You are here

Здобутки молодих вчених (огляд 2014)

В Україні вже чотирнадцять років  держава відзначає  досягнення  молодих дослідників преміями Президента України.  Всього нагороджено  329 робіт, лауреатами стали 807 молодих  науковців.

Премію засновано в 2001 р. для відзначення молодих науковців (віком до 35 років). Перші два роки присуджувалися лише 10 премій молодим ученим Національної академії наук України, а з 2003 р. у конкурсі можуть брати участь молоді дослідники, незалежно від організації, в якій працюють. З 2009 року присуджується 40 премій.  Починаючи з 2014 року розмір кожної премії становить 40 тисяч гривень.

У 2014 році  до Комітету надійшло 108 робіт, з них 36 представлено від академічних установ і 54 -  від вищих навчальних закладів України.

У відповідності з Положенням про щорічні премії Президента України для молодих вчених всі представлені роботи після проведення їх науково-технічної експертизи розглядались на засіданнях спеціалізованої секції та президії Комітету.

Рішенням президії Комітету від 23 червня 2014 року до участі в конкурсі на здобуття премій Президента України для молодих вчених допущено 67 робіт. Одну роботу на підставі заяви авторського колективу було знято з подальшого розгляду.

 Проведено широке громадське обговорення робіт як в засобах масової інформації, так і на веб-сайті Комітету. До Комітету надійшло 460 схвальних відгуків від установ, організацій, провідних вчених як нашої країни, так і із-за кордону. На офіційному веб-сайті Комітету розміщено понад 1000 коментарів вчених і фахівців. Всі відгуки і коментарі враховувалися спеціалізованою секцією та президією Комітету.

За поданням Комітету Указом Президента України  №936/2014 від 16 грудня 2014 року присуджено 38 премій Президента України для молодих вчених.  Лауреатами стали 87 осіб, з них 5 докторів наук та 72 кандидатів наук.

Аналізуючи нагороджені роботи, звертає на себе увагу те, що останні роки  серед переможців більшість робіт - наукові праці хімічно-біологічного та фізико-технічного напрямку. Тільки у 2014 році -  це  29 робіт з 38 нагороджених. Молоді вчені готові запропонувати актуальні напрацювання, які можуть забезпечити ефективну віддачу в галузі нанотехнологій, медицини, енергозбереження  тощо.

Відмічено наполегливу працю талановитих докторів  фізико-математичних наук, провисокий науковий рівень досліджень яких свідчить велика кількість публікацій у провідних наукових журналах:  

 СЛИНЬКА Віталія Івановича з Інституту механіки імені С.П.Тимошенка НАН України, якому належить першість у дослідженні критичних випадків теорії стійкості імпульсних систем. Він розробив багато нових підходів в якісній теорії диференціальних рівнянь з імпульсним впливом;

МИРОНЦОВА Микиту Леонідовича з Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, який запропонував нові типи апаратури електричного та індукційного каротажу (засновані на нових принципах вимірювання, які раніше не використовувались на практиці),щовиявились не тільки значно простішими з точку зору виготовлення, а і мають кращі геофізичні характеристики ніж існуюча та широко застосовувана в Україні подібна апаратура;

СЕВОСТЬЯНОВА Євгена Олександровича з Інститут прикладної математики і механіки НАН України, який разом з кандидатами технічних наук  Салімовим Р.Р. та  Коломойцевим Ю.С. довів  низку фундаментальних теорем про топологічні та метричні властивості підкласів відображень зі скінченним спотворенням та дослідив низку апроксимаційних властивостей різних некласичних методів наближень функцій.

Результати роботи доктора сільськогосподарських наук Романа Василишина та кандидатів наук Андрія Білоуса, Івана Лакиди та Дмитра Мовчана  дають можливість створити і впровадити сучасну систему нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання біопродуктивності лісів України, що забезпечить раціональне використання і охорону лісових ресурсів. Колективом авторів створено методологічну основу об'єктивного оцінювання енергетичного і екологічного потенціалу лісів, що може бути основою формування державної політики щодо збалансованого використання природних ресурсів з урахуванням економічних переваг та екологічних обмежень.

Андрій КАПЛАУШЕНКО, доктор фармакологічних наук із Запорізького державного медичного університетувирішив проблему створення та реєстрації потенційного оригінального малотоксичного нейропротекторного лікарського засобу з адаптогенними властивостями«Тіометрізол».Авторомвивчено вплив препарату на наповненість судин мозку та деяких важливих показників різних частинах головного мозку, встановлено високі показники його антиоксидантної, антигіпоксичної, антиішемічної, нейропротективної активності та  детоксикуючі властивості.До речі, за даними журналу Forbes великі фармацевтичні компанії витрачають на створення одного нового препарату в середньому від 1 до 6 мільярдів доларів США. 

Серед інших робіт відмічено наполегливу працю лікаря – ортопеда, кандидата медичних наук Ольги ПІДГАЙСЬКОЇ з Інституту патології хребта та суглобів ім. професора М.I.Ситенка НАМН України, присвячену покращенню результатів операцій ендопротезування кульшового суглоба. Отримано нові знання щодо контактної взаємодії між безцементними ніжками ендопротезів різних типів фіксації та стегновою кісткою, особливостей реакції кісткової тканини навколо стегнових компонентів різних типів та їх значення для тривалості функціонування ендопротезу. Робота виконана на значному клінічному матеріалі авторитетної установи, використані сучасні методики дослідження, науково обґрунтовано просту і доступну методику підбору типу ніжки ендопротеза. Ольга є активним клініцистом, щотижня приймає участь у виконанні 4-5 операцій ендопротезування.                                                                                                                                                                                                                                                                              Премійовано актуальну роботу кандидата медичних наук Наталі БЕЗДЄНЄЖНИХ з Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є.Кавецького НАН України. Майбутнє у лікуванні онкологічної патології належить комплексним терапевтичним підходам, спрямованим на відновлення порушеної імунологічної реактивності в організмі з пухлиною і на боротьбу зі злоякісним утвором при мінімізації шкідливого впливу на організм у цілому.Автором вирішено важливу наукову проблему модифікації фенотипу пухлинних клітин в бік зниження їх злоякісності, внаслідок якої відкриваються нові можливості підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення. Розроблено наукові засади та методологію використання інтерферону в якості компоненту біотерапії в схемах комплексного лікування хворих на рак. Обґрунтовано доцільність застосовування тривалих курсів інтерферону в онкологічній практиці не тільки в якості імуномоделюючого агента, але й як протипухлинного засобу.

Зі збільшенням віку людини на перший план почали виходити нові типи захворювань – нейродегенеративні захворювання. Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я близько 0,5% населення планети страждають від порушення розумового розвитку, а до 2050 року загальна кількість пацієнтів, зокрема із захворюванням Альцгеймера, збільшиться в чотири рази.  Отже боротьба з даною патологією на сьогодні є надзвичайно актуальною.  Тому цикл наукових праць колективу молодих науковців з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України  Миколи ДЕРГАЯ, Ольги НОВОХАЦЬКОЇ, Галини ВОЛИНЕЦЬ та Андрія ВІСЛОВУХА. присвячено дослідженню першопричин цих захворювань, а саме – молекулярних механізмів розвитку патологій нервової системи, та розробці сполук для терапії даних захворювань. Одержано результати, важливі для розуміння молекулярних взаємодій та мереж генної регуляції компонентів клітини, що беруть участь у розвитку і перебігу нейродегенеративних патологій.Ідентифіковано два нові класи інгібіторів протеїнкінази, один із яких вже є комерційно доступним у каталозі корпорації Sigma Aldrich. Робота виконана на високому науковому рівні, про що свідчать високі індекси Хірша авторів та високі імпакт-фактори публікацій.

Молоді вчені готові запропонувати актуальні напрацювання, які можуть забезпечити ефективну віддачу в галузі машинобудування, енергозбереження, хімічній технології та інших.

Надзвичайно актуальною і важливою єробота "Математичні та експериментальні методи визначення та оптимізації характеристик системи пасивного протимінного захисту бойових броньованих машин" кандидата технічних наук Сергія БІСИКА з Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, якамістить глибокі теоретичні розробки, числову комп’ютерну реалізацію та прикладне впровадження, зокрема, стосовно такого важливого об’єкта, як бронетранспортер БТР-4. В зоні АТО понад 80 бронетранспортерів обладнано захисними протикумулятивними екранами.

Позитивним прикладом успішного співробітництва є робота молодих кандидатів технічних наук Андрія КОНДРАТЬЄВА (Національний аерокосмічний університет імені М.С.Жуковського), Ганни ЩЕГЕЛЬ (Національний авіаційний університет) та Олексія АНДРЄЄВА (ДП "Антонов"), а досягнуті результати цієї співпраці наочно ілюструються економічним ефектом від впровадження розробок. Робота присвячена теоретичному обґрунтуванню і практичному забезпеченню високоефективних конструктивних та технологічних рішень для створення агрегатів вітчизняної авіаційної та ракетно-космічної техніки з полімерних композиційних матеріалів. Отримані авторським колективом результати мають високий науковий рівень, що не поступається сучасним світовим досягненням, а висновки та практичні рекомендації є надзвичайно важливими для розвитку високотехнологічних галузей економіки України

Проблема  знезараження рідин без використання хімічних сполук залишається актуальною і вкрай важливим є її вирішення з огляду на зростаюче навантаження на довкілля, зумовлене діяльністю людини. Кандидату технічних наук Ігорю ГРИШКУ та Андрію НОВОСАДУ (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут") вдалося запропонувати як захищений патентами виріб, так і обґрунтувати технологічні процеси, в яких ефективно вирішена ця проблема. Створено проточні ультразвукові резонансні кавітатори з високою інтенсивністю ультразвукових коливань для обробки рідких середовищ в різних технологічних процесах з урахуванням реологічних властивостей оброблюваної рідини. Практичне застосування кавітаційного обладнання забезпечило підвищення ефективності технологічних процесів знезараження води у відкритих водоймах, дезінтеграції мікроорганізмів, підвищення довговічності та безпеки змащувально-охолоджуючих рідин, що підтверджено відповідними актами впровадження. Робота була презентована в штаб-квартирі ООН та в штаб-квартирі міжнародної організації "Південь-Південь" в Нью-Йорку (США).

Згідно Енергетичної стратегії України до 2030 року передбачається істотне скорочення споживання енергетичних ресурсів, зменшення забруднення навколишнього середовища в результаті роботи енергетичних комплексів, розширення обсягів використання альтернативних палив та джерел первинної енергії. Основним шляхом досягнення вказаних цілей залишається підвищення ефективності роботи енергетичних установок.  Науковцями з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова  кандидатами технічних наук Дмитром Мінчевим, Олексієм Гогоренком, Вірою Мітєнковою та Ганною Мостіпаненко розроблено  нові комплексні підходи та пакети рішень для створення окремих елементів високоефективних енергетичних установок нового покоління, а саме: систем наддуву та охолодження двигунів внутрішнього згоряння,  удосконалення характеристик низькоемісійних камер згоряння газотурбінних двигунів. Економічний ефект від впровадження результатів роботи склав понад 3 млн. грн.

Важливість використання в лініях електропередачі електричних кабелів, які не підтримують розповсюдження вогню та не виділяють задушливих і корозійно активних газів підтвердила пожежа  кабельної лінії електропередачі між телевізійною вежею та приміщенням Національної телекомпанії України, в результаті якої українські телеканали Інтер, Перший національний, Мега, Інтерфільм, К1, К2, НТН, Гамма перервали мовлення через супутник. Наукові результати роботи кандидатів технічних наук Максима ЩЕРБИ (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут") та Тараса АНТОНЦЯ (ПАТ "Завод Південькабель") спрямовані на вирішення саме такої проблеми.  Автори вирішили ряд складних електрофізичних завдань, пов'язаних з оцінкою технічного стану твердих полімерних ізолюючих та інших захисних оболонок пожежобезпечних електричних кабелів на різні напруги.За результатами досліджень удосконалено технології виготовлення вітчизняної кабельно-провідникової продукції з метою нерозповсюдження горіння по кабельних комунікаціях, зменшення виділень диму, корозійно-активних і шкідливих для здоров'я продуктів горіння та підвищення стійкості кабелів до критичних температур у закритих приміщеннях. Економічний ефект від впровадження результатів роботи склав понад 37 млн. грн.

Сільське господарство є галуззю економіки, що чи не найбільшою мірою може змінювати екологічні умови навколишнього середовища. Інтенсивне сільськогосподарське виробництво стає головною причиною зменшення площ, зайнятих природними екосистемами, а також змінює природний біологічний кругообіг речовин та водний баланс величезних територій. Все це вимагає адекватних заходів правового регулювання, адже саме правові інструменти мають бути пріоритетним "запобіжником", який стримуватиме руйнування екосередовища людини у процесі сільськогосподарського виробництва. Робота кандидатів юридичних наук Олексія ПІДДУБНОГО, Юлії КРАСНОВОЇ, Тамари НОВАК,  Марини ДЕЙНЕГИ (Національний університет біоресурсів та природокористування України) не лише розкриває теоретичні засади правового регулювання охорони навколишнього середовища у сільському господарстві, але й дає конкретні практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного екологічного права. 

Відзначено також багатьох інших молодих вчених, роботи яких внесли вагомий внесок в розв’язання проблем математики,  матеріалознавства,  фізики, інформатики та інших галузей знань та економіки.

Share: