Офіційний веб сайт

Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес

р5

Представлено Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

 

Автори: Попович М.В., ак., Пролеєв С.В., д.філос.н., Гардашук Т.В., д.філос.н., Губерський Л.В., ак., Ільїн В.В., д.філос.н., Бакіров В.С., ак., Андрущенко В.П., чл.-к., Рафальський О.О., чл.-к.

 

Мета роботи полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні соціально-політичної та економічної необхідності розвитку України шляхом європейської інтеграції; сутнісні риси даного цивілізаційного вибору засновані на історико-культурному, духовному та ментальному досвіді української нації.

Авторами на основі теоретичних досліджень та інтелектуальних практик розроблено зміст стратегії цивілізаційного поступу України, який полягає в практичній реалізації соціальних, фінансово-економічних, екологічних, владно-урядових, національно-культурних завдань, поставлених часом.

Концептуально визначено оптимальні сценарії процесу входження України в систему європейських цінностей, сформовано методи і намічені шляхи імплементації соціально-політичних інститутів та державних структур України в інституції західної цивілізації. Створено наукові основи цивілізаційного вибору України як багатофакторної моделі, що означає постійне оновлення якості життя, високу креативність індивідуального та соціального поступу до комфорту і добробуту.

Запропоновано системні поетапні дії в соціально-гуманітарній сфері, які дозволяють введення конкретних реформаційних проектів в систему суспільних трансформацій, осягнення сенсу загального процесу цивілізаційного вибору, залучення в структуру державних стратегій розвитку характеристик глобального світу у відповідності до розробленої концептуальної моделі.

Результати дослідження впроваджено у освітньо-педагогічний процес ВНЗ України, науково-дослідні програми соціогуманітарних інститутів НАН України, в рекомендації для громадських організацій та культурних закладів.

 

Кількість публікацій: 115 монографій, 21 підручник, 236 статей. За даною тематикою захищено 98 докторських та 119 кандидатських дисертацій.

 

Громадське обговорення роботи відбулося 19 вересня 2017 року о 14.00 на засіданні Вченої ради Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: м. Одеса,  вул. Дворянська, 2 .

Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті  Комітету. 

Надіслати коментар

Коментарі

Ярослав

Тема роботи, без сумніву, актуальна.
"Мета роботи полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні соціально-політичної та економічної необхідності розвитку України шляхом європейської інтеграції"
- Для такого обгрунтування, звичайно, потрібно було б залучити фахівців не лише філософських та соціальних наук, але і економістів, правників та політиків.
"...розроблено зміст стратегії ... який полягає в практичній реалізації соціальних, фінансово-економічних, екологічних, владно-урядових, національно-культурних завдань..."
- а також екологів, культурологів та політологів.

Нажаль, цього не помітно, можливо саме тому робота дещо однобока і відірвана від практичної її реалізації:
"Запропоновано системні поетапні дії в соціально-гуманітарній сфері"
- тобто дій в економічній, правовій сферах не заплановано?

..."залучення в структуру державних стратегій розвитку характеристик глобального світу"
Якраз робота для економістів. Тобто механізму впровадження, як такого, немає. Впровадження роботи можна охарактеризувати одним словом "популяризація":

- "впроваджено у освітньо-педагогічний процес ВНЗ України, науково-дослідні програми соціогуманітарних інститутів НАН України, в рекомендації для громадських організацій та культурних закладів."

Лімонченко Оксана

Практика - це не одноразова дія по наказу чиновника чи когось іншого. Практика - процес, який передбачає систему попереднього дослідження, аналізу і розробку рекомендацій. Вони також потребують подальшого аналізу і адаптації до тих подій, які відбуваються в Україні і вносять свої корективи. Тому потрібно бути уважним до всіх нюансів, а не просто давати своє бачення, яке швидше належить до уявлення, ніж до розуміння. А є ще раціональне пізнання, на рівні якого бажано було б робити коментарі.

Анатолій

В роботі дано зважений та комплексний аналіз нинішнього становища української держави і сформовано своєрідну дорожню карту розвитку України у кожній з галузей.
Над всіма розділами роботи працювали фахівці свого напряму, чи не в першу чергу варто назвати розділ, присвячений впровадженню в Україні сталого розвитку та охорони природи.
Сподіваюсь, робота буде гідно оцінена, а її тези використані в подальшому законотворенні та державобудівництві.

Влад

Здається деякі автори роботи декілька років тому вже отримали Державну премію за ті самі публікації.

Антон Л., кандидат економічних наук

Ви помиляєтесь, п. Влад. Кожна премія має свої параметри, і вказані автори, маючи колосальний досвід наукової діяльності, не ризикували б подавати одні і ті ж роботи. Премія, яку кілька років тому одержали три автори, була по освіті. Ця премія має зовсім інше змістовне навантаження, оскільки надається за дослідження в області науки і техніки.

Ірина

Цивілізаційний вибір авторів теми - це ректори феодали та інше начальство, які женуть овець студентів в церкву замість занять. Після скандалу в університеті ім. Драгоманова, де ректор порушив і Конституцію, і Закон про освіту - видача премії цьому колективу, члени якого наочно та дієво пропагують відсталість, антинауковість (голосування двох членів авторського колективу за необхідність викладання студентам псевдонауки 1.07.2016 на Атестаційній колегії МОН) - продемонструє цивілізаційний вибір Державного комітету - до мракобісся, несвободи, покори.

Олександр

Очевидно, автора тішить відчуття бути такою собі «модерновою» особою, далекою від «мракобісся», «несвободи», «покори». А що поганого, коли студентів ведуть в храм, до Бога, а не на парад «вільних» геїв? Краще проповідь священика, ніж повні ненависті слова до краси Божого слова. Автор атеїстка? Тоді нагадаю, що саме тоді, коли «Бога немає», і починається мракобісся, покора. А свобода, очевидно, з точки зору Ірини, це той хаос, коли руйнується економіка, і аноніми в балаклавах б’ють вітрини банків і нищать без розбору історичне минуле? Щоб просвіщати, самому потрібно бути освіченим.

Володимир Кравченко

Ось таки вони правдолюбці - анонімщики-критикани. Все і всіх готові чорною фарбою замазати. Як ті шавки - гавкають з-за рогу.

Андрій Чернінський

скажіть, а Ви не бачите конфлікту інтересів у ситуації, коли комітет з присудження премії оцінює роботу, двоє з авторів якої є членами цього комітету?

Федор Даневич, д.ф.-м.н., проф.

Ні цивілізації ні соціального прогресу в Україні не видно, а автори за те ще й премію хочуть отримати. Я б не давав цьому авторському колективу Державну премію.

Сергій

Цікаво, а як обраний "шлях європейської інтеграції" співвідноситься із совковою реальністю Національного педагогічного університету імені Драгоманова де студентів женуть на молебень? Мабуть, саме це і є реальним науковим внеском у проект одного з її співавторів - В.П. Андрущенка.

Андрій Володимирович

До тих пір, поки будуть совкові, «атеїстичні» оцінки ролі церкви в суспільному житті, причому з претензією на «істину в останній інстанції», до того часу країна і буде залишатися не в динаміці поступу, а в полоні невігластва. Історію Європи потрібно знати, і України також, потім висловлювати скепсис стосовно екскурсії до храму. А чому б не до відкриття світу Правди і Чистоти? Потрібно спершу думати, а потім говорити. Втім, і першому, і другому потрібно вчитися.

Сакун А.В.

Цивілізаційний вибір Україна вже зробила, але потрібно його наповнити економічним змістом. Тому фінансово-економічний аспект проекту має важливе значення для розвитку життя більшості українців.Рівень життя є найбільшим здобутком цивілізації.

Сергій

Примусовий молебень у Національному педагогічному університеті імені Драгоманова дуже чітко показав який саме конкретний зміст і цінності вкладає в усе це один з співавторів - В.П. Андрущенко. На жаль, це старий совковий зміст, що всі повинні ходити в церкву, як на
демонстрацію 1 травня.

Ліпін М., к. філос. н., доц.

Здається, цивілізаційний вибір наше суспільство вже здійснило, тепер, для того, щоб покладені ідеали не залишились абстрактними гаслами необхідною є робота щодо створення простору публічного обговорення шляхів і практичних способів їх здійснення. Автори влучно зазначають, що цивілізаційний поступ повинен здійснюватись на основі культурного та історичного досвіду. Втім, поза створенням соціально-економічного та політичного інструментарію цей досвід навряд чи має шанси на подальше існування. Саме спроба застосувати комплексний підхід до теоретичного аналізу цивілізаційного вибору України робить цей проект актуальним і цікавим.

А.Мельник, к.ф.н.

Кожна цивілізація - це насамперед система цінностей, до яких входить не тільки політична свобода, але й економічна. Актуальність цивілізаційного вибору полягає в першу чергу у вирішенні не геополітичних, а господарських питань. Наповнювати життя конкретним змістом - в цьому сенс і призначення проекту.

науковець

яка ганьба і це висунення а особливо всі ці коментарі з "прогибом", яка ж невмируща совдепія у кожному слові.

Віталій

Ганьба у чому? Може ганбляться ті, хто кричить: "ганьба", не утруднюючи себе наведенням хоч якихось аргументів? Та які там аргументи, для початку спробували б опанувати пунктуацію.

Гість

Шановані автори колективу у 2013 році отримали державну премію. Виходить у нашій країні є умови для отримання державних премій, які за 4 роки можуть подати 115 монографій, 21 підручник, 236 статей, захистити 98 докторських дисертацій та 119 кандидатських. За відкритими джерелами: Державна премія України в галузі освіти 2013 року — у номінації «наукові досягнення в галузі освіти» за цикл наукових праць «Філософія освіти: пошук пріоритетів» (у складі колективу) — Андру́щенко Ві́ктор Петро́вич, Ільїн Володимир Васильович , Губерський Леоныд Васильович

Д. філос. н., доцент А.В. Сакун

Шановний добродію «Гість»!
Авторський колектив претендентів на премію «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес» – відомі вчені в області суспільних наук – філософії, економіки, історії, культурології. Доробок кожного з них на благо України не тільки в теоретичній, але і в практичній сфері вартий не однієї премії. Стосовно вказаних авторів, які вже одержували премію, то Вам потрібно знати, щоб не сіяти інсинуації і підозри: премія 2013 року була по освіті: академік Л.В. Губерський розробив концепцію гуманітаризації освіти, стратегію розвитку університетської освіти в Україні, йому належать фундаментальні розробки по методичному забезпеченню трансформації вітчизняної освіти у світову освітню систему; чл.-корр. В.П. Андрущенко розробив концепцію нової ролі вчителя в сучасному навчальному процесі, наповнення його новим змістом, стратегію включення української освіти в європейський освітній простір; професор В.В. Ільїн розробив і впровадив в практику навчального процесу нову концепцію підручника по філософії, по якому впродовж останніх десяти років вчаться студенти всіх ВНЗ України, створив теорію нового, зокрема постмодерного, синергетичного мислення в сучасній освіті.
Проект «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес» претендує на премію в галузі науки і техніки. Вказані автори запропонували свої інші наукові досягнення і розробки, які дозволяють з науково-методологічних позицій поступу України в європейську цивілізацію. Л.В. Губерський – це концепція сучасного університету та його ролі в стратегії цивілізаційного поступу, В.П. Андрущенко – модель «організованого суспільства», яке відповідає параметрам соціального життя, за яким живе цивілізований світ, разом з Л.В. Губерським розробив теорію «філософію освіти»; В.В. Ільїн розробив концепцію фінансової цивілізації в контексті ним же створеної теорії філософії економіки, якій немає аналогів в сучасному філософському і соціально-економічному дискурсах.
Так що не турбуйтесь, добродію «Гість», все чесно і по заслугам. Але чи чесно бути анонімом, ховати за псевдонімом себе, якщо Ви вже хочете бути носієм правди.

Кочан Наталія, к. філос. н., провідн. н.с.

Монографія дає переконливі аргументи на користь зміни парадигми розвитку Україні з кліше «між Сходом і Заходом» на прозахідну, питомо (центрально-)європейську, насамперед, у політичній та соціально-економічній площинах. Автори не бачать іншої альтернативи для успішної реалізації проекту «Українська держава» і ґрунтовно опрацьовують поетапні кроки на цьому шляху.

д.філо.н., доц. Сакун А.В.

Тільки тоді, коли існує поліфонія думок, можна говорити про силу ідеї. Одночасно це означає створення необхідних засобів її дослідження. Насамперед - інтелектуальних. В цьому сила авторів "Цивілізаційного вибору України".

Антон Л., кандидат економічних наук

Цінність концепції "цивілізаційного вибору" не в тому, що її представники - відомі вчені, а в тому, що вона є синтезом різних поглядів на проблему подальшого поступу України.

Олег Калакура, професор, доктор політичних наук

Відзначу значення результатів дослідження «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес» в осмисленні ролі української культури, національної культурної традиції. Історичний досвід європейських народів, у т. ч. східноєвропейських, засвідчив, що євроатлантичний цивілізаційний вибір забезпечує фундамент для розвитку національної культурної самобутності, розширює її можливості. У спільному векторі цивілізаційного руху Україна зможе зняти певні суперечності з народами сусідами, які по’вязані з оцінкою минувшини, трагічними сторінками національної пам’яті.

Самчук Зореслав, д. філос. н., с. н. с.

Ключовим у рефлексіях щодо цивілізаційної проблематики є аспект вибору: саме він слугує тим маркером, який засвідчує суб’єктний рівень розвитку мисленнєвої та праксеологічної діяльності. Лише повноцінний суб’єкт може собі дозволити розкіш і водночас відповідальність мислити в категоріях цивілізаційного вибору; якщо ж ти – неповноцінний суб’єкт (об’єкт, квазі- суб’єкт, псевдо-суб’єкт etc.), то тобі робити вибір зась: за тебе його роблять інші – ті, хто відповідає змістовним ознакам справжнього суб’єкта. В такій системі світоглядно-аргументаційних координат обґрунтування цивілізаційного вибору України безперечно заслуговує на всіляку підтримку й заохочення.
Треба визнати, що змістовний акцент проекту бездоганно виразний: корелятивна зумовленість перспектив соціального прогресу здійсненим цивілізаційним вибором вочевидь не підлягає сумніву. Частково можна зрозуміти іронію, а подекуди й сарказм окремих коментарів, у яких зауважена кричуща невідповідність високого рівня наукового усвідомлення цивілізаційного вибору практичному стану речей у країні. Втім, зрозуміти іронію та поділяти її – не завжди одне й те ж саме, адже зрозуміти можна будь-що: не лише змістовну адекватність, а й помилку, ваду, ґандж, недосконалість мисленнєвої процедури, тенденційність і т. ін.
У цьому контексті варто звернутись до легендарного афоризму: не існує нічого більш практичного, ніж хороша теорія. На жаль, наукова ойкумена функціонально не уповноважена втілювати свої теоретичні напрацювання на практиці: сфера її відповідальності обмежується авргументаційною, методологічною і фактологічною переконливістю теоретичних надбань. Відтак, не вина науковців, а біда політико-управлінської вертикалі, що коефіцієнт втілення на практиці теоретичної евристики і креативу не відповідає навіть елементарним вимогам здорового глузду. Для оптимізації стану речей у цьому задзеркаллі зусиль наукового середовища вочевидь недостатньо: тут, як влучно зауважив один з інтелектуальних керманичів українства, треба «громадою обух сталить». Побажаймо ж послідовності, непоступливості й натхнення всім нам на цьому тернистому шляху.

Кочубей Л.О., доктор політ. наук, професор

Цінність представленого проекту полягає у запропонованій системній поетапній стратегії, яка має як теоретичну, так і практичну значущість. Включення до структури дослідження вивчення ментального досвіду української нації дозволить глибше зрозуміти сутністні особливості суспільних трансформацій і буде важливим кроком для України, для політичної науки та політичної історіі.

Викладач

Цікава та актуальна тема для вітчизняного соціально-гуманітарного простору. Проблема цивілізаційного розвитку України давно повинна стати предметом публічної дискусії перш за все науковців. Поза теоретичним аналізом даної проблеми годі очікувати появи адекватних практичних результатів. Українське суспільство дійсно потребує всебічного обговорення стратегії розвитку, тому можна тільки вітати науковий доробок присвячений розробці усвідомленого проекту розвитку, навколо якого виникає можливість раціонального єднання громадян.

Олександр Майборода, д.і.н., професор

Цикл праць гідний державної премії. Він є частиною глобальної, загальносвітової наукової дискусії про подільший шлях людства, яке зараз перебуває у роздумах про пошук балансу між технічною раціональністю і соціальним гуманізмом. Досвід еволюції цивілізаційних особливостей кожної країни важливий для розширення теми цієї дискусії. В цьомцу полягає висока наукова вага виконаного проекту.

Брехаря С.Г., к. політ. наук

Одна з найбільш актуальних тем сьогодення. Якою є ціннісна матриця європейського вибору? чи відповідає вона цінностям українського суспільства? як привести українське суспільство до нового цивілізаційного стану? Якщо залишати ці питання поза увагою науки, ми ризикуємо істотньо уповільнити цивілізаційну самоідентифікаціію українського суспільства.

Савченко В.А.- канд. пед. наук, доцент, м. Харків

Для того, щоб йти, потрібно знати дорогу. На мій погляд, теоретичне обгрунтування цивілізаційного вибору України, наданого авторами проекту, і є тією дорогою. Це вже не слова, а конкретна справа, яка може зрештою привести до поставленої мети.

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
CAPTCHA
Для запобігання від спаму, щоб залишити коментар введіть будь ласка символи,які зображені нижче. Дякуємо за розуміня.