З метою піднесення ролі і престижу наукової праці Центральним Комітетом Комуністичної Партії України (ЦК КПУ) і Радою Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки (РМ УРСР) 23 квітня 1969 року був утворений Комітет по Державних преміях Української РСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів України (постанова РМ УРСР №516 від 10.09.1969) та затверджено положення про Державні премії УРСР в галузі науки і техніки і про Комітет (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №285 від 23.04.1969). Очолив Комітет академік Б.Є.Патон.

 Комітет розглядав роботи, висунуті на здобуття Державних премій УРСР в галузі науки і техніки, і приймав рішення про присудження щороку до 10 Державних премій та подавав їх на затвердження ЦК КПУ і РМ УРСР.

Першим лауреатом Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки став ПИСАРЕНКО Георгій Степанович, академік АН УРСР, директор Інституту проблем міцності Академії наук УРСР, керівник циклу робіт з питань міцності матеріалів при високих температурах.

З метою стимулювання праці вчених і науково-педагогічних працівників, починаючи з 1972 року, встановлюється додатково 2 Державні премії УРСР в галузі науки і техніки за створення підручників для вищих, середніх спеціальних і середніх учбових закладів (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №409 від 20.08.1971). З 1976 року збільшено кількість Державних премій до 17 (постанова ЦККПУ і РМ УРСР №515 від 11.11.1976).

Для заохочення колективів працівників виробничих і науково-виробничих об’єднань, підприємств, науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій, які добились докорінного поліпшення якості промислової продукції і товарів народного споживання, починаючи 1975 року, за підсумками соціалістичного змагання щороку присуджуються шість Державних премій УРСР за видатні досягнення у праці передовикам соціалістичного змагання (постанова РМ УРСР №414 від 13.08.1974), з 1986 по 1988 роки - вісім (постанова РМ УРСР №442 від 29.12.1986, а з 1989 року – чотири (постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №256 від 14.10.1989). Останнє нагородження відбулося у 1996 році.

В 1991 році Державні премії УРСР в галузі науки і техніки та за видатні досягнення у праці і науково-технічній творчості перейменовані у Державні премії України в галузі науки і техніки. Щорічно присуджувалось до 19 Державних премій, з них 2 - за підручники (постанова Кабінету Міністрів Української РСР №287 від 25.10.1991).

Указом Президента України від 28 березня 1995 року №263/95 Комітет по Державних преміях України в галузі науки і техніки підпорядкований Президентові України.

З метою піднесення ролі і престижу Державної премії України в галузі науки і техніки, дальшого розвитку науково-технічного та інтелектуального потенціалу та з урахуванням змін, що відбулися в суспільстві, Указом Президента України №800/2000 від 14.06.2000 року "Питання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки" (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 17/2003 від 14.01.2003, № 314/2006 від 19.04.2006, № 571/2006 від 23.06.2006, № 1179/2007 від 04.12.2007) затверджено Положення про Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки та Положення про Державні премії України в галузі науки і техніки.

З 2000 року вводяться щорічні премії Президента України для молодих вчених. Указом Президента України №779/2000 від 12.06.2000 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №104/2001 від 21.02.2001, №253/2003 від 24.03.2003) затверджено Положення про щорічні премії Президента України для молодих вчених.

Згідно з положенням Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки є спеціальним органом, що підпорядковується Президентові України, і утворений для попереднього розгляду питань щодо кандидатур на присудження щорічно до 20 Державних премій України в галузі науки і техніки, 40 премій Президента України для молодих вчених, призначення 400 щомісячних стипендій Президента України та 320 - Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Зведені дані про роботу

 Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки

Таблиця 1

   Таблиця 2