Ви є тут

Фізіолого-генетичні методи поліпшення зернових злаків


Номер роботи - M 0

М91

Автори: Казанцев Т. А., Братущак С. П., Назаренко М. М.

 

Представлена Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України.

Развитие фауны хоботных и копытных плиоцена и раннего плейстоцена Украины

Автор: Логвиненко В.Н.

 

The development of fauna of Proboscidea and Ungulata from the Pliocene and Early Pleistocene of Ukraine

Author: Logvynenko V.

 

Кількість публікацій: 40 наукових публікацій (13 статей, 27 тез доповідей).

 

Авторами створено мутантні лінії, перспективні як для використання в якості компонентів селекційних схрещувань, так і для прямого використання в випробуваннях в якості перспективних кандидатів.

Проведено вивчення мутантних ліній за продуктивністю, вмістом білка, білковим спектром, класифіковано отриманий мутантний матеріал на макро- та мікромутанти. Проведено вивчення частот макро- та мікромутацій в залежності від дози та концентрації мутагену. Встановлено вражаючу дію мутагенів, вплив на елементи структури урожаю, визначено загальну частоту мутацій при дії  мутагенів у різних концентраціях та дозах і частоту практично цінних мутацій, визначено та проаналізовано спектри мутацій.

Вивчено вплив радіонуклідних забруднень на спадкову мінливість озимої пшениці, що дає можливість передбачити спадкові зміни в природних популяціях при радіонуклідному забрудненні оточуючого середовища, допомагає отримати відповідь щодо можливостей використання забруднених територій в господарських цілях. Мутанти з практично цінними ознаками можуть використовуватися у селекційному процесі створення нових форм озимої пшениці

Розроблено деривативний вегетаційний індекс для оцінки вмісту хлорофілу, як важливого фізіологічного параметра, доведено його ефективність в польових умовах для різних видів злакових. Розроблено нові деривативні вегетаційні індекси для визначення концентрації стресових пігментів антоціанів за спектрами відбиття, кожен з яких забезпечує найбільшу точність в певному діапазоні концентрацій цього пігменту. Вперше виявлено ділянки спектру відбиття в області зеленого максимуму, які є селективно чутливими до вмісту води в листку, та розроблено деривативний індекс для оцінки цього показника, що може бути використано для контролю водозабезпечення рослин.