Ви є тут

Енциклопедія "Острозька академія XVI – XVII ст"


Номер роботи - P 3 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Автори:

 


Энциклопедия "Острожская академия ХVI-XVII вв."Авторы:


Атаманенко В.Б.,Кралюк П.М., Кулаковский П.М., Пасечник И.Д. 


 


OstrohAcademyof the 16-17-th centuries. An Encyclopedia.Authors:


AtamanenkoV.B., KralyukP.M. KulakowskyiP.M., PasichnykI.D 


 

Автори:

Атаманенко В.Б., Кралюк П.М., Кулаковський П.М., Пасічник І.Д.

 

Острозька академія XVIXVIIст., енциклопедія. - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія, 2011 .- 512с.

Представлена Національним університетом "Острозька академія".

 

Енциклопедія присвячена першому вищому навчальному закладові у східних слов’ян - Острозькій академії.  Вперше  в історії вітчизняної та зарубіжної науки комплексно висвітлено формування та розвиток Острозької академії. На широкій джерельній базі переконливо доведено, що в період раннього модерну Острозька академія відіграла ключову роль у розвитку культури східних слов’ян.

Встановлено, що Острозька академія кінця XVI– початку XVIIст., з одного боку, була продовжувачем культурних традицій Київської Русі й візантійського спадку, з іншого боку, результатомвпливу окцидентальних (ренесансних та реформаційних) тенденцій. Академія, будучи частиною Острозького культурного осередку, мала культурно-синтетичний характер, поєднуючи західні й східні елементи. Діяльність академії сприяла становленню ранньомодерної української культури – частково зорієнтованої на Захід системи освіти, авторської літератури, порівняльного мовознавства, перекладознавства, філософії й теології. Викладачі та випускники академії сприяли становленню й розвитку важливих українських культурних інституцій кінця XVI– початку XVIIст. – Львівського, Київського, Луцького братств, Дерманського культурного осередку, Скиту Манявського, Межигірського монастиря.

Енциклопедія включає відомості про діячів Академії, її меценатів і фундаторів.

Науково-практична значимість роботи полягає в  можливості фундаментальної преоцінки усталених наукових поглядів на розвиток української культури, освіти та науки. Результати дослідження можуть бути використанні в підготовці культурних проектів національного значення, побудові стратегічних планів розвитку патріотизму. 

Громадське обговорення роботи відбулося на засіданні Вченої ради Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України 11 вересня 2012 року об 11.00 за адресою: м. Кииїв, вул. Грушевського, 4, зал засідань. 

Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.