Державну премію в галузі науки і техніки було засновано в  Україні в квітні 1969 року, коли постановою Центрального Комітету Комуністичної партії України  і Ради Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки було створено Комітет по Державних преміях Української РСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР та затверджено положення про Комітет та Державні премії.

Було установлено, що такі премії присуджуються за видатні та глибокі теоретичні дослідження, за роботи зі створення та впровадження в господарський комплекс нової ефективної техніки, високопродуктивних технологічних процесів, прогресивних матеріалів, машин і механізмів.

(Із Положення про Державну премію)

Присуджується щорічно до двадцяти Державних премій України в галузі науки і техніки, в тому числі:

до п'ятнадцяти - за роботи, які мають відповідний дозвіл для публікації у засобах масової інформації;

до трьох - за роботи, що становлять державну таємницю;

до двох - за підручники.

Державна премія  України  в  галузі  науки  присуджується:

- за видатні наукові дослідження, які сприяють подальшому розвитку гуманітарних, технічних та природничих наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі (у тому числі дослідження теми Голодомору 1932-1933 років в Україні);   

 - за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень;

- за роботи, які становлять значний внесок у вирішення проблем охорони  навколишнього природного  середовища та забезпечення екологічної безпеки;

 - за створення підручників для середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, що відповідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню знань, істотно впливають на поліпшення підготовки майбутніх спеціалістів.

Першими лауреатами Державної премії стали академіки АН УРСР Писаренко Г.С., Давидов О.С., Овчаренко Ф.Д., Зеров Д.К., член-кореспондент АН УРСР Трощенко В.Т. та інші. В подальшому премію одержували такі славетні учені нашої держави як математик Митропольський Ю.О., матеріалознавець Францевич І.М., один з основоположників кібернетики Глушков В.М., славетний хірург-кардіолог Амосов М.М., видатий авіаконструктор Антонов О.К., космонавти Кубасов В.М. і Джанібеков В.О., які вперше в світі здійснили експерименти з електрозварювання в космосі, а всього -  майже шість тисяч учених і фахівців, наукові та практичні здобутки яких заслужено дістали високу оцінку в нашому суспільстві. Імена багатьох з них сьогодні присвоєні провідним науково-дослідним установам  та організаціям України.

Починаючи з 1995 року, Комітет безпосередньо підпорядковується Президентові України, який затверджує його персональний склад відповідними указами. На цей час чисельність Комітету складає 97 осіб – відомих в нашій країні та в світі учених і талановитих організаторів виробництва. А загалом до роботи в Комітеті та його 21 спеціалізованій секції (біології, будівництва та будівельних матеріалів, геології, геофізики та географії, гірничої справи, гуманітарних наук, екології та захисту навколишнього середовища, енергетики, інформатики, легкої та харчової промисловості, математики і механіки, машинобудування і транспорту, медицини, металургії, нафти і газу, радіоелектроніки, приладобудування та зв'язку, сільського господарства, соціально-економічних наук, фізики, хімії та хімічної технології, розгляду праць молодих вчених, розгляду робіт, що становлять державну таємницю) залучено понад 500 провідних науковців та фахівців. У складі кожної секції працює до 25 осіб з числа найавторитетніших учених і фахівців відповідної галузі науки, техніки, освіти, медицини, промисловості, будівництва, сільського господарства тощо.

Всі рекомендації секції заслуховуються на засіданнях пленуму Комітету, де й приймаються остаточні рішення, які як проекту указу про присудження премій подаються на затвердження Президенту України.

Незмінним Головою Комітету з дня його заснування є академік Патон Б.Є. До складу Комітету 9 разів (згідно з постановами і указами) входить академік Мовчан Б.О., 8 разів – академіки Новіков М.В, Костюк П.Г., нині покійні Митропольський Ю.О., Лукінов І.І., Родін П.Р., 7 разів – академік Кухар В.П., чл.-кор. Залюбовський І.І, 6 разів – академіки Андронаті С.А., Бар’яхтар В.Г., Мельничук Д.О. Походенко В.Д., Походня І.К., Стогній Б.С., Яцків Я.С.

Починаючи з 1975 року, присуджується Державна премія за видатні досягнення у праці за результатами соціалістичного змагання.  Останнє нагородження було у 1990 році (всього 82 премії, 582 лауреати).

За роки незалежності України присуджено Державну премію 294 роботам, а лауреатами стали 2682 особи. Останнім часом щорічно присуджується до 20 Державних премій, з яких до трьох - за роботи, що становлять державну таємницю, та до двох - за підручники. Розмір Державної премії  зараз складає 150 тис.грн.

З 1969 року присуджено всього 999 Державних премій України в галузі науки і техніки, в т.ч.  819 відкритим роботам, 64 підручникам і 116 закритим роботам. Лауреатами Держпремії стали 5618 осіб.

Чотири рази лауреатом Держпремії став академік Сергієнко І.В., тричі – 17 осіб. Серед них академіки Амосов М.М., В.Г. Бар’яхтар В.Г., Возіанов О.Ф., Гасик М.І., Єременко В.Н., Долінський А.А., Згуровський М.З., Костюк П.Г., Кунцевич В.М., Морозов А.О., Немошкаленко В.В., Романенко В.Д. та ін. Двічі лауреатами були 209 чоловік. Серед них академіки Ахієзер О.І., Бродін М.С., Глушков В.М., Митропольський Ю.О., Михалєвич В.С., Писаренко Г.С., Трефілов В.І.,  видатний авіаконструктор Балабуєв П.В. та багато ін.

З 2006 року Державна премія України присуджується один раз за життя.

Найбільший (номінальний) розмір грошової частини Держпремії був у 1995 році – 500 млн. крб. Починаючи з 1996 року, він зростав з 10 тис. грн. до нинішніх 150 тис. Для порівняння: в 1991 році було 10 тис. крб. В доларовому еквіваленті найбільший розмір премії був у 2006-2007 рр. – майже 25 тис. дол. США.

Вручення дипломів і нагрудних знаків лауреатам Державної премії України в галузі науки і техніки завжди проходить в урочистій обстановці в кращих залах столиці України, а останні роки ця подія, як правило, відбувається в Маріїнському палаці м. Києва за особистої участі Президента України.

Державна премія України в галузі науки і техніки  була і залишається  найвищою відзнакою досягнень наших учених і фахівців. Вітчизняна економіка і зараз потребує найбільш повного використання наявного потужного науково-технічного потенціалу для реалізації інноваційної політики держави, для практичного використання вищих досягнень науки і техніки та широкого залучення інвестицій.

За 8 років існування щорічної премії Президента України для молодих вчених її лауреатами стали 316 науковців (145 премій).

(Із Положення про премію Президента України для молодих вчених)

Присуджується щороку сорок премій (з них - п'ятнадцять премій для молодих вчених Національної академії наук України) у розмірі 20 тисяч гривень кожна.

Щорічна премія Президента України для молодих вчених присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі.

Значення цієї форми заохочення наукової молоді полягає не тільки у можливості здійснювати фінансову підтримку її кращих представників, а й, без сумніву, повинно сприяти атмосфері здорової конкуренції серед молодих науковців, їх самоствердженню в науці і створенню ними нових наукових проектів та реалізації своїх амбітних планів, причому, саме в Україні, що дуже важливо.

Молодь розуміє, що бути лауреатом щорічної премії Президента України престижно, і здобуття цього статусу додає вагомості науковій біографії, про що говорить і зростання кількості поданих робіт.