Ви є тут

Пенітенціарна система України: теоретико-прикладна модель


Номер роботи - M 48 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Одеським державним університетом внутрішніх справ.

Автори:
ШКУТА Олег Олегович – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ .

Автором на основі теоретичних досліджень подано розв’язання важливої науково-прикладної проблеми функціонування кримінально-виконавчої системи України в сучасних умовах її реформування.

Здійснено науково-теоретичний, історичний, методологічний аналіз функціонування пенітенціарної системи України в сучасних умовах. Сформульовано авторське визначення пенітенціарної системи держави та запропоновано системо утворюючі ознаки, що становлять зміст поняття "пенітенціарна політика".

Розроблено концепцію розвитку пенітенціарної системи України у ХХІ ст. з урахуванням таких ключових аспектів: раціональна гуманізація умов відбування покарання в місцях позбавлення волі, удосконалення системи установ виконання покарань, перехід до повної трудової зайнятості засуджених, вирішення проблем фінансування пенітенціарної системи.

Доведено, що пенітенціарна система України сьогодні перебуває на черговому етапі свого реформування й становить комплекс державно-правових, соціально-економічних та психолого-педагогічних інститутів, які в сукупності забезпечують діяльність органів і установ Міністерства юстиції України у сфері виконання кримінальних покарань та пробації відповідно до євроінтеграційного вектора розвитку нашої держави.

Аргументовано авторське розуміння пенітенціарної системи України у світлі реформаційних процесів ХХІ ст., яке зводиться до її розгляду в широкому контексті, підтримуючи вектор єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, забезпечення формування й реалізацію якої нині покладено на Міністерство юстиції України.

Надано пропозиції до проекту закону України "Про пенітенціарну систему України". Сформульовані пропозиції щодо розроблення проекту Пенітенціарного кодексу України та уточнення місця слідчих ізоляторів у системі органів виконавчої влади з подальшим науковим обґрунтуванням передачі їх до відомства Міністерства внутрішніх справ України.

Кількість публікацій: 3 колективних монографії, 2 посібники, 20 статей (2 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно бази даних Google Scholar складає відповідно 130/6. Отримано 8 патентів України.

Коментарі