних і бактеріологічних забруднень.
В межах медико-біологіческих досліджень розроблені реальні заходи мінімізації негативних наслідків для здоров’я дії радіаційних факторів та забрудненних вод.
Можна погодитись, що результати роботи стали науковим підгрунтям доцільності розробки та впровадження систем профілактичних заходів законодавчого санітарно-гігієнічного характеру для для зменшення навантаження та зміцненню здоров’я населення.
Враховуючи вищезазначене можна вважати, що представлена робота та її автори Бусигін Б.С., Дробот С.А., Кравченко О.В., Кублановський В.С., Півоваров О.А., Рудаков Д.В., Стусь В.П. та Хоменко заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2017 рік.

Прокопенко Віталій Анатолійович, доктор технічних наук, директор Інституту біоколоїдної хіміїї ім.Ф.Д.Овчаренко НАН України.
.

Кириллов Святослав Олександрович

Багатоцільові дослідження, які провели автори в галузі розвідки, оцінки промислових запасів, способів концентрування та переробки уранових руд мають першочергове значення для атомної енергетики сьогоденної України.
По своїй суті роботу виконано на стику різних наук: геології, хімії, екології та медицини, пов’язаних загальною ідеєю – моніторинг та екологічно безпечна переробка уранових руд.
З точки зору хімії та геології важливим моментом роботи є розроблені моделі нестаціонарного масопереносу, які дають можливість передбачити міграційні потоки різних радіаційних вод по горизонтах. З позицій хімії та екології запропонований унікальний спосіб рекуперації домішок із рідинних середовищ дає можливість поширити його на очищення інших рідин від органічних речовин, іонів важких металів, радіонуклідів.
Вважаю, що подана на конкурс комплексна наукова робота «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» за її важливістю, фундаментальним і прикладним значенням, науковою і практичною цінністю, новизною та актуальністю задовольняє високим критеріям здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки, а її автори заслуговують присудження звання лауреатів.

С.О. Кириллов , доктор хімічних наук, директор Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України.

Дворецький Анатолій Іванович

Придніпровський регіон України характеризується підвищеним радіаційним рівнем завдяки сукупності факторів: природних особливостей (Дніпропетровська область – «Уранія» - особлива область України), впливу об’єктів первинного ядерно-паливного циклу, забруднення внаслідок світового випробовування ядерної зброї та внаслідок Чорнобильської аварії. Територія і водойми регіону забруднені природними (238U, 234U, 226Th, 210Po, 210Pb та ін.) і штучними (переважно 137Cs i 90Sr) радіонуклідами. Найбільш забрудненими на природні радіонукліди є райони видобутку і переробки уранової сировини (м. Жовті Води і м. Кам’янське). Така ситуація обумовлює головну складову радіоактивного забруднення Придніпровського регіону.
Треба враховувати те, що радіаційний фон у регіоні обтяжується хімічним забрудненням за рахунок важких металів. Це є причиною суттєвого хронічного техногенного радіаційно-хімічного навантаження, яке відбувається на різних рівнях організації живих організмів і складає умови для прояву генетичного, канцерогенного, тератогенного, ембріотоксичного, імунопатогенного ризиків. Враховуючи це необхідно мінімізувати надходження до довкілля природних радіонуклідів та їх негативний вплив на організм людини.
Тому робота «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» і направлена на сучасне високоефективне та екобезпечне виробництво стратегічної сировини. Особливе значення має розробка санітарно-запобіжних заходів та прогнозу і контролю ланцюга можливого руху радіоактивних речовин від джерел видобутку і поховання до організму людини з водою, рибою, сільськогосподарською продукцією.
Вважаю, що представлена робота та її автори заслуговують присудження Державної премії України у галузі науки і техніки.

Професор кафедри водних
біоресурсів і аквакультури
Дніпропетровського державного
аграрно-економічного університету,
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор біологічних наук, професор А. І. Дворецький

Блюсс Борис Олександрович

В представленій роботі авторами вперше на єдиних науково-технічних засадах створений екобезпечний геотехнологічний цикл розвідки, видобування та первинної переробки уранових руд, який є стратегічно важливим у забезпеченні домінуючої ролі атомної енергетики в Україні.
Авторами створена новітня геоіформаційна основа картування уранових родовищ, яка складається з розроблених уперше засобів інтегрованого аналізу геолого-геофізичних і геохімічних даних та аерокосмічних геозображень. Вперше створені новітні геоенергетичні основи технологічної ланки розкриття, підготовки і розробки рудних родовищ з використанням геоенергетичних принципів усунення та перенесення енергії геогідродинамічних явищ у гірському масиві з формуванням екобезпечного середовища. У технологічній ланці первинної переробки радіоактивних руд авторами науково обґрунтована і запроваджена принципово нова технологія очищення рідких радіоактивних відходів плазмою тліючого розряду у реакторах безперервної дії. Створена система комплексного моніторингу, що вміщує геоінформаційну та радіо-біохімічну складові.
Практична ефективність від впровадження створеної екогеотехнології на уранових шахтах, підприємствах первинної переробки руди та об'єктах складування відходів підтверджується економічнічним ефектом у розмірі 0,5 млрд. грн. та попередженим екологічним збитком у 245 млн. грн.
Вважаю, що автори роботи «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд» Бусигін Б.С., Дробот С.А., Кравченко О.В., Кублановський В.С., Півоваров О.А., Рудаков Д.В., Стусь В.П. та Хоменко О.Є. заслуговують на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році.

Блюсс Борис Олександрович - директор Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Сергєєв В.В.

Представлені у конкурсній роботі наукові результати та розроблені технології з раціонального освоєння уранових родовищ та комплексного очищення рідких радіоактивних відходів мають виключно важливе значення для створення екологічно безпечного циклу видобування та переробки стратегічної уранової сировини. Це сприятиме зміцненню енергетичної незалежності України, сталому функціонуванню уранодобувної галузі, покращенню екологічного стану промислово навантажених територій, таких, як Дніпропетровська область та їх соціальному розвитку. Підтримую висунуту роботу, яка заслуговує на достойне визнання на державному рівні.

Голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини, радник голови Дніпропетровської обласної ради, д.е.н. Сергєєв В.В.

Безуглий Віталій Вікторович

Вважаю, що подана робота "Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд" є закінченою і надзвичайно важливою для держави. Придніпров`я є як локомотивом української економіки, так і осередком потужних геоекологічних проблем в країні. Нині враховуючи сучасні геоекономічні реалії, уран стає важливим стратегічним ресурсом країни. І зважаючи на це, автори вперше пропонують створити екобезпечний геотехнологічний цикл, що включає розвідку,видобуток і первинну переробку стратегічної сировини - уранових руд. Як географ вважаю, що важливим в роботі є обгрунтований ланшшафтознавчий підхід до моніторингу геотехнічної системи урановидобувного регіону, завдяки якому відбулося досконале регіональне картографування і проаналізовані різні типи ландшафтів Дніпропетровщини. Безумовно заслуговує уваги вперше проведені порівняльні дослідження рівня радіаційного забруднення об`єктів навколишнього середовища Дніпропетровщини та ступеня інкорпорації радіонуклідами населення із визначенням вмісту ізотопів урану в організмі місцевих жителів. Я повністю підтримую як саму роботу «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд», так і її авторів (Бусигін Б.С., Дробот С.А., Кравченко О.В., Кублановський В.С., Півоваров О.А., Рудаков Д.В., Стусь В.П., Хоменко О.Є.) на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Безуглий Віталій Вікторович - заступник декана геолого-географічного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, к.г.н., доцент кафедри фізичної та економічної географії ДНУ ім. Олеся Гончара

Тяпкін Олег Костянтинович

Представлена науково-технічна робота стосується актуальних напрямків цілого комплексу наук, у т.ч. хімії, екології, гірничої справи та медицини. Вона стала результатом системного поєднання знань, отриманих у результаті багатопрофільних фундаментальних та прикладних досліджень і спрямована на досягнення загальної мети – забезпечення енергетичної незалежності нашої держави. Важливість роботи полягає також і в тому, що близько 60% електроенергії в Україні виробляється саме на атомних електростанціях й їх потужності щорічно зростають. Зараз у світі уран розглядається не тільки як корисна копалина, а й стратегічна сировина, від якої залежить енергетична незалежність держав.
Робота підсумовує результати досліджень авторів за період понад 25 років і вперше в Україні пропонує наукові засади ефективного та безпечного видобування та переробки уранової сировини. Я підтримую авторів та саму роботу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році.
О.К. Тяпкін, д-р геол. наук, ст. наук. співроб., заступник директора з наукової роботи Інституту проблем природокористування та екології НАН України (м. Дніпро).

Жанчив Билэгсайхан

Работа, которую мы рассматриваем, является результатом многолетнего труда ученых Национальной академии наук Украины, Министерства образования и науки Украины, Министерства энергетики и угольной промышленности Украины и Министерства здравоохранения Украины.
Актуальность этой работы и ценность полученных результатов не вызывает сомнений.
Работа имеет значительный выход в виде патентов, монографий, научных статей, внедрений в производство.
Положительным отличием работы от других является высокая степень обобщения научных разработок и внедрения прикладных результатов.
Я поддерживаю выдвижение кандидатур и саму работу на получение в Украине Государственной премии в области науки и техники.

Билэгсайхан Жанчив: кандидат технических наук, генеральный директор Государственной ураново-энергетической компании «Мон-Атом», председатель Агентства ядерной энергетики Монголии (2003-3014, Улан-Батор)

Пасєчніков Сергій Петрович

Необхідно відзначити вагомі наукові здобутки авторів висунутої роботи. Зокрема робота професора В.П. Стуся присвячена актуальній проблемі поєднаного впливу радіаційних факторів та важких металів урановидобувної та металургійної промисловості Дніпропетровської області на сечостатеву систему робітників і населення в умовах промислових і непромислових міст та в натурному експерименті на тваринах. Вперше проведено порівняльні дослідження рівня радіаційного забруднення об’єктів навколишнього середовища промислових та непромислового міст Дніпропетровської області та ступеня інкорпорації радіонуклідами населення із визначенням вмісту ізотопів урану в сечі та нирках жителів, вивчено особливості накопичення та розподілу важких металів і природних радіонуклідів у біосубстратах та тканинах сечостатевих органів експериментальних тварин та жителів промислових міст Дніпропетровської області, а також їхній вплив на морфологічні зміни в нирках, встановлено кореляційні залежності між вмістом важких металів та патоморфологічними змінами в нирках, вивчені особливості розповсюджуваності та захворюваності на хвороби органів сечостатевої системи у жителів Дніпропетровської області, розроблено систему запобіжних заходів та впроваджена пектинопрофілактика для прискорення елімінації важких металів, радіонуклідів та інших контамінантів з організму людини, яка зазнає поєднаного впливу важких металів та іонізуючого випромінення. Я підтримую як саму роботу «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд», так і її авторів на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.
Пасєчніков Сергій Петрович – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри урології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, завідувач відділу запальних захворювань ДУ «Інститут урології НАМН України»

Дякон Валерій Миколайович

Кандидат фізико-математичних наук, директор уманської філії Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» (м. Умань)

Я підтримую висунення кандидатур науковців, що включені до складу авторського колективу від Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» і представлену ними роботу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки. Робота, що висувається на здобуття Державної премії, спрямована на вирішення важливої науково-прикладної проблеми зі створення і впровадження сучасного екогеотехнологічного циклу з розвідки, видобування та переробку уранових руд, що ґрунтується на наукових засадах геоінформаційного відображення родовищ, підземної геоенергетики, низькотемпературного плазмохімічного електролізу та комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу. Характерною особливістю роботи є значний обсяг теоретичних доробок та прикладних результатів, що пройшли широку апробацію і були впроваджені у багатьох гірничо-видобувних регіонах України та за кордоном. Новизна отриманих результатів підтверджена загальною кількістю авторських свідоцтв і патентів. Результати роботи відображено в нормативних документах, монографіях і сотнях наукових статей.

Калько Андрій Дмитрович

Пропоную вітчизняним та закордонним фахівцям з геології, гірництва, екології, економіки, хімії, медицини та інших наук підтримати колектив авторів та представлену ними роботу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2017 році, і ось чому! Серед важливих наукових-практичних результатів роботи, що обговорюється, слід відмітити ланцюг технологій від розвідки уранових родовищ до використання отриманого концентрату, за умови збереження надр, довкілля, ресурсів, здоров’я робітників та мешканців гірничодобувних регіонів. Запропоновані теоретично-прикладні підходи ґрунтуються на новітніх фізико-математичних моделях формулювання принципів керування геотехнічними системами, а також підсистем оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і прийняття управлінських рішень задля їх вчасного запобігання. В роботі також розроблені наукові засади комплексного оцінювання та дослідження тенденцій зміни основних природних і техногенних загроз для нашої держави на основі фізико-хімічного моделювання з використанням аерокосмічних, наземних та підземних спостережень. Особисто міні в роботі імпонує системний підхід у вирішенні науково-технічних проблем. Також у роботі чітко проглядається науковий, технічний та економічний зв’язок між усіма її компонентами, які націлені на досягнення поставленої мети.

Калько А.Д. – к.т.н. (спеціальність: 05.15.11 – фізичні процеси гірничого виробництва), д.т.н., професор, декан природничо-географічного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С. Дем’янчука (м. Рівне)

Харитонов Микола Миколайович

Хочу відзначити вагомі наукові здобутки авторів висунутої роботи. Вони стосуються підвищення достовірності геоекологічного моніторингу на уранових родовищах та сховищах радіоактивних відходів, використання сучасних геоінформаційних технологій, комп’ютерного моделювання та прогнозування міграції радіонуклідів у навколишньому середовищі, адекватного врахування впливу радіації на організм людини. Ці знання сприятимуть обґрунтованому вжиттю заходів з покращення екологічного стану та здоров’я населення на територіях, що зазнали негативного впливу видобування уранових руд. Щиро підтримую цю роботу у конкурсі на здобуття Державної премії, та бажаю успіху її авторам.

Професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища, Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, керівник центру природного агровиробництва, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю «Екологія» 03.00.16, Харитонов М.М.

Шматков Григорый Григорович

Дніпропетровська область належить до промислово розвинутих густонаселених територій з надмірним впливом гірничої та важкої промисловості на населення і навколишнє середовище. Тривалий видобуток уранових руд та накопичення відходів їх переробки у численних хвостосховищ створили низку екологічних та технічних проблем, зокрема, через радіоактивне забруднення ґрунтів і водних об’єктів, і викликане ними погіршення стану здоров’я населення. Тому їх вирішення наразі стає пріоритетним як для регіону, так і для держави в цілому. Вважаю, що результати, представлені у висунутій роботі, роблять значний внесок у розвиток теоретичних знань і практичних технологій, пов’язаних з вирішенням проблем охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Підтримую цю роботу у конкурсі на присудження Державної премії України у галузі науки і техніки.

Зав каф. екології та охорони навколишнього середовища Державного ВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (м. Дніпро), Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, докт. біол. наук, проф. Г.Г. Шматков

Садовенко Іван Олександрович

Змістова частина роботи складає комплекс технологій, що об’єднані спільною метою оптимізації складових процесів видобування та переробки уранових руд в Україні. Особливу увагу звертаю на інтегрований характер наукових досліджень, що базується на розробці інноваційних методологічних підходів створення наукових засад геоінформаційного відображення родовищ, підземної геоенергетики, низькотемпературного плазмохімічного електролізу та комплексного геоінформаційного і біорадіохімічного моніторингу, що є підставою високоефективного та екобезпечного виробництва такої стратегічної сировини як уран. Слід відзначити ефективність упровадження систем моніторингу природних і техногенних геоекосистем на радіаційно забруднених територіях та поверхневих вод. Практична ефективність від впровадження створеної екогеотехнології на уранових шахтах, переробних підприємствах та об'єктах складування відходів підтверджується економічною складовою та попередженим екологічним збитком. Також про значну апробацію отриманих результатів свідчить кількість публікацій, що включає: 25 монографій, 231 статтю, 38 патентів на винаходи, а сумарний h-індекс за міжнародними базами даних Scopus сягає понад 14 і Google Scholar – 55. Я підтримую як саму роботу «Екогеотехнологічний цикл видобування та первинної переробки уранових руд», так і її авторів на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Садовенко Іван Олександрович - доктор технічних наук, професор кафедри гідрогеології та інженерної геології Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.