Ви є тут

Інноваційні технології ресайклінгу об'єктів громадської та виробничої інфраструктури з використанням композиційних матеріалів


Номер роботи - M 49 ПОДАНА

Представлено Національним авіаційним університетом.

Автори:
1. ГАСІЙ Григорій Михайлович – доктор технічних наук, професор Національного авіаційного університету;
2. ВАСИЛЕНКО Вікторія Миколаївна – кандидатка технічних наук, завідувачка кафедри Національного авіаційного університету;
3. ГОРБ Олександр Григорович – кандидат технічних наук, доцент Національного авіаційного університету;
4. ДУБИК Олександр Миколайович – кандидат технічних наук, доцент Національного авіаційного університету.

Метою роботи є розв’язання актуальної проблеми динамічного розвитку громадської та виробничої інфраструктури шляхом розроблення та впровадження інноваційних технологій ресайклінгу, що призводить до значної економії матеріальних і енергетичних ресурсів.

Автори розширили сферу застосування поняття "ресайклінг" (повторного використання, відновлення, переробки матеріалів чи елементів конструкцій) та надають йому більш широкого й універсального значення, котре загалом охоплює широкий спектр сучасних викликів та проблем різноманітних галузей промисловості.

Представлено результати розробки, комплексних досліджень і впровадження новітніх ресурсоощадних і енергоефективних технологій ресайклінгу композиційних матеріалів та конструктивних елементів для будівництва та ремонту об’єктів громадської та виробничої інфраструктури.

Встановлено ефективність запропонованих технологій порівняно з традиційними рішеннями, що виражена значно меншою потребою у матеріалах. У середньому для кожного конкретного випадку досягається ефективність близько 30 %, в підсумку призводить до зменшення кошторисної вартості проекту, його конкурентоздатності й економічній обґрунтованості.

Кількість публікацій: монографія, 52 статті (13 – у англомовних журналах), 10 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 2/2, Scopus – 36/7, Google Scholar – 245/13. Отримано патент України на винахід та 2 патенти України на корисну модель.

Коментарі